ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10050/18 Головуючий у 1 інстанції: Скочок Т.О.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Мельничука В.П. Федотова І.В. Борейка Д.Е
розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно статті 229 КАС України, адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Солейленд Девелопмент" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солейленд Девелопмент" про застосування заходів реагування, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солейленд Девелопмент", в якому просив застосувати до відповідача заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень другого, третього, четвертого, п`ятого, шостого поверхів торговельно-офісного центру Товариства з обмеженою відповідальністю Солейленд Девелопмент за адресою: м. Київ, просп. Соборності, 2/1а до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2019 року позов задоволено частково. Застосовано заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень 6-го поверху торговельно-офісного центру Товариства з обмеженою відповідальністю Солейленд Девелопмент , а саме - приміщень спортивного залу, розташованого за адресою: м. Київ, просп. Соборності, 2/1а, до повного усунення всіх порушень, зазначених в акті перевірки від 25.05.2018 №201. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Солейленд Девелопмент" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що існування реальної загрози життю і здоров`ю людей на території приміщень спортивного залу не було підтверджено належними та допустимими доказами, порушення відсутні, що встановлено актом № 367 від 20 листопада 2018 року.
15 січня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.
11 лютого 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від представника ТОВ "Солейленд Девелопмент" - Овчаренка В.А. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із відрядженням представника. Разом з цим, на підтвердження вказаних обставин жодних доказів до клопотання заявник суду апеляційної інстанції не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 309 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
З матеріалів справи вбачається, що провадження у даній справі відкрито ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року.
Заява представника Овчаренка В.А. не містить клопотання про продовження строку розгляду даної справи на 15 днів.
Згідно ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на те, що явка сторін в судове засідання суду апеляційної інстанції не визнавалась обов`язковою, а наданих сторонами матеріалів достатньо для прийняття рішення у справі, колегією суддів у задоволенні клопотання представника ТОВ "Солейленд Девелопмент" - Овчаренка В.А. про відкладення розгляду справи відмовлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Дніпровське районне управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві провело планову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання - ТОВ Солейленд Девелопмент (код ЄДРПОУ 36845020) - вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за наслідками якої складено акт від 25.05.2018 р. №201, в якому зафіксовано ряд порушень, виявлених під час здійснення вказаної перевірки. А саме: працівниками органу ДСНС у приміщеннях торговельно-офісного центру ТОВ Солейленд Девелопмент (підвальний, технічний, 1-ий, 2-ий, 3-ій, 4-ий, 5-ий та 6-й поверхи), що розміщений за адресою: м. Київ, просп. Соборності, 2/1а, були встановлені порушення положень Правил пожежної безпеки України (далі - ППБУ), затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (що зареєстрований у Мін`юсті України 05.03.2015 за №252/26697), ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва , ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , ДБН В.2.2-23:2009 Підприємства торгівлі , ДБН В.2.2-9-2009 Громадські будинки та споруди. Основні положення , Правил улаштування електроустановок, ДБН В2.5-77:2014 Котельні , СНиП 2.09.02-85 Производственные здания , Наказу МНС України від 15.08.2007 №557 правила техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях , Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 р. №956 Про ідентифікацію і декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки - всього 50 пунктів порушень , з них:
- пункт 14 - порушення п. 2.23, 2.28 розд. ІІІ Загальні вимоги пожежної безпеки до утримання територій, будинків, приміщень, споруд, евакуаційних шляхів і виходів Правил пожежної безпеки в Україні (за змістом таких пунктів: забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою (п. 2.23). Килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях з одночасним перебуванням 50 та більше осіб, коридорах, на сходових клітках повинні кріпитися до підлоги і бути помірно небезпечними щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність та відповідати групам поширення полум`я РП1, РП2 (п. 2.28)) - на шляхах евакуації з приміщень спортивного залу Фітнес Олімпік (6-ий поверх), допускається застосування для покриття підлог матеріалу, без надання на нього відповідних встановленого зразку результатів протоколів (іспитів) стосовно показників токсичності, димоутворювальної здатності, горючості та поширення полум`я поверхнею;
- пункт 25 - порушення п. 2.37 розд. ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні (за змістом цього пункту: не допускається, зокрема: захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами; улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей) - допускається зберігання та складування товарів, тари, матеріальних цінностей, горючих матеріалів та упаковки на шляхах евакуації в коридорах, проходах та виходах в магазині Кишеня експрес , розташованого у підвальному поверсі;
- пункт 27 - порушення п. 2.37 розд. ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - на другому евакуаційному виході з приміщень торгівельної зали магазину Кишеня експрес допускається розміщення холодильної вітрини з прилавком;
- пункт 36 - пп. 8 п. 9.1 розд. VІ Основні вимоги пожежної безпеки до об`єктів різного функціонального призначення Правил пожежної безпеки в Україні (за змістом цього пункту: на матеріальних складах і базах загального призначення необхідно дотримуватися таких вимог пожежної безпеки, зокрема: складські приміщення (відсіки), розташовані в підвальних або цокольних поверхах, повинні мати люки чи вікна розміром 0,9 х 1,2 м з приямками (для випускання диму в разі пожежі). У разі неможливості влаштування вікон дозволяється обладнання цих приміщень системою димовидалення) - складське приміщення магазину Кишеня експрес , розташоване в підвальному поверсі торгівельно-офісного центру, не обладнане системою димовидалення;
- пункт 37 - п. 4.1 розд. VІ Правил пожежної безпеки в Україні, п. 4.1 ДБН В.2.2-23:2009 Підприємства торгівлі (за змістом цього пункту: можливість розміщення підприємств торгівлі й харчування в будинках іншого призначення (у тому числі житлових), а також заходи щодо їх відділення від інших приміщень цих будівель протипожежними перепонами встановлюються згідно з вимогами будівельних норм. У свою чергу п. 4.1 ДБН В.2.2-23:2009 Підприємства торгівлі передбачено, що допускається розміщувати в цокольному поверсі житлових будинків не нижче III ступеня вогнестійкості (з урахуванням 9.3.4) і в підвальному та цокольному поверхах громадських будинків не нижче III ступеня вогнестійкості приміщення магазинів продовольчих товарів, магазинів непродовольчих товарів торговельною площею лише до 400 м2) - допускається розміщення в підвальному поверсі торговельно-офісного центру магазину Кишеня експрес торговельною площею понад 400 кв.м;
- пункт 40 - п. 4.1 розд. VІ Правил пожежної безпеки в Україні, п. 4.1 ДБН В.2.2-9-2009 Громадські будинки та споруди. Основні положення - торгівельна зала магазину Кишеня експрес не відокремлена від інших підсобних приміщень протипожежними дверима з відповідним класом вогнестійості ЕІ 30 хвилин;
- пункт 44 - п. 9.1 розд. VІ Правил пожежної безпеки в Україні (за змістом цього пункту: на матеріальних складах і базах загального призначення необхідно дотримуватися таких вимог пожежної безпеки, зокрема: ширина проходів та місця штабельного зберігання повинні бути позначені обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно) - ширина проходів та місця штабельного зберігання товарів в складському приміщенні магазину Кишеня експрес не позначені обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно.
Під час проведення вказаної позапланової перевірки працівниками позивача здійснювалась фотофіксація. Фотоматеріали разом з описом окремих порушень подані до суду.
Копія Акта від 25 травня 2018 р. №201 отримана головним інженером ТОВ Солейленд Девелопмент Ситником В.М. 25.05.2018 р. та була підписана ним з посиланням на обставину подання товариством в майбутньому заперечень на вказаний акт перевірки.
11 липня 2018 року відповідач звернувся до ГУ ДСНС України у м. Києві із заявою вих. №1007/2018-2 від 10 липня 2018 р. про проведення перевірки стану приміщень торговельно-офісного центру Дарниця ТОВ Солейленд Девелопмент за адресою: м. Київ, просп. Соборності, 2/1а щодо ступеню виконання припису Дніпровського районного управління ГУ ДСНС України у м. Києві від 31 травня 2018 року №193 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
У період з 18 липня 2018 року по 19 липня 2018 року працівниками Дніпровського районного управління ГУ ДСНС України у м. Києві була проведена позапланова перевірка з питань дотримання ТОВ Солейленд Девелопмент законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Вказана перевірка проводилась у приміщеннях торговельно-офісного центру ТОВ Солейленд Девелопмент , розташованого за адресою: м. Київ, просп. Соборності, 2/1а. Результати такої позапланової перевірки відповідача оформлені актом від 19 липня 2018 р. №282, де зафіксовано неусунення ТОВ Солейленд Девелопмент 24-и із попередньо виявлених 50-ти порушень Правил і норм пожежної та техногенної безпеки (в т.ч. у п. 14, 25, 27, 36, 37 , 40 і 44 з акта від 25 травня 2018 року №201, яким відповідають п. 7, 11, 12, 16, 17, 20 і 21 акта від 19.07.2018 №282).
В подальшому, в серпні та вересні 2018 року Дніпровське районне управління ГУ ДСНС України у м. Києві провело декілька позапланових перевірок щодо додержання суб`єктом господарювання - ТОВ Солейленд Девелопмент - вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за наслідками яких, були складені відповідні акти від 31 серпня 2018 року №316 та від 27 вересня 2018 р. №307. Безпосередньо були перевірені приміщення того ж самого торговельно-офісного центру ТОВ Солейленд Девелопмент за адресою: м. Київ, просп. Соборності, 2/1а.
Співставивши зміст актів від 25 травня 2018 р. №201, від 31 серпня 2018 року №316 та від 27 вересня 2018 р. №307, суд першої інстанції встановив, що ТОВ Солейленд Девелопмент було усунуто виявлені порушення, окрім порушень, зазначених у п. 14, 25, 27, 36, 37 , 40 і 44 розділу Опис виявлених порушень акта від 25 травня 2018 №201.
Таким чином, за даними останніх актів позапланових перевірок порушення пожежної та техногенної безпеки, що були виявлені під час проведення планової перевірки (25 травня 2018 р.), відповідачем усунуті неповністю.
Позивач, з метою застосування заходів реагування, звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V).
Відповідно до частини 1 статті 1 вищевказаного Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
В силу частини 1 статті 3 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.
Частиною 7 статті 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Статтею 47 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять, зокрема, органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду.
Згідно Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.
В силу п. 6 вищевказаного Положення, ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).
Нормами пункту 3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій передбачено, що до основних завдань ДСНС України віднесено здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки віднесено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
В силу частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулося до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень другого, третього, четвертого, п`ятого, шостого поверхів торговельно-офісного центру Товариства з обмеженою відповідальністю Солейленд Девелопмент за адресою: м. Київ, просп. Соборності, 2/1а до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
Суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не надано суду доказів усунення всіх порушень, вказаних в акті перевірки від 25 травня 2018 року №201 (з урахуванням актів позапланових перевірок від 19 липня 2018 року №282, від 31 серпня 2018 року №316 та від 27 вересня 2018 р. №307), а тому, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, шляхом прийняття рішення про зупинення експлуатації приміщень 6-го поверху торговельно-офісного центру ТОВ Солейленд Девелопмент , а саме - приміщень спортивного залу, розташованого за адресою: м. Київ, просп. Соборності, 2/1а, до повного усунення всіх порушень, зазначених в акті перевірки від 25 травня 2018 року №201.
Апелянт посилається на те, що ним неодноразово усувалися зазначені в актах порушення, останній акт перевірки №367 від 20.11.2018 року не містить у переліку порушень такого порушення, як порушення п. 2.23,2.28 Глави 2 розд. III Загальні вимоги пожежної безпеки до утримання територій, будинків, приміщень, споруд, евакуаційних шляхів і виходів Правил пожежної безпеки в Україні - на шляхах евакуації з приміщень спортивного залу Фітнес Олімпік (6-ий поверх), допускається застосування для покриття підлог матеріалу, без надання на нього відповідних встановленого зразку результатів протоколів (іспитів) стосовно показників токсичності, димоутворювальної здатності, горючості та поширення полум`я поверхнею.
Як вбачається із Акту № 367 від 20.11.2018 року, щодо приміщень 6-го поверху торговельно- офісного центру, а саме: приміщень спортивного залу, жодних порушень не виявлено.
Тому, апелянт вважає, що судом першої інстанції було прийняте оскаржуване рішення без врахування положень вказаного вище Акту № 367 від 20.11.2018 року, тобто, без врахування усіх обставин справи та наявних у справі доказів.
Разом з цим, матеріали справи свідчать, що, на підставі звернень відповідача, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві проведено позапланові перевірки приміщень ТОВ Солейленд Девелопмент за адресою: м. Київ, проспект Соборності, 2/1 а на предмет перевірки стану усунення ТОВ Солейленд Девелопмент порушень, виявлених контролюючим органом під час проведення планової перевірки та складено акти № 282 від 19 липня 2018 року (зафіксовано - 24 порушення), акт № 316 від 31 серпня 2018 року (зафіксовано - 14 порушень), акт № 307 від 27 вересня 2018 року (зафіксовано 7 порушень) та акт № 367 від 20 листопада 2018 р. (зафіксовано - 2 порушення) та встановлено, що приміщення продовжують експлуатуватися із порушеннями правил пожежної безпеки.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу посилається на те, що факт наявності порушень на об`єкті перевірки підтверджено Актом позапланової перевірки № 367 від 20.11.2018 року. А саме: допускається зберігання та складування товарів, тари, матеріальних цінностей, горючих матеріалів та упаковки на шляхах евакуації в коридорах, проходах та виходах в магазині Кишеня експрес розташованого в підвальному поверсі.
Ширина проходів та місця штабельного зберігання товарів в складському приміщенні магазину Кишеня експрес не позначені обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно.
Колегія суддів зазначає, що кожне порушення правил пожежної безпеки несе в собі потенційний ризик, як настання надзвичайної ситуації, так і ризик ускладнення евакуації у випадку пожежі та затягування у часі процесу ліквідації надзвичайної ситуації.
Кожне з виявлених порушень створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а сукупність цих порушень вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.
З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації визначених позивачем приміщень торговельно-офісного центру є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Доводи відповідача про те, що відносно приміщень 6-го поверху торговельно- офісного центру, а саме: приміщень спортивного залу, жодних порушень не виявлено - не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, адже, існування хоча б одного з порушень, виявлених позивачем, як таких, що загрожують життю, є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повної зупинки експлуатації приміщень 6-го поверху торговельно-офісного центру Товариства з обмеженою відповідальністю Солейленд Девелопмент , а саме - приміщень спортивного залу.
Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ Солейленд Девелопмент проводить господарську діяльність за КВЕД 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи нерухомого майна.
Таким чином, відповідач здійснює господарську діяльність, надаючи при цьому приміщення в оренду, контролює і несе відповідальність за дотримання вимог правил пожежної безпеки на об`єкті, відповідно до вимог чинного законодавства.
Колегія суддів вважає, що вищезазначені порушення правил пожежної безпеки, які не усунені відповідачем, не є формальними та стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі, що, у свою чергу, унеможливлює, забезпечити безпеку працівників та відвідувачів, в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.
Чинне законодавство не містить визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, вказане поняття є оціночним. Разом з тим, порушення відповідачем протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки, такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи підприємства у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.
Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.
Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
При цьому, колегія суддів враховує, що застосований до відповідача захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Крім того, застосований до апелянта захід реагування має, також, спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Також, такий захід реагування, як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 28 лютого 2019 року у справі №810/2400/18.
Оскільки на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції доказів, які б свідчили про повне усунення порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, відповідачем надано не було, а ті порушення, які залишались, продовжують створювати загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів вважає, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно застосовано заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень 6-го поверху торговельно-офісного центру Товариства з обмеженою відповідальністю Солейленд Девелопмент , а саме - приміщень спортивного залу, розташованого за адресою: м. Київ, просп. Соборності, 2/1а, до повного усунення всіх порушень.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 229, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солейленд Девелопмент" залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Мельничук В.П. Федотов І.В.
Повний текст постанови виготовлено 17.02.2020 року
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.02.2020 |
Оприлюднено | 19.02.2020 |
Номер документу | 87650846 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні