Ухвала

від 18.02.2020 по справі 380/1362/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/1362/20

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

18 лютого 2020 року Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич І.З., одержала позовну заяву приватного підприємства "Амікофуд " (79008, м. Львів, вул. Краківська,5) до Головного управління Держпраці у Львівській області (79005, м. Львів, пл. Міцкевича, 8) про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу, -

встановив:

Приватне підприємство "Амікофуд" звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу №ЛВ 4363/592/НД/АВ/ФС-1, №ЛВ4363/592/НД/АВ/ФС-2 від 21.01.2020.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив її невідповідність вимогам КАС України, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч.4 ст. 59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" , договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" , повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Частиною 4 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до п. 4, 5, 14, 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року №36, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.

Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об`єднання (бюро) зобов`язані вказати на звороті ордера.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені ордером виданого на ведення справи в суді або довіреністю; по-друге, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.

Судом встановлено, що до адміністративного позову на підтвердження повноважень адвоката Бойко Вікторії Володимирівни щодо представництва інтересів позивача додано ордер серії ВС № 1015917 від 13.02.2020 р.

Суд зазначає, що в ордері серії ВС № 1015917 від 13.02.2020 р. міститься посилання на договір про надання правової допомоги від 10.02.2020 р. № 01/20, однак такий договір до адміністративного позову не додано.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду (ухвала від 12 січня 2018 року у справі № К/800/28757/13) є неприйнятним поданий до суду від імені довірителя документ, який хоча і підписаний довірителем з наданою копією ордера, проте до якого не долучено копії витягу з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій, засвідченого підписом сторін.

З огляду на що, суд зазначає, що до адміністративного позову не додано будь-якого документа, який би підтверджував рішення позивача реалізувати своє право на звернення до суду не самостійно, а через представника, та, відповідно, обсяг повноважень, наданий такому представнику.

Слід також зазначити, що повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання адміністративного позову, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об`єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом в постанові від 18.10.2018р. у справі № 811/1507/18 адміністративне провадження № К/9901/61152/18 та в ухвалі від 11.01.2019р. у справі №820/3119/18 адміністративне провадження №К/9901/119/19.

Одночасно, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Вищевикладене є підставою для висновку, що статус особи як адвоката може підтверджуватись свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідченням адвоката України.

Судом встановлено, що представником позивача не додано до адміністративного позову документів про наявність у нього статусу адвоката.

Враховуючи, що до адміністративного позову не додано документів, які підтверджують статус представника позивача за ордером серії ВС № 1015917 від 13.02.2020 р. як адвоката, суд вважає, що адміністративний позов підписаний особою, яка не має права її підписувати, відтак наявні підстави для повернення її позивачу.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом в ухвалі від 10.05.2018р. у справі № 824/822/16-а, ухвалі від 04.06.2018р. у справі №445/1768/17, ухвалі від 25.05.2018р. у справі №826/5327/17, ухвалі від 16.08.2018р. у справі № 822/3310/17.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що до адміністративного позову не додано документу, що підтверджує повноваження Бойко Вікторії Володимирівни підписувати адміністративний позов приватного підприємства "Амікофуд".

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що адміністративний позов підписаний особою, яка не має права її підписувати, відтак наявні підстави для повернення її позивачу.

Відповідно до ч. 6 ст. 169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.

Одночасно, суд зазначає, що повернення судом адміністративного позову з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені та можливість повторного звернення до суду, якщо відпадуть обставини, що стали підставою для її повернення, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 11.01.2019 р. у справі №820/3119/18 адміністративне провадження №К/9901/119/19.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне повернути позивачу сплачений судовий збір у розмірі 2102 грн. відповідно до квитанції №4309 від 13.02.2020 та у розмірі 2102 відповідно до квитанції №4332 від 13.02.2020.

Керуючись ст.ст. 44, 169, 171, 248, 256, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суддя, -

у х в а л и в:

1. Позовну заяву приватного підприємства "Амікофуд " до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу- повернути особі, яка подала позовну заяву.

2.Повернути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Амікофуд " (місцезнаходження: 79008, м.Львів, вул. Краківська,5, ЄДРПОУ 38939994) сплачений судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві гривні), відповідно до квитанції №4309 від 13.02.2020 та судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві гривні), відповідно до квитанції №4332 від 13.02.2020.

3. Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.

Ухвала про повернення позовної заяви набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п`ятнадцятиденний строк з дати підписання ухвали.

Суддя Гулкевич І.З.