Постанова

від 13.02.2020 по справі 487/881/20

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/881/20

Провадження № 1-кс/487/1252/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2020 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду місто Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 17.07.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019160000000381 за ч. 2 ст. 191 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 ,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_6 звернувся до Заводського районного суму міста Миколаєва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 строком на два місяці та покладення на ОСОБА_5 наступних обов`язків:заборонити залишатижитло заадресою: АДРЕСА_1 в періодз 21:00години до06:00години бездозволу слідчого,прокурора абосуду; прибувати попершому викликудо слідчого,прокурора,суду; повідомляти слідчого,прокурора чисуд прозміну свогомісця проживання; утримуватися відспілкування зпредставником потерпілого,свідками,які маютьвідношення докримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що необхідність обраннястосовно підозрюваного ОСОБА_5 ,запобіжного заходуу виглядідомашнього арештуобумовлюється наявністюнаступних ризиків,передбачених ст.177КПК України,а саме запобігання спробам:переховуватись відорганів досудовогорозслідування та/абосуду,оскільки підозрюванийрозуміє,що,відповідно дост.12КК України,злочин,у якомувін підозрюєтьсяє злочиномсередньої тяжкості,покарання заякий передбачаєобмеження воліна строкдо п`ятироків абопозбавленням воліна тойсамий строк,з позбавленнямправа обійматипевні посадичи займатисяпевною діяльністюна строкдо трьохроків;незаконно впливатина представникапотерпілого,свідків уцьому жкримінальному провадженні,оскільки особи,які допитані,та якихпланується допитатив якостісвідків,є працівникамиДержавного підприємства«Саратське лісовегосподарство»,у якому ОСОБА_5 тривалий часвиконував своїслужбові обов`язкита матимезмогу спілкуванняз іншимислужбовими особами,внаслідок чогоостанні зможутьсприяти йомув уникненнівід кримінальноївідповідальності заінкриміноване кримінальнеправопорушення.Також,він матимезмогу довестидо своїхколег обставиникримінального провадження,які сталийому відоміпри залученнідо проведенняслідчих дій,з метоювпливу наїх покази,та незаконновпливати напотерпілого,інших свідківу даномукримінальному провадженні,які викриваютьйого увчиненні злочину,та можливогоіншого підозрюваного.Перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином,може допускатиневиконання процесуальнихобов`язків щодоявки завикликами дослідчого тапрокурора,слідчого судді.При цьому,може посилатисьна різні,нібито форс-мажорнічи поважніобставини,таким чиномзатягуючи хіддосудового розслідування,перешкоджаючи прийняттюпроцесуальних рішеньта проведеннюслідчих дій.Вчинити іншекримінальне правопорушення. Ураховуючи викладене застосування стосовно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу не дозволить запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав заявлене клопотання та наполягав на його задоволенні.

Захисник ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 просили відмовити у задоволені заявленого клопотання, зазначивши про його безпідставність та необґрунтованість, не доведення ризиків, необґрунтованість підозри та не вірне визначення розміру матеріальної шкоди.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 181КПК України,домашній арештполягає взабороні підозрюваному,обвинуваченому залишатижитло цілодобовоабо упевний періоддоби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Судом встановлено, що Слідчим управлінням ТУ ДБР у м. Миколаєві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019160000000381 від 17.07.2019за підозрою ОСОБА_5 щодо заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом директора державного підприємства «Саратське лісове господарство» (ЄДРПОУ 00992585) ОСОБА_7 від 02.09.2013 за № 607-к, ОСОБА_5 призначено на посаду старшого майстра Державного підприємства «Саратське лісове господарство».

Згідно з приміткою до ст. 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 КК України є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом, а тому ОСОБА_5 , будучи старшим майстром Державного підприємства «Саратське лісове господарство» є службовою особою.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_5 є працівником правоохоронного органу, на якого відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, покладено обов`язки діяти лише в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією України та Законами України, а також він є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, передбаченим ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014.

Відповідно до пункту 2 посадової інструкції, затвердженої директором Державного підприємства «Саратського лісового господарства» 03.09.2013 (далі Інструкції), ОСОБА_5 , зобов`язаний здійснювати керівництво виробничо-господарської діяльності лісового розсадника; розробляє перспективні і поточні програми виробничої діяльності лісорозсадника, забезпечує їх виконання; організовує відбір та відправлення на лісонасіннєву станцію зразків лісового насіння для контролю якості, вирощування і реалізацію садивного матеріалу, закладання лісонасіннєвих плантацій на селекційній основі; розробляє проект вирощування декоративного садивного матеріалу; організовує роботу з розвитку раціоналізації і винахідництва, підвищення кваліфікації робітників розсадника; організовує облік і звітність про виборчу діяльність лісорозсадника; проводить роботу щодо удосконалення технологій та організації вирощування садивного матеріалу, механізації виробничих процесів, запобігання браку й підвищення якості робіт та продукції, економії всіх видів ресурсів, використання резервів підвищення продуктивності праці, зниження трудомісткості робіт і продукції; організовує роботу щодо розвитку та зміцнення господарського розрахунку, удосконалення нормування праці, правильного застосування системи і форми оплати праці та матеріального заохочення, вивчення, узагальнення і впровадження передових прийомів і методів праці, передового виробничого досвіду з вирощування матеріалу; забезпечує ефективне використання машин, механізмів та знарядь, безпечні та здорові умови праці, а також своєчасне надання працюючим пільг за умови праці; здійснює добір кадрів працівників, їх розстановку і доцільне використання; контролює додержання працівниками правил і норм охорони праці, виробничої і трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку; подає пропозиції для заохочення працівників, накладання дисциплінарних стягнень на порушників дисципліни, застосування в разі потреби заходів матеріального впливу; сприяє виявленню творчої ініціативи та активності працівників у досягненні високих результатів роботи, забезпечує поширення творчих починань, проводить виховну роботу в колективі.

Відповідно до пункту 3 Інструкції, затвердженої директором Державного підприємства «Саратського лісового господарства» 03.09.2013 року, передбачена відповідальність ОСОБА_5 за збереження та раціональне використання виділеного на майстерську дільницю майна, обладнання, матеріальних цінностей; дотримання норм витрат насіннєвого та садивного матеріалу; за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах визначених діючим законодавством України; за завдання матеріальної шкоди в межах, визначених діючим цивільним законодавством та законодавством про працю України.

Однак, діючи умисно та всупереч взятих на себе обов`язків працівника правоохоронного органу, достовірно розуміючи суть кримінального правопорушення та передбачену за його скоєння кримінальну відповідальність, ОСОБА_5 вчинив кримінального правопорушення за наступних обставин.

Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Статтею 7 Лісового кодексу України передбачено, що ліси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу, при цьому, згідно ст. 17 цього кодексу, у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Зазначені підприємства, відповідно до ст. 19 Лісового кодексу України мають виключне право на заготівлю деревини.

Відповідно до п. 8 ст. 19 Господарського кодексу України, усі суб`єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов`язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом.

Проте, ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою здійснення своєї злочинної діяльності, направленої на заволодіння державним майном, шляхом зловживання службовим становищем та подальшого приховування незаконних операцій з лісовими насадженими, належним чином не оформлював облікові та бухгалтерські документи щодо вирубки, обліку та реалізації лісових насаджень, надходження готівкових та безготівкових коштів, товарно-транспортних та видаткових накладних, а також інших документів.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що на початку грудня 2018 року (точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_8 , звернувся до старшого майстра Кантемирівського лісорозсадника ДП «Саратське лісове господарство» ОСОБА_5 , який є керівником зазначеного структурного підрозділу вказаного Державного підприємства, з наміром придбання 100 одиниць лісових насаджень породи «сосна». У свою чергу ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 про можливість придбання насаджень сосни в кількості не менш ніж 300 одиниць, при умові, що 100 одиниць лісових насаджень сосни, ОСОБА_5 , як службова особа реалізує ОСОБА_8 офіційно по ціні 70 гривень за одиницю, а 200 одиниць лісових насаджень сосни, ОСОБА_5 , надасть ОСОБА_8 окремо зі знижкою по 50 гривень за одиницю без складання відповідних документів, тим самим створивши для себе умови для подальшого заволодіння державним майном.

Надалі, з метою реалізації свого злочинного умислу направленого на заволодіння державним майном, шляхом зловживання своїм службовим становищем, 26.12.2018 року, близько 10 години 25 хвилин, ОСОБА_5 , являючись матеріально-відповідальною особою, перебуваючи на території Кантемірського лісорозсадника Державного підприємства «Саратське лісове господарство», розташованого неподалік с. Олексіївка, Білгород-Дністровського району, Одеської області, повідомив ОСОБА_8 , про необхідність самостійної вирубки лісових насаджень породи сосна в кількості 107 одиниць та подальшого привезення їх до будівлі лісорозсадника для вирішення можливості їх продажу та вивезення. Після виконання вказівок ОСОБА_5 , ОСОБА_8 прибув із вирубленими зеленими насадженнями до будівлі Кантемірського лісорозсадника, при цьому останній перевірив належність вирубки саме 107 сосен та сказав ОСОБА_8 про можливість купівлі зазначених зелених насаджень на підставі раніше обумовлених умов по 50 грн. за одиницю насадження. Надалі ОСОБА_8 передав грошові кошти у розмірі 5000 грн. ОСОБА_5 за 100 вирублених та проданих сосен та вказав, що при подальшому отриманні ще 93 зелених насаджень він розрахується з ним у повному обсязі.

Тим самим ОСОБА_5 , шляхом зловживання своїм службовим становищем, заволодів державним майном, а саме лісовими насадженнями породи «сосна» діаметром дерев у корі біля шийки кореня до 10 см в кількості 107 одиниць, які в подальшому продав ОСОБА_8 за грошову винагороду у розмірі 5000 грн.

Продовжуючи свій єдиний злочинний намір, направлений на заволодіння державним майном, 27.12.2018 року, близько 10 години 45 хвилин ОСОБА_5 , діючи умисно, зловживаючи службовим становищем, перебуваючи на території Кантемірського лісорозсадника Державного підприємства «Саратське лісове господарство», вдруге вказав ОСОБА_8 про необхідність самостійної вирубки лісових насаджень породи сосна в кількості 93 одиниць та подальшу можливість їх купівлі. Після вирубки зазначених насаджень, ОСОБА_8 повідомив про зазначене ОСОБА_5 на що останній погодив можливість їх купівлі та вони домовились про розрахунок за купівлю 93 зрубаних зелених насаджень породи «сосна» у подальшому, заволодівши, таким чином, державним майном, а саме лісовими насадженнями породи «сосна» в кількості 93 одиниць.

Надалі, 24.01.2019 року о 11 годині 52 хвилини, перебуваючи в приміщенні магазину на території автозаправної станції «Petromol», розташованому за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Шкільна,4-А, ОСОБА_8 зустрівся з ОСОБА_5 , з метою надання раніше обумовлених грошових коштів у розмірі 5000 грн. за раніше куплені зелені насадження. Під час розмови, ОСОБА_8 попросив у ОСОБА_5 знижку за куплені зелені насадження у розмірі 500 грн. на що останній погодився. В подальшому, на підставі раніше укладених домовленостей ОСОБА_8 передав ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 4500 гривень, після чого останній був викритий співробітниками правоохоронного органу.

Так, відповідно до висновку товарознавчої експертизи, шкода, заподіяна зеленим насадженням на території Кантемірського лісорозсадника ДП «Саратське лісове господарство» становить 90795,58 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється увчиненні кримінальногоправопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, а саме: у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

30.01.2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 191 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Наявні докази,які містятьсяв матеріалахклопотання покримінальному провадженню,свідчать прообґрунтованість підозривідносно ОСОБА_5 , це, зокрема, дані: наказу №607-к від 02.09.2013 року державного підприємства «Саратське лісове господарство» Одеського обласного управляння лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України; посадової інструкції старшого майстра лісорозсадника Державного підприємства «Саратське лісове господарство» від 03.09.2013 року; протоколу огляду місця події від 24.12.2018 року; протоколів огляду місця події від 26.12.2018 року; протоколу огляду місця події від 27.12.2018 року; додаткових допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; допиту свідка ОСОБА_11 ; розрахунку шкоди Одеського обласного управляння лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України від 25.03.2019 року №19905-196 з таблицею додатку; листа щодо результатів огляду відчужених лісових насаджень №17/3-4919-17 від 21.02.2019 року; обґрунтованого розрахунку шкоди, заподіяної зеленим насадженням та території Кантемірівського лісорозсадника ДП «Саратське лісове господарство»; довідки від 24.01.2019 року, а також дослідженого у судовому засіданні протоколу про результати проведення контролю за вчиненням злочину від 29.01.2019 року.

Ці дані здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.

Щодо ризиків, зазначених у клопотанні.

Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 191 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , є злочином середньої тяжкості, санкція даної статті передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що дає підстави вважати, що підозрюваний з метою ухилення від кримінального покарання може переховуватися від органів досудового слідства та суду, тому існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя також вважає, щ існують ризики, передбачені п. 3 та п. 4 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 , без встановлення відповідних обмежень, може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ризики, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилався слідчий у клопотанні і прокурор у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недоведеним.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення; в разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні йому загрожує покарання до п`яти років позбавленням волі, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;міцність соціальнихзв`язків підозрюваногов містійого постійногопроживання;наявність наутриманні малолітньоїдитини тастан їїздоров`я; вікта станздоров`я підозрюваного; наявністьу підозрюваногопостійного місцяроботи;майновий станпідозрюваного;відсутність у ОСОБА_5 судимостей; відсутність повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_5 та вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини 1 ст. 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3частини першої ст.194КПК України цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ч.1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що прокурор не довів недостатності застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, а тому запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, який відповідно до ст. 179 КПК України полягає у покладенні на підозрюваного зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України, забезпечить належнупроцесуальну поведінкупідозрюваного вмежах строкудосудового слідстваз урахуваннямдати повідомлення ОСОБА_5 про підозру30.01.2020року.При цьому,згідно ч.5ст.194КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також виконувати обов`язки, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з представником потерпілого, свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-179, 181, 186, 193, 194, 309, 370, 372, 376 КПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Застосувати строком до 30 березня 2020 року до підозрюваного ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Поташ Тальнівського району Черкаської області запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також виконувати наступні обов`язки:

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з представником потерпілого, свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий згідно ч. 3 ст. 179 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді діє до 30.03.2020 року (включно).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 14.02.2020 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1