Рішення

від 06.02.2020 по справі 478/617/19

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/617/19 Провадження № 2/478/15/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2020 року. смт Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Іщенко Х.В.,

при секретарі Луговській А.І.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Казанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства Росток , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ПрАТ СК ПРОВІДНА , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

16.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фермерського господарства Росток (далі ФГ Росток ) , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП): 24133,61 грн. - за відшкодування матеріальних збитків, 1500,00 грн. - за відшкодування витрат за надання юридичних послуг згідно договору №029/19 від 19.03.2019 року, 20000,00 грн. - у якості компенсації за завдану моральну шкоду, 1536,80 грн. - за понесені судові витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач є власником транспортного засобу - легкового автомобіля RENAULT DUSTER , державний номерний знак НОМЕР_1 . 26.06.2018 року, близько 09.00 год., за участі вказаного транспортного засобу, під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля OPEL VIVARO , державний номерний знак НОМЕР_2 , належного позивачу, відбулась дорожнього транспортна пригода. На місці ДТП було складено повідомлення про ДТП (євро протокол), згідно якого, винним в скоєнні ДТП, згідно зазначеного повідомлення про ДТП, визнано ОСОБА_2 Позивач самостійно замовив проведення авто товарознавчого дослідження для оцінки вартості матеріального збитку, також, ним було оплачено проведення дослідження експерта автотоварознавця. Відповідачем відшкодовується сума шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що завдало позивачу моральної шкоди.

Ухвалою судді від 17.04.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ФГ Росток , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди прийнято до розгляду, відкрито провадження, розгляд справи ухвалено проводити в спрощеному позовному провадженні, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватне акціонерне товариство Страхова Компанія ПРОВІДНА (далі ПрАТ СК ПРОВІДНА ).

У відзиві до позовної заяви від 08.05.2019 року представник відповідача зазначив, що відповідно до положень ст.1172 ЦК України, на які посилається позивач, відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяно шкоду, перебуває з цією юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, і шкода заподіяна особою у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків. ОСОБА_2 не є працівником ФГ Росток та відповідно не виконував трудові обов`язки під час ДТП. Отже відсутні підстави покладати цивільно-правову відповідальність на ФГ Росток та вимагати від нього відшкодування майнової шкоди. Також, позивач, маючи на меті пред`явити вимоги про відшкодування шкоди від відповідача, повинен був оформити ДТП за участю працівників поліції, з метою забезпечення участі відповідача. Щодо стягнення моральної шкоди, позивач не надає жодних доказів щодо заподіяння моральної шкоди та причин, з яких її було заподіяно відповідачем чи його працівником, завдана шкода повинна відшкодовуватись з вини особи, яка її завдала, за наявності її вини.

У відповіді на відзив від 23.05.2019 року позивач зазначив, що відповідач надав відзив з порушенням ч.7 ст.178 ЦПК України, з простроченням його подання без поважних причин. Також, згідно повідомлення про ДТП від 26.06.2018 року, яке було підписано з обох сторін в п.11 зазначено, що в автомобілі В було пошкоджено задні праві та ліві двері та задній бампер, що співпадає з висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 26.02.2019 року за №088/19. Сторони діяли згідно ст.124 КУпАП, з урахуванням звільнення від адміністративної відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована. Щодо відшкодування відповідачем моральної шкоди, в результаті зазначеного ДТП позивачем були понесені фізичні та душевні страждання, які він зазнав у зв`язку з пошкодженням його майна. За змістом ст.440-1 ЦК та інших норм законодавства, заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній та юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб та за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває в трудових відносинах.

У судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не відомі. Раніше, 27.22.2019 року, представник позивача надав до суду заяву про розгляд вказаної справи (всі судові засідання) за відсутністю сторони відповідача. Проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Суд на підставі положень ст.223 ЦПК України, ухвалив проводити розгляд справи за відсутності сторони відповідача.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки автомобіля OPEL VIVARO , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

СФГ Росток є власником транспортного засобу марки RENAULT DUSTER , реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Згідно повідомлення про ДТП, 26.06.2018 року, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю вище вказаних транспортних засобів. На час вчинення дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом RENAULT DUSTER , державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 керував ОСОБА_2 .

Згідно довідки, наданої суду ФГ Росток від 01.11.2019 року, ОСОБА_2 ніколи не перебував у трудових правовідносинах із ФГ Росток , та в господарства відсутні відомості про місце перебування автомобіля RENAULT DUSTER, державний номер НОМЕР_1 , 26.06.2018 року та про осіб, які в цей день могли ним керувати, якщо він експлуатувався. Фактів незаконного заволодіння даним транспортним засобом з боку третіх осіб з моменту його набуття у власність ФГ Росток і по даний час зафіксовано не було.

Згідно висновку судового експерта - Кипи С.М. за результатами експертного автотоварознавчого дослідження від 26.02.2019 року за №088/19, вартість матеріальних збитків, заподіяних при ДТП власнику автомобіля OPEL VIVARO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає: 24133,61 грн.

Відповідно до поліса №АК/7252257 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ОСОБА_1 з ПрАТ СК ПРОВІДНА , 31.08.2017 року, укладено договір страхування транспортного засобу OPEL VIVARO, реєстраційний номер НОМЕР_2 строком дії до 31.08.2018 року включно.

Згідно письмової інформації третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ПрАТ СК ПРОВІДНА , страховою компанією з сторонами по справі були укладені договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Після розгляду матеріалів встановлено, що учасники події, що сталася 26.06.2018 року по вул. Благовісній у м. Черкаси , з порушенням ст.33.2 ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , склали повідомлення про ДТП після того як покинули місце події, про що свідчать їх письмові пояснення (копії додаються), на підставі чого було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_1 .

За змістом ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Отже, відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з цією юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, і шкоду заподіяно нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків.

При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою або спричинена необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 року за №4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.

Таким чином, судовим розглядом встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди за участі належних позивачу та відповідачу транспортних засобів, транспортним засобом RENAULT DUSTER , реєстраційний номер НОМЕР_1 , керував ОСОБА_2 , правову підставу здійснення керування зазначеного транспортного засобу останнім, не встановлено. Тобто в силу положень ст.ст.1187, 1188 ЦК України, ОСОБА_2 несе відповідальність за завдання шкоди, а завдана ним шкода майну позивача ним же повинна відшкодуватись.

Аналізуючи викладене слід дійти висновку, що позов ОСОБА_1 пред`явлено до не належного відповідача.

Суд не наділеним правом з власної ініціативи замінювати неналежного відповідача. Під час розгляду позивач своїм правом, відповідно до ст.51 ЦПК України, не скористався.

Аналізуючи вище викладене, оскільки позов пред`явлений до не належного відповідача відсутні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог.

В силу положень п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.141, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до фермерського господарства Росток , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ПрАТ СК ПРОВІДНА , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - відмовити.

Судові витрати понесені позивачем віднести на його рахунок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складено 14.02.2020 року.

Суддя: