Рішення
від 10.02.2020 по справі 922/4156/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2020 р. Справа № 922/4156/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Джерелій В.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Споживчого товариства "База відпочинку "Дружба", смт. Старий Салтів, Вовчанський р-н, Харківська обл. до Приватного підприємства "Владор", м. Харків про стягнення 320259,43 грн за участю представників сторін:

позивача - Сидорук Т.П. (довіреність б/н від 21.08.2019);

відповідача - Селіванов М.В. (довіреність б/н від 27.12.2019);

ВСТАНОВИВ:

Споживче товариство "База відпочинку "Дружба", смт. Старий Салтів, Вовчанський р-н, Харківська обл. (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "Владор", м. Харків (далі за текстом - відповідач) 320259,43 грн., в т.ч., 225952,32 грн. боргу по членським внескам, 13824,88 грн. інфляційних нарахувань, 6789,34 грн. 3% річних, 73692,89 грн. процентів.

Позов обґрунтовано з посиланням на невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо повної оплати членських внесків, як учасника Споживчого товариства "База відпочинку "Дружба" протягом 2015-2019 роки у строк, встановлений відповідними рішеннями загальних зборів членів учасників вказаного товариства.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.12.2019 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 14.01.2020.

В підготовчому засіданні 14.01.2020 оголошено перерву до 27.01.2020.

В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх. № 295 від 08.01.2020; т. с. 1, а. с. 119-121), в якому просить суд застосувати позовну давність до частини вимог позивача; позовні вимоги задовольнити частково на суму 213235,09 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи власну правову позицію у спорі по даній справі відповідач, зокрема, вказує на те, що протокол загальних зборів Споживчого товариства "База відпочинку "Дружба" не породжує для відповідача жодних юридичних наслідків в частині сплати пені та встановлення збільшеного строку позовної давності.

Відповідач зазначає, що протокол загальних зборів є актом органу управління юридичної особи, не є одностороннім правочином, не є договором, і не є юридичним фактом, а тому не може встановлювати пеню за прострочення членських внесків, адже закон передбачає лише дві виключні підстави для встановлення пені - договір або пряма вказівка закону.

Відповідач звертає увагу суду на те, що протокол загальних зборів не може змінювати позовну давність за вимогами кооперативу до його членів, адже закон передбачає лише одну виключну підставу зміни позовної давності - договір між сторонами.

Крім того, відповідач також просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності до вимог позивача про стягнення членських внесків за 2015 рік.

Позивач надав суду відповідь на відзив (вх. № 631 від 13.01.2020) в якому наполягає на законності та обґрунтованості заявленого позову. Позивач вказує, що відповідальність за несплату обов`язкових членських внесків у вигляді сплати процентів є особливою мірою відповідальності боржників (всіх членів Споживчого товариства "База відпочинку "Дружба" які допустили прострочення їх оплати), що встановлюється у спеціальному порядку, а саме, вимогами ст. 8 Закону України Про кооперацію та статутом товариства, що регулює його діяльність. При цьому, вказаний вид відповідальності у вигляді сплати процентів, на думку позивача, не є пенею у розумінні ст. 549 ЦК України, а тому до нього не може бути застосовано правила нарахування пені та спеціальний строк позовної давності.

Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що у даному випадку домовленість збільшити строки позовної давності зі сплати обов`язкових внесків (членських та цільових внесків) та процентів на суму заборгованості зі сплати зазначених внесків - 5 років встановлена у формі рішення загальних зборів БВ Дружба від 18.05.2017 (оформленого відповідним протоколом), яке є обов`язковим для всіх його учасників .

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання заперечень у порядку та строки, встановлені ухвалою господарського суду Харківської області від 18.12.2019.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.02.2020.

На судове засідання 26.12.2019 прибули представники позивача та відповідача.

Представник позивача просить суд заявлений позов задовольнити.

Представник відповідача просить суд в задоволенні позову відмовити частково, а саме, в частині стягнення членських внесків за 2015 рік, інфляційних, річних та процентів.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, Споживче товариство "База відпочинку "Дружба" (далі за текстом - позивач) є споживчим товариством, що створено відповідно до Закону України "Про споживчу кооперацію", Закону України "Про кооперацію" та діє на принципах повного господарського розрахунку.

Приватне підприємство "Владор" (далі за текстом - відповідач) є повним членом Споживчого товариства "База відпочинку "Дружба".

Згідно з п. п. 1.1-1.2. статуту Бази відпочинку "Дружба", затвердженого на засіданні Ради директорів-засновників відповідно до протоколу від 02.12.2008 (т. с. 1, а. с. 39-57) База відпочинку "Дружба" є об`єктом рекреації, створена на підставі постанови президії Харківського обласного комітету профспілки трудящих харчової та переробної промисловості і АПК. База відпочинку "Дружба" є споживчим товариством, яке об`єднує громадян та юридичних осіб для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення економічного та соціального стану, здійснює діяльність, не заборонену чинним законодавством України, сприяє створенню соціально-економічної інфраструктури в зоні своєї діяльності.

Відповідно до п. п. 6.1.1,6.2.2, статуту в цій же редакції членство у товаристві може бути повним або асоційованим. Повним членом товариства є фізична або юридична особа, яка у встановленому статутом порядку прийнята до товариства, внесла вступний внесок та пай у розмірах, визначених відповідно до статуту та інших локальних нормативних актів товариства, зобов`язалась у всьому додержуватись їхніх вимог та наділена правом ухвального голосу. Особа, щодо якої загальними зборами членів товариства ухвалено рішення про прийняття членів товариства на умовах повного членства, набуває статусу повного члена товариства після сплати вступного та пайового внесків.

Відповідно до п. 6.2.12 статуту в цій же редакції, повний член товариства зобов`язаний, зокрема, в строки та в порядку, встановленому відповідними рішеннями загальних зборів, вносити до товариства внески, обов`язковість внесення яких визначена цим статутом чи рішенням загальних зборів членів товариства.

Відповідно до п. 7.1. статуту в цій же редакції, Вищим органом управління Товариства є Загальні збори членів Товариства, які правомочні розглядати і вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До складу Загальних зборів входять лише повні члени Товариства.

Відповідно до п. 7.2.4 статуту в цій же редакції до компетенції Загальних зборів зокрема належить визначення розміру паїв, додаткових паїв, вступних внесків, членських внесків та цільових внесків повних та асоційованих членів товариства.

У відповідності до п. п. 8.4.1-8.4.3 статуту в цій же редакції, повні члени товариства вносять до товариства такі внески: вступний внесок; пай; додатковий пай; цільовий внесок; членські внески. Вступний внесок, пай та членські внески є безумовно обов`язковими; додатковий пай є добровільним внеском; цільовий внесок може бути добровільним чи таким, що підлягає внесенню в обов`язковому порядку відповідно до рішення повноважного на це органу управління товариством. Загальними зборами може бути затверджено положення про внески повних членів та порядок їх використання. Розмір, порядок та періодичність внесення перелічених у п. п. 8.4.1. внесків (окрім додаткового паю) визначається рішенням повноважного на це органу управління товариством.

Матеріали справи також свідчать про те, що Загальними зборами членів Бази відпочинку Дружба від 18.02.2017 затверджено статут Споживчого товариства База відпочинку Дружба в новій редакції.

Даним статутом (п. 7.4., 7.4.1, 7.4.2.) також передбачено, що внесення повними членами Товариства членських та цільових внесків є їх безумовним обов`язком.

Відповідно до п. 6.2.4 статуту в новій редакції до компетенції Загальних зборів зокрема належить визначення розміру паїв, додаткових паїв, вступних внесків, членських внесків та цільових внесків повних та асоційованих членів товариства.

Відповідно до п. п. 7.9.1. Статуту товариства у новій редакції передбачено, що за прострочення сплати обов`язкових внесків члени Товариства несуть фінансову відповідальність у вигляді пені, штрафів, процентів тощо. Форма (вид), розмір фінансової відповідальності та умови її застосування визначаються Загальними зборами членів Товариства.

Крім того, як свідчать матеріали справи, загальними зборами членів Товариства (протокол від 18.05.2017 р.) було прийнято рішення, яким визначено фінансову відповідальність за несплату обов`язкових внесків членських та цільових внесків) у вигляді нарахування процентів на суму заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, а також встановлено строк позовної давності зі сплати обов`язкових внесків (членських та цільових внесків) та процентів на суму заборгованості зі сплати зазначених внесків тривалістю 5 (п`ять) років.

Як зазначає позивач, протягом 2015-2019 років відповідач систематично не додержується вимог статуту товариства та своєчасно не сплачує членські і цільові внески, розмір і строки оплати яких визначені рішеннями загальних зборів товариства.

Зокрема, як свідчать матеріали справи, рішенням загальних зборів членів товариства (протокол від 16.04.2015) затверджені розміри членських внесків Бази відпочинку "Дружба" на 2015 рік з наступними строками сплати:

- до 31 січня 2015 року - 25% річних членських внесків;

- до 15 травня 2015 року - 50% річних членських внесків;

- до 30 вересня 2015 року - 25% річних членських внесків.

Відповідачу визначено до сплати членських внесків за 2015 рік у загальному розмірі 70289,63 грн., з яких за 1 квартал 2015 року - 17572,41 грн. з граничним терміном оплати до 31.01.2015, за 2-3 квартали 2015 року - 35144,81 грн. з граничним терміном оплати до 15.05.2015, за 4 квартал 2015 року - 17572,41 грн. з граничним терміном оплати до 30.09.2015.

Однак, відповідач лише частково та з певними простроченнями сплатив членські внески за 2015 рік у загальному розмірі 57572,40 грн., у зв`язку з чим заборгованість останнього перед позивачем по членським внескам за 4 квартал 2015 року становить 12717,23 грн.

Рішенням загальних зборів членів товариства (протокол від 02.06.2016) затверджені розміри членських внесків Бази відпочинку "Дружба" на 2016 рік з наступними строками сплати:

- до 31 січня 2016 року - 25% річних членських внесків;

- до 15 травня 2016 року - 50% річних членських внесків;

- до 30 вересня 2016 року - 25% річних членських внесків.

Виходячи з встановленої методики розрахунку внесків, відповідачу визначено до сплатити членських внесків за 2016 рік у загальному розмірі - 53 542,79 грн., з яких: за 1 квартал 2016 року - 13 385,70 грн. з граничним терміном оплати до 31.01.2016, за 2-3 квартали 2016 року - 26 771,40 грн. з граничним терміном оплати до 15.05.2016, за 4 квартал 2016 року - 13 385,70 грн. з граничним терміном оплати до 30.09.2016.

Вказана загальна сума членських внесків за 2016 рік - 53 542,79 грн. відповідачем сплачена повністю, проте з простроченням термінів оплати, встановлених рішенням загальних зборів.

Крім того, в 2016 році, рішеннями загальних зборів членів Товариства (протоколи від 02.06.2016 та від 08.07.2016) відповідачу визначені такі розміри цільових внесків - 7 000,00 грн. та 5 100,00 грн. відповідно. Термін сплати цільових внесків визначається у виставлених товариством рахунках кожному члену товариства.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок № 11/11/Ц від 21.11.2019 на сплату цільових внесків за 2016 рік у загальному розмірі 12100,00 грн. із терміном сплати - 7 днів після дати відправлення цього рахунку. Однак відповідач не здійснив оплату цільових внесків за 2016 рік, у зв`язку з чим заборгованість останнього перед позивачем з даних платежів становить 12100,00 грн.

Рішенням загальних зборів членів товариства (протокол від 18.05.2017) відповідачу визначено розмір членських внесків на загальну суму 108016,38 грн., у тому числі у розмірі 81 012,29 грн. з граничним терміном сплати до 31.05.2017, та у розмірі 27004,09 грн. з граничним терміном сплати до 30.09.2017.

Позивач листом № 51 від 25.05.2017 повідомив відповідача про суми та строки сплати членських внесків за 2017 рік. Однак відповідач з простроченням термінів оплати сплатив лише 64900,00 грн., в зв`язку з чим, його борг перед позивачем зі сплати членських внесків за 2017 рік становить 43116,38 грн.

Також рішенням загальних зборів членів Товариства (протокол від 25.04.2018), на яких відповідач був присутній, затверджені розміри членських внесків Бази відпочинку "Дружба" на 2018 рік із наступними строками сплати:

- до 31.05.2018 року - 75% річних членських внесків;

- до 30.09.2018 року - 25% річних членських внесків.

Однак, відповідач лише частково сплатив членські внески за 2018 рік, а саме, у розмірі 85000,00 грн., в зв`язку з чим, має борг перед позивачем зі сплати членських внесків за 2018 рік у загальному розмірі 27556,65 грн.

Рішенням загальних зборів членів Товариства (протокол від 14.05.2019) затверджені розміри членських внесків Бази відпочинку "Дружба" на 2019 рік із наступними строками сплати:

- до 31.05.2019 року - 75% річних членських внесків;

- до 31.08.2019 року - 25% річних членських внесків.

Відповідачу визначено розмір членських внесків за 2019 рік на загальну суму 127975,31 грн., у т. ч. 75% - 95 981,48 грн., 25% - 31 993,83 грн.

Цим же рішенням загальних зборів членів товариства (протокол від 14.05.2019) відповідачу визначено такий розмір цільового внеску - 2 486,75 грн.

Однак, відповідач не сплатив жодного внеску. Як наслідок, відповідач має заборгованість зі сплати членських та цільових внесків за 2019 рік у загальному розмірі 130 462,06 грн., з яких: 2 486,75 грн. - цільовий внесок; 95 981,48 грн. - членський внесок 2019 (75%) та 31 993,83 грн. - членський внесок 2019 (25%).

Таким чином, станом на час винесення даного судового рішення відповідач має перед позивачем заборгованість зі сплати членських внесків у загальному розмірі 225952,32 грн. Обставини щодо стягнення зазначеної заборгованості в судовому порядку стали підставами для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Також, у зв`язку з простроченням виконання відповідачем своїх зобов`язань позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано до стягнення з останнього 13824,88 грн. інфляційних нарахувань, 6789,34 грн. 3% річних.

Крім того, в зв`язку з таким простроченням позивачем сплати членських внесків, позивачем на підставі ст. 8 Закону України Про кооперацію , п. п. 7.9.1. Статуту товариства у новій редакції, та рішення загальних зборів Товариства оформлених протоколом від 18.05.2017 нараховано до стягнення з відповідача 73692,89 грн. процентів.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про кооперацію , споживчий кооператив (споживче товариство) - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для організації торговельного обслуговування, заготівель сільськогосподарської продукції, сировини, виробництва продукції та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів.

Статтею 8 цього ж Закону передбачено, що Статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Статут кооперативу повинен містити зокрема такі відомості: найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження; мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності; склад його засновників; умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов`язки членів та асоційованих членів кооперативу; порядок внесення змін до статуту кооперативу; порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов`язань щодо їх сплати; форми участі членів кооперативу в його діяльності; порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах; порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу; порядок розподілу його доходу та покриття збитків; порядок обліку і звітності у кооперативі; порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов`язаних з цим майнових питань; порядок скликання загальних зборів; умови і порядок повернення паю. Статут може містити інші пов`язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

Статтею 12 цього ж Закону передбачено, що основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків. Законами, що регулюють діяльність окремих типів кооперативів або кооперативів за напрямами їх діяльності, та статутом кооперативу можуть бути передбачені додаткові права та обов`язки його членів.

Згідно зі ст. 15 цього ж Закону, вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу зокрема належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже було зазначено вище, статутом Споживчого товариства "База відпочинку "Дружба" в редакціях від 02.12.2008 та від 18.02.2017 встановлено обов`язок повних членів товариства вносять до товариства такі внески: вступний внесок, пай, додатковий пай, цільовий внесок, членські внески; при цьому вступний внесок, пай та членські внески є безумовно обов`язковими, цільовий внесок може бути добровільним чи таким, що підлягає внесенню в обов`язковому порядку відповідно до рішення повноважного на це органу управління товариством; загальними зборами може бути затверджено положення про внески повних членів та порядок їх використання; Розмір, порядок та періодичність внесення перелічених внесків (окрім додаткового паю) визначається рішенням повноважного на це органу управління товариством.

В порядку, визначено вказаним статутом відповідними рішеннями загальних зборів учасників Споживчого товариства "База відпочинку "Дружба" було встановлено як розміри членських внесків для повних членів товариства за 2015-2019 роки, так і строки та порядок їх внесення. Дані рішення є обов`язковими для відповідача, як повного члена товариства.

Судом встановлено, що відповідач має перед позивачем заборгованість з членських внесків за період 2015-2019 в сумі 225952,32 грн. Зазначені обставини відповідачем не спростовуються. Строк їх оплати є таким, що настав.

За таких обставин, доводи позивача про наявність у відповідача обов`язку з їх внесення суд визнає обґрунтованими.

Проте, згідно з вимогами ст. 256 ЦК України, позовна давність, це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Однак, перш ніж застосовувати наслідки спливу позовної давності, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Відповідно до п. 1, 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

Як вже було зазначено вище, рішенням загальних зборів членів товариства (протокол від 16.04.2015) затверджені розміри членських внесків Бази відпочинку "Дружба" на 2015 рік з наступними строками сплати:

- до 31 січня 2015 року - 25% річних членських внесків;

- до 15 травня 2015 року - 50% річних членських внесків;

- до 30 вересня 2015 року - 25% річних членських внесків.

Відповідачу визначено до сплати членських внесків за 2015 рік у загальному розмірі 70289,63 грн., з яких за 1 квартал 2015 року - 17572,41 грн. з граничним терміном оплати до 31.01.2015, за 2-3 квартали 2015 року - 35144,81 грн. з граничним терміном оплати до 15.05.2015, за 4 квартал 2015 року - 17572,41 грн. з граничним терміном оплати до 30.09.2015.

Однак, відповідач лише частково сплатив зазначені членські внески, та має перед позивачем борг по членським внескам за 4 квартал 2015 року в сумі 12717,23 грн.

Оскільки граничним терміном оплати зазначеного внеску є 30.09.2015, відповідно строк позовної давності щодо зазначених вимог розпочав свій перебіг з дня наступного за кінцевим днем сплати такого внеску, тобто з 01.10.2015, та сплинув 01.10.2018.

Позов в межах даної справи подано позивачем 17.12.2019, тобто з пропуском строку позовної давності щодо вимог про стягнення членських внесків за 4 квартал 2015 року в сумі 12717,23 грн.

Відповідач, у відзиві на позовну заяву (вх. № 295 від 08.01.2020) та його представник у судовому засіданні 10.02.2020, наполягає на застосуванні до спірних правовідносин наслідків спливу строку позовної давності.

Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Зазначене зумовлює прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову про стягнення з відповідача заборгованості по членським внескам за 4 квартал 2015 року у розмірі 12717,23 грн.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що рішенням загальних зборів Бази відпочинку "Дружба" від 18.05.2017, що оформлене відповідним протоколом встановлено строк позовної давності зі сплати обов`язкових внесків (членських та цільових внесків) та процентів на суму заборгованості зі сплати зазначених внесків тривалістю 5 (п`ять) років.

Статтею 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Однак, за своєю правовою природою рішення загальних зборів учасників будь-якого господарського товариства є актом органу управління юридичної особи, а не договором, як це помилково вважає позивач, тому що приймається не за домовленістю всіх учасників (членів) товариства, а більшістю їх голосів. До того ж, як відзначив в судовому засіданні 10.02.2020 представник відповідача, відповідач не приймав участі в загальних зборах Бази відпочинку "Дружба" від 18.05.2017, та відповідно не голосував та не надавав згоди на прийняття рішення про збільшення позовної давності щодо вимог про сплату членських внесків.

Крім того, вказане рішення загальними зборами прийнято 18.05.2017, а заборгованість зі сплати членських внесків про яку йдеться мова, у відповідача виникла в 2015 році, тобто до прийняття цього рішення. В даному ж рішенні взагалі не йдеться про можливість його розповсюдження на правовідносини щодо сплати членських внесків за періоди, які передували його прийняттю.

Разом з тим, з огляду на законність та обґрунтованість вимог позивача, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення внесків, та стягнення їх з відповідача на користь позивача у сумі 213235,09 грн. за період 2016-2019 роки.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

В силу ч. 2 ст. 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз статті 625 ЦК України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Враховуючи наведене та те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання перед позивачем, вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних є обґрунтованими та правомірними.

Перевіривши відповідний розрахунок, суд констатує, що його здійснено з певними арифметичними помилками. Однак, з огляду на те що за змістом ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїм правом вимоги щодо предмета спору на власний розсуд, а суд розглядає позов виключно в межах заявлених нею вимог, в даному випадку суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 13824,88 грн. інфляційних нарахувань та 6789,34 грн. 3% річних.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача процентів, суд зазначає наступне.

Статтею 8 Закону України Про кооперацію передбачено, що статут кооперативу повинен містити зокрема відомості про порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов`язань щодо їх сплати.

Пунктом 7.9.1 статуту позивача в редакції від 18.02.2017 передбачено, що за прострочення сплати обов`язкових внесків члени Товариства несуть фінансову відповідальність у вигляді пені, штрафів, процентів тощо. Форма (вид), розмір фінансової відповідальності та умови її застосування визначаються Загальними зборами членів Товариства.

Загальними зборами членів товариства (протокол від 18.05.2017) прийнято рішення, яким визначено фінансову відповідальність за несплату обов`язкових внесків (членських та цільових внесків) у вигляді нарахування процентів на суму заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Як свідчить заявлений позов, саме з посиланням на вказані положення Закону, статуту та рішення загальних зборів, позивачем, з огляду на прострочення сплати відповідачем членських внесків, нараховано до стягнення з останнього 73692,89 грн. процентів.

Однак, стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За своєю правовою природою проценти, нараховані позивачем до стягнення з відповідача, є пенею, оскільки обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, за змістом ч. 1, 4 ст. 231 ГК України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, згідно з вказаною нормою закону, покладення відповідальності у вигляді сплати суб`єктами господарювання штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання ними своїх зобов`язань можливе лише в тому випадку, якщо таке передбачено законом або договором.

Однак, за своєю правовою природою рішення загальних зборів членів товариства від 18.05.2017 якими встановлено відповідальність у вигляді сплати процентів, є актом органу управління юридичної особи та не є Законом. Також зазначене рішення, як вже було зазначено вище, не є договором, як це помилково вважає позивач, тому що приймається не за домовленістю всіх учасників (членів) товариства, а більшістю їх голосів. До того ж, як відзначив в судовому засіданні 10.02.2020 представник відповідача, відповідач не приймав участі в загальних зборах членів Споживчого товариства Бази відпочинку "Дружба" від 18.05.2017, та відповідно не голосував та не надавав згоди на прийняття рішення про сплату процентів у випадку прострочення сплати членських внесків.

Таким чином, встановлення рішенням загальних зборів членів Споживчого товариства Бази відпочинку "Дружба" від 18.05.2017 щодо відповідача, обов`язку сплати процентів (які за своєю правовою природою є пенею) у випадку прострочення оплати ним членських внесків здійснено не в порядку та не у спосіб, встановлений діючим законодавством України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 73692,89 грн. процентів в зв`язку з відсутністю між сторонами згоди на їх нарахування, оформленої в передбаченому законом порядку.

З урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме, в сумі 3507,74 грн.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Владор" (адреса: 61024, м. Харків, вул. Петровського, 29; код ЄДРПОУ: 32338046) на користь Споживчого товариства "База відпочинку "Дружба" (адреса: Харківська обл., Вовчанський р-н, смт. Старий Салтів, вул. Лужанський шлях, 6; код ЄДРПОУ: 23148490):

213235,09 грн. заборгованості по внескам;

13824,88 грн. інфляційних;

6789,34 грн. 3% річних;

3507,74 грн. судового збору

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "18" лютого 2020 р.

Суддя О.І. Байбак

СудГосподарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення10.02.2020
Оприлюднено20.02.2020
Номер документу87656328
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —922/4156/19

Постанова від 14.04.2020

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Лакіза Валентина Володимирівна

Ухвала від 19.03.2020

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Лакіза Валентина Володимирівна

Ухвала від 02.03.2020

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Лакіза Валентина Володимирівна

Рішення від 10.02.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Байбак О.І.

Ухвала від 27.01.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Байбак О.І.

Ухвала від 18.12.2019

Господарське

Господарський суд Харківської області

Байбак О.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні