Рішення

від 18.02.2020 по справі 300/2471/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2020 р. справа № 300/2471/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні енергозберігаючі системи опалення" про стягнення податкового боргу в сумі 120 288, 67 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області 16.12.2019 звернулося до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Новітні енергозберігаючі системи опалення про стягнення податкового боргу в сумі 120 288,67 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем рахується податковий борг перед бюджетом у розмірі 120 288,67 грн., який виник внаслідок несплати ним податкових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств, податку на додану вартість, адміністративних штрафів та інших санкцій і пені.

Ухвалою від 20.12.2019 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.

Ухвала суду про відкриття провадження вручена відповідачу належним чином за адресою місцезнаходження, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 63).

Відповідач правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався. Поважності причин ненадання відзиву у встановлений судом строк відповідач не повідомив.

Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новітні енергозберігаючі системи опалення" відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з 05.06.2008 (а.с.55-58).

Відповідачем допущено утворення податкового боргу на загальну суму 120 288,67 грн. грн., що виник в результаті несплати наступних грошових зобов`язань:

Так, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Новітні енергозберігаючі системи опалення" обліковується заборгованість в сумі 55 757,20 грн. - з податку на прибуток, який виник в результаті несплати самостійно задекларованих сум згідно з поданою податковою декларацією №266343618 від 17.01.2017 на суму 520,00 грн (а.с. 12-13). Також на підставі Акту перевірки №1074/09- 19-14-06/35942852 від 24.10.2018 року (а.с. 30-45), контролюючим органом сформовано податкове повідомлення-рішення №0010771406 від 12.12.2018 на суму основного зобов`язання в розмірі 33 449,00 грн. та штрафних санкцій на суму 3 922,00 грн. (а.с. 26). Також відповідачу на підставі пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахована пеня в розмірі 17 866,20 грн.

Окрім цього, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Новітні енергозберігаючі системи опалення" обліковується заборгованість в сумі 64 021,47 грн. з податку на додану вартість, який виник в результаті несплати донарахованих штрафних санкцій згідно з податковими повідомленнями- рішеннями №0005011201 від 22.03.2017 на суму 1 020,00 грн (а.с. 18); №0003341201 від 02.03.2017 на суму 170,00 грн. (а.с. 14); №0023665501 від 16.04.2018 на суму 170,00 грн. (а.с. 21) Також на підставі Акта перевірки №1074/09-19-14-06/35942852 від 24.10.2018 (а.с. 30-45) сформовано податкові повідомлення-рішення №0010781406 від 12.12.2018 на суму основного платежу 33 488,00 грн., штрафних санкцій на суму 8 372,00 грн. (а.с. 25), №0010801406 на суму 12 240,00 грн. (а.с. 24). Крім того, на підставі пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахована пеня в розмірі 8562,44 грн.

Контролюючим органом здійснено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за січень 2017 року (результати перевірки задокументовано Актом про результати камеральної перевірки №1114/12-01/35942852 від 02.03.2017 (а.с. 15-16). Податковим повідомленням-рішенням №0003341201 від 02.03.2017 відповідача зобов`язано сплатити 170,00 грн. штрафних санкцій за порушення пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України (а.с. 14). Вказаний акт №1114/12-01/35942852 від 02.03.2017 та податкове повідомлення-рішення №0003341201 від 02.03.2017 належним чином надіслано платнику, що підтверджується копіями рекомендованого повідомлення про вручення №7601840450278 від 06.03.2017 (а.с. 17).

За результатами камеральної перевірки від 22.03.2017 контролюючим органом встановлено, що відповідач не подав податкову звітність за лютий 2017 року, чим порушив пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України. Дане порушення зафіксоване в Акті камеральної перевірки №1770/12-01/35942852 від 22.03.2017 (а.с. 19). Податковим повідомленням-рішенням №0005011201 від 22.03.2017 платника зобов`язано протягом десяти календарних днів з дня отримання повідомлення-рішення сплатити штраф на суму 1020,00 грн. (а.с. 18) Вказаний акт та повідомлення-рішення згідно вимогами Кодексу вручено платнику 10.04.2017, що підтверджується копіями рекомендованого повідомлення про вручення №7601840682764 та фіскального чека №1248780119260 від 28.03.2017 (а.с. 20).

Камеральною перевіркою від 27.03.2018 встановлено неподання податкової звітності з ПДВ за січень 2018 року, чим порушено вимоги пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України, про що зафіксовано в акті №4623/09-19-55-01/35942852 від 27.03.2018 (а.с. 22). Податковим повідомленням-рішенням №0023665501 від 16.04.2018 відповідача зобов`язано сплатити 170,00 грн штрафних санкцій (а.с. 21). Вказаний акт та податкове повідомлення-рішення вручено платникові, що підтверджується копіями рекомендованого повідомлення про вручення №7601844383745 та фіскального чека №00007022600034 від 29.03.2018 (а.с. 23).

Згідно з Актом про результати документальної позапланової виїзної перевірки №1074/09-19-14-06/35942852 від 24.10.2018 контролюючим органом виявлено порушення відповідачем ряду вимог податкового законодавства, Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку (а.с. 30-46).

За порушення вищезгаданих норм законодавства контролюючим органом сформовано податкові повідомлення-рішення: №0010801406 від 12.12.2018 року на суму 12240,00 грн. (а.с. 24); №0010781406 від 12.12.2018 року на загальну суму 41860,00 грн. (а.с. 25); №0010771406 від 12.12.2018 року на загальну суму 37371,00 грн. (а.с. 26); №0010841406 від 12.12.2018 на суму 510,00 грн. (а.с. 27). Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем, що підтверджується копіями рекомендованого повідомлення про вручення №7601850278379 та фіскального чека №00667450030914 від 13.12.2018 (а.с. 29).

Відповідно до інтегрованих карток платника податку за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 64 021,47 грн., з яких 55 459,03 грн. штрафних санкцій, 8 562,44 грн. пені; з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 55 757,20 грн., у тому числі: 33969,00 грн. податкових зобов`язань, 3 922,00 грн. штрафних санкцій, 17 866,20 грн. пені; з адміністративних штрафів та інших санкцій в сумі 510 грн. (а.с.47-54).

Позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" за №1833-55 від 15.01.2019 згідно з якою загальна сума податкового боргу відповідача станом на 14.01.2019 становила 120 288,67 грн., у тому числі основний платіж - 67 457,00 грн., штрафні (фінансові санкції) - 26 403,03 грн., пеня - 26 428,64 грн. (а.с. 11). Вимога отримана представником відповідача, однак визначений нею податковий борг не сплачено.

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області просить винести рішення суду про стягнення вказаного боргу з відповідача.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відтак, при вирішенні даного спору суд керується законом, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пунктів 37.1, 37.2 статті 37 Податкового кодексу України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов`язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.

Виникнення, зміна і припинення податкового обов`язку визначені статтею 37 Податкового кодексу України, згідно з пунктами 37.7, 37.2 якого, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов`язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, Податковим кодексом України визначено, що платники податків зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з статтею 8 Податкового кодексу України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних податків та зборів належать податок на прибуток підприємств, податок на додану вартість, які є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (підпункти 9.1.1, 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 цього Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.165 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податок, платник податку, оподаткування, оподатковуваний прибуток для цілей розділу III цього Кодексу - податок на прибуток підприємств, платник податку на прибуток підприємств, оподаткування податком на прибуток підприємств, прибуток, який підлягає оподаткуванню.

Пунктом 133.1 статті 133 розділу III Податкового кодексу України визначено, що платниками податку - резидентами є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (пункт 134.1. статті 134 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.178 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податок на додану вартість є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Для цілей оподаткування платником податку, серед іншого є: 1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку (пункт 180.1 статті 180 Податкового кодексу України).

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (підпункт 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України).

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" за №1833-55 від 15.01.2019 згідно з якою загальна сума податкового боргу відповідача станом на 14.01.2019 становила 120 288,67 грн., у тому числі основний платіж - 67 457,00 грн., штрафні (фінансові санкції) - 26 403,03 грн., пеня - 26 428,64 грн. (а.с. 11). Дана вимога отримана представником відповідача, однак визначений нею податковий борг не сплачено.

Відповідно до інтегрованих карток платника податку за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 64 021,47 грн., з яких 55 459,03 грн. штрафних санкцій, 8 562,44 грн. пені; з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 55 757,20 грн., у тому числі: 33969,00 грн. податкових зобов`язань, 3 922,00 грн. штрафних санкцій, 17 866,20 грн. пені; з адміністративних штрафів та інших санкцій в сумі 510 грн. (а.с.47-54).

У відповідності до довідки про борг за платежами податок на додану вартість, податок на прибуток приватних підприємств та з адміністративні штрафи та інші санкції та пеня, загальна сума боргу відповідача складає 120 288,67 грн., у тому числі податкові зобов`язання 33 969,00 грн. штрафні санкції в розмірі 59 891,03 грн. та пеня в розмірі 26428,64 грн. (а.с.10).

Вимогу відповідач отримав та залишив без реагування, а податковий борг за нею, на момент виникнення вищевказаних податкових зобов`язань, не сплатив.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом утворюють податковий борг.

Податковий борг відповідача зі сплати податкових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств, податку на додану вартість, адміністративних штрафів та інших санкцій і пені підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями, розрахунками штрафних санкцій, актами перевірки, податковими деклараціями, корінцем податкової вимоги, довідкою позивача про борг, витягами з облікової картки платника податку (а.с.9-51).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, або оскарження податкових повідомлень-рішень чи податкової вимоги відповідач суду не надав.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4. статті 95 Податкового кодексу України).

Таким чином, враховуючи, що на час розгляду справи заборгованість зі сплати податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств, адміністративних штрафів та інших санкцій і пені відповідачем в добровільному порядку не сплачена, відповідних доказів, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи позивача, відповідачем не надано, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Новітні енергозберігаючі системи опалення (код ЄДРПОУ 35942852, вул. Незалежності, буд. 18, оф. 14, м. Івано-Франківськ, 76018), в дохід бюджету податковий борг в сумі 120 288 (сто двадцять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 67 коп. з розрахункових рахунків у фінансових установах, які обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю "Новітні енергозберігаючі системи опалення", та за рахунок належних йому готівкових коштів.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області: код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Новітні енергозберігаючі системи опалення : код ЄДРПОУ 35942852, вул. Незалежності, буд. 18, оф. 14, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя Главач І.А.