Рішення

від 06.02.2020 по справі 905/1965/19 (910/11432/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.02.2020 Справа № 905/1965/19 (910/11432/19

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання (помічника за дорученням) Кульбакової Л.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Левадія» до відповідача 1 - Акціонерного товариства «К.ЕНЕРГО» , відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про стягнення заборгованості в сумі 343153,94 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - не з`явились;

від відповідача 1 - не з`явились;

від відповідача 2 - не з`явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Левадія» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київенерго» та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про стягнення заборгованості в сумі 343153,94 грн.

Позов обґрунтований тим, що у зв`язку із розірванням договору №330404 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 24.12.2015р. наявні підстави для повернення на користь позивача надлишково сплачених коштів. Разом з тим, позивач вказує на те, що у зв`язку з веденням в дію окремих положень Закону України Про ринок електричної енергії та неможливістю виконання зобов`язань з постачання електричної енергії відповідачем 1, всі права та обов`язки відповідача 1 за договором перейшли до відповідача 2, а тому позивач просить стягнути спірну заборгованість з відповідачів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.10.2019 відкрите провадження у справі №910/11432/19, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 28.10.2019 об 11.40 год.

22.10.2019 на адресу господарського суду Донецької від відповідача 1 надійшло клопотання від 17.10.2019 про залишення позову без руху.

24.10.2019 до суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву від 22.10.2019, в якому проти позовних вимог заперечує, посилаючись на ті обставини, що:

- ТОВ Київські енергетичні послуги є самостійною юридичною особою та не є правонаступником АТ Київенерго , товариство здійснює свою діяльність з 01.01.2019р. на підставі ліцензії з постачання електричної енергії споживачу, у тому числі на виконання вимог Закону України Про ринок енергетичної енергії виконує функції постачальника універсальної послуги на території м. Києва;

- ТОВ Київські енергетичні послуги не було і не могло бути стороною договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №330404, жодних зобов`язань по ньому до відповідача не переходило;

- ТОВ Київські енергетичні послуги є не належним відповідачем по справі та позивачем порушено вимоги ст. 47 Господарського процесуального кодексу України;

- позивачем не надано жодних доказів на підтвердження його тверджень щодо передання відповідачем 1 усіх права та обов`язки відповідачу 2;

- ТОВ Київські енергетичні послуги жодним чином не порушило права позивача, а позивач жодним чином не довів, що таке порушення мало місце, жодного належного та допустимого доказу на підтвердження порушення відповідачем 2 прав чи інтересів позивача та обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог (чи хоча б на зв`язок між вимогами та відповідачем 2) позивачем не надано;Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.10.2019 підготовче судове засідання відкладено на 19.11.2019 об 11:00 год.

31.10.2019 до суду від відповідача 2 надійшло клопотання про долучення документів на підтвердження відправлення копії відзиву на позовну заяву на адресу сторін.

15.11.2019 до суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву від 12.11.2019р., в якому проти позовних вимог заперечує, посилаючись на ті обставини, що:

- позивач не надав доказів на підтвердження виникнення вказаної заборгованості, зокрема первинних документів, що підтверджують розрахунки між сторонами за договором;

- акт звірки не можна вважати документом, що підтверджує наявність зобов`язань за господарським договором, оскільки не відповідає вимогам до первинних документів, акт звірки є другорядним документом, а викладені в ньому факти потребують документального підтвердження;

Крім того, у вказаному відзиві відповідач заперечив, щодо витрат позивача на правничу допомогу, у зв`язку з ненаданням позивачем належних та допустимих доказів їх понесення та вважає їх неспівмірними враховуючи складність справи та обсяг наданих адвокатом послуг.19.11.2019 до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, а саме договору за яким починаючи з 01.05.2018 тепловий комплекс міста Києва перейшов від ПАТ "Київенерго" в управління ТОВ "Київські енергетичні послуги".

19.11.2019 до суду від відповідача 1 надійшло клопотання про передачу матеріалів справи №910/11432/19 до господарського суду Донецької області для подальшого розгляду в межах справи про банкрутство №905/1965/19.

У підготовчому судовому засіданні 19.11.2019р. представник позивача надав усні пояснення щодо суті позовних вимог та клопотання про витребування доказів. Представник відповідача 1 надав усні пояснення щодо поданого відзиву на позовну заяву та клопотання про залишення позову без руху. При цьому, як повідомив відповідач 1 у відзиві на позовну заяву та встановлено судом, на момент розгляду справи згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач 1 (ЄДРПОУ 00131305) змінив своє найменування та наразі є Акціонерним товариством К.ЕНЕРГО (ЄДРПОУ 00131305).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.11.2019 відкладено підготовче засідання на 03.12.2019 о 12:20 год. та відмовлено у заяві позивача від 19.11.2019 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; відповідачу 1 та відповідачу 2 запропоновано надати письмові пояснення з приводу поданого клопотання позивача про витребування доказів (зокрема, щодо наявності або відсутності договору вимоги про витребування якого заявлені позивачем); відповідачу 2 - надати належним чином засвідчені копії статутних документів (з відповідними змінами).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.12.2019 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 10.12.2019 року о 12:30 год.

05.12.2019 до суду від відповідача 2 надійшли пояснення щодо заявленого позивачем клопотання про витребування доказів, за змістом яких повідомлено суд про відсутність договору про передачу з 01.05.2018 теплового комплексу м.Києва від ПАТ «Київенерго» до управління ТОВ «Київські енергетичні послуги» . Крім цього, як зазначено відповідачем 2, він не має жодного відношення до теплоенергетичного майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке було повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго» після припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та формування енергетичного комплексу м.Києва від 27.09.2001. В підтвердження викладеного відповідачем 2 долучено до вказаних пояснень статутні документи ТОВ «Київські енергетичні послуги» .

10.12.2019 на електрону адресу суду від позивача надійшло клопотання про заміну первісного відповідача 2 належним відповідачем 2, а саме, Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» на Комунальне підприємство Виконавчого органу Київської міської державної адміністрації «Київтеплоенерго» .

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.12.2019 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Левадія» про заміну первісного відповідача 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» належним відповідачем 2 - Комунальним підприємством Виконавчого органу Київської міської державної адміністрації «Київтеплоенерго» . Матеріали справи №910/11432/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Левадія» , м.Черкаси до Акціонерного товариства «К.ЕНЕРГО» , м.Курахове, Мар`їнський район, Донецька область, Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» , м.Київ про стягнення заборгованості в сумі 343153,94 грн., передані господарському суду, в провадженні якого перебуває справа №905/1965/19 про банкрутство Акціонерного товариства «К.ЕНЕРГО» , для розгляду спору в межах цієї справи.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 08.01.2020 призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв`язку з відкриттям суддею Зекуновим Е.В. провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства «К.Енерго» , враховуючи ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 08.01.2020, справа №910/11432/19 передана для розгляду судді Зекунову Е.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.01.2020 прийнято до провадження справу № 910/11432/19 за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, підготовче судове засідання призначено на 06.02.2020 року.

06.02.2020 до господарського суду Донецької області від представника відповідача надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначає, що за даними АТ "К.ЕНЕРГО" заборгованість товариства перед ТОВ "Левадія" за договором від 24.15.2015 року №330404 на постачання теплової енергії у гарячій воді складає 343 153, 94 грн.

У судовому засіданні 06.02.2020 суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті.

06.02.2020 у судове засідання представники сторін не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз`яснено, що у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку ст.ст.80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

24.12.2015 між Публічним акціонерним товариством Київенерго (відповідач 1, енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю Левадія (позивач, абонент) було підписано договір №330404 на постачання теплової енергії у гарячій воді, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

При цьому, як зазначив відповідач у відзиві на позовну заяву та як встановлено судом згідно даних з Єдиного державного реєстру, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач (ЄДРПОУ 00131305) змінив своє найменування та наразі є Акціонерним товариством К.ЕНЕРГО (ЄДРПОУ 00131305).

Отже, станом на час розгляду справи найменуванням відповідача є Акціонерне товариство К.ЕНЕРГО , що враховується судом при вирішенні спору.

Згідно розділу 2.2 договору енергопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води для потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком №1 до договору (п.2.2.1 договору); підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі на тепловому вводі будівлі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською державною адміністрацією (додатком №2), крім випадків, зазначених у п. 3.1.7 договору (п.2.2.2 договору); при зміні тарифів (додаток №3 до договору) повідомляти абонента про їх змінення (п.2.2.3 договору).

Згідно з п.п. 2.3.1, 2.3.2 договору абонент зобов`язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії; виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.04.2016 року (п. 8.1 договору).

Додатковою угодою від 31.05.2017р. до договору №330404 від 24.12.2015р. сторонами виклали п.8.1 договору в наступній редакції: Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2017 року .

Пунктом 8.2 договору сторонами передбачено, що договір припиняє дію в випадках: закінчення строку, на який він був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття рішення господарським судом; передбачених п. 6.4.1 договору; ліквідації сторін.

Додатковою угодою від 31.05.2017 до договору №330404 від 24.12.2015р. сторони доповнили договір п.8.4 наступним змістом: Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, якщо за місць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін .

Відповідно до п. 2 додатку №1 до договору №330404 від 24.12.2015р. орієнтована вартість теплової енергії, відпущеної абоненту за поточний рік, відповідно до тарифів діючих на момент укладення договору, становить 2596198,39 грн., ПДВ 519239,68 грн., всього 3115438,07 грн.

Додатком №2 до договору №330404 від 24.12.2015р. сторонами погоджено температурний графік роботи теплових мереж ПАТ Київенерго , адекватний реальній потребі споживачів на 2015/2016р.

Додатком №3 до договору №330404 від 24.12.2015р. сторонами встановлено тарифи на теплову енергію.

Додатком №4 до договору №330404 від 24.12.2015р. сторонами погоджено порядок розрахунків за теплову енергію, яким передбачено, що абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість, заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або ж оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України Про заставу , як засіб гарантії спожитої теплової енергії; абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у РТМ Центр облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акт звірки абонент повертає в РТМ); акт виконаних робіт; податкову накладну (п. 5 додатку №4).

Разом з тим, сторонами підписано до договору №330404 від 24.12.2015 додаток №5 - Схему розподілу балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, додаток №5а - Технічні характеристики теплових мереж та систем, додаток №6 - Акт розмежування балансової належності теплових мереж та систем та експлуатаційної відповідальності сторін, додаток №7 - Умови припинення постачання теплової енергії, додаток №8 - Довідку дані по будинках (спорудах) Товариства з обмеженою відповідальністю Левадія , опалення і гаряче водопостачання яких здійснюється від теплових мереж енергопостачальної організації станом на 31.05.2017, №9 - Довідку про теплові навантаження об`єкту теплопостачання Товариства з обмеженою відповідальністю Левадія станом на 31.05.2017, додаток №11, яким сторони доповнили договір №330404 від 24.12.2015 реквізитами сторін.

Позивачем, на виконання умов договору, з метою отримання теплової енергії, було перераховано на рахунок відповідача 1 передплату за період з 30.11.2017 по 02.02.2018 в загальному розмірі 628758,49 грн., що підтверджується копіями наданих позивачем платіжних доручень: №264 від 30.11.2019 на суму 207670,54 грн., №10 від 16.01.2018 на суму 255567,14 грн., №22 від 02.02.2018 на суму 165520,81 грн.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією Київенерго , Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго визначено підприємством, за яким буде закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що буде повернуто з володіння та користування ПАТ КИЇВЕНЕРГО після припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією Київенерго .

Рішенням Київської міської ради від 24.04.2018р. №517/4581 для забезпечення неперервності технологічного процесу виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам міста Києва та недопущення виникнення позаштатних ситуацій під час опалювального сезону 2018/2019 років вирішено продовжити дію Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією Київенерго на підставі рішень Київської міської ради від 21.12.2000 № 128/1105, від 21.12.2000 № 129/1106, від 21.12.2000 № 131/1108 (зі змінами, внесеними додатковими угодами від 25.11.2002, від 28.09.2006, від 29.12.2006, від 30.04.2007, від 07.11.2013, від 30.11.2016, від 19.12.2017 відповідно до рішень Київської міської ради від 28.09.2006 № 31/88, від 28.09.2006 № 102/159, від 26.04.2007 № 474/1135, від 23.10.2013 № 274/9762, від 28.07.2016 № 854/854, від 20.06.2017 № 439/2661, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.12.2006 № 1868) (далі - угода), щодо:

- користування майном ТЕЦ № 5 та ТЕЦ № 6, електроенергетичним майном, необхідним для передачі та постачання електричної енергії, майном сміттєспалювального заводу, розташованого на вул. Колекторній, 44 у Дарницькому районі м. Києва (завод Енергія ), що є комунальною власністю територіальної громади міста Києва та відповідно до Угоди перебуває у володінні та користуванні ПАТ Київенерго , до 31 липня 2018 року включно (п.1.1 угоди);

- користування іншим майном комунальної власності територіальної громади міста Києва, що відповідно до Угоди перебуває у володінні та користуванні ПАТ Київенерго , крім майна, зазначеного у підпункті 1.1 пункту 1 цього рішення, до 30 квітня 2018 року включно (п.1.2 угоди).

У зв`язку з припиненням 30.04.2018 Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 та керуючись ст. 652 Цивільного кодексу України сторони уклали додаткову угоду про розірвання договору від 24.12.2015 №330404.

У п. 1 вказаної додаткової угоди, сторони дійшли згоди розірвати з 30.04.2018 договір від 24.12.2015 №330404, у зв`язку з чим з вказаної дати припиняються зобов`язання енергопостачальної організації перед абонентом щодо здійснення постачання теплової енергії, а грошові зобов`язання абонента, що виникли за договором та залишилися невиконаними на дату підписання цієї угоди, підлягають виконанню.

Також, 31.05.2018 між сторонами складено акт звіряння розрахунків за теплову енергію по договору від 24.12.2015 №330404, в якому зазначено, що станом на 01.06.2018 існує переплата позивача на користь відповідача за теплову енергію з урахування ПДВ в сумі 343153,94 грн.

Претензією №10/05 від 10.05.2019р. позивач звернувся до ПАТ Київенерго з вимогою повернути грошові кошти в сумі 343153,94 грн.

Цей лист згідно відомостей з офіційного сайту УКРПОШТА щодо відстеження пересилання поштових відправлень за штрихкодовим ідентифікатором №7901907654560 було отримано відповідачем 13.05.2019.

Однак, відповідач на момент звернення позивача з даним позовом вказану вимогу залишив без відповіді та задоволення.

Оскільки, договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №330404 від 24.12.2015, за твердженням позивача, розірвано, наявні підстави для повернення на користь позивача надлишково сплачених коштів. Разом з тим, позивач вказує на те, що у зв`язку з веденням в дію окремих положень Закону України Про ринок електричної енергії та неможливістю виконання зобов`язань з постачання електричної енергії відповідачем 1, всі права та обов`язки відповідача 1 за договором перейшли до відповідача 2, а тому позивач просить стягнути спірну заборгованість з відповідачів.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.13 Закону України Про житлово-комунальні послуги залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Дослідивши зміст укладеного договору №330404 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 24.12.2015, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання житлово-комунальних послуг.

Судом встановлено факт того, що загальна сума, що була перерахована позивачем в якості оплати теплової енергії за договором №330404 від 24.12.2015 становить - 628758,49 грн. Отже, сума здійсненої позивачем переплати за теплову енергію за договором №330404 від 24.12.2015 на постачання теплової енергії у гарячій воді становить в суму 343153,94 грн.

Факт переплати позивачем на користь відповідача 1 за договором №330404 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 24.12.2015 в сумі 343153,94 грн. підтверджується також актом звіряння розрахунків за теплову енергію від 31.05.2018.

При цьому, суд враховує, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадка - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємства та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг, оскільки не є первинним бухгалтерським документом» .

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі №910/1389/18.

Оскільки акт звіряння розрахунків за теплову енергію від 31.05.2018р. підписано та скріплено печатками сторін, вказане свідчить про визнання відповідачем суми передоплати в розмірі 343153,94 грн.

За загальним правилом зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ст.598 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України). Ці підстави наведено у ст.ст.599-601, 604-609 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Судом встановлено, що додатковою угодою договір від 24.12.2015 №330404 розірваний сторонами з 30.04.2018. Сторонами погоджено, що з вказаної дати - 30.04.2018 припиняються зобов`язання енергопостачальної компанії перед абонентом щодо здійснення постачання теплової енергії, а грошові зобов`язання абонента, що виникли за договором та залишаться невиконаними на дату підписання цієї угоди, підлягають виконанню.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання також припиняється, зокрема, через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Закон не визначає поняття неможливість виконання зобов`язання . Під цим слід розуміти неможливість для боржника через різні причини здійснити передбачені зобов`язанням дії, спрямовані на його виконання. Розрізняють випадкову і винну неможливість виконання. За випадковою неможливістю виконання зобов`язання припиняється, і боржник не несе відповідальності за його невиконання. Вже здійснене виконання у взаємному зобов`язанні зберігає силу за умови, що сторона, яка його виконала, отримала від іншого контрагента зустрічне задоволення, а те виконання, за яке вона зустрічного задоволення не отримала, їй повертається.

За винною неможливістю виконання зобов`язання не припиняється, а лише змінюється, оскільки для винної сторони обов`язок виконання трансформується в обов`язок відшкодувати завдані контрагентові збитки, сплатити неустойку тощо. Неможливість виконання може поширюватися на все зобов`язання або на окрему його частину. Вона може бути як постійною, так і тимчасовою. За постійної неможливості виконання зобов`язання припиняється, оскільки мета його недосяжна. Неможливість виконання зумовлена певними об`єктивними обставинами, через які боржник не може здійснити виконання. Але у всіх випадках неможливість виконання зобов`язання може бути підставою його припинення.

Як вбачається, відповідач 1 був обізнаний з рішеннями Київської міської ради про строк дії Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 до 26.04.2018, її припинення з 27.04.2018, наявності права користування іншим майном комунальної власності територіальної громади міста Києва, що відповідно до Угоди перебуває у володінні та користуванні ПАТ Київенерго , до 30 квітня 2018 року включно та неможливість виконання своїх обов`язків перед позивачем з цього строку, а тому, діючи добросовісно, повинен був повідомити позивача про неможливість виконання свого зобов`язання за договором та повернути зайво отримані від позивача кошти в сумі 343153,94 грн.

Вказане свідчить про винну неможливість виконання відповідачем 1 свого зобов`язання за укладеним договором, що має наслідком трансформацію зобов`язання відповідача за вказаним договором, а саме припинення зобов`язання з поставки теплової енергії та виникнення зобов`язання з повернення виконаного позивачем зобов`язанням зі сплати коштів в сумі 343153,94 грн.

За приписами частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Водночас, суд зазначає, що у даному випадку між сторонами припинили існувати договірні відносини у зв`язку з тим, що відповідач з 01.05.2018 втратив підстави виступати стороною в договорі №330404 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 24.12.2015, а відтак, до вказаних правовідносин мають бути застосовані правові норми, визначені главою 83 ЦК України, яка встановлює загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

За положеннями до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

- повернення виконаного за недійсним правочином;

- витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

- повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

- відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Як вбачається з зазначеної норми, цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Суд зазначає, що норми розділу 83 Цивільного кодексу України (Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) є загальними нормами, що регулюють зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, що можуть слугувати засобом регулювання правовідносин за відсутності спеціальних норм.

При цьому, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24 вересня 2014 року у справі №6-122цс14, відповідно до змісту ст.1212 Цивільного кодексу України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно потерпілому.

Разом з тим, оскільки між сторонами у справі було укладено договір, на підставі якого позивачем було сплачено кошти, що позивач просить стягнути, однак зобов`язання за цим договором припинилось у зв`язку з неможливістю виконання та його розірванням за згодою сторін, в тому числі зобов`язання відповідача 1 щодо надання послуг з постачання теплової енергії у гарячій воді, за яким відповідачем було набуто грошові кошти, зокрема, у надмірному розмірі 343153,94 грн.., суд доходить висновку, що у зв`язку з припиненням зобов`язання за таким договором, правова підстава набуття відповідачем коштів від позивача відпала, а отже майно - грошові кошти - є таким, що збережене відповідачем без достатньої правової підстави.

З огляду на наведене, за відсутності спеціальних норм, які регулюють порядок повернення грошових коштів за договором про надання послуг, правова підстава набуття яких відпала, позивач вправі вимагати повернення йому безпідставно збережених відповідачем 1 грошових коштів за ст.1212 Цивільного кодексу України, зокрема, у заявленій ним сумі 343153,94 грн.

Щодо посилання позивача на те, що у зв`язку з веденням в дію окремих положень Закону України Про ринок електричної енергії та неможливістю виконання зобов`язань з постачання електричної енергії відповідачем 1, всі права та обов`язки відповідача 1 за договором перейшли до відповідача 2, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

Отже, правонаступництвом є перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Розрізняють дві форми правонаступництва: універсальне та часткове (сингулярне). При універсальному правонаступництві до правонаступника (фізичної або юридичної особи) разом з правами первісного кредитора переходять і його обов`язки. Таке правонаступництво має місце у разі спадкування, реорганізації юридичної особи шляхом перетворення, злиття, приєднання. При частковому (сингулярному) правонаступництві до правонаступника переходять тільки певні права та обов`язки кредитора.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю Київські енергетичні послуги в графі правонаступником яких є зареєстрована юридична особа дані відсутні.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі містяться , зокрема, такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про належність відокремленого підрозділу юридичної особи, що припиняється шляхом злиття, приєднання, поділу або перетворення, до юридичної особи - правонаступника;) дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа; дані про юридичних осіб - правонаступників.

Згідно ч.1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Одночасно, згідно з ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Всупереч вказаних вимог, позивачем не доведено фактів, які б підтверджували правонаступництво відповідачем 2 прав та обов`язків відповідача 1. Докази щодо передачі будь-яких прав та обов`язків за договором №330404 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 24.12.2015р. відповідачу 2 відсутні, а тому немає підстав для застосування процесуального правонаступництва згідно ст. 52 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, оскільки відповідач 2 не є стороною договору №330404 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 24.12.2015 та жодним чином не порушує прав чи законних інтересів позивача, суд дійшов висновку, що відповідач 2 є не належним відповідачем у справі.

Підсумовуючи викладені вище обставини суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення грошових коштів в сумі 343153,94 грн.., які набули ознак таких, що перевищують суму грошових коштів за отримані послуги за договором (переплата), підлягає задоволенню з відповідача 1, враховуючи те, що сплата даних коштів є виконанням позивачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором, надавати послуги за яким відповідача 1 позбавлено права з 01.05.2018, відтак підстава, на якій вказані кошти були набуті відповідачем 1 згодом відпала, як наслідок вказана сума підлягає поверненню позивачеві.

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на АТ К.Енерго .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 74, 76, 120, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Левадія» , м.Черкаси до відповідача 1, Приватного акціонерного товариства «Київенерго» , м.Курахове, задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства «К.ЕНЕРГО» (85612, Донецька обл., Мар`їнський район, м. Курахове, вул. Енергетиків, буд. 34, ЄДРПОУ 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Левадія» (18016, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Паризької комуни, буд. 65А, ЄДРПОУ 32711922) заборгованості в сумі 343153,94 грн., судовий збір в сумі 5147,31 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

У задоволенні позовних вимог до відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» , м.Київ - відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 06 лютого 2020 року.

Повний текст рішення складено та підписано 17.02.2020 року.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов