Постанова

від 21.08.2007 по справі 9/12б

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ,

вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем

України

21.08.2007  року                                                                     

Справа № 9/12б

Луганський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Семендяєвої

І.В.

суддів                                                  Єжової С.С.

Парамонової Т.Ф.   

за участю секретаря

судового засідання                              Антонової

І.В.         

та представників сторін:                    

від кредиторів:                                     Коваленко

В.О., державний податковий інспектор

юридичного відділу, довіреність від 09.01.07 № 7;

від боржника:                              Попов О.М.,

довіреність від 09.02.07 б/н;

від розпорядника майна:                    ОСОБА_1, ухвала

господарського суду

Луганської області від 01.06.07,

розглянув у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                        Дочірнього підприємства

„Свердловська

нафтобаза” Відкритого акціонерного

товариства

„Луганськнафтопродукт”, м.

Свердловськ

Луганської області  

на 

ухвалу                                                

господарського суду                     Луганської області

від                                                  

17.07.07

у справі                                          №

9/12б (суддя Ковалінас М.Ю.)

за заявою кредитора                    Спільного українсько -швейцарського

підприємства

„Нефтон”, м. Київ 

до боржника                                       

Дочірнього підприємства „Свердловська

нафтобаза” Відкритого акціонерного

товариства

„Луганськнафтопродукт”, м.

Свердловськ

Луганської області

про                                                   

банкрутство

В С Т А Н О В И В:

        Ухвалою господарського суду Луганської

області від 17.07.07 по справі                                     № 9/12б за

заявою ініціюючого кредитора -Спільного українсько -швейцарського підприємства

„Нефтон”, м. Київ (далі за текстом -СУШП „Нефтон”) до боржника -Дочірнього

підприємства „Свердловська нафтобаза” Відкритого акціонерного товариства

„Луганськнафтопродукт” про банкрутство провадження у даній справі зупинено до

вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації

майна, оскільки за наявними у справі матеріалами вбачалося, що у відношенні

боржника діють положення ч. 3 ст. 2 Закону України „Про введення мораторію на

примусову реалізацію майна”, відповідно до якої в процесі провадження у справі

про банкрутство мораторій застосовується щодо продажу майна, визначеного ст.

ст. 22-30, ч. 11 ст. 42, абз. 2 ч. 6 ст. 43 вказаного Закону, щодо визнання

боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури й продажу майна

підприємства.     

          Не погоджуючись з ухвалою суду,

боржник по справі звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною

скаргою від 27.07.07  № 227, якою просить

скасувати ухвалу господарського суду Луганської області та поновити провадження

у справі.

          Заявою від 20.08.07 заявник уточнив

вимоги за апеляційною скаргою та просить суд скасувати ухвалу суду першої

інстанції та передати справу на розгляд місцевому господарському суду, що

приймається до уваги судом апеляційної інстанції.

          В обґрунтування своїх апеляційних

вимог заявник посилається на те, що дія Закону України „Про введення мораторію

на примусову реалізацію майна” розповсюджується лише на реалізацію майна

державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких

частка держави становить не менше 25 відсотків; що ДП „Свердловська нафтобаза”

не є державним підприємством, а виступає самостійною юридичною особою приватної

форми власності, і тому на нього не може розповсюджуватися дія зазначеного

Закону; що суд першої інстанції не звернув уваги на довідки Регіонального

відділення Фонду державного майна України по Луганській області та Фонду

державного майна України про відсутність частки державного майна у статутному

фонді ДП „Свердловська нафтобаза” ВАТ „Луганськнафтопродукт”; що місцевий

господарський суд не надав належної правової оцінки поясненням засновника

дочірнього підприємства.  

          Розпорядженням першого заступника

голови Луганського апеляційного господарського суду по справі № 9/12б для

розгляду зазначеної апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Луганської

області від 17.07.07 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя -

Семендяєва І.В., суддя -Баннова Т.М., суддя -Парамонова Т.Ф. 

          У зв'язку з відпусткою судді Баннової

Т.М. розпорядженням першого заступника голови суду виключено суддю Баннову Т.М.

із складу судової колегії та введено суддю Єжову С.С.

          Відповідно до ст. 98 Господарського

процесуального кодексу України Луганський апеляційний господарський суд ухвалою

від 06.08.07 у справі  прийняв апеляційну

скаргу до апеляційного провадження.

          Відзивом від 20.08.07 № 13963/10

Державна податкова інспекція у                                                

м. Свердловську підтримала доводи апеляційної скарги.

          Стаття 106 Господарського

процесуального кодексу України передбачає, що ухвали місцевого господарського

суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим

Кодексом та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом”.

Апеляційні скарги на ухвали

місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для

розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно зі ст. 99 Господарського

процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи

рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої

інстанції.

          Відповідно до ст. 101 Господарського

процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний

господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно

розглядає справу.

          Апеляційний господарський суд не зв'язаний

доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення

місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянув матеріали справи, заслухав

пояснення присутніх осіб, обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив

юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив

правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та

процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню

з наступних підстав.

          Зупиняючи провадження у справі,

місцевий господарський суд послався на те, що у відношенні боржника -Дочірнього

підприємства  „Свердловська нафтобаза”  Відкритого акціонерного товариства  „Луганськнафтопродукт” діють  положення 

Закону  України „Про введення

мораторію на примусову реалізацію майна” від 29.11.01 №  2864-ІІІ (далі -Закон про мораторій).

Відповідно до Закону про мораторій

на період вдосконалення визначеного законами України механізму примусової  реалізації майна встановлено мораторій на

застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських

товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25

відсотків.

Цей закон, як про це зазначено в

його преамбулі, спрямований на забезпечення економічної безпеки держави,

недопущення руйнування цілісних майнових комплексів державних підприємств,

захисту інтересів держави під час реалізації майна господарських товариств, у

статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків.

Таким чином, дія закону про

мораторій розповсюджується  лише на

реалізацію  майна  державних підприємств та господарських

товариств, у статутних фондах яких частка 

держави становить не менше 25 відсотків.

Під примусовою реалізацією майна підприємств

у Законі про мораторій  розуміється

відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що

забезпечують  ведення виробничої

діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), які належать

державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів

цих  підприємств, у разі, якщо таке

відчуження здійснюється  шляхом:

- звернення стягнення на майно

боржника за рішеннями, що підлягають виконанню 

Державною виконавчою службою;

- продажу майна в процесі

провадження справ про банкрутство, визначеного  

відповідними статтями Закону України „Про відновлення

платоспроможності  боржника  або 

визнання  його банкрутом”, щодо

визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і продажу майна

підприємства.

В матеріалах справи відсутні докази

того, що  боржник є державним

підприємством.

Згідно з п. 7 ст. 92 Конституції

України правовий режим власності визначається виключно законами України „Про

власність” та „Про господарські товариства” тощо.

ДП „Свердловська нафтобаза” ВАТ

„Луганськнафтопродукт” зареєстровано на правах 

юридичної особи  виконкомом

Свердловської міської ради 27.12.96 ( а. с. 33, т. 2). 

Відповідно з положеннями Цивільного

кодексу України (в редакції 2004 року) та Господарського кодексу України

боржник не має ознак суб'єкта державної власності та відноситься до суб'єктів

права приватної власності. Згідно довідки № 112 з Єдиного державного реєстру

підприємств та організацій України (а. с. 32, т. 1) форма власності  боржника визначена як приватна.

Також визначена як приватна

власність форма власності                                                              

ВАТ „Луганськнафтопродукт” у довідці № 41852 з Єдиного державного

реєстру підприємств та організацій України ( а. с. 74, т. 2 ).

Листом № 10-24-10367 від 03.07.07

(а. с. 114, т. 2) Фонд державного майна України повідомив, що ДП „Свердловська

нафтобаза” (код ЄДРПОУ -24197711) в Реєстрі корпоративних прав держави не

обліковується.

При цьому, у вказаному листі

зазначено, що в Реєстрі корпоративних прав держави  обліковується ВАТ „Луганськнафтопродукт” (код

ЄДРПОУ -5481582), створене згідно з наказом Фонду державного майна України від

16.09.96 № 68-АТ шляхом перетворення орендного підприємства фірми

„Луганськнафтопродукт” у відкрите акціонерне товариство.

На даний час державі належать акції ВАТ „Луганськнафтопродукт”  у розмірі 36,535% статутного фонду

товариства. При цьому, слід зазначити, що на виконання постанови Кабінету Міністрів

України від 30.01.98 № 103 „Про створення акціонерної холдінгової компанії

„Укрнафтопродукт” державний пакет акцій ВАТ „Луганськнафтопродукт”    у розмірі 51% статутного фонду  товариства передано до статутного фонду

акціонерної холдінгової компанії „Укрнафтопродукт”, 50% плюс одна акція якої

належить  Фонду державного майна України.

Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 17.12.96                                         №

51-ДАТ „Про створення дочірніх підприємств ВАТ „Луганськнафтопродукт” на базі

структурних  підрозділів  ВАТ „Луганськнафтопродукт” був створений ряд

дочірніх підприємств, у тому числі ДП „Свердловська нафтобаза”, які

наділялися  основними та оборотними

засобами, що належать ВАТ „Луганськнафтопродукт” .

 Статтею 1 Закону встановлено мораторій на

застосування  примусової реалізації  майна державних підприємств та господарських

товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25

відсотків. При цьому при  відчуженні

майна дочірніх підприємств ВАТ „Луганськнафтопродукт”, у разі визнання їх

банкрутом, слід враховувати положення 

статутів цих підприємств та на яких умовах передавалося  майно ВАТ „Луганськнафтопродукт” дочірнім

підприємствам. Зокрема статутом ДП „Свердловська нафтобаза” ВАТ

„Луганськнафтопродукт” передбачено, що право власності на майно дочірнього

підприємства  належить власнику -ВАТ

„Луганськнафтопродукт”.

 Засновник боржника  ВАТ „Луганськнафтопродукт” документально

довів, що частка держави у статутному фонді боржника відсутня.

У відповідності до п. 2 Декрету

Кабінету Міністрів України від 20.05.93 № 57-93 „Про приватизацію  цілісних майнових комплексів державних

підприємств і їхніх структурних підрозділів, переданих в оренду” (далі - Декрет

№ 57-93) на підставі наказу Фонду державного майна України від 16.09.96 № 68-АТ

було створено                                                                            ВАТ

„Луганськнафтопродукт” шляхом перетворення орендного підприємства фірми

„Луганськнафтопродукт” (далі - ВП „Луганськнафтопродукт”) у                                                   

    ВАТ „Луганськнафтопродукт”.

 Згідно п. 4 Декрету № 57-93 до статутного

фонду товариства вноситься державне 

майно, передане в оренду, і майно, що є власністю орендаря та

знаходиться  на балансі підприємства,

створеного орендарем.

 Відповідно зі ст. 115 Цивільного кодексу

України, ст. 85 Господарського кодексу України, ст. 12 Закону України „Про

господарські товариства” акціонерне товариство є власником майна, переданого

йому засновниками у власність як вклад до статутного фонду товариства.

У відповідності з умовами

установчого договору та статуту товариства у ВАТ „Луганськнафтопродукт” був

сформований статутний фонд у розмірі                   18179440,00 грн. за рахунок

державного майна  на суму 16625850,00

грн. і майна організації орендарів на 

суму 1553590,00 грн. До зазначеного майна ввійшло майно структурних

підрозділів ВП „Луганськнафтопродукт”, що знаходилося на балансі             ВП „Луганськнафтопродукт”,

включаючи майно Свердловської нафтобази, розташоване за адресою: м.

Свердловськ, пр. Лутугіна, 3. Перелік об'єктів нерухомості, переданих у

власність ВАТ „Луганськнафтопродукт”, був визначений у „Переліку нерухомого

майна, переданого у власність ВАТ „Луганськнафтопродукт” (додаток до наказу

Фонду державного майна України  № 68-АТ

від 16.09.96). Вказані документи знаходяться в матеріалах справи (а. с. 34-97,

т. 2).

Отже, ДП „Свердловська нафтобаза” не є державним підприємством і таким

чином на нього не може поширюватися вимоги Закону про мораторій.

На підставі викладеного, суд першої інстанції безпідставно зупинив

провадження у справі, у зв'язку  з

чим  ухвала господарського  суду Луганської області  від 17.07.07 у справі  № 9/12б підлягає скасуванню, а справа

-передачі до господарського суду Луганської області  для подальшого розгляду.

      Згідно зі ст. 85

Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою

присутніх осіб оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

          Сплачене державне мито за подання

апеляційної скарги у розмірі 42 грн.                50 коп. згідно квитанції від

27.07.07 № 00023 слід повернути заявнику апеляційної скарги, оскільки Декретом

Кабінету Міністрів України „Про державне мито” не передбачено сплату державного

мита за подання апеляційних скарг на ухвали господарських судів.

          Керуючись ст. ст. 43, 85, 99, 101, п.

4 ч. 1 ст. 104, 105, ч. 4 ст. 106 Господарського процесуального кодексу

України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

ПОСТАНОВИВ :

1.          Апеляційну скаргу Дочірнього

підприємства „Свердловська нафтобаза” Відкритого акціонерного товариства

„Луганськнафтопродукт” від 27.07.07 № 227 на ухвалу господарського суду

Луганської області від 17.07.07 по справі № 9/12б задовольнити.

2.          Ухвалу господарського суду Луганської

області від 17.07.07 по справі                           № 9/12б скасувати.

3.          Справу № 9/12б направити

господарському суду Луганської області для подальшого розгляду.

4.          Повернути Дочірньому підприємству

„Свердловська нафтобаза” Відкритого акціонерного товариства

„Луганськнафтопродукт” із Державного бюджету України сплачене державне мито за

подання апеляційної скарги у розмірі   

42 грн. 50 коп. відповідно до квитанції № 00023 від 27.07.07 на підставі

даної постанови, скріпленої гербовою печаткою суду апеляційної інстанції.

          Відповідно ч. 3, ч. 4 ст. 105

Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з

дня її прийняття та надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк з дня її

прийняття. 

Головуючий суддя                                                              

І. В. Семендяєва

Суддя                                                                                 

С.С. Єжова 

Суддя                                                                                 Т.Ф.

Парамонова