Ухвала

від 13.02.2020 по справі 947/2972/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/2972/20

Провадження № 2-з/947/364/20

УХВАЛА

13.02.2020 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Салтан Л.В., розглянувши заяву представника позивача ПАТ ПІВДЕННИЙ про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ПАТ ПІВДЕННИЙ (м. Одеса, вул. Краснова,6/1) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), третя особа ТОВ УКРТРАНССИГНАЛ (м. Харків, вул. Беркоса, буд. 25), про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2020 року представник позивача ПАТ ПІВДЕННИЙ звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 2414952 грн. 96 коп.

Представник позивача звернувся до суду з заявою, в якій просить: накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 ; заборонити суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь які дії, пов`язані з державною реєстрацією прав, в тому числі заборонити приймати будь-які заяви щодо проведення реєстраційних дій щодо квартири АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 ; накласти арешт на транспортний засіб марки MERSEDES-BENZ, модель S 600, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорний колір, легковий седан, який належить ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України , заява про забезпечення позову подається, зокрема, одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України , заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Заява про забезпечення позову відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.3 ст. 149 ЦПК України , заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому, насамперед забезпечення позову шляхом накладення арешту повинно бути обґрунтовано доказами, щодо наявності у відповідача у власності об`єктів нерухомого майна, на які позивач просить накласти арешт.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Цей правовий висновок міститься у постанові Верховного суду України у справі за № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року.

У рішенні Конституційного Суду України від 16 червня 2011 № 5-рп/2011 у справі № 1- 6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачам реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому, в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі Спорронг і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Новоселецький проти України від 11 березня 2003 року, Федоренко проти України від 01 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1 Протоколу. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2019 року (справа № 911/1695/18) зазначив наступне: законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову : відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.

Заборона суб`єктам державної реєстрації прав вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно щодо спірного об`єкту нерухомості, не призведе до невиправданого обмеження майнових прав, оскільки обмежується лише можливість розпорядитися ним, тому відсутні підстави для застосування зустрічного забезпечення.

Невжиття такого заходу забезпечення позову може призвести неможливості виконання ймовірного рішення суду.

Згідно з п. 43 рішення ЄСПЧ у справі Шмалько проти України , право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У зв`язку з чим, суд вважає, що слід задовольнити заяву про забезпечення позову.

Керуючись ст. 149-153 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ПАТ ПІВДЕННИЙ про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ПАТ ПІВДЕННИЙ (м. Одеса, вул. Краснова,6/1) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), третя особа ТОВ УКРТРАНССИГНАЛ (м. Харків, вул. Беркоса, буд. 25), про стягнення заборгованості - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 .

Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь які дії, пов`язані з державною реєстрацією прав, в тому числі заборонити приймати будь-які заяви щодо проведення реєстраційних дій щодо квартири АДРЕСА_2 у АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_1 .

Накласти арешт на транспортний засіб марки MERSEDES-BENZ, модель S 600, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорний колір, легковий седан, який належить ОСОБА_1 .

Копію ухвали суду надіслати до виконання.

Ухвала про забезпечення позову набирає чинності в момент її підписання суддею, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею, однак оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Салтан Л. В.