Рішення

від 18.02.2020 по справі 364/1407/19

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/1407/19

Провадження № 2/364/55/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2020 р. Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Макаренко Л. А.,

при секретарі судового засідання Кулинич Г. І.

за участю:

учасники справи - не з`явилися,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Володарського районного суду Київської області в смт Володарка Київської області цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Петрашівської сільської ради Володарського району Київської області

про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

До Володарського районного суду Київської області 29.11.2019 р. надійшов зазначений позов ОСОБА_1 до Петрашівської сільської ради Володарського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, в якій Позивач просить суд: визнати за ним право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , а саме: на земельну ділянку площею 3,84 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Петрашівської сільської ради Володарського району Київської області.

На обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач у позовній заяві зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_2 у віці 88 років, яка заповіла належну їй земельну ділянку йому. Для оформлення спадщини він звернувся до приватного нотаріуса, якою відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Ухвалою суду від 03.12.2019 р. відкрито провадження у справі, визначено здійснення розгляду справи в порядку загального позовного провадження, встановлено Відповідачеві строк для подання відзиву, призначено підготовче судове засідання на 21.01.2020 р., відкладене через неявку сторін на 18.02.2020 р.

У підготовче судове засідання 18.02.2020 р. учасники справи не з`явилися, про дачу, час та місце розгляду справи належно повідомлені, що підтверджено відповідними поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції (а.с. 35, 36); до суду 21.01.2020 р. (після закінчення часу призначення підготовчого судового засідання) подали заяви про розгляд справи без їх участі, Позивач також долучив додаткові докази на виконання ухвали суду від 03.12.2019 р. про відкриття провадження в справі, а Відповідач зазначив у заяві про визнання позовних вимог у повному обсязі (а.с. 28, 29-31).

За загальним правилом частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (частина третя статті 211 ЦПК України). У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову проводиться в порядку статті 206 ЦПК України.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За роз`ясненнями Верховного Суду України, викладеними у пункті 24 Постанови Пленуму від 12.06.2009 р. № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , пункті 11 Постанови Пленуму від 18.12.2009 р. № 14 Про судове рішення у цивільній справі , у разі визнання відповідачем позову, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом; визнання відповідачем позову має бути безумовним, не суперечити закону й не порушувати права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), у такому разі суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для прийняття визнання Відповідачем позову та задоволення позову, суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), виходить з такого.

За наявними матеріалами справи судом встановлено, що спірна земельна ділянка площею 3,84 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Петрашівської сільської ради Володарського району Київської області, належала ОСОБА_2 на праві власності, що підтверджується оригіналом листа Міжрайонного управління у Володарському та Тетіївському районах Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 21.01.2020 р. № 5/139-20, наданим Позивачеві на його запит, а також завіреною названим територіальним органом Держгеокадастру копією державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-КВ № 018791, виданого Петрашівською сільською радою Володарського району Київської області 28.03.2001 р. на підставі рішення названої сільської ради від 27.02.2001 р. № 24; державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 163 (а.с. 6, 30, 31).

Власник названої земельної ділянки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві 27.01.2019 р., актовий запис № 1927 (а.с. 4).

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5), є спадкоємцем названої вище земельної ділянки за заповітом, за яким спадкодавець ОСОБА_2 на випадок смерті зробила розпорядження про те, що заповідає цю земельну ділянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Позивачеві); заповіт складено 03.01.2019 р., посвідчено секретарем Петрашівської сільської ради Володарського району Київської області та зареєстровано в реєстрі за № 01 (а.с. 7).

Також судом встановлено, що Позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Володарського районного нотаріального округу Бабак В.С. з документами для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 , проте та відмовила через відсутність необхідного належно оформленого правовстановлюючого документа на спадкове майно (а.с. 9).

На запити суду, надіслані у порядку підготовки справи до розгляду згідно з ухвалою суду від 03.12.2019 р. про відкриття провадження в справі (а.с. 16-17, 20, 21) державним нотаріусом повідомлено суд про те, що спадкова справа після ОСОБА_2 не заводилася, а також надано суду Інформаційну довідку із Спадкового реєстру на підтвердження такої інформації (а.с. 23, 24); приватний нотаріус Бабак В.С. також поінформувала суд про те, що спадкова справа не заводилася, але до неї звернувся Позивач, якому відмовлено у вчиненні відповідної нотаріальної дії через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с. 22).

Також до позовної заяви додано копію оголошення в газеті Голос Володарщини від 19.04.2019 р. про недійсність втраченого державного акта на земельну ділянку серії ІІІ-КВ № 018791, виданого на ім`я ОСОБА_2 (а.с. 11).

Таким чином, судом на підставі наявних у справі письмових доказів встановлено, що Позивач є єдиним спадкоємцем після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 за заповітом,який звернувся до нотаріуса з метою оформлення свідоцтва про право спадщину, яке йому не було видане через відсутність належного правовстановлюючого документа на спадкове майно. При цьому з огляду на те, що спадкова справа нотаріусами не заводилася, тому суд дійшов до висновку про відсутність інших ймовірних спадкоємців на згадане спадкове майно.

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 16, частини першої статті 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

За нормами статті 328, частини другої статті 373 ЦК України, частини другої статті 78, пункту г частини першої статті 81 Земельного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом; право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону; громадяни набувають право власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (частина перша статті 1225 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (статті 1217, 1220 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (частина перша статті 1223 ЦК України); заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (стаття 1235 ЦК України).

Згідно з частинами першою, третьою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину; відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Згідно з пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 Про судову практику у справах про спадкування отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця.

За таких наведених вище і встановлених обставин суд вважає, що Позивач як єдиний спадкоємець за заповітом та який звернувся до з метою оформлення спадщини, правомірно подав до суду позов щодо захисту його прав, оскільки має право на спадкове майно, а саме: на земельну ділянку площею 3,84 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Петрашівської сільської ради Володарського району Київської області та яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 на праві власності, що підтверджено належними і допустимим доказами.

Таким чином, визнання Відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вимоги Позивача є обґрунтованими і відповідають закону, а тому суд має законні підстави для прийняття визнання Відповідачем позову та ухвалення рішення про задоволення позову.

Питання щодо стягнення з Відповідача (органу місцевого самоврядування) на користь Позивача судових витрат судом не вирішується, оскільки таке питання Позивачем перед судом не порушувалося, розрахунків цих витрат суду не надано. Проте, зважаючи на визнання Відповідачем позову, суд застосовує положення частини першої статті 142 ЦПК України, частини третьої статті 7 Закону України Про судовий збір , за якими у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору.

Керуючись статтями 16, 328, 1220, 1223, 1233, 1235 ЦК України, статтями 2-4, 12, 13, 200, 206, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 351-355, підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Петрашівської сільської ради Володарського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 3,84 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Петрашівської сільської ради Володарського району Київської області та посвідчена державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-КВ № 018791, виданого Петрашівською сільською радою Володарського району Київської області 28.03.2001 р. на підставі рішення названої сільської ради від 27.02.2001 р. № 24; запис в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 163.

Управлінню Державної казначейської служби України у Володарському районі Київської області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 (двадцять) коп., сплачений на підставі квитанції від 28.11.2019 р. № 0.0.1537621479.1.

Роз`яснити Позивачеві, що питання про інші судові витрати може бути вирішено судом шляхом ухвалення додаткового рішення за її обґрунтованою заявою, подано в порядку і в строки, визначені статтею 270 ЦПК України.

Копії рішення суду направити учасникам справи.

Рішення суду може бути оскаржено Київського апеляційного суду або через Володарський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано; в разі подання такої скарги - рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. А. Макаренко