Рішення

від 04.02.2020 по справі 910/12219/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2020Справа № 910/12219/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промагролізинг-Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю НПК Агромет-Сервіс

про стягнення 409139,12 грн.

Представники:

від позивача: Лобач І.А.

від відповідача: Букрєєв В.А.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Промагролізинг-Україна звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю НПК Агромет-Сервіс про стягнення 410541,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань зі сплати вартості товару за договором поставки № 30/11 від 13.11.2018, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 387599,04 грн., пеню у розмірі 15982,57 грн. та 15 % річних у розмірі 6960,29 грн.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Зважаючи на категорію та складність спору, суд приходить до висновку про здійснення розгляду даної справи у порядку загального позовного провадження.

Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 01.10.2019.

У підготовче засідання 01.10.2019 прибув представник позивача, представник відповідача у підготовче засідання не прибув, про дату, час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 29.10.2019.

У підготовче засідання 29.10.2019 прибули представники сторін.

Представник відповідача заявив усне клопотання про оголошення перерви з метою мирного врегулювання спору.

За наведених обставин, у підготовчому засіданні оголошено перерву до 03.12.2019.

02.12.2019 до відділу діловодства суду від позивача надійшли пояснення та клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з відрядженням керівника позивача та адвоката, який здійснює представництво інтересів позивача у даній справі.

У підготовче засідання 03.12.2019 прибув представник відповідача, представник позивача у підготовче засідання не прибув, про дату, час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином.

У підготовчому засіданні оголошено перерву до 17.12.2019 з урахуванням клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

13.12.2019 до відділу діловодства суду від позивача надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якого позивач вказує на часткове погашення відповідачем заборгованості у розмірі 50000,00 грн., з огляду на що позивач просить суд стягнути суму основного боргу у розмірі 337599,07 грн., а також пеню у розмірі 49092,99 грн., 15% річних у розмірі 22447,06 грн. (за перерахунком на дату складання заяви про зменшення розміру позовних вимог).

У підготовче засідання 17.12.2019 прибули представники сторін.

Представник відповідача подав заяву, у якій вказав зокрема про сплату на користь позивача 17.12.2019 грошових коштів у розмірі 30000,00 грн.

У підготовчому засіданні 17.12.2019 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.02.2020.

У судове засідання 04.02.2020 прибули представники сторін. Представник відповідача подав заяву, у якій просив суд не враховувати платіжне доручення на суму 30000,00 грн., оскільки даний платіж не був проведений банком.

Розглянувши подану представником позивача заяву про зменшення позовних вимог, подану 13.12.2019, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

Дослідивши подану заяву, судом встановлено, що позивач фактично зменшує позовні вимоги в частині основного боргу та одночасно збільшує позовні вимоги в частині стягнення пені та 15% річних.

За наведених обставин, оскільки заява подана до закінчення підготовчого засідання, заява приймається судом до розгляду.

У встановлений судом строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Застосовуючи положення ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Європейський суду з прав людини у справах "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 зазначає, що критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

У судовому засіданні 04.02.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

13.11.2018 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки №30/11 (далі - Договір), відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець у порядку і на умовах, передбачених даним договором, зобов`язується прийняти й оплатити техніку, асортимент, кількість та комплектність якої визначається сторонами у специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 2.3 Договору на день укладення цього Договору курс НБУ складає 27,90 грн. за 1 долар США.

Пунктом 2.4. Договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 19.04.2019) передбачено, що покупець зобов`язується оплатити постачальнику суму, зазначену в п.2.1 Договору, у наступному порядку:

Покупець сплачує постачальнику аванс, розмір якого еквівалентний 7 665,28 (сім тисяч шістсот шістдесят п`ять доларів США 28 центів) доларів США, в т.ч. ПДВ - 20%, в гривні відповідно до п. 2.5 Договору в строк по 16.11.2018 р. (п. 2.4.1 Договору);

Покупець сплачує постачальнику еквівалент 4 599,20 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто дев`ять доларів 20 центів) доларів США, в т.ч. ПДВ - 20%, в гривні відповідно до п. 2.5 Договору в строк по 16.12.2018 р. (п. 2.4.2 Договору);

Покупець сплачує постачальнику еквівалент 4 599,16 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто дев`ять доларів 16 центів) доларів США, в т.ч. ПДВ - 20%, в гривні відповідно до п. 2.5 Договору в строк по 16.01.2019 р. (п. 2.4.3 Договору);

Покупець сплачує постачальнику еквівалент 4 599,16 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто дев`ять доларів 16 центів) доларів США, в т.ч. ПДВ - 20%, в гривні відповідно до п. 2.5 Договору в строк по 31.07.2019 р. (п. 2.4.4 Договору);

Покупець сплачує Постачальнику еквівалент 4 599,16 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто дев`ять доларів 16 центів) доларів США, в т.ч. ПДВ - 20%, в гривні відповідно до п. 2.5 Договору в строк по 31.07.2019 р. (п. 2.4.5 Договору);

Покупець сплачує Постачальнику еквівалент 4 599,16 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто дев`ять доларів 16 центів) доларів США, в т.ч. ПДВ - 20%, в гривні відповідно до п. 2.5 Договору в строк по 31.07.2019 р. (п. 2.4.6 Договору).

Відповідно до п. 2.5 Договору Покупець сплачує вартість Товару в гривні, яка розраховується за наступною формулою:

СП = ЕВТ х (К + К х 1%/100%), з яких:

СП - сума платежу в гривні в рахунок оплати за Товар;

ЕВТ - еквівалент вартості Товару в доларі США відповідно до п. 2.4.1-2.4.6 Договору;

К - курс гривні щодо долара США, встановлений Національним банком України на день здійснення Покупцем платежу за Товар. У випадку, якщо на дату платежу вказаний курс гривні щодо долара США складе менше ніж 27,90 грн. за 1 долар США, Сторони погоджуються прийняти показник курс гривні щодо долара США як 27,90 грн. за 1 долар США при розрахунку платежу в гривні.

Сторони в п. 2.8 Договору обумовили, що оплата товару здійснюється в національній валюті України гривні шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в безготівковій формі.

Факт передання Постачальником Товару Покупцеві згідно з п. 3.2 цього Договору Сторони фіксують шляхом складання відповідного двостороннього Акту приймання- передачі, що є невід`ємною частиною даного Договору, за формою, визначеною в Додатку № 2 до цього Договору, у якому зазначають асортимент, комплектність та кількість Товару, що передається Покупцю. Підписанням відповідного двостороннього Акту приймання-передачі Покупець підтверджує відсутність у нього будь-яких претензій щодо асортименту, якості, комплектності та кількості переданого йому Товару (п. 3.4 Договору).

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивачем передано відповідачу товар, а саме: шасі для тракторного причепу 2ПТС-6 у кількості 16 одиниць (вартість однієї одиниці 53 465,33 грн./1916,32 дол. США; 16 х 53 465,33 грн. = 855 445,28 грн.), що підтверджується актами приймання-передачі від 21.11.2018, 03.12.2018, 18.07.2019 та видатковими накладними № 574 від 21.11.2018, № 577 від 03.12.2018, № 206 від 18.07.2019.

Судом встановлено, що відповідачем на виконання умов Договору сплачено на користь позивача грошові кошти, а саме: 14.11.2018 - 43227,69 грн., 16.11.2018 - 86399,91 грн., 16.11.2018 - 86399,91 грн., 28.12.2018 - 129600,86 грн., 04.02.2019 - 130800,11 грн., 05.12.2019 - 50000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем не виконано зобов`язання зі сплати вартості товару за договором поставки № 30/11 від 13.11.2018, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 337599,07 грн., а також пеню у розмірі 49092,99 грн., 15% річних у розмірі 22447,06 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, що прийнята судом до розгляду).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, пунктом 2.4. Договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 19.04.2019) передбачено, що покупець зобов`язується оплатити постачальнику суму, зазначену в п.2.1 Договору, у наступному порядку:

Покупець сплачує постачальнику аванс, розмір якого еквівалентний 7 665,28 (сім тисяч шістсот шістдесят п`ять доларів США 28 центів) доларів США, в т.ч. ПДВ - 20%, в гривні відповідно до п. 2.5 Договору в строк по 16.11.2018 р. (п. 2.4.1 Договору);

Покупець сплачує постачальнику еквівалент 4 599,20 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто дев`ять доларів 20 центів) доларів США, в т.ч. ПДВ - 20%, в гривні відповідно до п. 2.5 Договору в строк по 16.12.2018 р. (п. 2.4.2 Договору);

Покупець сплачує постачальнику еквівалент 4 599,16 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто дев`ять доларів 16 центів) доларів США, в т.ч. ПДВ - 20%, в гривні відповідно до п. 2.5 Договору в строк по 16.01.2019 р. (п. 2.4.3 Договору);

Покупець сплачує постачальнику еквівалент 4 599,16 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто дев`ять доларів 16 центів) доларів США, в т.ч. ПДВ - 20%, в гривні відповідно до п. 2.5 Договору в строк по 31.07.2019 р. (п. 2.4.4 Договору);

Покупець сплачує Постачальнику еквівалент 4 599,16 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто дев`ять доларів 16 центів) доларів США, в т.ч. ПДВ - 20%, в гривні відповідно до п. 2.5 Договору в строк по 31.07.2019 р. (п. 2.4.5 Договору);

Покупець сплачує Постачальнику еквівалент 4 599,16 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто дев`ять доларів 16 центів) доларів США, в т.ч. ПДВ - 20%, в гривні відповідно до п. 2.5 Договору в строк по 31.07.2019 р. (п. 2.4.6 Договору).

Відповідно до п. 2.5 Договору Покупець сплачує вартість Товару в гривні, яка розраховується за наступною формулою:

СП = ЕВТ х (К + К х 1%/100%), з яких:

СП - сума платежу в гривні в рахунок оплати за Товар;

ЕВТ - еквівалент вартості Товару в доларі США відповідно до п. 2.4.1-2.4.6 Договору;

К - курс гривні щодо долара США, встановлений Національним банком України на день здійснення Покупцем платежу за Товар. У випадку, якщо на дату платежу вказаний курс гривні щодо долара США складе менше ніж 27,90 грн. за 1 долар США, Сторони погоджуються прийняти показник курс гривні щодо долара США як 27,90 грн. за 1 долар США при розрахунку платежу в гривні.

Як встановлено судом, позивачем передано відповідачу товар, а саме: шасі для тракторного причепу 2ПТС-6 у кількості 16 одиниць (вартість однієї одиниці 53 465,33 грн./1916,32 дол. США; 16 х 53 465,33 грн. = 855 445,28 грн.), що підтверджується актами приймання-передачі від 21.11.2018, 03.12.2018, 18.07.2019 та видатковими накладними № 574 від 21.11.2018, № 577 від 03.12.2018, № 206 від 18.07.2019.

Як встановлено судом, відповідачем на виконання умов Договору сплачено на користь позивача грошові кошти, а саме: 14.11.2018 - 43227,69 грн., 16.11.2018 - 86399,91 грн., 16.11.2018 - 86399,91 грн., 28.12.2018 - 129600,86 грн., 04.02.2019 - 130800,11 грн., 05.12.2019 - 50000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

При цьому, судом не приймаються подані відповідачем докази щодо перерахування на рахунок позивача 30000,00 грн. за платіжним дорученням №1438474118 від 17.12.2019, оскільки, як зазначає сам відповідач, вказаний платіж не був проведений банком. Так, у поданій відповідачем копії платіжного доручення відсутні відмітки про проведення банком такого платежу та дату проведення.

Таким чином, враховуючи часткові оплати, а також умови Договору щодо формули розрахунку вартості товару, з урахуванням курсу долара США на дату оплати, розмір заборгованості відповідача складає 337599,07 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем не надано доказів сплати вартості поставленого товару за Договором в заявленій позивачем сумі, не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості - 337599,07 грн., у зв`язку з чим суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості у вказаному розмірі, з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення 22447,06 грн. 15% річних.

Як встановлено судом, відповідно до п. 5.3. Договору у разі неоплати товару у строк, передбачений п. 2.4. цього договору, покупець сплачує постачальнику 15% річних за користування грошовими коштами від простроченої суми відповідно до ст. 536 ЦК України.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Перевіривши розрахунок 15% річних, суд зазначає, що позивачем здійснено нарахування за загальний період з 17.12.2018 до 10.12.2019 за кожною накладною, з урахуванням строків оплати та часткових оплат, вказаний розрахунок є обґрунтованим, арифметично правильним, з огляду на що позов в частині 15% річних підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 49092,99 грн. пені.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що у випадку неоплати товару у строк, передбачений п. 2.4. Договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла під час прострочення, від суми заборгованості, за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок пені за прострочення оплати, суд зазначає, що позивачем здійснено розрахунок пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня; позивачем здійснено нарахування за загальний період з 17.12.2018 до 10.12.2019 за кожною накладною, з урахуванням строків оплати та часткових оплат, вказаний розрахунок є обґрунтованим, з огляду на що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НПК Агромет-Сервіс

(04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 256; ідентифікаційний код: 39365338) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промагролізинг-Україна (03110, м.Київ, вул. Олександра Пироговського, будинок 19, корпус 4, приміщення 84; ідентифікаційний код: 37768114) заборгованість у розмірі 337599 (триста тридцять сім тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 07 коп., пеню у розмірі 49092 (сорок дев`ять тисяч дев`яносто дві) грн. 99 коп., 15% річних у розмірі 22447 (двадцять дві тисячі чотириста сорок сім) грн. 06 коп. та судовий збір у розмірі 6137 (шість тисяч сто тридцять сім) грн. 09 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 17.02.2020

Суддя Ю.В. Картавцева