Рішення

від 18.02.2020 по справі 911/2990/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"18" лютого 2020 р. Справа № 911/2990/19

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., дослідивши в спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПИЛЬНІСТЬ

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма ІЛЛЯ

про стягнення 31 100,00 грн.

Без виклику учасників судового процесу;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Пильність (надалі - Позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою Ілля (надалі - Відповідач) про стягнення 31 100,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 24/04-2017 від 24.04.2017 про надання послуг охорони в частині оплати за надані послуги. У зв`язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 31 100,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області № 911/2990/19 від 09.12.2019 позовну заяву Позивача залишено без руху.

16.12.2019 від Позивача надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 09.12.2019.

Ухвалою суду від 18.12.2019 було відкрито провадження у справі № 911/2990/19. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано Відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а Позивачу - для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.12.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 08290, Київська обл., Ірпінський район, селище міського типу Гостомель, вулиця Кулішова, будинок 1.

Зазначену ухвалу від 18.12.2019 відповідачем отримано 24.12.2019, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення за № 0103271214514.

Згідно з ч. 6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у повідомленні відмітки про вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 29.07.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

24.04.2017 між Позивачем та Відповідачем, був укладений договір № 24/04-2017 про надання послуг охорони (далі - договір). Пунктом 1.1 зазначеного правочину встановлено, що замовник доручає за грошову винагороду, а виконавець приймає на себе обов`язок з охорони певної території (далі - Об`єкт), шляхом забезпечення його цілісності і збереження майна замовника, яке здано під охорону в установленому порядку, за адресами, що вказані в Додатку № 1 до Договору (Дислокація). Згідно Дислокації об`єктів до договору № 24/04-2017 від 24.04.2017 під охорону ТОВ Пильність передається об`єкт за адресою: Київська область, смт. Гостомель, вул. Кулішова 1 (надалі - об`єкт). Дислокація підписана сторонами та скріплена печатками.

Відповідно до п. 5.1 вартість наданих Виконавцем послуг із охорони Об`єкту, майна і особистої безпеки фізичних осіб на Об`єкті за календарний місяць визначається в розмірі: 4500 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ.

Пунктом 5.3 встановлено, що акт виконаних робіт за місяць підписується сторонами в двох екземплярах щомісячно і по закінченню терміну дії цього договору. Акт виконаних робіт надається виконавцем замовнику першого числа наступного місяця за попередній місяць, у якому були надані послуги. Замовник на протязі 5 днів з моменту отримання акту виконаних робіт підписує його та повертає виконавцю. В разі існування претензій до виконаних робіт, замовник в 5 денний термін надає виконавцю обгрунтовану претензію. Якщо замовник не повертає підписаний примірник акту виконаних робіт виконавцю в зазначений термін та не надає обгрунтовану претензію такий акт вважається підписаний замовником автоматично.

Згідно п. 5.5 оплату за надання послуг відповідно до визначеного тарифу у п. 5.1. Договору Замовник перераховує на поточний рахунок Виконавця в порядку: 50% суми вказаної в п. 5.1. на умові передоплати до 10 числа місяця в якому надаються послуги. Залишок, інші 50% суми вказаної в п. 5.1., до 10 числа наступного місяця.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач, на виконання умов договору, надавав відповідачу послуги з охорони об`єкта договору, належним чином та в повному обсязі, що підтверджується актами надання послуг (копії долучені до матеріалів справи).

Згідно п.п. 10.1-2. Договір вступає в силу з моменту підписання Акту обстеження об`єкту та діє 1 рік. Якщо жодна із Сторін за 10 календарних днів до закінчення Договору не повідомила про розірвання Договору, то Договір пролонгується автоматично на тих же умовах до наміру однієї із Сторін розірвати цей Договір.

Судом встановлено, що, з урахуванням досягнутої між сторонами домовленості щодо наступної пролонгації договору (п. 10.2), а також відсутності в матеріалах справи повідомлень про припинення або переукладання договору, термін дії договору № 24/04-2017 був продовжений автоматично на кожний наступний рік (2018, 2019 рр.).

В той же час, сторонами передбачено у п.10.3. договору право кожної зі сторін на розірвання Договору достроково з попередженням іншої сторони за 15 календарних днів.

Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом(ст. 907 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 4 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Судом встановлено, що 18.10.2019 Позивачем складено та направлено Відповідачу вимогу вих. № 30/10, відповідно до якої ТОВ Пильність повідомило ТОВ Виробничо-комерційну фірму Ілля про дострокове розірвання договору № 24/04-2017 про надання послуг охорони від 24.04.2017 з 04.11.2019. Відповідач заперечень щодо розірвання договору не надав та не надіслав.

Також Позивач склав та направив, в зв`язку з існуванням боргу Відповідачу вимогу № 06/11 від 06.11.2019 в якому вимагав від Відповідача здійснити оплату наявної заборгованості за надані послуги у розмірі 31 700,00 грн. протягом п`яти банківських днів (копії вимог та докази їх відправлення наявні у матеріалах справи). Проте Відповідачем дій щодо оплати боргу здійснено не було.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, господарський суд встановив, що Позивач скориставшись, наданим йому договором та ЦК України правом на одностороннє розірвання договору, розірвав договір № 24/04-2017 про надання послуг охорони від 24.04.2017 з 04.11.2019 року.

Одночасно, з огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір № 24/04-2017 про надання послуг охорони від 24.04.2017, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, відповідачем отримано послуги з охорони за період з 24 квітня 2017 року по 04 листопада 2019 року включно, відповідач за надані послуги розрахувався частково.

Пунктом 5.3 встановлено, що акт виконаних робіт за місяць підписується сторонами в двох екземплярах щомісячно і по закінченню терміну дії цього договору. Акт виконаних робіт надається виконавцем замовнику першого числа наступного місяця за попередній місяць, у якому були надані послуги. Замовник на протязі 5 днів з моменту отримання акту виконаних робіт підписує його та повертає виконавцю. В разі існування претензій до виконаних робіт, замовник в 5 денний термін надає виконавцю обгрунтовану претензію. Якщо замовник не повертає підписаний примірник акту виконаних робіт виконавцю в зазначений термін та не надає обґрунтовану претензію такий акт вважається підписаний замовником автоматично.

Враховуючи відсутність будь-яких зауважень з боку відповідача щодо наданих послуг, у відповідності до вимог п. 5.3. договору, господарський суд встановив, що послуги з охорони об`єкту договору (Київська область, місто Ірпінь, селище міського типу Гостомель, вулиця Кулішова, будинок 1) є наданими позивачем та, в свою чергу, прийнятими відповідачем в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом 2019 року у відповідача виникла перед позивачем заборгованість у розмірі 31 600,00 грн. згідно наданих актів надання послуг та акту звіряння взаєморозрахунків, про що Позивач повідомив Відповідача вимогою № 06/11 від 06.11.2019 року. Проте сторони у акті звіряння взаєморозрахунків за період з 01.01.2019 по 11.11.2019 р., який підписаний сторонами належним чином та скріплений печатками (копія долучена до матеріалів справи), дійшли висновку, що сума боргу становить 31 100,00 грн. Позивачем у позовній заяві заявлено суму до стягнення 31 100,00 грн., що є його правом, встановленим законодавством України. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за позовною вимогою, заявленою позивачем у розмірі 31 100,00 грн.

За умовами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом та зазначалось раніше, вартість послуг становить 4 500 грн. 00 коп. в т.ч. ПДВ за календарний місяць.

Згідно п. 5.5 оплату за надання послуг відповідно до визначеного тарифу у п.5.1. Договору Замовник перераховує на поточний рахунок Виконавцю в порядку: 50% суми вказаної в п. 5.1. на умові передоплати до 10 числа місяця в якому надаються послуги. Залишок, інші 50% суми вказаної в п.5.1., до 10 числа наступного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, на початок 2019 року Відповідач мав заборгованність перед Позивачем у сумі 6 100,00 грн. + 45 450,00 грн. (сума наданих послуг за 10 місяців та 3 дні), тобто Позивачем надано Відповідачу послуг на загальну суму 51 550, 00 грн. Відповідач частково за надані послуги розрахувався на суму 19 950,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи те, що останній місяць в якому були надані послуги з охорони є листопад 2019 року, та термін оплати, визначений договором, господарський суд зазначає, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань є таким, що настав.

Судом встановлено, що відповідачем, свої зобов`язання щодо здійснення оплати за надані послуги в повному обсязі та в строки не виконано, грошові кошти у сумі 31 100,00 грн. не сплачено. Протилежного відповідачем суду не доведено, доказів оплати всієї суми заборгованості не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 31 100,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

Приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми ІЛЛЯ (місцезнаходження: 08290, Київська обл., Ірпінський район, селище міського типу Гостомель, вулиця Кулішова, будинок 1.; код ЄДРПОУ 24212066 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Пильність (місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. Ахматової, буд. 5, код ЄДРПОУ 39162773) 31 100,00 грн. основного боргу та 1 921,00 грн. судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Згідно з п.п. 17.5 пункту 17 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.В. Сокуренко