Рішення

від 11.02.2020 по справі 914/2230/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2020 справа № 914/2230/19

За позовом: Приватного акціонерного товариства Львівобленерго , м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Транс-Україна , с.Пасіки-Зубрицькі Пустомитівського р-ну Львівської обл.,

про: стягнення 180142,24 грн. вартості недорахованої електричної енергії,

Суддя Козак І.Б.

При секретарі Пришляк Ю.М.

Представники:

Від позивача: Кухар Н.В. - представник (ордер серії ВС № 1007559 від 18.10.2019 р.),

Від відповідача: Дегтяренко О.О. - представник (ордер серії ЛВ № 057150 від 03.12.2019 р.), Паладійчук М. - директор (присутній у судовому засіданні з 16:00 год. 11.02.2020р.).

На розгляд господарського суду Львівської області Приватним акціонерним товариством Львівобленерго подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Транс-Україна про стягнення 180142,24 грн. вартості недорахованої електричної енергії.

Ухвалою суду від 04.11.2019р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та розгляд справи у підготовчому судовому засіданні призначено на 03.12.2019р. рух справи відображено у відповідних ухвалах суду. Ухвалою від 14.01.2020р. закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 11.02.2020р. У судовому засіданні 11.02.2020р. оголошувалася перерва до 16:00 год. 11.02.2020р.

Позиція позивача.

У судовому засіданні 11.02.2020 р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за результатами проведеної 15.05.2017р. перевірки засобів обліку електричної енергії на об`єкті Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Транс-Україна було виявлено порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, а саме: встановлення на прилад обліку приладів зовнішнього впливу (згідно з журналом подій), а також на дисплеї приладу обліку відображається недійсна дата і час , що є порушенням п.3.3, п.3.34, п.6.40, п.10.2 ПКЕЕ, про що складено Акт про порушення №028414. Представник споживача Паладійчук М.В. Акт не підписав, хоча був присутнім під час проведення перевірки. 16.01.2018р. комісія ПАТ Львівобленерго прийнято протокольне рішення №028414-а, яким проведено нарахування обсягу та вартості недорахованої електроенергії за період з дати останнього контрольного огляду засобу обліку (24.04.2017р.) по дату складання акту про порушення (30.05.2017р.) на суму 180' 142,25 грн. Також подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії постанови Великої Палати ВСУ від 14.01.2020р. у справі №910/17955/17р.

Позиція відповідача.

У судове засідання 11.02.2020р. представник відповідача з`явився, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов (вх.№54269/19 від 24.12.2019р.), який був залишений судом без розгляду як такий, що поданий з пропущенням встановленого строку на його подання без обґрунтування поважності причин такого пропуску.

У відповіді на відзив (вх.№51776/19 від 09.12.2019р.) позивач повністю заперечив проти доводів відповідача проти позивних вимог. Зазначив, що відповідачем вже вчинялося аналогічне правопорушення, про що було складено акт №028445 від 05.12.2016р. Рішення господарського суду Львівської області у справі №914/2129/17 задоволено позов ТзОВ Агро-Транс-Україна та скасовано акт №028445 від 05.12.2016р. Однак, постановою ЗАГС від 06.05.2019р. скасовано рішення суду І інстанції, в задоволенні позову відмовлено. Постановою ВСУ від 15.08.2019р. залишено без змін постанову апеляційної інстанції у справі №914/2129/17.

Крім того, у судовому засідання 11.02.2020р. (після перерви) прибув директор Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Транс-Україна Паладійчук М.В., який пояснив, що був присутнім під час складення Акту, проте не підписував його, оскільки вважав, що такий його обов`язок ніде не передбачено. Чітко пояснити обставин складення Акту не зміг.

Обставини справи.

29.09.2014р. між ПАТ "Львівобленерго" (постачальник) та ТзОВ "Агро-Транс Україна" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 209030, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку № 9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (а.с.18-23, т.1).

З додатків № 9 та № 11 до договору №209030 від 29.09.2014р. вбачається, що дозволена потужність електроустановок споживача становить 250 кВт, об`єктом електропостачання є корівник в с. Товщів.

Відповідно до п. 2.1 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ).

Згідно з п.п. 3.1.5 договору постачальник має право доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електричної енергії, вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії.

Відповідальність сторін встановлена розділом 4 договору.

Відповідно до п. 4.2.3 договору споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006р. за №782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі Методика), у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Споживач не несе відповідальності перед постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1-4.2.3 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії непереборної сили (п. 4.2.4 договору).

Згідно з п. 4.4 договору у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.

15.05.2017рр. представниками Пустомитівського РЕМ ПАТ "Львівобленерго" проведено контрольний огляд засобів обліку споживача - ТзОВ "Агро-Транс Україна" (заводський номер 67280042), про що складено акт № 028114, в якому зазначено про те, що порушення цілісності засобів обліку (корпусу, скла, кріплення), пошкодження встановлених при пломбуванні пломб, пошкодження чи спрацювання встановлених індикаторів дії впливу магнітного поля не виявлено (а.с.58, т.1).

05.12.2016р. представники ПАТ "Львівобленерго" склали акт про порушення №028445, в якому зафіксовано порушення споживачем на об`єкті в с. Товщів пунктів 3.3, 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ. Виявлено дії споживача, які призвели до зміни показів приладу обліку (заводський номер 67378778), а саме: встановлення на прилад обліку приладів зовнішнього впливу (згідно з журналом подій), а також на дисплеї приладу обліку відображається недійсна дата і час , що є порушенням п.3.3, п.3.34, п.6.40, п.10.2 ПКЕЕ.

В пункті 5 акта зазначено, що на момент перевірки не було можливості увімкнути струмоприймачі на повну (максимальну) потужність, паспортів усіх струмоприймачів не надано.

В графі "Додаткові відомості" акта вказано про те, що на дисплеї лічильника №67378778 час і дата не відповідають дійсності.

Акт про порушення №028414 від 15.05.2017р. складено за участю уповноваженої особи споживача - Паладійчука М.В. (керівник ТзОВ "Агро-Транс Україна", про що зазначено в графі "за участю споживача (уповноваженої ним особи)" даного акта, однак представником споживача Акт не підписаний з мотивів відмови від підпису.

У зв`язку із складанням акта про порушення, лічильник електричної енергії (заводський номер 67280042) було знято представниками відповідача та замінено на інший прилад обліку, який опломбований 05.12.2016р.

Листом за № 216-0848 від 16.05.2017р. ПАТ "Львівобленерго" надіслало ТзОВ "Агро-Транс Україна" акт про порушення №0028414 від 15.05.2017р. у зв`язку з відмовою від підписання акту при його складанні та запросило на засідання комісії на 30.05.2017р. для розгляду зазначеного вище Акта про порушення.

30.05.2017р. відбулось засідання комісії ПрАТ "Львівобленерго" по розгляду Акта про порушення №028414 від 15.05.2017р., оформлене протоколом засідання комісії за №028414-а, на якому був присутній і представник відповідача Паладійчук М.В. На цьому засіданні комісія вирішила перенести свої засідання до часу отримання результатів експертизи приладу обліку.

Листом №268 від 18.12.2017р. ТзОВ "Моніс Глобал Сервіс" повідомила ПАТ Львівобленерго про те, що в результаті перевірки програмної частини з лічильника заводський номер 67280042 були зчитані всі параметри, схеми і журнали, які були проаналізовані технічним спеціалістом компанії, а також технічним спеціалістом заводу виробника. За результатами проведеного аналізу виявлено, що мав місце факт стороннього впливу (втручання) в роботу лічильника заводський номер 67280042, який призвів до порушення роботи (невідповідності показів лічильника фактичним обсягам спожитої електричної енергії) лічильника та до збою RTC (годинника реального часу) лічильника.

Листом №216-0001 від 02.01.2018р. ПАТ "Львівобленерго" запросило ТзОВ "Агро-Транс Україна" на засідання комісії на 16.02.2018р. для розгляду зазначеного вище Акта про порушення.

16.01.2018р. відбулося засідання Комісії за участю представник відповідача Паладійчук М.В., розглянуто Акт про порушення №028414 від 15.05.2017р. та вирішено провести нарахування обсягу та вартості недоврахованої електроенергії за період з дати останнього контрольного огляду (27.04.2017р.) по дату складання акта про порушення, виходячи з дозволеної потужності та режиму роботи електрообладнання згідно договору.

Позивачем виставлено відповідачу Акт-рахунок №32-028414-а від 16.01.2018р. на суму 180' 142,25 грн. з ПДВ.

Станом на дату прийняття рішення доказів сплати відповідачем вартості недорахованої електроенергії на суму 180' 142,25 грн. суду не надано.

Позиція суду.

Спір у цій справі виник між сторонами з приводу надання послуг з електропостачання.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до вимог частин 1, 2 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, пошкодження приладів обліку, використання приладів обліку електричної енергії, неповірених або неатестованих в установленому порядку; порушення правил охорони об`єктів електроенергетики; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.

За приписами статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.

Частинами першою та другою статті 237 Господарського кодексу України унормовано, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Підпунктами 5, 15-16 пункту 8.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N 28 (чинних станом на 05.12.2016р.), (надалі ПКЕЕ) передбачено, що постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на безперешкодний доступ (за пред`явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку та технічної перевірки засобів обліку споживача відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору; контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів; складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці (п. 6.41 ПКЕЕ).

Пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією передбачено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідань комісії з розгляду актів про порушення, визначається обсяг та сума завданих споживачем збитків.

Згідно п. 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006р. N562, Методика застосовується на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕ, та в разі виявлення пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо). У разі незгоди споживача із зафіксованим в акті порушень фактом пошкодження пломб та/або засобів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи Методика не застосовується.

В пункті 3.2 ПКЕЕ зазначено, що відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору.

Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені (пункт 3.3 ПКЕЕ).

Відповідно до 6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

Матеріалами справи підтверджується факт складання працівниками ПАТ "Львівобленерго" акту про порушення №028414 від 15.05.20176р., в якому зафіксовано порушення позивачем пунктів 3.3., 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ, а саме: встановлення на прилад обліку пристроїв зовнішнього впливу (згідно даних журналу подій), а також на дисплеї приладу обліку відображається недійсна дата і час.

Заперечення відповідача зводяться до того, що представника споживача не було під час складання Акту про порушення, а тому оскаржуване рішення має бути скасоване, оскільки прийняте на підставі складеного з порушенням Акту. Також заперечив проти поданого позивачем листа №268 від 18.12.2017р. ТзОВ "Моніс Глобал Сервіс" про результати перевірки спірного електролічильника та зазначив, що цей лист не було взято до уваги судом у справі №914/2129/17.

З даного приводу суд критично оцінює аргументи відповідача та зазначає, що акт містить відмітку про те, що його складено в присутності уповноваженої особи споживача (позивача) Паладійчука М.В. , який в договорі про постачання електричної енергії № 209030 від 29.09.2014р. значиться керівником ТзОВ "Агро-Транс Україна" .

Положення пункту 6.41 Правил передбачає способи захисту прав як споживача, так і постачальника електричної енергії. Так, якщо споживач не погоджується зі змістом акта, він робить зауваження про це в самому акті. Втім, і постачальник енергії має засоби для захисту своїх прав у разі, коли споживач відмовляється від підпису акта (або не надає доказів своїх повноважень, або відмовляється назвати своє прізвище та/або посаду чи від участі у проведенні перевірки). Правила передбачають дійсність акта про порушення, якщо він підписаний трьома представниками постачальника. Законодавство не надає електропостачальнику інших засобів довести факт порушення Правил споживачем, як підпису акта про порушення Правил трьома особами.

Відтак, суд бере до уваги факт складання акту про порушення №028214 від 15.05.2017р. представниками енергопостачальної організації в кількості чотирьох осіб та у присутності представника позивача Паладійчука М.В., який не використав своє право підписати даний акт з викладенням своїх зауважень. Заперечення директора товариства до уваги не беруться, оскільки суперечать обставинам справи та є необгрунтованими.

Окремо, суд звертає увагу відповідача на те, що рішення суду у справі №914/2129/17, на яке він посилається, обґрунтовуючи свої заперечення проти позову у цій справі, скасоване постановою ЗАГС від 06.05.2019р. Постановою ВСУ від 15.08.2019р. залишено без змін постанову апеляційної інстанції у справі №914/2129/17. Крім того, обставини справи №914/2129/17 відрізняються від справи №914/2230/19, мають різні предмети спору, стосуються іншого випадку порушення ПКЕЕ відповідачем, тому до уваги судом у цій справі не беруться. Також, нарахування вартості спожитої відповідачем електроенергії відбулося на підставі рішення комісії від 16.012.018р ., на якому був присутній представник відповідача, а не на підставі рішення комісіі від 30.05.2017р.(як помилково зазначає відповідач). До того ж, рішення комісії від 16.01.2018р., як і сам Акт про порушення від 15.05.2017р. споживачем (відповідачем) не оскаржувалося.

Споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та відсутність належних і допустимих доказів зовнішнього впливу на прилад обліку електричної енергії працівниками енергопостачальник (п.п. 26 пункту 10.2 ПКЕЕ).

Також, суд бере до уваги позицію Великої Палати ВСУ від 14.01.2020р. у справі №910/17955/17р. (пункт 72 постанови), де зазначено, що нарахування за недораховану електроенергію є платою за поставлену електричну енергію .

Рішення комісії від 16.01.2018р., згідно з яким відповідач провів нарахування обсягу та вартості недоврахованої електроенергії на підставі ПКЕЕ та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ з дати проведення контрольного огляду (27.04.2017р.) по дату складання акта про порушення (15.05.2017р.), виходячи з дозволеної потужності та режиму роботи електрообладнання згідно договору у розмірі 180' 142,24 грн., прийнято правомірно, що є підставою для задоволення позовних вимог повністю.

Судові витрати.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

На підставі п.1 ч.4 ст. 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2702,13 грн. у справі покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Крім того, позивачем зазначено про понесення судових витрат у формі оплати правової допомоги на суму 7' 200,00 грн.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

(1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність );

(2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ;

(6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу позивач надав суду:

· Договір №19/7-2 про надання правової допомоги від 09.07.2019р.;

· Ордер Кухар Н.В. на представництво інтересів позивача у суді;

· Копію рахунку на оплату №19/046 від 23.07.2019р.

· Платіжне доручення №20755 від 06.09.2019р. на суму 7200,00 грн., разом послуг на 7' 200,00 грн.

У р.4 договору №19/7-2 про надання правової допомоги сторони (АО Юріс Консультус та ПрАТ Львівобленерго ) погодили авансову оплату - 7200,00 грн.

Відповідно до ч.ч.4-6 ст.126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

· 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

· 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

· 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

· 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідач не надав.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Така правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

Використовуючи свої дискреційні повноваження, матеріали справи, беручи до уваги той факт, що позивачем у справі складався, крім позову, лише відповідь на відзив, то, як убачається з рахунку на оплату №19/046 від 23.07.2019р., пункт 3 складання клопотань, заяв, заперечень та інше, кількість - 3, ціна - 800,00 грн, сума - 2400,00 грн , відсутні підстави для стягнення з відповідача плати за дві ненадані послуги 800,00*2=1600 грн. Тобто, 7200,00 - 1600,00 =5' 600,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Транс Україна" (адреса: 81137, Львівська обл., Пустомитівський р-н., с. Пасіки-Зубрицькі, вул. Дорожна, 9Б, код ЄДРПОУ 38411807 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" (адреса: 79026, м.Львів, вул. Козельницька, 3, код ЄДРПОУ 00131587 ) 180' 142,24 грн. вартості недорахованої електричної енергії, 2' 702,13 грн. судового збору та 5' 600,00 грн. правової допомоги.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

4. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

6. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 18.02.2020р.

Суддя Козак І.Б.