Справа № 496/2545/19
Провадження № 2/496/315/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2020 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Галич О.П.,
за участю:
секретаря - Ткаченко В.М.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу
за позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до
відповідача: Біляївської міської ради Одеської області, місце знаходження: проспект Незалежності, 9, м. Біляївка, Одеська область,
вимоги позивача: про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності у порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку
учасники справи - повідомлені належним чином про час, дату та місце слухання справи, в судове засідання не з`явились, але надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
В С Т А Н О В И В:
І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
1. 17 липня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Біляївської міської ради Одеської області (далі - відповідач), з вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності у порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку.
2. Позов обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , яка до дня смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 ). За життя ОСОБА_2 залишила на ім`я позивача заповіт, згідно якого заповідала йому земельну ділянку площею 3,2558 га, що розташована в місті Біляївка , Одеської області, колишній КСП Промінь , ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер 5121010100:003:0114. Маючи намір прийняти спадщину після смерті спадкодавиці, позивач звернувся до Біляївської районної державної нотаріальної контори із відповідною заявою. Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом йому було відмовлено у зв`язку з неможливістю встановлення факту належності правовстановлюючого документу спадкодавиці. При цьому йому було роз`яснено, що питання про встановлення такого факту та визнання права власності в порядку спадкування може бути вирішено виключно судом. Так відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого на підставі громадянського паспорту, померла має прізвище, ім`я та по батькові як ОСОБА_2 , натомість як в Державному акті на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 011329 особисті дані померлої записані як ОСОБА_3 . Саме через такі розбіжності в записі по-батькові спадкодавиці позивач, на сьогоднішній день, позбавлений можливості отримати спадщину у визначений законом спосіб, у зв`язку з чим змушений звертатись до суду за захистом своїх майнових прав.
3. Відповідач - Біляївська міська рада Одеської області відзив на позов не надали.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
4. Позивач у судове засідання не з`явився, але надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. (а.с. 52)
5. Представник відповідача - Біляївської міської ради Одеської областінадав на адресу суду заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача. (а.с. 46)
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
6. Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 липня 2019 року, цивільну справу № 496/2545/19, передано на розгляд судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П.
7. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П. від 18 липня 2019 року було відкрито загальне позовне провадження по справі з проведенням підготовчого судового засідання.
8. На виконання ухвали суду від 18.07.2019 року до суду надійшла копія спадкової справи № 131/2019 щодо майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
9. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П. від 07.11.2019 року підготовче провадження по справі закрито та призначено до судового розгляду на 07.02.2020 року.
10. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
11. Судом встановлено, що відповідно до заповіту від 06.07.2018 року, зареєстрованого в реєстрі № 2-1367, посвідченого державним нотаріусом Біляївського районної державної нотаріальної контори Одеської області - Грабовенко-Ворсуляк Д.М ., ОСОБА_2 заповіла належне їй на праві приватної власності земельну ділянку площею 3,2558 гектарів, що розташована в місті Біляївка , Одеської області, колишній КСП Промінь , ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер 5121010100:01:003:0114 позивачу - ОСОБА_1 . (а.с. 12)
12. Відповідно до свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 - ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с. 10)
13. На підставі рішення Біляївської міської Ради народних депутатів № 348-ХХІІІ від 07.12.2001 року померлій ОСОБА_3 було надано земельну ділянку площею 3,26 га, кадастровий номер 5121010100:01:003:0114, що розташована на території м. Біляївка колишній КСП Промінь діл. № 224, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом серії ІІ- НОМЕР_3 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. (а.с. 14-16)
14. У довідці ПП Агрофірма Промінь від 25.10.2018 року № 160 зазначено, що ОСОБА_2 дійсно має земельну ділянку (пай) № 224, розміри якої становлять 3,26 га., кадастровий номер 5121010100:01:003:0114, що розташована на території Біляївського району, Одеської області, колишнє КСП Промінь . (а.с. 13)
15. Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Відділ у Біляївському районі від 30.08.2019 року вартість земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів по Одеській області становить - 31017,00 гривень за 1 га. ріллі. (а.с. 47-48)
16. Згідно до спадкової справи № 131/2019, інших спадкоємців, крім позивача, після смерті ОСОБА_2 на земельну ділянку, немає. (а.с. 22-45)
17. Із досліджених судом вищезазначених документів, судом вбачаються розбіжності у написанні по-батькові померлої ОСОБА_3 , як ОСОБА_3 замість вірного ОСОБА_2 .
18. Позивач не має можливості оформити свої спадкові права в нотаріальній конторі, що підтверджується листом державного нотаріуса Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області - Грабовенко-Ворсуляк Д.М. за вих. № 2637/02-14 від 21.06.2019 року. (а.с. 11)
V. Оцінка Суду.
19. Положеннями статей 15, 16 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), статтею 4 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. За змістом частини другої статті 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.
20. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
21. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
22. Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
23. Обумовлений факт підлягає встановленню в судовому порядку за наявності наступних умов: 1) згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, та чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; 2) заявник не має іншої можливості встановити факт, що має для нього юридичне значення, в зв`язку з чим єдиним способом встановлення необхідного факту є ухвалення судом відповідного рішення; 3) якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
24. Згідно із роз`ясненнями, які містяться в п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року "Про встановлення фактів, що мають юридичне значення" при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
25. Оскільки орган, який здійснював видачу та оформлення вказаного державного акту не має повноважень на їх виправлення, тим більше, що ОСОБА_2 - померла, вбачається обмеження можливості позивача в оформленні належним чином свого права на спадщину та відповідного розпорядження нею.
26. Відповідно до листа ВСУ 01.01.2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
27. Як, встановлено судом, державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД № 011329 виданого Біляївською міською Радою народних депутатів 05.02.2002 року та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 146, містить розбіжності у написанні по-батькові спадкодавця ОСОБА_2 замість вірного ОСОБА_2 , що позбавляє можливості встановити належність спадкового майна саме спадкодавцю - ОСОБА_2
28. Від встановлення вказаного факту залежить можливість реалізації своїх спадкових прав позивачем, оскільки через помилку в документах, оформлення спадкових прав не можливе.
29. Законодавством України не передбачений орган виконавчої влади, до компетенції якого належить внесення виправлень (змін) до раніше виданих свідоцтв про право на спадщину за законом.
30. Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка судом вказують на наявність підстав для задоволення вимоги позивача про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.
31. Щодо позовних вимог позивача про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку, суд приходить до наступного.
32. Згідно статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
33. Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
34. Відповідно до статті 78 Земельного Кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
35. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
36. Згідно зі статтею 81 Земельного Кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
37. Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1 і ч. 2 ст. 126 ЗК України).
38. Відповідно до ст. 126 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами.
39. Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
40. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
41. Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
42. Статтею 1233 Цивільного кодексу України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
43. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
44. Згідно з ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
45. Відповідно до ст. 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, а тому за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину не підлягають судовому розглядові. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися в суд за правилами позовного провадження.
46. Згідно п. 23 роз`яснень Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
47. В листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування роз`яснено, зокрема, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
48. Відповідно до п. 4.18 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання у судовому порядку.
49. Згідно із вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
50. Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
51. Оскільки ОСОБА_2 за своє життя мала право власності на вищевказану земельну ділянку та на випадок своєї смерті розпорядилася нею на користь ОСОБА_1 та згідно заповіту, позивач являється спадкоємцем і спадщину прийняв у встановленому законом порядку, проте наявні розбіжності в записах документів по-батькові померлої ОСОБА_2 унеможливлює його оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та знаходить підстави визнати, що ОСОБА_1 , відповідно до ст.ст. 1217,1268 ЦК України, набув право власності на вказану спадкову земельну ділянку, так як є суб`єктом набуття права власності на земельну ділянку з підстав прийняття спадщини за заповітом в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
52. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.
53. Ухвалою Біляївського районного суду в Одеській області від 18.07.2019 року позивачу було відстрочено сплату судового збору до моменту отримання оцінки земельної ділянки.
54. За наявними у справі матеріалами, зокрема листа Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Відділ у Біляївському районі від 30.08.2019 року вартість земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів по Одеській області становить - 31017,00 гривень за 1 га. ріллі. Таким чином, позивачем при подачі позову до суду не доплачено судовий збір в розмірі 239,60 грн. (1008 грн. сума судового збору яка підлягає сплаті у даній справі та 768,40 грн. сума судового збору, яка фактично сплачена позивачем при подачі позову до суду = 239,60 грн.).
Керуючись ст. ст. 16, 316-319, 328,392,1216-1218, 1261, 1268 ЦК України, ст. ст. 13, 76-81, 89, 95, 136, 200, 206, 259, 263, 265, 268, 315, 354 ЦПК України, суд-
У Х В А Л И В:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Біляївської міської ради Одеської областіпро встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності у порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку - задовольнити.
2. Встановити факт, що державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ- ОД № 011329, виданого Біляївською міською Радою народних депутатів 05.02.2002 року та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 146, на ім`я ОСОБА_3 , дійсно належав ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
3. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ) право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 3,2558 га., що розташована в АДРЕСА_4 кадастровий номер 5121010100:003:0114, яка належала на праві власності ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 .
4. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ) на користь держави судовий збір у розмірі 239,60 гривень.
5. Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.
6. Повний текст рішення складено 17 лютого 2020 року.
Суддя О.П. Галич
Суд | Біляївський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2020 |
Оприлюднено | 18.02.2020 |
Номер документу | 87636468 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Біляївський районний суд Одеської області
Галич О. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні