Рішення

від 17.02.2020 по справі 640/20367/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2020 року м. Київ № 640/20367/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ОКСЕТ ГЛОБАЛ до 1. Державної податкової служби України, 2. Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ОКСЕТ ГЛОБАЛ (далі - позивач, ТОВ ОКСЕТ ГЛОБАЛ ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-1, ДФС України), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №952646/4138351333 від 12.10.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ ОКСЕТ ГЛОБАЛ від 13.09.2018 №4 датою її фактичного отримання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення органу ДФС України №952646/4138351333 від 12.10.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної є необґрунтованим та протиправним, оскільки в ньому не визначено: які саме документи складено з порушенням законодавства або яких саме документів не вистачає для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивач переконаний, що господарська операція, за результатом якої виписано податкову накладну від 13.09.2018 №4, має реальний характер. Крім того, позивач на здійснення такої операції має реальні технічні, трудові та матеріальні ресурси, усі підтверджуючі первинні документи були надані контролюючому органу. Також на думку позивача, на тій стадії, коли позивачу в квитанціях від 30.09.2018 було запропоновано надати пояснення та документи, але не було визначено відповідачем чіткого критерію оцінки ступнею ризиків та некоректно зазначені пропозиції щодо надання документів, - все це унеможливило платнику податків надати обґрунтовані пояснення чи конкретні документи на підтвердження здійснення господарської операції за поданою податковою накладною.

Відповідач-1 позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, обґрунтовуючи свою позицію тим, що реальність вчинення господарських операцій, на яку складено податкову накладну лежить на платнику податків, оскільки позивачем не було надано копії первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2018 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

За клопотанням позивача і відповідача-1 ухвалою суду від 23.12.2019 до участі у справі залучено Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач-2, ГУ ДФС у м. Києві) в якості відповідача в частині вимог щодо визнання протиправними та скасування рішення №952646/4138351333 від 12.10.2018.

Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву заперечив наявність для задоволення вимог позивача, посилаючись на обгрунтовність і правомірність прийнятого рішення та відповідність дій відповідача вимогам чинного законодавства.

Оскільки на день розгляду справи у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р Питання Державної податкової служби , суд, з урахуванням змісту позовних вимог та доводів, наведених на їх обґрунтування прийшов до висновку про необхідність здійснення на підставі статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України заміни первісного відповідача - Державної фіскальної служби України на її процесуального правонаступника - Державну податкову службу України.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ ОКСЕТ ГЛОБАЛ на підставі договору поставки № 04/09-18 від 04.09.2018 одержало від покупця ТОВ ЗВА-ЕНЕРГО попередню оплату за обладнання: 13.09.2018 в сумі 2067074,04 грн, на підтвердження чого надано копії: виписки банку Ф-Я КИЇВСІТІ ПАТ КБ ПРИВАТБАНК , договір № 04/09-18 від 04.09.2018, Специфікацію № 1 (Додаток № 1) до Договору,

На виконання договору поставки №04/09-18 від 04.09.2018 ТОВ ОКСЕТ ГЛОБАЛ склало податкову накладну №4 від 13.09.2018 на загальну суму 2067074,04 грн, в тому числі ПДВ 344512,34 грн та подало її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Квитанцією від 30.09.2018 №9211280450 ДФС України повідомила про те, що вищезазначена податкова накладна прийнята, але її реєстрація зупинена. У даній квитанції орган ДФС повідомив наступне: Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК від 13.09.2018 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пп.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: D =.019248780163426 .

У позовній заяві ТОВ ОКСЕТ ГЛОБАЛ зазначило, що на підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК 10.10.2018 ним подано до органу ДФС пояснення та документи довільного формату. Також, 05.10.2018 позивачем подано до органу ДФС таблицю даних платника податку.

Проте, надані позивачем пояснення та документи, не були прийняті до уваги, оскільки рішенням комісії ГУ ДФС у м.Києві №952646/4138351333 від 12.10.2018 позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №4 від 13.09.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою відмови в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено: Ненадання платником податку копій документів; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи) в т.ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити) .

Також, прийнято рішення від 10.10.2018 №49123/41385133 про врахування/неврахування Таблиці даних платника податків, яким дану таблицю не враховано, оскільки наявна в органах ДФС податкова інформація, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку та зазначено у скарзі, а саме: ТОВ ОКСЕТ ГЛОБАЛ на підставі договору поставки № 04/09-18 від 04.09.2018 одержало від покупця ТОВ ЗВА-ЕНЕРГО попередню оплату за обладнання: 13.09.2018 в сумі 2067074,04 грн, що підтверджено випискою банку Ф-Я КИЇВСІТІ ПАТ КБ ПРИВАТБАНК , договором № 04/09-18 від 04.09.2018, Специфікацією № 1 (Додаток № 1) до Договору, про що складено податкову накладну № 4 від 13.09.2018 на загальну суму 2067074,04 грн, в тому числі ПДВ 344512,34 грн. Станом на 22.10.2018 поставка обладнання покупцю не здійсненна, так як термін поставки обладнання по Договору 60 календарних днів з моменту отримання коштів згідно Договору, відповідно на час подання скарги документи щодо постачання продукції покупцю (накладні, акти) ще не складені між ТОВ ОКСЕТ ГЛОБАЛ та ТОВ ЗВА-ЕНЕРГО . ТОВ ОКСЕТ ГЛОБАЛ здійснює монтаж та збирання обладнання для поставки покупцю ТОВ ЗВА-ЕНЕРГО . Для монтажу та збирання обладнання ТОВ ОКСЕТ ГЛОБАЛ придбаває сировину, матеріали, комплектуючі у інших постачальників на території України та придбаває послуги з монтажу обладнання (створення і комплектація шаф живлення і передачі сигналів) у сторонніх організацій. Підтверджуючі первинні документи та пояснення з інформацією про причини незгоди платника податку з рішенням комісії додаються .

Також, позивачем надано пояснення 22.10.2018 в яких зазначено, що ТОВ ОКСЕТ ГЛОБАЛ займається установленням, монтажем машин і устатковання (збирання устатковання для керування виробничими процессами), електромонтажними роботами. Для ведення господарської діяльності ТОВ ОКСЕТ ГЛОБАЛ орендує офісне приміщення згідно договору оренди № 01/18 від 05.01.2018 у ТОВ Ріелті Технолоджі . ТОВ ОКСЕТ ГЛОБАЛ на підставі договору поставки № 04/09-18 від 04.09.2018 одержало від покупця ТОВ ЗВА-ЕНЕРГО попередню оплату за обладнання: 13.09.2018 в сумі 2067074,04 грн., що підтверджено випискою банку Ф-Я КИЇВСІТІ ПАТ КБ ПРИВАТБАНК , договором № 04/09-18 від 04.09.2018, Специфікацією № 1 (Додаток № 1) до Договору, про що складено податкову накладну № 4 від 13.09.2018 на загальну суму 2067074,04 грн, в тому числі ПДВ 344512,34 грн. Станом на 22.10.2018 поставка обладнання покупцю не здійсненна, так як термін поставки обладнання но Договору 60 календарних днів з моменту отримання коштів згідно Договору, і станом на 22.10.2018 цей термін поставки ще не наступив. Відповідно на час подання скарги документи щодо постачання продукції покупцю (накладні, акти) ще не складені між ТОВ ОКСЕТ ГЛОБАЛ та ТОВ ЗВА-ЕНЕРГО . ТОВ ОКСЕТ ГЛОБАЛ здійснює монтаж та збирання обладнання для поставки покупцю ТОВ ЗВА-ЕБГЕРТО . Для монтажу та збирання обладнання ТОВ ОКСЕТ ГЛОБАЛ придбаває сировину, матеріали, комплектуючі у інших постачальників на території України та придбаває послуги з монтажу обладнання (створення і комплектація шаф живлення і передачі сигналів) у сторонніх організацій.

Так, у вересні 2018 року була здійснена попередня оплата за сировину, матеріали, комплектуючі таким постачальникам:

ТОВ АЛЬТЕРА ІНЖ - 14.09.2018 в сумі 837487,87 грн та в сумі 382205,04 грн, що підтверджено виписками банку, договором поставки № 2/10.09 від 10.09.2018, рахунками № ИН-15260 від 14.09.2018, № ИН-15274 від 14.09.2018; ТОВ АККОРДГРУП - 21.09.2018 в сумі 92131,00 грн та 25.09.2018 в сумі 10236,68 грн, загальна сума 102367,68 грн., що підтверджено випискою, договором поставки № 23 від 17.09.2018, рахунком № САкк-241 від 20.09.2018; ТОВ АККОРДГРУП - 21.09.2018 в сумі 517120,00 грн. та 25.09.2018 в сумі 53412,80 грн, загальна сума 570532,80 грн, що підтверджено випискою, договором поставки № 23 від 17.09.2018, рахунком № САкк-242 від 21.09.2018; ІНОЗЕМНЕ ПІДПРИЄМСТВО І-АР-СІ - 27.09.2018 в сумі 270623,76 грн, 28.09.2018 в сумі 169178,82 грн та в сумі 39330,76 грн, що підтверджено виписками банку, рахунками на оплату №51/4381550 від 27.09.2018, № 51/4381819 від 28.09.2018, 52/4381820 від 28.09.2018; ТОВ АСБІС-Україна - 28.09.2018 в сумі 601938,00 грн, що підтверджується випискою банку, рахунком на оплату № 27416 від 28.09.2018. ТОВ ОКСЕТ ГЛОБАЛ станом на 22.10.2018 сировину, матеріали, комплектуючі одержало тільки від постачальника ТОВ АККОРДГРУП частково, що підтверджено видатковими накладними № САкк-241 від 19.10.2018 на загальну суму 102367,68 грн. та № САкк-242.1 від 19.10.2018 на загальну суму 395241,60 грн. Станом на 22.10.2018 інші сировина, матеріали, комплектуючі ще не були поставлені іншими постачальниками в адресу ТОВ ОКСЕТ ГЛОБАЛ . Відповідно документи щодо придбання товарів, послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, накладні, акти приймання-передачі, тощо, на день подання скарги ще не складені між ТОВ ОКСЕТ ГЛОБАЛ та постачальниками.

Для монтажу обладнання ТОВ ОКСЕТ ГЛОБАЛ укладено Договір №221018 від 22.10.2018 з постачальником ТОВ ЕЛЕКТРОЦЕНТР ХОЛДІНГ , на підставі якого ТОВ ЕЛЕКТРОЦЕНТР ХОЛДІНГ буде здійснювати монтаж обладнання (створення і комплектація шаф живлення і передачі сигналів), яке потім ТОВ ОКСЕТ ГЛОБАЛ поставить своєму покупцю ТОВ ЗВА-ЕНЕРГО . По договору № 221018 від 22.10.2018 товариством оплата ще не здійснювалась, послуги від постачальника ще не були одержані.

Однак, рішенням комісії з питань розгляду скарг у задоволені скарги позивача було відмовлено.

Стверджуючи про наявність підстав для реєстрації накладної, що складена і подана у відповідності із вимогами законодавства, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи доводи позивача та заперечення відповідача, суд бере до уваги наступне.

Так, відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Коадексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341; далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117), податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту Квитанції вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 листа ДФС від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податку (далі - Критерії №959).

З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми пункту 13 Порядку №117, оскільки ним не зазначено у Квитанції конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), на підставі якого здійснено зупинення реєстрації Податкової накладної.

Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом у Квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність Податкової накладної критерію ризиковості платника податку, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв №959.

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і пункт 13 Порядку №117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

У той же час, ДФС України не надано інших документів, з яких можливо встановити обставини через які відповідач дійшов висновку про відповідність Податкової накладної критеріям ризиковості платника податку і не довів правомірність зупинення реєстрації зазначеної накладної.

Слід також зазначити, що підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв №959 містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, контролюючий орган був зобов`язаний у Квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв № 959, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Крім того, відповідачем також не надано суду ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

При цьому, пунктами 6 та 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу змісту вказаних норм видно, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Отже, положення зазначених пунктів Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрація поданої позивачем Податкової накладної зупинена, як зазначено в Квитанції, через те, що ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Тобто, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до Податкової накладної, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію Податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством - Порядком №117.

В той же час, згідно з пунктами 14, 15 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18-21 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено судом, у спосіб, визначений Порядком №117, позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій та Податкових накладних.

Як слідує з пункту 22 Порядку №117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку №117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Із рішення №952646/4138351333 від 12.10.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 13.09.2018 підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи) в т.ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункові документи, банківські виписки з особових рахуків.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, рішення відповідача №952646/4138351333 від 12.10.2018 містить лише загальне твердження про їх ненадання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку Комісії, не надані.

Суд зазначає, що нечіткість формулювання підстав зупинення реєстрації податкової накладної, відсутність посилання на конкретні критерії ризиковості платника податків у квитанції позбавило можливості платника податків надати вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації Податкових накладних.

В той же час, варто також відмітити, що вказане рішення ДФС є, відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, індивідуальними актами.

При цьому, такий акт, виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення контролюючого органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 16.04.2019 (справа № 826/10649/17), від 21.05.2019 (справа № 0940/1240/18), від 14.05.2019 (справа № №1940/1306/18).

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №952646/4138351333 від 12.10.2018 є необґрунтованим, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, пунктом 28 Порядку №117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №4 від 13.09.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою направлення її на реєстрацію позивачем.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи відповідачів не приймаються судом до уваги виходячи з вищезазначеного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ОКСЕТ ГЛОБАЛ задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №952646/4138351333 від 12.10.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8, номер засобу зв`язку: (044) 272-51-59) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ ОКСЕТ ГЛОБАЛ від 13.09.2018 №4.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОКСЕТ ГЛОБАЛ (код ЄДРПОУ 41385133, адреса: 04073, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 160, оф. 308, електронна адреса: oksetglobal@ukr.net) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3524 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири) гривна 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) .

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя: Н.А. Добрівська