Постанова

від 18.02.2020 по справі 340/1311/19(2-ап/340/35/19)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 340/1311/19(2-ап/340/35/19)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року, (суддя суду першої інстанції Пасічник Ю.П.), прийняту без участі сторін в м. Кропивницький, у справі № 340/1311/19 (2-ап/340/35/19) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року в адміністративний позов ОСОБА_1 повернуто на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм процесуального права просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 15.10.2019 року Третій апеляційний адміністративний суд постановою передав справу для продовження розгляду до суду першої інстанції зазначивши, що суд першої інстанції за клопотанням сторони або за власною ініціативою вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених в самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог. Оскільки суд першої інстанції не виконав вимоги чинного законодавства щодо роз`єднання позовних вимог, які належать до різної предметної юрисдикції, відмовив у відкритті провадження за позовом ОСОБА_2 , суд порушив норми процесуального права. Позивач зазначає, що незважаючи на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 року суд першої інстанції необґрунтовано повернув адміністративний позов позивачеві.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами підтверджено, що 27 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, яка полягає в не укладенні із позивачем та Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області договору оренди землі загальною площею 49,6082 га, в тому числі: ріллі 11,2756 га (кадастровий номер 3521983000:02:000:9036), ріллі 20,7256 га (кадастровий номер 3521983000:02:000:9034), ріллі 17,6070 га (кадастровий номер 3521983000:02:000:9035), строком на 10 років для ведення фермерського господарства із земель державної власності (запасу) сільськогосподарського призначення на території Іванівської сільської ради Долинського району;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області укласти із позивачем договір оренди землі загальною площею 49,6082 га, в тому числі: ріллі 11,2756 га (кадастровий номер 3521983000:02:000:9036), ріллі 20,7256 га (кадастровий номер 3521983000:02:000:9034), ріллі 17,6070 га (кадастровий номер 3521983000:02:000:9035), строком на 10 років для ведення фермерського господарства із земель державної власності (запасу) сільськогосподарського призначення на території Іванівської сільської ради Долинського району.

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-8262/14-18-СГ від 11.12.2018 року.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року відмовлено у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 з підстав не підсудності даної справи судам адміністративної юрисдикції.

Позивач оскаржив ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року в апеляційному порядку.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено. Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року - скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, при цьому підстави для застосування положень статті 172 КАС України - відсутні.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Визначення поняття адміністративна справа наведено у пункті 1 частини першої статті 4 КАС України , під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Пункт другий частини першої статті 4 КАС України містить положення, згідно з якими публічно-правовий спір - це спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома конкретними суб`єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а цей суб`єкт відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта.

Так, скасовуючи ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року та направляючи справу на новий розгляд суд апеляційної інстанції в постанові від 15.10.2019 року зазначив, що позивачем в своєму позові об`єднано вимоги, які мають розглядатись за різними правилами судочинства, а саме: дві вимоги за правилами адміністративного судочинства, а одна вимоги за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 172 КАС в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Водночас, згідно частини четвертої названої статті КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Аналогічне правило викладене в частині шостій статті 21 КАС України , згідно якої не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини шостої статті 172 КАС України , суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку щодо неможливості об`єднання в одне провадження позовних вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства.

Роз`єднання позовних вимог з їх подальшим розглядом адміністративним судом за таких обставин є неможливим, оскільки адміністративний суд не наділений правом здійснювати подальший розгляд виділених в окреме провадження вимог, які мають бути розглянуті за правилами цивільного судочинства.

Аналогічні правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 22.03.2019 року в адміністративній справі №810/2574/18.

Пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо ним порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу ).

Таким чином, суд першої інстанції, з урахуванням рішення суду апеляційної інстанції від 15.10.2019 року, яке набрало законної сили, дійшов правильного висновку про те, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, а тому за правилами пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява підлягає поверненню особі яка її подала.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а підстави для зміни або скасування ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 312, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року в адміністративній справі №340/1311/19 (2-ап/340/35/19) - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Постанова в повному обсязі складена 18.02.2020 року.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук

суддя А.В. Шлай