Рішення

від 17.02.2020 по справі 235/7075/19

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 235/7075/19

Номер провадження 2-о/235/10/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді: Клікунової А. С.,

за участю секретаря судового засідання: Ліпскіс О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Іванівська сільська рада Покровського району Донецької області про встановлення факту постійного проживання, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд суду пред`явлено вказану заяву, в якій заявлено вимоги встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 01.01.2002 року по 03.01.2007 року.

Заявлені вимоги обґрунтовано наступним. Заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , 1925 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті матері заявником вжито заходи для вступу в права на спадщину. У видачі свідоцтва на спадкове майно відмовлено, з причини неналежного документального підтвердження проживання заявника разом із спадкодавцем (різні адреси реєстрації). Факт сумісного проживання зі спадкодавцем підлягає встановленню в судовому порядку, в зв`язку з чим заявник звернувся до суду за захистом оспорюваних прав.

Заявник ОСОБА_1 , представник заявника адвокат Юнюк В.Ю. (діє на підставі ордеру на ведення справи, договору про надання правової допомоги) на виклик до суду не з`явилися, в порядку ч. 3 ст. 294, ч. 3 ст. 211 ЦПК України, подано заяву про розгляд справи в їх відсутність, заявлені вимоги підтримано.

Заінтересованою особою Іванівською сільською радою Покровського району Донецької області суду адресовано лист на заяву ОСОБА_1 , зі змісту якого вбачається відсутність заперечень по суті заявлених вимог, при цьому зазначено щодо прийняття рішення по справі на розсуд суду, також в порядку ч. 3 ст. 294, ч. 3 ст. 211 ЦПК України заявлено клопотання про проведення судового розгляду в відсутність представника.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Вовче Красноармійського (Покровського) район Донецької області, громадянин України, адреса реєстрації місця проживання з 12.06.1976 року - Донецька область, Покровський район, с. Прогрес (відомості підтверджено копією паспорта - а.с. 4).

ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (родинні відносини документально підтримано).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла (свідоцтво про смерть - а.с. 7), після її смерті в порядку ст. 1220 ЦК України відкрилася спадщина.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

До складу спадщини після смерті ОСОБА_2 входить - земельна ділянка площею 2,00 гектарів, розташована на території Іванівської сільської ради Покровського району Донецької області (об`єкт нерухомого майна належить спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серійний номер ІІІ-ДН № 134127 - а.с. 8).

Згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

ОСОБА_2 за життя не скористалася наданим ст. 1234 ЦК України правом на залишення заповіту, тому спадкування здійснюється за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 є її син ОСОБА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Статтями 1268, 1269 ЦК України визначено порядок прийняття спадщини.

Заявник ОСОБА_1 вважає себе таким, що прийняв спадщини згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, положенням якої передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Заявником ОСОБА_1 вжито заходи для прийняття спадщини, відкритої після смерті матері, однак в реалізації юридичних прав спадкоємця виникли певні перешкоди.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії Другої покровської державної нотаріальної контри від 08.10.2019 року ОСОБА_1 відмовлено в заведенні спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_2 , позивачу роз`яснено порядок прийняття спадщини та оформлення свідоцтва про право на спадщину після смерті матері, а саме з посиланням на норми ст. 1270 ЦК України, п. 3.22 п. 3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року нотаріусом рекомендовано підтвердження факту прийняття спадщини, оскільки спадкодавця було зареєстровано не за однією адресою зі спадкодавцем.

З огляду на вказане, виникла необхідність встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Згідно абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до ст. 13 Конвенції кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, в судовому засіданні досліджено кожний доказ, наданий стороною на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 Постанови ПВС України від 12.06.2009 року № 2 "Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").

Згідно висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі Бочаров проти України суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом . Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (рішення у справі Салман проти Туреччини ) .

При вирішенні даного цивільно-правового спору суд також враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.

В судовому порядку підлягає встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 зі своєю матір`ю ОСОБА_2 до дня смерті останньої.

Так, в розумінні ч. 3 ст. 1268 ЦК України тривалість спільного проживання до смерті спадкодавця для прийняття спадщини законом не визначається.

Зареєстрованим місцем проживання заявника ОСОБА_1 є адреса: Донецька область, Покровський район, с. Прогрес (згідно відомостей в паспорті).

Згідно довідки Іванівської сільської ради Покровського району Донецької області № 745 від 07.10.2019 року - ОСОБА_2 була зареєстрована та постійно мешкала по день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) за адресою: АДРЕСА_1 ; разом з нею мешкав без реєстрації син ОСОБА_1 з січня 2002 року по день смерті (по ІНФОРМАЦІЯ_3 ) -а.с. 9.

Суд зазначає, що місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Згідно роз`яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування головною ознакою проживання спадкоємця однією сім`єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем. При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства, закріпленому в ст. 1 Закону України Про Всеукраїнський перепис населення , яке зводиться до сукупності осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

В судовому засіданні встановлено, що заявник ОСОБА_1 проживав з матір`ю ОСОБА_2 в одному житловому будинку, вели спільне господарство, разом користувалися речами звичайної обстановки. Інші відомості, які могли спростувати такі доводи заявника, або вказати на сумнівність обґрунтувань цієї частини розглядуваної заяви, - судом не встановлено.

Отже, суд, в сукупності письмових документальних матеріалів, наданих заявником на підтвердження заявлених вимог про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем, проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі та подальшого належного виконання судового рішення, з урахуванням принципу юридичної визначеності, - вважає, що заява є законною та обґрунтованою, та підлягає задоволенню. Встановлення факту постійно проживання із спадкодавцем має для заявника юридичне значення, та є необхідним для оформлення ним спадкових прав.

Приймаючи такий висновок, суд наголошує, що встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, - не породжує наступного спору про право, рішення не встановлює відносин зобов`язального характеру видачі заявнику ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно ст. ст. 4, 13, 18, 293, 315, 316, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання на час відкриття спадщини спадкоємця ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент смерті останньої, тобто ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України та, відповідно п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, - до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення суду - 17.02.2020 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: Донецька область, Покровський район, с. Прогрес , адреса місця фактичного проживання: АДРЕСА_1 ;

- заінтересована особа: Іванівська сільська рада Покровського району Донецької області, код ЄДРПОУ 04343091, адреса місцезнаходження: Донецька область, Покровський район, с. Іванівка, вул. Центральна, 78

Суддя: