Рішення

від 18.02.2020 по справі 911/3109/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2020 р. м. Київ Справа № 911/3109/19

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом

публічного акціонерного товариства Укртелеком (01601, м. Київ, вул. бульвар Т. Шевченка, буд. 18, код 21560766) в особі Київської міської філії публічного акціонерного товариства Укртелеком (01033, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 40)

до

Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації (07500, Київська обл., Баришівський район, смт Баришівка, вулиця Київський шлях, будинок 36, код 03193749)

про стягнення 179604,32 гривень

16.12.2019 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява від 12.12.2019 № 11/226 публічного акціонерного товариства Укртелеком до Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах у розмірі 179604,32 гривень за період з 01.01.2019 по 31.09.2019.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що позивачем надано телекомунікаційні послуги на пільгових умовах пільговим категоріям населення на суму 179604,32 гривень. Відповідно до ст. 19 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Однак всупереч положенням норм чинного законодавства відповідач не виконує обов`язку щодо відшкодування витрат, які понесені позивачем в результаті надання послуг, зокрема відповідачем не відшкодовано витрати, понесені внаслідок надання телекомунікаційних послуг в період з 01.01.2019 по 31.09.2019, протягом вказаного періоду відповідач ухилявся від звіряння розрахунків за надані пільговим категоріям населення телекомунікаційні послуги та від відшкодування їх вартості, внаслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість за надані на пільгових умовах телекомунікаційні послуги, яка становить 179604,32 гривень.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/3109/19. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою: встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Станом на 17.02.2020 відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується залученим до матеріалів справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання відповідачем 24.12.2019 ухвали про відкриття провадження від 18.12.2019 у справі № 911/3109/19, відзив на позов не подав, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не заявив.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд вважає, що у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для прийняття рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Укртелеком є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України Про телекомунікації , Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, інших законодавчих актів України.

У своїй діяльності Філія керується законодавством України, статутом товариства, цим положенням, іншими внутрішніми актами товариства, рішеннями прийнятими загальними зборами акціонерів товариства та іншими органами товариства (пункт 1.7 Положення про Київську міську філію публічного акціонерного товариства Укртелеком ). Згідно підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Положення про Київську міську філію ПАТ Укртелеком предметом діяльності філії, зокрема є надання телекомунікаційних послуг, в тому числі послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі, послуг рухомого (мобільного) зв`язку, послуг цифрового телебачення, інших послуг мультисервісних мереж та інших телекомунікаційних додаткових (супутніх) послуг.

Згідно ч. 3 ст. 63 Закону України Про телекомунікації телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Згідно із п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012, установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Так, Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993, Законом України Про жертви нацистських переслідувань від 23.03.2000, Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 21.02.1991, Законом України Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист від 24.03.2008, Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.11.1991 та Законом України Про охорону дитинства від 26.04.2001 встановлені пільги з оплати послуг зв`язку для окремих категорій осіб.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

В силу ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно - правового акта, що регулює господарську діяльність.

За змістом ст. 178 Господарського кодексу України та ст. 633 Цивільного кодексу України договір про надання телекомунікаційних послуг є публічним, оператор, провайдер телекомунікацій зобов`язаний здійснювати надання послуг зв`язку кожному, хто до нього звертається на законних підставах, не має права відмовити у наданні послуг за наявності у нього такої можливості або надавати перевагу одному споживачеві перед іншими щодо укладення публічного договору, крім випадків, передбачених законодавством. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Отже, вищенаведеними нормами чинного законодавства встановлено право фізичних осіб, які мають визначений вищевказаними законами соціальний статус, на отримання послуг зв`язку на пільгових умовах (з частковою оплатою їх вартості або безкоштовно), та обов`язок провайдера, оператора телекомунікацій надавати такі послуги з урахуванням встановлених чинним законодавством пільг.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання.

Згідно із ст. 87 Бюджетного кодексу України видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України. (ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).

Згідно з пп. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (чинної у визначений позивачем у даній справі період надання послуг) затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок), цей порядок визначає відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; доставки громадянам повідомлень про призначення субсидії; допомоги сім`ям з дітьми, малозабезпеченим сім`ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, тимчасової державної допомоги дітям та допомоги по догляду за інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Відповідно до п. 3 Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об`єднаних територіальних громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування соціальних пільг є Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації, а отже, на підставі вищезазначених норм законодавства та Порядку, відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій.

Відповідно до вищенаведених законодавчих актів України надання телекомунікаційних послуг пільговій категорії громадян є обов`язком позивача. Надання пільг ґрунтується на принципі відшкодування витрат підприємствам, які надають послуги пільговим категоріям громадян. Чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги пільговим категоріям громадян за рахунок державних коштів. При цьому, зобов`язання сторін виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання.

Водночас чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов`язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України.

Оскільки телекомунікаційні послуги на пільгових умовах ПАТ Укртелеком надано не з власної ініціативи, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього, то у результаті уповноважений на те державою орган - відповідач у справі - в силу закону має відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних коштів понесені ним витрати (Постанова Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 924/781/17).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст 236 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, обов`язок відповідача з компенсації вартості наданих позивачем телекомунікаційних послуг споживачам, які мають право на пільги, виникає безпосередньо із нормативно-правових актів, і його виконання не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що в порушення вимог законодавства, відповідач не здійснив відшкодування позивачу наданих телекомунікаційних послуг зв`язку пільговим категоріям населення в період з 01.01.2019 по 30.09.2019. Протягом вказаного періоду відповідач ухилявся від звіряння розрахунків за надані пільговим категоріям населення телекомунікаційні послуги. Позивачем передавались відповідачу акти звірки розрахунків, розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, проте відповідач в порушення покладених на нього обов`язків, звірку не проводив, відшкодування вартості послуг не здійснив, в зв`язку з чим, у останнього обліковується заборгованість в розмірі 179604,32 гривень.

Відповідно до п. 10, 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 (в редакції, чинній у визначений позивачем у даній справі період надання послуг) підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою 2-пільга . Уповноважений орган щомісяця: 1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; 2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою 5-пільга та реєстр розрахунків згідно з формою 7-пільга ; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою 3-пільга ; 3) до 15 числа подає: фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою 3-пільга ; Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій звіти згідно з формами 4-пільга та 6-пільга .

Судом встановлено, що з долучених позивачем розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, актів звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги (підписані та скріплені печаткою лише позивача), позивачем було надано послуг зв`язку пільговим категоріям населення за період з 01.01.2019 по 30.09.2019 загалом на суму 179604,32 гривень.

Зазначені акти позивач направляв на адресу відповідача, що підтверджується відповідними описами вкладення у цінний лист та копіями рекомендованих повідомлень про вручення таких поштових відправлень.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, доказів, що підтверджують ним сплату грошових коштів за надані телекомунікаційні послуги населенню, на які надаються пільги не надав, доводи позивача не спростував.

Заперечення відповідача щодо якості та обсягів наданих послуг в матеріалах справи також відсутні. Крім того, у випадку наявності заперечень щодо вірності розрахунку позивача, відповідач мав право надати контррозрахунок, однак, вказаним правом відповідач не скористався.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Враховуючи встановлені судом обставини, дослідивши надані суду докази, що підтверджують розмір заявленої позивачем до стягнення з відповідача заборгованості, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах у розмірі 179604,32 гривень за період з 01.01.2019 по 30.09.2019 підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Київської міської філії публічного акціонерного товариства Укртелеком задовольнити повністю.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації (07500, Київська обл., Баришівський район, смт Баришівка, вулиця Київський шлях, будинок 36, код 03193749) на користь публічного акціонерного товариства Укртелеком (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 18, код 21560766) 179604,32 гривень на відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за період з 01.01.2019 по 30.09.2019 та 2694,07 гривень судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI Перехідні положення цього Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 18.02.2020.

Суддя Р.М. Колесник