Ухвала

від 17.02.2020 по справі 910/4961/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відвід судді

м. Київ

17.02.2020Справа № 910/4961/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М. , розглянувши матеріали

за заявою №63-000/7348 від 12.02.2020 Національного банку України

про відвід судді Яковенко А.В. від розгляду справи № 910/4961/18

За заявою Приватного акціонерного товариства "Росава" (09108, м. Київ, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського,91, код ЄДРПОУ 30253385)

до Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют" (01010, м. Київ, вул.І.Мазепи,11-Б, код ЄДРПОУ 22950541)

про банкрутство

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2018 року до Господарського суду м. Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Росава" про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 року № 910/4961/18 заяву Приватного акціонерного товариства "Росава" про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют" прийнято суддею Яковенко А.В. до розгляду, підготовче засідання призначено на 14.05.2018 року, визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого Шмуйло А.Д. зобов`язано подати заяву про участь у справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.05.2018 року відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют" (місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. І. Мазепи,11-Б, код ЄДРПОУ 22950541). Визнано грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Росава" до Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют" в розмірі 14 408 622,58 грн. Введено процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют" (місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. І. Мазепи,11-Б, код ЄДРПОУ 22950541). Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют" (місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. І. Мазепи,11-Б, код ЄДРПОУ 22950541) за номером 51397 від 18.05.2018року. Призначено розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют" арбітражного керуючого Шмуйло Андрія Дмитровича( свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 09.11.2015 року №1748). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 30.07.2018 року.

11.06.2018 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" з грошовими вимогами до боржника на суму 1 206 632 979,55грн.

11.06.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Національного банку України з грошовими вимогами до боржника на суму 480 868 000,00грн.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 18.06.2018 вказані заяви прийнято та призначено до розгляду у попередньому засіданні на 30.07.2018.

До Господарського суду міста Києва надійшло клопотання розпорядника майна про скасування арештів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2018 призначено розгляд клопотання розпорядника майна про скасування арештів на 11.06.2018.

Судове засідання, призначене на 11.06.2018, не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Яковенко А.В. у відпустці.

Після повернення судді Яковенко А.В. з відпустки, суд ухвалою від 12.06.2018 призначив розгляд справи у судовому засіданні на 18.06.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2018 скасовано арешт з рахунку та грошових коштів боржника.

25.06.2018 до Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення розпорядника майна щодо розгляду заявлених до боржника вимог ПАТ "Банк "Фінанси та кредит"

27.07.2018 до Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення розпорядника майна щодо розгляду заявлених до боржника вимог Національного банку України.

27.07.2018 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання розпорядника майна про витребування доказів та відкладення розгляду справи у судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2018 відкладено розгляд справи у попередньому засіданні на 10.09.2018.

10.09.2018 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання розпорядника майна про відкладення попереднього засідання та продовження строку розпорядження майном на два місяці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 відкладено розгляд справи у попередньому засіданні на 24.09.2018.

24.09.2018 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання розпорядника майна про відкладення розгляду справи у судовому засіданні.

24.09.2018 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання НБУ про долучення доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 08.10.2018.

08.10.2018 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання боржника про відкладення розгляду справи у судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 12.11.2018 та зобов`язано ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженою особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Ірклієнко Ю.П. виконати у повному обсязі вимоги ухвали суду від 30.07.2018.

26.10.2018 до Господарського суду міста Києва надійшли документи від ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".

12.11.2018 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання розпорядника майна про відкладення розгляду справи у судовому засіданні.

12.11.201 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення розпорядника майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 відкладено розгляд справи у попередньому засіданні на 17.12.2018.

Судове засідання, призначене на 17.12.2018, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Яковенко А.В. у відпустці.

Після виходу судді Яковенко А.В. з відпустки, суд ухвалою від 09.01.2019 призначив розгляд справи у судовому засіданні на 11.02.2019.

08.02.2019 від боржника надійшли заперечення на заяву НБУ про визнання додаткових вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 11.03.2019.

07.03.2019 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення Національного Банку України на заперечення Боржника щодо кредиторських вимог.

07.03.2019 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання розпорядника майна про відкладення розгляду справи у судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 відкладено розгляд справи на 15.04.2019.

12.04.2019 до Господарського суду міста Києва від боржника надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

15.04.2019 до Господарського суду міста Києва від розпорядника майна надійшли реєстр вимог кредиторів, який просив затвердити та письмові пояснення до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2019 клопотання Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют" про призначення судової економічної експертизи задоволено. Призначено у справі № 910/4961/18 судову експертизу, виконання якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 апеляційні скарги Національного банку України та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" задоволено, ухвалу Господарського суду м. Києва від 15.04.2019 скасовано.

Матеріали справи №910/4961/18 направлено до Господарського суду міста Києва для розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 розгляд справи у судовому засіданні призначено на 23.09.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 відкладено розгляд справи у попередньому засіданні на 16.10.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 18.11.2019.

Судове засідання, призначене на 18.11.2019, не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді А.В. Яковенко у відпустці.

Після виходу судді А.В.Яковенко з відпустки, суд ухвалою від 09.12.2019 призначив розгляд справи у судовому засіданні на 20.01.20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 10.02.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 11.03.2020.

12.02.2020 до Господарського суду міста Києва від Національного банку України надійшла заява № 63-00087348 від 12.02.2020 року про відвід судді Яковенко А.В. від розгляду справи №910/4961/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2020 року (суддя Яковенко А.В.) за наслідками розгляду заяви про відвід судді визнано необґрунтованим відвід судді Яковенко А.В. від розгляду справи № 910/4961/18, заяву Національного банку України про відвід судді Яковенко Анни Валеріївни від розгляду справи № 910/4961/18 передано для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про відвід.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2020 року розгляд заяви Національного банку України №63-000/7348 від 12.02.2020 року про відвід судді у справі № 910/4961/18 передано на розгляд судді Селівону АМ. у зв`язку з недопустимістю повторної участі судді Яковенко А.В. у розгляді справи.

Як встановлено судом, в обґрунтування поданої заяви про відвід представником Національного банку України вказується, що сумніви у необ`єктивності та упередженості судді в останнього виникли у зв`язку із необґрунтованим, на думку заявника, відкладенням судового засідання з 10.02.2020 року на іншу дату. Також за твердженням заявника підставою для виникнення сумнівів в неупередженості судді є, зокрема, факт неодноразових, з грубим порушенням законодавчо визначених строків, необґрунтованих відкладень судових засідань по справі, в тому числі повторне відкладення судового засідання 11.02.2020 року, яке відбулося за ініціативою суду без обговорення учасниками справи, при тому що за приписами ч. 1 ст. 43 Кодексу України з процедур банкрутства факт заміни кредитора у справі про банкрутство є підставою для здійснення заміни сторони її правонаступником і ґрунтується лише на волеявиявлені правонаступника, та не є приводом для відкладення справи судом.

Отже, на переконання представника Національного банку України, зазначені обставини є підставою для сумнівів в об`єктивності, справедливості, неупередженості розгляду справи суддею Яковенко А.В. в подальшому, а також ставлять під сумнів забезпечення реалізації права Національного банку України на справедливий судовий розгляд, як кредитора у справі про банкрутство.

Розглянувши заяву Національного банку України про відвід судді, суд зазначає, що згідно статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно положень ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

За приписами частин 7, 8, 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

За приписами частини 2 статті 8 Закону України Про судоустрій і статус суддів суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Порядок визначення складу господарського суду здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу (з урахуванням пункту 17.4 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 35 ГПК України передбачені підстави, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу.

Так, згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України Про міжнародні договори України і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд наголошує, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії "безсторонній суд" зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Європейський суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Таку презумпцію спростувати досить складно. Критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим давали б підстави сумніватися в його неупередженості. У світлі прецедентної практики Суду об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Як зазначалось судом вище, в обґрунтування наявності підстав для відводу судді від розгляду справи Національний банк України посилається на те, що неодноразові відкладення судових засідань по справі відбуваються з грубим порушенням строків визначених профільним законодавством, в тому числі повторне відкладення судового засідання 11.02.2020 відбулося за ініціативою суду без обговорення учасниками справи, тобто заява фактично подана з підстав непогодженням учасника справи з процесуальними рішеннями судді.

Суд звертає увагу позивача на те, що згідно ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як визначено статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

В контексті означеного суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у ч.1 ст.6 Закону України Про судоустрій і статус суддів вказано, що суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Частиною 3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Пункт 4 ст. 129 Конституції України змагальність сторін прямо повґязує зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Як слідує з усталеної практики Європейського суду з прав людини, за умови конкуренції у судовій практиці двох принципів вимог процесуального законодавства, а саме, дотримання змагальності та дотримання розумних строків розгляду справи, суд має зберегти баланс забезпечення справедливого публічного розгляду справи та дотримання розумного строку.

Так, у своїй діяльності суд виходить з того, що бажання зекономити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (Niderost-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), заява №104/1995/610/698, п. 30). Застосовуючи зазначений підхід, Верховний Суд у постанові від 3 жовтня 2018 року у справі №134/18/13-ц, виходив також з того, що у пункті 1 статті 6 Конвенції гарантується процесуальна справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece №54111/07); справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом загалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (рішення Mirolubovs and Others v. Latvia , №798/05, №103).

Змагальність сторін - це встановлена законом можливість реалізації та практична реалізація наданих їм процесуальних прав при безумовному виконанні покладених на них процесуальних обовґязків на всіх стадіях судового процесу за участю компетентного суду.

При цьому конкуренція двох принципів змагальності та дотримання розумних строків розгляду справи повинна вирішуватися шляхом пошуку справедливого балансу між сутнісними та часовими вимогами для суду забезпечити справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Базовим у цьому аспекті є підхід, згідно з яким бажання зекономити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження. В свою чергу, за необхідності отримати належні докази суд має відкласти розгляд справи, оскільки сторонам повинна бути надана можливість повідомити про будь-які докази, необхідні для успіху їх справи.

Наразі, як свідчать матеріали справи, неодноразові відкладення судових засідань були зумовлені відсутністю представників сторін, клопотаннями учасників справи та їх заявами з процесуальних питань, обов`язок із всебічного дослідження та розгляду яких процесуальним законодавством покладено саме на суд, що, в свою чергу, зумовило неможливість подальшого розгляду справи в даних судових засіданнях.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Тобто, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

До того ж, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України ).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Коніг проти Федеративної Республіки Германія" сформовано критерії розумності строків судового розгляду, до яких віднесено складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади (насамперед суду), важливість предмета позову для заявника у справі.

В рішенні Європейський суд з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Отже, у даному випадку, за висновками суду, наведені в заяві твердження щодо порушення суддею Яковенко А.В. права Національного банку України на належний судовий захист та підстави для відводу судді від розгляду справи № 910/4961/18 зводяться виключно до незгоди заявника із процесуальними рішеннями судді, не підтверджують упередженість та необ`єктивність судді Яковенко А.В. при розгляді даної справи та свідчать про відсутність підстав, передбачених статтею 35 Господарського процесуального кодексу України для відводу судді.

При цьому, наявності інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості судді, не встановлено.

Окрім цього суд зазначає, що нормами чинного законодавства визначено засади та окремі механізми реалізації прав всіх учасників судового процесу, в тому числі, забезпечення права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, що може бути реалізовано у передбаченому чинним господарським процесуальним законодавством порядку у разі непогодження з процесуальними рішеннями судді.

Наразі, оцінка процесуальних дій суду при прийнятті рішень по справі відноситься до компетенції вищестоящих судів, і не може бути здійснена суддею, визначеним у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України для розгляду заяви про відвід.

З огляду на викладене, посилання заявника на упередженість судді у результаті розгляду справи суд розцінює як припущення.

Таким чином, враховуючи приписи ст. 35 ГПК України суд не вбачає підстав для задоволення заяви Національного банку України про відвід судді Яковенко А.В. від розгляду справи №910/4961/18, оскільки наведені заявником доводи в її обґрунтування не можуть бути, в розумінні процесуального закону, підставою для відводу судді від розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 35-39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви №63-000/7348 від 12.02.2020 представника Національного банку України про відвід судді Яковенко А.В. від розгляду справи №910/4961/18.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 17.02.2020 року та оскарженню не підлягає.

Суддя А.М. Селівон