Рішення від 06.02.2020 по справі 905/1965/19 (910/8712/19)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.02.2020 Справа № 905/1965/19 (910/8712/19)

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання (помічника за дорученням) Кульбакової Л.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Палладіум» до Акціонерного товариства «К.Енерго» про стягнення безпідставно набутих коштів в розмірі в сумі 79409,19 грн.

За участю представників сторін:

від позивача (в режимі відеоконференції)- Гордієнко Л.В. (за ордером), Безушко В.Н. (голова правління);

від відповідача - Щербань Л.А. (за довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Палладіум» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства «Київенерго» про стягнення суми безпідставно набутих коштів в розмірі 125044,20 грн.

Згідно із ст.46 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою №40 від 23.09.2019 про зміну предмету позову (зменшення позовних вимог), у зв`язку з помилковим зарахуванням до суми вимог поточний борг за договором на суму надмірно нарахованої відповідачем вартості теплової енергії за квітень, яка сплачена позивачем за судовим рішення господарського суду м. Києва від 25.08.2015 у справі №910/17858/15 зменшив предмет позову на 45635,01 грн., заявивши вимогу про стягнення безпідставно набутих коштів відповідачем в сумі 79409,19 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач в період з квітня 2015 по червень 2016 проводив нарахування за теплопостачання позивачу, застосовуючи тариф встановлений постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 № 613 Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ Київенерго , яка була скасована з моменту її прийняття. Таким чином, за доводами позивача, ним було надмірно сплачено грошові кошти за договором №1423278 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 19.11.2012, та за угодою №Р1423278-10/16 від 31.10.2016 про реструктуризацію заборгованості за вказаним договором, у зв`язку з чим позивач просить суд визнати дану угоду виконаною в повному обсязі та стягнути з відповідача надмірно сплачені кошти в сумі 79409,19 грн. (з урахуванням заяви №40 від 23.09.2019 про зміну предмету позову (зменшення позовних вимог).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.07.2019 відкрите провадження у справі №910/8712/19, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 14.08.2019.

13.08.2019 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання від 12.08.2019 про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю надання відзиву на позов (зокрема, відповідний строк на подання відзиву на дату судового засідання не сплив).

Ухвалою суду від 14.08.2019 призначено розгляд справи №910/8712/19 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Палладіум» до Акціонерного товариства «Київенерго» про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів в розмірі в сумі 125044,20 грн. за правилами загального позовного провадження, стадія: відкриття провадження у справі; призначено підготовче засідання на 04.09.2019 року.

19.08.2019 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позовних вимог заперечує, посилаючись на ті обставини, що:

- всі обов`язки визначені договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №1423278 від 19.11.2012 відповідач виконував сумлінно та в повному обсязі, не допускаючи при цьому порушення умов договору, а позивач систематично не сплачував за теплову енергію і станом на 01.10.2016р. мав заборгованість у сумі 813361,99 грн. за спірним договором, що встановлено рішенням господарського суду м.Києва від 25.08.2015 у справі №910/17858/15 та стягнуто позивача на користь відповідача суму основного боргу за теплову енергію в розмірі 346056,70 грн., суму 3% річних в розмірі 10 345,41 грн., суму інфляційних втрат в розмірі 182 830,15 грн. та судовий збір в розмірі 13931,24 грн.;

- між позивачем та відповідачем було вирішено спірне питання щодо розрахунків за спожиту теплову енергію станом на 01.10.2016 по договору та укладено угоду від 31.10.2016 №Р1423278-10/16 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію по договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 19.11.2012 №1423278, та відповідно до п.1 вказаної угоди, споживач визнає та підтверджує заборгованість перед відповідачем за договором станом на 01.10.2016 загальною сумую 813361,99 грн.;

- на час розгляду справи вказана угода є дійсною та до кінця не виконані позивачем, станом на 15.08.2019р. за даними відповідача згідно оборотно-сальдової відомості позивачем не сплачено суму боргу за договором у розмірі 303493,34 грн.;

- зі змісту оборотно-сальдової відомості до угоди про реструктуризацію заборгованості вбачається, що реструктуризований борг у розмірі 813361,99 грн. існував у позивача ще з 2014р.;

- згідно відомостей оборотно-сальдової відомості вбачається, що у квітні 2015 року борг позивача за договором становить 533386,72 грн., та про що зазначено у рішенні господарського суду м. Києва від 25.08.2015 у справі №910/17858/15, а тому незрозумілим є твердження позивача про те, що він сплатив 543120,00 грн. в рахунок погашення боргу за період з квітня 2015 - червень 2016;

- стягнення з відповідача на даний час спірної суми коштів на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України є неправомірним, оскільки відповідачем було набуто кошти в рахунок погашення боргу за діючим на даний час договором та на підставі діючої угоди про реструктуризацію боргу, що була узгоджена між сторонами;

- відповідачем при досліджені наданих позивачем до матеріалів справи платіжних документів з даними щодо призначення платежу встановлено, що у виписках з банківського рахунку позивача АТ УКРСИББАНК за період з 01.10.205 по 01.04.2019 в призначені платежу значиться погашення заборгованості за теплову енергію згідно графіку до договору про реструктуризацію №Р1423278-10/16 від 31.10.2016р. здійснені платежі на загальну суму 424410,00 грн., а не як зазначає позивач на суму 543120,00 грн.;

- інші платежі здійснювались позивачем на оплату поточного споживання згідно з договором на постачання теплової енергії у гарячій воді, що було узгоджено сторонами у п.3 угоди та на сплату боргу за інші періоди, не охоплені угодою;

- платіжне доручення №421 від 16.03.2015 на суму 20000,00 грн. не стосується спірного періоду, адже перераховані кошти згідно з призначенням на підставі акту за листопад 2014;

- платіжні доручення №486 від 13.07.2015, №490 від 24.07.2015, №499 від 28.08.2015, №523 від 03.10.2015, №539 від 04.11.2015, №540 від 04.11.2015, №549 від 08.12.2015р., №571 від 28.01.2016, №579 від 28.01.2016 взагалі не містять інформації про сплату боргу за спірний період (квітень 2015-червень 2016), зазначено лише оплата за теплову енергію (підігрів води) згідно договору №1423278/2015-03/111 акт 2015 ;

- відповідачем цілком законно в спірний період застосовано тарифи встановлені постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 №613 у розмірі 531,10 грн./Гкал Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ Київенерго , оскільки прийняття Київським апеляційним адміністративним судом постанови від 06.07.2016 №826/15733/15 про визнання нечинною з моменту прийняття постанови НКРЕ не є обставиною щодо якої укладено угоду між позивачем та відповідачем, а угода укладена щодо заборгованості позивачем перед відповідачем, яка виникла ще до прийняття рішення Київським апеляційним адміністративним судом у справі №826/15733/15;

- позивачем на момент укладення угоди було достеменно відомо про визнання нечинною з моменту прийняття постанови НКРПЕКП №613, адже постанова Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/15733/15 була винесена 06.07.2016, а угода підписана 31.10.2016;

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності до позовних вимог у справі. В обґрунтування пропуску строку позовної давності відповідачем зазначено, що з розрахунку ціни позову, з тексту позовної заяви та з первинних документів, наданих позивачем, вбачається, що позивач заявив позов про стягнення з відповідача коштів за договором за період з квітня 2015 по червень 2016 та враховуючи те, що позивачем не надано належних доказів переривання строків позовної давності або того, що ним з поважних причин дані строки було пропущено.

29.08.2019 до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній проти доводів та пояснень відповідача викладених у відзиві заперечив посилаючись на наступне:

- заборгованість за квітень 2015 на суму 533386,72 грн. (згідно оборотно-сальдової відомості) та рішення господарського суду м. Києва від 25.08.2015 у справі №910/17858/15 не була складовою угоди про реструктуризацію (нарахованого відповідачем боргу станом на 01.10.2016, а саме: за період часткового червень 2015 - червень 2016), адже була погашена ОСББ в повному обсязі в період до квітня 2016;

- дійсно, станом на 01.05.2015, відповідач обліковував за позивачем заборгованість на суму 533386,72., 187300,02 грн. з яких було сплачено ще до винесення рішення у справі №910/17858/15;

- при винесенні рішення у справі №910/7858/15 обставини щодо встановлення правомірності застосування тарифу під час нарахування плати за спожите тепло за квітень 2015 не були предметом дослідження судом, господарському суду м. Києва не було відомо про спірність зазначеного тарифу та неправомірність його застосування, адже постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 у справі №826/15733/15 була прийнята після винесення рішення у справі №910/17858/15;

- питання щодо заборгованості за тепло за період з травня 2015 - червень 2016 не були предметом судового розгляду господарським судом м. Києва по справі №910/17858/15, отже вказане рішення суду не може слугувати належним доказом, в підтвердження обставин правомірності визначення (нарахування) відповідачем вартості послуги за квітень 2015 року;

- 29.04.2016 на виконання платіжної вимоги №49862807/33 ВДВС Святошинського РУЮ з примусового виконання наказу господарського суду м. Києва, який було видано на виконання рішення господарського суду м. Києва у справі №910/17858/15 було списано в примусовому порядку 344440,93 грн., в тому числі 105657,69 грн. основного боргу, 207106,80 грн. судового збору, 3% річних, інфляційні, а також виконавчий збір, та 11.05.2016 постановою виконавче провадження ВП №49862807 закінчено у зв`язку виконанням в повному обсязі;

- рішення господарського суду м. Києва від 28.08.2015 по справі №910/17858/15 виконано позивачем в повному обсязі ще до моменту укладання угоди про реструктуризацію, в п.1 якій було відображено суму нарахованої відповідачем плати за тепло, станом на 01.10.2016;

- беручи до уваги здійснені позивачем 28.10.2016 та 18.11.2016 за платіжними дорученнями №№724,744 на суму 30000,00 грн. та 15000,00 грн., відповідно, визнаються відповідачем як оплата поточного споживання, а не оплата заборгованості за графіком угоди про реструктуризацію, то згідно із твердженням відзиву про невизнання виконання графіку (неоплату) у жовтні та листопаді 2016, на підставі п.10 угоди про реструктуризацію угоди втратила чинність з 05 листопада 2016 року;

- в грудні 2018 листом від 03.12.2018 №050КЕК/1/32673 Про розрахунки за теплову енергію відповідач на виконання умов договору №1423278 повідом про зміну платіжних реквізитів для розрахунку за теплову енергію, спожиту до 01.05.2018 та одночасно вимагав до 17.12.2018 сплатити борг сумою 377203,34 грн. на підставі рахунку-фактури №37 від 03.12.2018, вміщеного в текст цього листа;

- як вбачається з долученої відповідачем до відзиву на позовну заяву оборотно-сальдової відомості, складеної 15.08.2019 за період з січня 2014 - серпень 2019, відповідачем усі здійснені позивачем платежі обліковувались і обліковуються за договором №1423278 в цілому, недиференційовано, шляхом зарахування (врахування) сплачених сум до суми загальної заборгованості за кінець кожного поточного місяця, сформованої наростаючим/від`ємним підсумком з урахуванням попередніх періодів;

- твердження відповідача про неможливість розгляду справи до закінчення Верховним судом розгляду справи №826/15733/15 за касаційною скаргою відповідача на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2019, є безпідставними, адже відповідно до ч.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набрала законної сили з моменту її проголошення, а відтак, у сторін по справі відсутній обов`язок виконувати рішення про встановлення тарифу на теплову енергію, яке в судовому порядку визнано не чинними з моменту їх прийняття;

- відповідачем ігнорується те, що угода про реструктуризацію боргу була невід`ємною частиною договору №1423278 (п.11 угоди), тому здійснені позивачем сплати сум із посиланням в платіжних документах на угоду про реструктуризацію, в будь-якому разі є належними доказами оплат по договору;

- до 2019 року позивач не був обізнаний про скасування тарифу, адже позивач не був учасником адміністративної справи №826/15733/15, а про їх скасування позивач дізнався лише весною поточного року, наслідком чого й стало подання позову;

- щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності до заявлених позовних вимог, то така не належить задоволенню, адже підставою для звернення позивача до суду стало винесення Київським апеляційним адміністративним судом 06.07.2016 у справі №826/15733/15 постанови, якою було визнано нечинною з моменту прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №613 від 03.03.2015 Про встановлення тарифу на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ Київенерго , на підставі якої відповідач здійснював нарахування за теплову енергію у період з квітня 2015 по червень 2016, а отже лише після набрання чинності постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 у справі №826/15733/15 позивач міг довідатися про порушення його права, а тому трирічний строк позовної давності стосовно заявлених вимог спливає лише 06.07.2019, в той час коли позивач звернувся з позовною заявою 04.07.2019 коли строк позовної давності в справі ще не сплив.

04.09.2019 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про визнання недійсним пов`язаного з предметом спору правочину №36 від 03.09.2019.

Ухвалою суду від 04.09.2019 відкладено підготовче засідання на 24.09.2019 року о 12:30 год.; позивача зобов`язано надати суду письмові докази, що підтверджують обставин (причини), які перешкоджали останньому звернутися з відповідною вимогою про визнання недійсним пов`язаного з предметом спору правочину у позовній заяві; відповідачу запропоновано надати суду письмові пояснення щодо поданої позивачем заяви про визнання недійсним пов`язаного з предметом спору правочину №36 від 03.09.2019.

23.09.2019 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення та заява про зупинення провадження у справі №910/8712/19 до набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду за наслідками розгляду касаційної скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 у справі №826/15733/15.

Ухвалою суду від 24.09.2019 повернуто Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Палладіум» заяву про визнання недійсним пов`язаного з предметом спору правочину №36 від 03.09.2019 без розгляду; продовжено строк підготовчого засідання по справі №910/8712/19 на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 03.10.2019 року об 11:30 год. (третій поверх, 316 кабінет); позивача зобов`язано надати письмові пояснення щодо поданої відповідачем про зупинення провадження у справі №910/8712/19; відповідача зобов`язано надати докази направлення на адресу позивача письмових пояснень та заяви про зупинення провадження у справі №910/8712/19.

25.09.2019 до суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову (зменшення позовних вимог) №40 від 23.09.2019, в якій останній у зв`язку, з помилковим зарахуванням до суми вимог поточний борг за договором на суму надмірно нарахованої відповідачем вартості теплової енергії за квітень, яка сплачена позивачем за судовим рішення господарського суду м. Києва від 25.08.2015 у справі №910/17858/15 зменшив предмет позову на 45635,01 грн., заявивши вимогу про стягнення безпідставно набутих коштів відповідачем в сумі 79409,19 грн.

25.09.2019 до суду від позивача надійшли пояснення (стосовно заяви від 03.09.2019 №36 про визнання недійсним пов`язаного з предметом спору правочину) від 24.09.2019.

01.10.2019 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів на підтвердження відправлення позивачу письмових пояснень та заяви про зупинення відповідача.

03.10.2019 до суду від позивача надійшли пояснення стосовно заяви відповідача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.10.2019 підготовче засідання відкладено на 30.10.2019.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.10.2019р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 19.11.2019.

19.11.2019 до суду від позивача надійшла заява про подання доказів в підтвердження судових витрат №45 від 18.11.2019 та від відповідача надійшло клопотання про передачу матеріалів справи №910/8712/19 до господарського суду Донецької області для подальшого розгляду в межах справи про банкрутство №905/1965/19.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.11.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 03.12.2019.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.12.2019 матеріали справи №910/8712/19 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Палладіум» до Акціонерного товариства «К.ЕНЕРГО» про стягнення суми безпідставно набутих коштів в розмірі 125044,20 грн. передані господарському суду, в провадженні якого перебуває справа №905/1965/19 про банкрутство Акціонерного товариства «К.ЕНЕРГО» , для розгляду спору в межах цієї справи.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 08.01.2020 призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв`язку з відкриттям суддею Зекуновим Е.В. провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства «К.Енерго» , враховуючи ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 08.01.2020, справа №910/8712/19 передана для розгляду судді Зекунову Е.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.01.2020 прийнято до провадження справу № 910/8712/19 за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Підготовче судове засідання призначено на 06.02.2020 року.

У судовому засіданні 06.02.2020 суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті.

06.02.2020 у судове засідання з`явився представник відповідача та представники позивача в режимі відеоконференції.

Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз`яснено, що у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку ст.ст.80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

19.11.2012 між Публічним акціонерним товариством Київенерго (відповідач, постачальник) та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Палладіум (позивач, споживач) було підписано договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №1423278, за умовами якого постачальник зобов`язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов`язався отримати та оплатити відповідно до умов, викладених у цьому договорі.

При цьому, як зазначив відповідач у відзиві на позовну заяву та як встановлено судом згідно даних з Єдиного державного реєстру, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач (ЄДРПОУ 00131305) змінив своє найменування та наразі є Акціонерним товариством К.ЕНЕРГО (ЄДРПОУ 00131305).

Отже, станом на час розгляду справи найменуванням відповідача є Акціонерне товариство К.ЕНЕРГО , що враховується судом при вирішенні спору.

Відповідно до п. 2.1 договору при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором , сторони зобов`язуються керуватися тарифами, затвердженими органом виконавчої влади, що здійснює державне регулювання у сфері теплопостачання - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (Закон України від 09.07.2010 №2479-VI), Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж (далі Правил), нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Згідно розділу 2.2 договору постачальник зобов`язується безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1 (п. 2.2.1); щомісячно оформляти для споживача: - величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в Гігакалоріях (облікову картку) та її вартість за кожним особовим рахунком споживача за розрахунковий період (місяць); - рахунок-фактуру, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок; - акт звіряння розрахунків; - податкові накладні (платнику податку); - акт приймання-передавання товарної продукції (п.2.2.2); сповіщати споживача про зміну тарифів на теплову енергію та мережну воду (п.2.2.3); на вимогу споживача надавати достовірну інформацію щодо методики розрахунків, режимів тепло споживання тощо, яка стосується предмету договору (п.2.2.4); своєчасно письмово сповіщати споживача про зміну власних юридичних реквізитів (найменування організації, розрахункового рахунку тощо), та при необхідності переукладати договір на постачання теплової енергії у гарячій воді (п.2.2.6).

Згідно п.п.2.3.1, 2.3.5 договору споживач зобов`язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку 2.; забезпечувати своєчасне надходження коштів на рахунок постачальника або на транзитний рахунок Головного інформаційного центу КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 05.06.2013року (п.4.1 договору).

Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення (п. 4.3 договору).

Відповідно до п.10 Додатку №2 до Договору відповідач забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на розрахунковий рахунок позивача або транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок позивача згідно з його розрахунком.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №1423278 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 19.11.2012 за період з квітня 2015 по червень 2016 відповідач поставив теплову енергію, а позивач в свою чергу прийняв вказану продукцію загальним обсягом 1396,18 Гкал на загальну суму 889912,79 грн., що підтверджується актами приймання-передавання товарної продукції:

- №04/2015-1423278 від 30.04.2015р. за квітень 2015р. у кількості 43,74 Гкал на суму 27876,37 грн.;

- №05/2015-1423278 від 31.05.2015р. за травень 2015р. у кількості 35,03 Гкал на суму 22325,32 грн.;

- №06/2015-1423278 від 30.06.2015р. за червень 2015р. у кількості 30,42 Гкал на суму 19387,28 грн.;

- №07/2015-1423278 від 31.07.2015р. за липень 2015р. у кількості 33,28 Гкал на суму 21210,01 грн.;

- №08/2015-1423278 від 31.08.2015р. за серпень 2015р. у кількості 37,51 Гкал на суму 23905,87 грн.;

- №09/2015-1423278 від 30.092015р. за вересень 2015р. у кількості 35,1 Гкал на суму 22369,93 грн.;

- №10/2015-1423278 від 31.10.2015р. за жовтень 2015р. у кількості 83,62 Гкал на суму 53292,70 грн.;

- №11/2015-1423278 від 30.11.2015р. за листопад 2015р. у кількості 153,6 Гкал на суму 97892,36 грн.;

- №12/2015-1423278 від 31.12.2015р. за грудень 2015р. у кількості 191,67 Гкал на суму 122155,12 грн.;

- №1/2016-1423278 від 31.01.2016р. за січень 2016р. у кількості 290,25 Гкал на суму 184982,12 грн.;

- №2/2016-1423278 від 29.02.2016р. за лютий 2016р. у кількості 177,3 Гкал на суму 112996,84 грн.;

- №3/2016-1423278 від 31.03.2016р. за березень 2016р. у кількості 170,981 Гкал на суму 108969,62 грн.;

- №4/2016-1423278 від 30.04.2016р. за квітень 2016р. у кількості 36,398 Гкал на суму 23197,16 грн;

- №5/2016-1423278 від 31.05.2016р. за травень 2016р. у кількості 29,88 Гкал на суму 19043,12 грн.;

- №6/2016-1423278 від 30.06.2016р. за червень 2016р. у кількості 47,4 Гкал на суму 30208,97 грн.

Нарахування вартості теплової енергії у вказаний період було здійснено за тарифами, встановленими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 № 613 Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ Київенерго , а саме у розмірі 531,10 гривень за 1 Гкал без ПДВ (637,32 гривень з ПДВ), що підтверджується обліковими картками та актами приймання передавання товарної продукції та не заперечується відповідачем.

Позивачем до матеріалів справи долучено оборотно-сальдову відомість за період з січня 2014 по вересень 2019 згідно договору №1423278 станом на 01.09.2016 за даними якої ПАТ Київенерго нараховано 1522684,55 грн., а ОСББ Палладіум сплачено 853495,55 грн., сальдо на кінець періоду становить 813399,50 грн.

Відповідачем до матеріалів справи долучено оборотно-сальдову відомість за період з січня 2014 по серпень 2019 згідно договору №1423278 станом на 15.08.2019 за даними ПАТ Київенерго за теплову енергію нараховано - 3485429,37 грн., сплачено ОСББ Палладіум - 3326146,53 грн., сальдо на кінець періоду становить 303493,34 грн.

Згідно інформації Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в міста Києві державної адміністрації №8486/35-10/11 від 10.06.2019 на лист від 30.05.2019 №7143 ОСББ Палладіум вбачається відшкодування Управлінням праці та соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації пільг за спожиту теплову енергію по ОСББ Палладіум за період з 01.04.2015 по 30.06.2016 по ПАТ Київенерго грошових коштів в сумі 9981,97 грн., субсидій за спожиту теплову енергію ОСББ Палладіум за період з 01.04.2015 по 30.06.2016 по ПАТ Київенерго - 17901,46 грн.

При цьому, як зазначає відповідач та не заперечує позивач, у зв`язку з неналежним виконанням позивачем обов`язку з оплати вартості теплової енергії у гарячій воді, поставленої на підставі договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №1723278 від 19.11.2012р. за період з 01.11.2012 по 01.05.2015 відповідач був змушений звернутися до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення 726562,28 грн.

Як встановлено рішенням господарського суду м. Києва від 25.08.2015 у справі №910/17858/15 під час перебування справи в провадженні Публічним акціонерним товариством Київенерго було подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він просив суд припинити провадження в справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 187330,02 грн. у зв`язку зі сплатою, та стягнути заявлені раніше залишок основного боргу в розмірі 346056,70 грн., 3% річних та інфляційні втрати.

У вказаному рішенні судом встановлено порушення Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Палладіум зобов`язання щодо своєчасного внесення плати за використану теплову енергію за договором у період з 01.11.2012 по 01.05.2015 в сумі 533386,72 грн. Одночасно, судом встановлено, що Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Палладіум , до звернення позивача до суду було сплачено частину основного боргу (сплата проведена 26.06.2015) в розмірі 30000,00 грн., а після звернення позивача до суду з даним позовом, відповідачем була здійснена оплата спожитої теплової енергії (сплата проведена 14.07.2015 та 27.07.2015) на суму в розмірі 157330,02 грн.

Так, рішенням господарського суду м. Києва від 25.08.2015 у справі №910/17858/15 провадження в справі №910/17858/15 в частині стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Палладіум суми основного боргу за теплову енергію в розмірі 157 330,02 грн. припинено; позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Палладіум на користь Публічного акціонерного товариства Київенерго суму основного боргу за теплову енергію в розмірі 346 056,70 грн., суму 3% річних в розмірі 10345,41 грн., суму інфляційних втрат в розмірі 182830,15 грн. та судовий збір в розмірі 13 931,24 грн.; в задоволенні позовних вимог про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Палладіум суми основного боргу за теплову енергію в розмірі 30000,00 грн. відмовлено.

31.10.2016 між позивачем та відповідачем було укладено угоду №1423278-10/16 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 19.11.2012 №1423278.

Відповідно до п.1 угоди споживач визнає та підтверджує заборгованість перед теплопостачальною організацією за договором від 19.11.2012 №1423278 на постачання теплової енергії у гарячій воді станом на 01.10.2016 загальною сумою 813361,99 грн.

За умовами п. 2 угоди споживач зобов`язується сплачувати зазначену у п.1 цієї угоди суму заборгованості протягом жовтня 2016 - вересня 2019 щомісячними платежами згідно з додатком 1 до цієї угоди до 25 числа кожного місяця за тарифною групою згідно з вищевказаним договором за такими реквізитами: рахунок №260323000201 для тарифної групи населення ; код 00131305, МФО 322669, банк Філії Головного управління по м.Києву та Київської області ВАТ Державний ощадний банк України , одержувач ПАТ Київенерго .

Ця угода є невід`ємною частиною договору від 19.11.2012 №1423278 на постачання теплової енергії у гарячій воді (п.11 угоди).

Додатком №1 до угоди №1423278-10/16 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 19.11.2012 №1423278 сторонами погоджено графік погашення заборгованості ОСББ Палладіум .

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 у справі №826/15733/15 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.03.2016 в частині відмови у задоволені позову про визнання нечинною постанови - скасовано, постановивши в цій частині нову, якою позовні вимоги задоволено, визнано нечинною з моменту прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 року №613 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ Київенерго , зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг оприлюднити резолютивну частину даної постанови у 15-деннний термін з моменту її проголошення, в решті постанову суду - залишено без змін.

07.06.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією № 17 від 06.06.2019 з вимогою провести перерахунок нарахування за спожиту теплову енергію за період з квітня 2015 по червень 2016 згідно тарифу в розмірі 295,17 грн. за Гкал, без ПДВ, оскільки тариф 531,1 грн. за Гкал був визнаний в судовому порядку нечинним і зарахувати 395286,19 грн. надмірно нарахованих грошових коштів в рахунок погашення кредиторської заборгованості за договором №1423278, відкорегувати в бік зменшення вказану, станом на 01.10.2016р., в угоді про реструктуризацію заборгованості від 31.10.2016 №Р14233278-10/16 та повернути надмірно сплачені кошти в розмірі 125044,20 грн. Крім того, до зазначеної претензії позивачем додано розрахунок надмірно нарахованих коштів на користь ПАТ Київенерго за договором №1423278 від 19.11.2012 року за теплову енергію, спожиту з квітня 2015 року по червень 2016 року включно за підписом голови правління ОСББ Палладіум .

Зазначена вимога була відправлена на адресу відповідача 07.06.2019, що підтверджується накладною поштової установи Укрпошта №0314211507556, описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно відмітки, яка міститься на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, вказана вимога з розрахунком була отримана представником відповідача 10.06.2019.

Однак, відповідач на момент звернення позивача з даним позовом вказані вимоги залишені без відповіді та задоволення.

Оскільки, відповідач у період з квітня 2015 по червень 2016 проводив нарахування за теплопостачання позивачу, застосовуючи тариф встановлений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 №613 Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ Київенерго , яка була скасована з моменту її прийняття, в зв`язку з чим, за доводами позивача, ним було надмірно сплачено грошові кошти у сумі 79409,19 грн., які останній і просить стягнути з відповідача (з урахуванням заяви про зміну предмету позову (зменшення позовних вимог) №40 від 23.09.2019).

Відповідач заперечуючи проти позову наголошує на тому, що ним цілком законно в спірний період застосовано тарифи встановлені постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 №613 у розмірі 531,10 грн./Гкал Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ Київенерго , оскільки прийняття Київським апеляційним адміністративним судом постанови від 06.07.2016 №826/15733/15 про визнання нечинною з моменту прийняття постанови НКРЕ не є обставиною щодо якої укладено угоду між позивачем та відповідачем, а угода укладена щодо заборгованості позивачем перед відповідачем, яка виникла ще до прийняття рішення Київським апеляційним адміністративним судом у справі №826/15733/15.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.13 Закону України Про житлово-комунальні послуги залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Дослідивши зміст укладеного договору №1423278 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 19.11.2012, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

У відповідності до ст.16 Закону України Про теплопостачання до повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, зокрема, належать: розробка методик розрахунків тарифів на виробництво теплової енергії та плати за її транспортування та постачання; забезпечення проведення єдиної тарифної політики у сфері теплопостачання; розроблення і затвердження методології (порядку) формування тарифів на теплову енергію у сфері теплопостачання для суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках; встановлення тарифів на теплову енергію суб`єктам природних монополій у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.20 Закону України Про теплопостачання тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб`єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

Судом встановлено, що на виконання умов договору №1423278 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 19.11.2012 за період з квітня 2015 по червень 2016 відповідач поставив теплову енергію, а позивач в свою чергу прийняв вказану продукцію загальним обсягом 1396,18 Гкал на загальну суму 889912,79 грн., що підтверджується актами приймання-передавання товарної продукції:

- №04/2015-1423278 від 30.04.2015р. за квітень 2015р. у кількості 43,74 Гкал на суму 27876,37 грн.;

- №05/2015-1423278 від 31.05.2015р. за травень 2015р. у кількості 35,03 Гкал на суму 22325,32 грн.;

- №06/2015-1423278 від 30.06.2015р. за червень 2015р. у кількості 30,42 Гкал на суму 19387,28 грн.;

- №07/2015-1423278 від 31.07.2015р. за липень 2015р. у кількості 33,28 Гкал на суму 21210,01 грн.;

- №08/2015-1423278 від 31.08.2015р. за серпень 2015р. у кількості 37,51 Гкал на суму 23905,87 грн.;

- №09/2015-1423278 від 30.092015р. за вересень 2015р. у кількості 35,1 Гкал на суму 22369,93 грн.;

- №10/2015-1423278 від 31.10.2015р. за жовтень 2015р. у кількості 83,62 Гкал на суму 53292,70 грн.;

- №11/2015-1423278 від 30.11.2015р. за листопад 2015р. у кількості 153,6 Гкал на суму 97892,36 грн.;

- №12/2015-1423278 від 31.12.2015р. за грудень 2015р. у кількості 191,67 Гкал на суму 122155,12 грн.;

- №1/2016-1423278 від 31.01.2016р. за січень 2016р. у кількості 290,25 Гкал на суму 184982,12 грн.;

- №2/2016-1423278 від 29.02.2016р. за лютий 2016р. у кількості 177,3 Гкал на суму 112996,84 грн.;

- №3/2016-1423278 від 31.03.2016р. за березень 2016р. у кількості 170,981 Гкал на суму 108969,62 грн.;

- №4/2016-1423278 від 30.04.2016р. за квітень 2016р. у кількості 36,398 Гкал на суму 23197,16 грн;

- №5/2016-1423278 від 31.05.2016р. за травень 2016р. у кількості 29,88 Гкал на суму 19043,12 грн.;

- №6/2016-1423278 від 30.06.2016р. за червень 2016р. у кількості 47,4 Гкал на суму 30208,97 грн.

При цьому, зі змісту вказаних актів приймання-передавання товарної продукції вбачається, що вартість поставленої теплової енергії було визначено згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №613 від 03.03.2015 року.

Постановою від 03.03.2015 року № 613 Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ Київенерго відповідно до Закону України Про державне регулювання у сферах комунальних послуг , Указу Президента України від 10.09.2014р. №715 Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послгу та постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) постановила:

1. Установити ПАТ Київенерго тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення на рівні:

- тариф на теплову енергію - 531,10 грн./Гкал (без ПДВ) за такими складовими: тариф на виробництво теплової енергії - 482,21 грн./Гкал (без ПДВ); тариф на транспортування теплової енергії - 46,77 грн./Гкал (без ПДВ); тариф на постачання теплової енергії - 2,12 грн./Гкал (без ПДВ);

2. Установити ПАТ Київенерго структуру тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення згідно з додатками 1, 2, 3, 4

3. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 23 квітня 2014 № 465 Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ Київенерго .

Разом з тим, як встановлено судом, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016р. у справі № 826/15733/15 визнано нечинною з моменту прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015р. № 613 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ Київенерго .

Постановою Верховного Суду від 02.04.2018р. №826/15733/15 було відмовлено у задоволенні заяви Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про зупинення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року у справі №826/15733/15.

Постановою Верховного Суду від 07.10.2019р касаційні скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Публічного акціонерного товариства Київенерго - залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року - залишено без змін.

Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми ст.129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі Рябих проти Росії заява № 52854/99, Устименко проти України (заява № 32053/13).

Відповідно до п.72 рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002 у справі Совтрансавто-Холдинг проти України (заява № 48553/99) зазначено: Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції (995_004), яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. .

Таким чином, судове рішення у справі №826/15733/15 не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити, а тому факт визнанння нечинною з моменту прийняття постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 року №613 Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ Київенерго підтверджено постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 року у справі №826/15733/15, яка набрала законної сили.

Згідно з ч.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції станом на момент прийняття постанови) постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Оскільки, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 у справі №826/15733/15 визнано нечинною постанову №613 з моменту її прийняття, то суд вважає обґрунтованим доводи позивача про відсутність правових підстав для визначення вартості спожитої позивачем теплової енергії за період з квітня 2015 по червень 2016 та про наявність підстав для перерахунку вартості спожитої теплової енергії протягом періоду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.03.2018 у справі №910/7749/17, від 23.08.2018 у справі №910/16692/17, від 12.10.2018 у справі №910/30728/15.

При цьому, судом встановлено, що 23.04.2014 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг було прийнято постанову №465, відповідно до якої тариф для ПАТ Київенерго на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії становить 295,17 грн./Гкал,; постанова набирає чинності з 01 липня 2014 року.

Строку чинності тарифів, вказаних у постанові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 23.04.2014р. №465, не встановлено.

Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визначення вартості спожитої позивачем теплової енергії за період з квітня 2015р. по червень 2016р. за договором №1423278 від 19.11.2012, який передбачає застосування регульованого тарифу, встановленого уповноваженим органом.

У даному випадку до спірних правовідносин за договором №1423278 від 19.11.2012 слід застосовувати тариф, встановлений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №465 від 23.04.2014 Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ Київенерго , якою було встановлено тариф на теплову енергію у розмірі 295,17 гривень (без ПДВ) за 1 Гкал (354,20 гривень з ПДВ).

Проте, оскільки вказана постанова НКРЕКП визнана судом нечинною з моменту її прийняття, відсутні підстави для визначення вартості спожитої теплової енергії за період з квітня 2015 по червень 2016 з урахуванням тарифу 531,10 грн за 1 Гкал без ПДВ (637,32 грн. з ПДВ).

Здійснивши перерахунок спожитої позивачем теплової енергії на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.04.2014 № 465, судом встановлено, що вартість спожитої теплової енергії позивачем у період з квітня 2015 по червень 2016 у розмірі 1396,18 Гкал становить 494526,60 грн. з ПДВ.

Як вже зазначалось вище, між сторонами 31.10.2016 було укладено угоду №Р1423278-10/16 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 19.11.2012 №1423278, за умовами якої споживач визнав та підтвердив заборгованість перед теплопостачальною організацією за договором від 19.11.2012 №1423278 на постачання теплової енергії у гарячій воді станом на 01.10.2016 загальною сумою 813361,99 грн.

Ця угода є невід`ємною частиною договору від 19.11.2012 №1423278 на постачання теплової енергії у гарячій воді (п. 11 угоди).

Статтею 3 Цивільного кодексу України віднесено свободу договору до загальних засад цивільного законодавства.

Свобода договору полягає, зокрема, у вільному волевиявленні сторін, у тому числі у підприємницькій, господарській діяльності, на вступ у договірні відносини, у можливості вільно обирати собі партнерів у договірних відносинах, у визначенні умов договору тощо.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, укладаючи угоду про реструктуризацію заборгованості від 31.10.2016 №Р1423278-10/16 сторони узгодили та підтвердили заборгованість, яка була визначена із врахуванням тарифів, які були визначені Постановою №613, яка, у свою чергу, була визнана нечинною у судовому порядку.

При цьому, угоду про реструктуризацію заборгованості від 31.10.2016 №Р1423278-10/16 неможливо застосовувати до спірних правовідносин без договору про постачання теплової енергії від 19.11.2012 №1423278, оскільки в силу п.11 угоди вона є невід`ємною частиною договору про постачання теплової енергії від 19.11.2012 №1423278.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з наведеного, у сторін по справі відсутній обов`язок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень. Нарахування ж відповідачем оплати за теплову енергію на підставі тарифів, встановлених цими рішеннями, примушує позивача робити те, що не передбачено законодавством.

Разом з тим, посилання відповідача на те, що прийняття Київським апеляційним адміністративним судом постанови 06.07.2016 у справі № 826/15733/15 є загальновідомим фактом та позивач мав бути обізнаний у її існуванні під час укладення угоди, не приймається судом до уваги, оскільки, відповідно до п.2.2.3 договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №1423278 від 19.11.2012 обов`язок щодо повідомлення позивача про зміну тарифів на теплову енергію покладено саме на відповідача.

Таким чином, з огляду на вищевикладене та враховуючи те, що суду не надано доказів погодження між сторонами в письмовому вигляді (зміна умов договору) змінення тарифів, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про необхідність здійснення нарахування йому плати за теплову енергію, спожиту протягом квітня 2015- червень 2016, за тарифами згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 23.04.2014 №465, що складає у вказаному періоді суму 494526,60 грн. з ПДВ, виходячи з кількості спожитої теплової енергії.

Отже різниця між нарахуваннями відповідача за нечинним тарифом та визначеною судом вартістю спожитої теплової енергії позивачем у період з квітня 2015 по червень 2016 становить 395286,19 грн. (889812,79 грн. (вартість спожитої теплової енергії згідно тарифу 637,32 грн. з ПДВ на підставі постанови НКРЕКП №613 від 03.03.2015р.) - 494526,60 грн. (вартість спожитої теплової енергії згідно тарифу 354,204 грн. з ПДВ на підставі постанови НКРЕКП №465 від 23.04.2014р.).

Крім того, суд враховує, що згідно оборотно-сальдової відомості відповідача станом на 15.08.2019, останнім обліковується борг позивача за договором на суму 303493,34 грн., яку позивач не заперечує та навіть застосовує у своєму розрахунку.

Тобто, загальна сума боргу за договором належить корегуванню в бік зменшення виходячи з різниці між нарахуваннями відповідача за нечинним тарифом та визначеною судом вартістю спожитої теплової енергії позивачем у період з квітня 2015 по червень 2016 в сумі 395286,19 грн. та суми боргу позивача, яка обліковується відповідачем за спірним договором в сумі 303493,34 грн. та, відповідно, становить 91792,85 грн.

При цьому, позивач при розрахунку суми безпідставно отриманих коштів зменшує суму вимоги на 12383,66 грн. - надмірно нарахованої вартості теплової енергії, спожитої у квітні 2015, яка була стягнута з позивача за рішенням господарського суму м. Києва від 25.08.2015 у справі №910/17858/15.

Як було встановлено вище, рішенням господарського суду м. Києва від 25.08.2015 у справі №910/17858/15 встановлено, порушення Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Палладіум зобов`язання щодо своєчасного внесення плати за використану теплову енергію за договором у період з 01.11.2012р. по 01.05.2015р. в сумі 533 386,72 грн. Одночасно, судом встановлено, що Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Палладіум , до звернення позивача до суду було сплачено частину основного боргу (сплата проведена 26.06.2015р.) в розмірі 30000,00 грн., а після звернення позивача до суду з даним позовом, відповідачем була здійснена оплата спожитої теплової енергії (сплата проведена 14.07.2015р. та 27.07.2015р.) на суму в розмірі 157330,02 грн. та відповідно стягнуто з позивача суми основного боргу за теплову енергію в розмірі 157330,02 грн. припинено; позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з позивача на користь відповідача суму основного боргу за теплову енергію в розмірі 346056,70 грн., суму 3% річних в розмірі 10345,41 грн., суму інфляційних втрат в розмірі 182830,15 грн. та судовий збір в розмірі 13931,24 грн.; в задоволенні позовних вимог про стягнення з позивача суми основного боргу за теплову енергію в розмірі 30 000,00 грн. відмовлено.

29.04.2016 на виконання платіжної вимоги №49862807/33 ВДВС Святошинського РУЮ з примусового виконання наказу господарського суду м. Києва, який було видано на виконання рішення господарського суду м. Києва у справі №910/17858/15 було списано в примусовому порядку 344440,93 грн., в тому числі 105657,69 грн. основного боргу, 207106,80 грн. судового збору, 3% річних, інфляційні, а також виконавчий збір, та 11.05.2016 постановою виконавче провадження ВП №49862807 закінчено у зв`язку виконанням в повному обсязі.

Таким чином, сума заборгованості за період - квітень 2015, хоч і без дослідження питання правомірності застосування АТ Київенерго при нарахуванні вартості своїх послуг тарифу, встановленого нечинною постановою НКРЕКП №613 від 03.03.2015, однак вже була предметом дослідження в судовому порядку, за результатами якого судом винесено відповідне рішення від 25.08.2015 у справі №910/17858/15, яке є чинним і виконаним на момент розгляду у справі №910/8712/19.

Отже, позивачем надмірно сплачені грошові кошти за договором №1423278 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 19.11.2012 та, зокрема, за угодою №Р1423278-10/16 від 31.10.2016 про реструктуризацію заборгованості за вказаним договором в сумі 79409,19 грн. (з урахуванням заяви №40 від 23.09.2019 про зміну предмету позову (зменшення позовних вимог)).

Підсумовуючи викладені вище обставини суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 79409,19 грн., які набули ознак таких, що перевищують суму грошових коштів за отримані послуги за договором, підлягає задоволенню.

При цьому, суд не погоджується з запереченнями відповідача щодо неправомірності стягнення спірної суми коштів на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України з огляду на наступне.

Згідно ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз зазначеної правової норми дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Таким чином, обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує виникнення даного виду зобов`язань, є відсутність правової підстави для набуття майна однією особою за рахунок іншої особи.

Відсутність правової підстави означає, що майно набуте особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом чи правочином.

Правову кваліфікацію матеріально-правової природи вимоги про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, виходячи з обставин справи, повинен дати суд.

Представленими доказами встановлено, що правовідносини між сторонами спору врегульовані умовами договору 19.11.2012р. №1423278.

Відтак, суд визнає, що між сторонами у цьому спорі виникли господарські правовідносини, які регулюються нормами зобов`язального права, що застосовуються до окремих видів угод, а договірний характер цих правовідносин виключає можливість застосування до них положень стаття 1212 ЦК України. Тому зазначені грошові кошти не можуть бути витребувані у відповідача як безпідставне збагачення. За таких обставин доводи відповідача, що оспорювана сума вважається отриманою відповідачем безпідставно в розумінні положень стаття 1212 ЦК України, визнаються судом такими, що не доведені та не відповідають вимогам самої ст.1212 ЦК Україна.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов`язку по відновленню порушеного права на порушника.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Нормами частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.ч.2, 3 ст.20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

За змістом положень вказаних норм суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси, які порушені або оспорюються.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

У відповідності до ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Тобто, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, до стану, яке існувало до порушення права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Звертаючись до господарського суду, позивач повинен вказати у позовній заяві предмет та підстави позову, тобто самостійно визначити, яке його право, на його суб`єктивну думку, є порушеним, та в який спосіб належить здійснити судовий захист порушеного права.

Натомість, вирішуючи спір, судам належить з`ясувати наявність порушеного права позивача та відповідність обраного ним способу захисту порушеного права способам, визначеним у законодавстві.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Суд відзначає, що питання правомірності нарахування вартості теплової енергії за відповідними тарифами повинно вирішуватись при розгляді спору, предметом якого є стягнення заборгованості, з наданням власних розрахунків та тарифів, які повинні були застосовуватися, на думку позивача, у певний період даних правовідносин.

Отже, за висновками суду, позивачем вірно обрано спосіб захисту свого права шляхом стягнення суми надміру сплачених коштів.

У відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності до позовних вимог у справі.

Розглядаючи вказану заяву про застосування строків позовної давності суд виходить з такого.

За приписами ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 Цивільного кодексу України), перебіг якої, відповідно до ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. (ст. 267 Цивільного кодексу України).

У цьому разі суд з посиланням на докази у справі та норми законодавства, має встановити (обрахувати), чи мав місце пропуск строку позовної давності.

В обґрунтування пропуску строку позовної давності відповідачем зазначено, що з розрахунку ціни позову, з тексту позовної заяви та з первинних документів, наданих позивачем, вбачається, що позивач заявив позов про стягнення з відповідача коштів за договором за період з квітня 2015 по червень 2016.

Судом встановлено, що позовні вимоги дійсно стосуються вартості спожитої у період з квітня 2015 по червень 2016 теплової енергії.

Проте, право на отримання перерахунку у вказаний період виникло у позивача лише з моменту прийняття постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 у справі №826/15733/15, якою постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №613 від 03.03.2015 визнано нечинною з моменту її прийняття.

Днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв`язку, через яке надсилається позовна заява, а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява позивачем була подана 04.07.2019, про що свідчить штамп господарського суду м. Києва про її одержання.

Таким чином, на момент подачі позову строк позовної давності не сплинув.

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на АТ К.Енерго .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 74, 76, 120, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Палладіум» до Акціонерного товариства К.Енерго про стягнення безпідставно набутих коштів в розмірі в сумі 79409,19 грн - задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства К.ЕНЕРГО (85612, Донецька обл., Мар`їнський район, м. Курахове, вул. Енергетиків, буд. 34, ЄДРПОУ 00131305) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Палладіум (03164, м. Київ, просп. Академіка Палладіна, буд. 25, 25А, ЄДРПОУ 37674202) безпідставно набуті коштів в розмірі 79409,19 грн., судовий збір в сумі 1921,00 грн.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 06 лютого 2020 року.

Повний текст рішення складено та підписано 17.02.2020 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов