Рішення

від 04.02.2020 по справі 910/15154/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.02.2020 р.Справа № 910/15154/19

За позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські

електромережі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомфорт"

про стягнення 1 047 675,20 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Вовчик О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомфорт" (відповідач) про стягнення 1 047 675,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії №50210 від 08.09.2005 р.

Ухвалою від 31.10.2019 р. відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 27.11.2019 р.

Ухвалою від 27.11.2019 р. сторін викликано у підготовче засідання на 15.01.2020 р.

Протокольною ухвалою від 15.01.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.02.2020 р.

У судове засідання на 04.02.2020 р. представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Жодних заяв, клопотань від відповідача через відділ діловодства суду не надходило.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 04.02.2020 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

08.09.2005 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", у подальшому перейменованою на Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОКОМФОРТ" (відповідач, споживач) було укладено договір на постачання електричної енергії № 50210 (о/р 50210016) (далі - Договір).

Загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства "Київенерго" від 13.11.2017 прийнято рішення про реорганізацію Публічного піонерного товариства "Київенерго" шляхом виділу з нього Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (позивач).

Згідно з п. 2.3. Статуту, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в частині переданих йому майна, прав та обов`язків згідно з розподільчим балансом, а також в частині прав та обов`язків, що визначені частиною 13 розділу XVIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Київенерго".

Відповідно до ч. 13 розділу XVIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії", у разі відокремлення оператор системи розподілу, яким являється позивач, є правонаступником в частині прав та обов`язків:

- пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією;

- за укладеними договорами про приєднання до електричних мереж;

- за укладеними договорами спільного використання технологічних електричних мереж;

- за договорами, укладеними з державним підприємством, що провадить діяльність з оптового постачання електричної енергії, судовими рішеннями, прийнятими у справах щодо цього підприємства;

- за кредитними договорами, договорами застави, поруки, обумовленими провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами;

- за зобов`язаннями, пов`язаними з купівлею-продажем, ремонтом, будівництвом та іншими операціями з майном, яке забезпечує діяльність оператора системи розподілу;

- за зобов`язаннями, пов`язаними з емісією, володінням цінними паперами та іншими зобов`язаннями, пов`язаними з власними або придбаними цінними паперами.

Перехід права вимоги від Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" також підтверджується розподільчим балансом та відповідним актом приймання-передачі.

За умовами укладеного 08.09.2005 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОКОМФОРТ" Договору на постачання електричної енергії № 50210 (о/р 50210016), постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та Додатками до Договору, що є його невід`ємними частинами (п. 1 Договору).

Відповідно до п. 2. Додатку 2 до Договору, розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 14 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця.

Згідно з п. 2.1. Додатку 2 "Порядок розрахунків" до Договору споживач зобов`язаний здійснювати повну поточну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком.

Пунктом 2.2. Додатку 2 до Договору передбачено, що оплата рахунків за активну електроенергію, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами Договору здійснюється на підставі наданих постачальником або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою інтернет-магазину комунальних послуг рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

За умовами п. 5 Додатку 2 до Договору, за даними акту про використану електричну енергію з урахуванням розрахункової величини втрат визначається обсяг фактично спожитої активної електроенергії та перетікання реактивної електроенергії. Цей обсяг сторони фіксують в "Акті про приймання-передавання товарної продукції", "Акті надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії", два примірники яких постачальник надає споживачу. Останній має повернути погодженими по одному примірнику зазначених документів в наступному розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 4.2. Додатку 2 до Договору, в разі неможливості отримання Постачальником даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електроенергії до отримання показань розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку.

Зобов`язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Умови Договору від 08.09.2005 р. № 50210 свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання, а тому права та обов`язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у національних стандартах або технічних умовах. Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами.

У відповідності до положень частин 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Частиною 3 ст. 58 ЗУ "Про ринок електричної енергії" передбачено, що споживач зобов`язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем належним чином поставлялась Товариству з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОКОМФОРТ" електрична енергія, на підтвердження чого до матеріалів справи надано копії актів (звітів) про спожиту активну електричну енергію, рахунків, рахунків-розшифровок, актів прийняття-передавання товарної продукції, рахунків-розшифровок за надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, актів надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, рахунків за оплату послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, довідок про надходження коштів в погашення боргу за спожиту активну електричну енергію та використану реактивну електричну енергію за період з 01.07.2018 р. по 01.01.2019 р. (активна електрична енергія) та з 01.11.2018р. по 01.01.2019 р. (реактивна електрична енергія) (т.1, а.с.196-255, т.2, а.с. 1-67).

Проте, відповідач свої зобов`язання по оплаті поставленої електричної енергії за Договором належним чином не виконував, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем за період з 01.07.2018 р. по 01.01.2019 р. за отриману активну електричну енергію в сумі 851 076,66 грн та за перетікання реактивної електроенергії за період з 01.11.2018р. по 01.01.2019 р. - в сумі 12 452,84 грн.

Крім вказаних вище сум заборгованості за Договором, позивач просить стягнути з відповідача 90 847,64 грн пені, 63 874,33 грн інфляційних втрат та 29 423,73 грн 3% річних, за прострочення виконання зобов`язань за Договором.

Пунктом 4.2.1. Договору передбачено, що за несвоєчасне внесення платежів за електричну енергію та інших платежів споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру, встановленого чинним законодавством.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність, у зв`язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача, крім суми заборгованості у розмірі 851 076,66 грн (активна електроенергія) та 12 452,84 грн (реактивна електроенергія), підлягають також 90 847,64 грн пені, 63 874,33 грн інфляційних втрат та 29 423,73 грн 3% річних, за прострочення виконання зобов`язань за Договором.

Відповідач відзиву на позовну заяву чи будь-яких заперечень по суті спору не надав, як і доказів сплати заборгованості за Договором, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростував.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтями 78, 79 Кодексу передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд позовної заяви покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомфорт" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 14; код ЄДРПОУ 32853435) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20; код ЄДРПОУ 41946011) 851 076,66 грн (вісімсот п`ятдесят одну тисячу сімдесят шість гривень 66 копійок) заборгованості за спожиту активну енергію, які зарахувати на поточний рахунок Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" IBAN UA173226690000026007302128545 у ТВБВ №10026/0104 у філії ГУ по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", одержувач - ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", код ЄДРПОУ 41946011.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомфорт" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 14; код ЄДРПОУ 32853435) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20; код ЄДРПОУ 41946011) 12 452,84 грн (дванадцять тисяч чотириста п`ятдесят дві гривні 84 копійки) заборгованості за спожиту реактивну енергію, 90 847,64 грн (дев`яносто тисяч вісімсот сорок сім гривень 64 копійки) пені, 63 874,33 грн (шістдесят три тисячі вісімсот сімдесят чотири гривні 33 копійки) інфляційних втрат, 29 423,73 грн. (двадцять дев`ять тисяч чотириста двадцять три гривні 73 копійки) 3% річних та 15 715,13 грн (п`ятнадцять тисяч сімсот п`ятнадцять гривень 13 копійок) судового збору, які зарахувати на рахунок IBAN UA273226690000026009300128545 у ТВБВ №10026/0104 у філії ГУ по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", одержувач - ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", код ЄДРПОУ 41946011.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 17.02.2020 р.

Суддя Н.І. Зеленіна