Рішення

від 17.02.2020 по справі 913/694/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

17 лютого 2020 року Справа № 913/694/19

м.Харків Провадження №33/913/694/19

Суддя Господарського суду Луганської області Драгнєвіч О.В., розглянувши позовні матеріали в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськгаз Збут» , вул.Гагаріна, буд.87, к.307 м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400

до відповідача Державного професійно-технічного навчального закладу «Сватівський професійний аграрний ліцей» , вул.Садова, буд.1, с.Хомівка, Сватівський р-н Луганської області, 92632

про стягнення 83 410 грн 62 коп.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськгаз Збут» звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Державного професійно-технічного навчального закладу «Сватівський професійний аграрний ліцей» з вимогами про стягнення заборгованості за договором на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів (для забезпечення потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів) №2018/Б-НВП/94 від 13.04.2018 у сумі 83 410 грн 62 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на виконання умов укладеного між сторонами договору №2018/Б-НВП/94 від 13.04.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськгаз Збут» протягом квітня - грудня 2018 року здійснювало постачання природного газу на об`єки відповідача, а саме: 92632 Луганська обл.., Сватівський р-н., с.Хомівка, вул. Садова, буд.1а, буд.1б, буд.1г, буд. 1д, буд. 1є, буд. 1ж, буд. 1з; також за адресами: 92600 Луганська обл.., Сватівський р-н., м.Сватове, м-н Злагоди, 1б, 92632 Луганська обл.., Сватівський р-н., м.Сватове, вул.. Трудова, буд.1.

Сума заборгованості, що заявляється до стягнення у розмірі 83 410 грн. 62 коп. виникла в період споживання природного газу з 01.12.2018 по 31.12.2018. В грудні позивачем було поставлено відповідачу природний газ в обсязі 12,510 тис. куб.м. на загальну суму 194 358 грн 56 коп. (зазначене підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі № 8387 від 31.12.2018). Натомість відповідачем здійснено лише частково оплату 28.12.2018 на суму 110 947 грн 94 коп. Таким чином, за відповідачем обліковується заборгованість за спожиті обсяги природного газу в грудні 2018 року в сумі 83 410 грн. 62 коп., яку просить стягнути позивач у даній справі.

В позові ТОВ «Луганськгаз Збут» також просило здійснювати розгляд спору за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2019 справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.12.2019 відкрито провадження у справі. З огляду на те, що справа є незначної складності, суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання позивача та здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено учасникам строки для подання заяв по суті спору.

Від позивача 08.01.2020 через канцелярію суду надійшли додаткові докази, зокрема належним чином оформлена копія виписки з рахунку від 28.12.2018 на підтвердження здійснених відповідачем оплат (неякісна копія якої була первісно подана до позовної заяви) та копія технічного акту про фактичне споживання природного газу за договором розподілу газу за спірний період - грудень 2018 року, які прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 19.12.2019 відповідачу був встановлений строк для подачі відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду. Наразі представником відповідача ухвала суду була отримана 28.12.2019, однак у встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву суду не подав. Обґрунтованих клопотань про продовження встановленого судом процесуального строку для подачі відзиву від відповідача не надходило.

Разом з цим, судом також враховується, що згідно положень ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, подача відзиву є правом відповідача, а не обов`язком.

За змістом ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідач своїм правом на подання належним чином оформленого відзиву у визначений судом строк не скористався, суд відповідно до вимог ч.9 ст. 165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України вважає можливим здійснити розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

13.04.2018 між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) був укладений договір №2018/Б-НВП/94 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів (для забезпечення потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів), за умовами п.1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2018 році товар - природний газ (далі - газ) ( код за ДК 021:2015-09120000-6- Газове паливо), в обсягах, строках порядку та на умовах, передбачених цим договором, а споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах, що визначені цим договором (а.с.19 -25).

Сторони погодили, що постачальник передає споживачу у період з 01.04.2018 по 31.12.2018 (включно) природний газ в планових річних обсягах постачання газу до 18627,99691 куб.м., які визначаються як сума місячних планових обсягів, зазначених у пункті 1.3. цього договору (п.1.2 договору в редакції укладеної між сторонами додаткової угоди №6 від 01.11.2018; а.с.26).

Відповідно до п.1.3 договору планові обсяги постачання газу по місяцях визначаються у кубічних метрах і становлять:

1 квартал- січень - 0, лютий - 0, березень - 0;

2 квартал-квітень - 7052, травень - 20, червень - 51;

3 квартал-липень -0, серпень - 0,вересень - 173;

4 квартал- жовтень - 250, листопад - 9737, грудень - 1344,99691.

В п.3.1 договору сторони погодили, що розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Постачальник включає до вартості ціни послуги, пов`язані з постачанням газу до точки входу в газорозподільну систему, да якої підключено об`єкти споживача, в тому числі витрати щодо транспортування природного газу магістральними трубопроводами у відповідності з тарифами, що встановлені згідно постанов НКРЕКП, та не включає вартість послуг з розподілу природного газу.

Зокрема, в п.3.3 договору сторони погодили, що ціна, зазначена в п.3.2. договору, може змінюватись протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору, з урахуванням вимог ст. 26 Закону України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 №922-6 (із змінами).

Згідно п.4.1 розрахунковий період за договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця о 07.00 години першого дня наступного місяця включно.

Оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, згідно рахунків постачальника та підписаних актів приймання-передачі природного газу в наступного порядку:

- розрахунок по оплаті місячної вартості фактично спожитого газу здійснюється до 10 (десятого) числа місяця наступного за розрахунковим місяцем на підставі рахунків та з урахуванням підписаних актів приймання-передачі природного газу за наявності своєчасного фінансування.

У випадку затримки фінансування та оплати споживачем, як бюджетною установою (через відсутність коштів на реєстраційному рахунку), (споживач зобов`язується провести оплату поставленого газу протягом 3-х банківських днів після надходження коштів з бюджету на реєстраційний рахунок споживача, на цілі визначені цим договором (п.4.2 договору).

Відповідно до п.4.4 договору у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати вартості газу, сторони за взаємною згодою можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього договору. Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від виконання поточних зобов`язань за договором.

Відповідно до положень п. 3.2 договору ціна природного газу за 1000 куб.м. (становить 12936 грн 28 коп., без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування та розподіл природного газу.

Тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами 10 грн 60 коп., без ПДВ. Крім того, ПДВ 2589 грн 38 коп. Ціна природного газу до сплати за 1000 куб.м. - 15536 грн 26 коп. (в редакції додаткової угоди №6 від 01.11.2018).

Згідно положень до п.5.1.1 постачальник має право отримувати від споживача оплату поставленого газу відповідно до умов розділів 3,4 договору.

Відповідно до п.5.4.2 договору споживач зобов`язується оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

Договір набуває чинності з дати його підписання та відповідно до ч.3 статті 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами в частині постачання природного газу з 01 квітня 2018 року по 31 грудня 2018 року (включно), а в части проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.11.1 договору).

Як вже зазначалося, 01.11.2018 між сторонами було укладено також додаткову угоду №6 до договору №2018/Б-НВП/94 від 13.04.2018 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів (для забезпечення потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів), якою були внесені зміни до планових обсягів та ціни поставки природного газу.

Сторонами було погоджено, що додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін та відповідно до ч.3 статті 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини сторін, які виникли з 01 листопада 2018 року (а.с.26).

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання вказаних умов договору постачання природного газу №2018/Б-НВП/94 від 13.04.2018, з урахуванням укладеної додаткової угоди №6 до договору 01.11.2018, позивач здійснив постачання природного газу на об`єкти відповідача, зокрема в грудні 2018 року було поставлено відповідачу природний газ в обсязі 12,510 тис. куб.м. на загальну суму 194358 грн 56 коп.

Відповідачем наразі не повністю проведено розрахунок з постачальником за спожитий в грудні 2018 року природний газ. Часткова оплата грудневої поставки була здійснена відповідачем 28.12.2018 на суму 110 947 грн 94 коп.

Сума заборгованості у розмірі - 83 410 грн 62 коп. виникла в період споживання природного газу з 01.12.2018 по 31.12.2018. В грудні позивачем було поставлено відповідачу природний газ в обсязі 12,510 тис. куб.м. на загальну суму 194358 грн 56 коп. (акт приймання-передачі № 8387 від 31.12.2018).

Натомість відповідачем здійснено лише частково оплату 28.12.2018 на суму 110 947 грн 94 коп. Таким чином, за відповідачем обліковується заборгованість за спожиті обсяги природного газу в грудні 2018 року в сумі 83 410 грн. 62 коп.

У травні 2019 року позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою від 02.05.2019 № 131 щодо необхідності проведення розрахунків за спожитий природний газ у грудні 2018 року - січні 2019 року в сумі 377900 грн 35 коп. (а.с.27-30).

Позивач листом від 02.09.2019 № 271 відповідачу повторно надіслав акт приймання-передачі природного газу від №8387 від 31.12.2018, рахунок на оплату боргу №6594 за спожитий у грудні природний газ на суму 83410 грн 62 коп., акт звірки розрахунків №213 на суму 83410 грн 62 коп. (а.с.31-34).

У листі від 14.11.2019 №336 відповідач не заперечив проти наявності заборгованості, пояснив, що заборгованість у грудні 2018 року утворилась оскільки кошторисом, затвердженим на 2018 рік, фінансування на постачання природного газу було заплановано у розмірі 737877 грн 12 коп., у відповідності до якої за результатами переговорної процедури було укладено договір №2018/Б-НВП/94 від 13.04.2018. Протягом 2018 року відбулись зміни які призвели до зменшення суми договору, зокрема: додатковою угодою №1 від 20.04.2018 зменшено суму договору на 9358 грн 58 коп.; додатковою угодою №4 від 25.10.2018 на підставі рішення Господарського суду Луганської області від 21.08.2018 №913/312/18, керуючись Постановою КМУ №845 від 03.08.2011 зменшено суму договору на 478076 грн 38 коп. Додаткового фінансування не передбачалося.

Таким чином, запланованого фінансування на 2018 рік в межах договору №2018/Б-НВП/94 не вистачило для погашення фактичних обсягів спожитого газу в період з 01.04.2018 по 31.12.2018. Відповідач повідомив, що гарантує у повному обсязі сплатити борг за цінами які діяли та будуть діяти за період постачання природного газу у разі наявності відповідного рішення суду (а.с.40).

Акт приймання передачі природного газу №8387 від 31.12.2018 був повернутий відповідачем на адресу позивача з підписом уповноваженої особи підприємства та скріплений його печаткою.

Отже, оскільки відповідач свої зобов`язання щодо проведення повного розрахунку за зобов`язаннями грудня 2018 року у сумі 83410 грн 62 коп. не виконав, зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із відповідним позовом.

Відповідач не скористався наданим йому правом щодо подання відзиву із викладенням власної правової позиції, наразі обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростував.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначене також відповідає положенням ст.712 Цивільного кодексу України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Згідно положень ст.662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наявними у справі матеріалами, зокрема актом №8387 від 31.12.2018 приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №2018/Б-НВП/94 від 13.04.2018 року, рахунками на оплату №12059 на суму 194358 грн 56 коп., технічним актом про фактичне споживання природного газу від 31.12.2018 за договором розподілу природного газу у кількості спожитого природного газу обсягом 12510 куб.м (а.с.35, 37, 56) підтверджується факт поставки у грудні 2018 року позивачем та прийняття відповідачем природного газу обсягом 12,510 тис.куб.м на суму 194 358 грн 56 коп.

Вказані акти підписані повноважними представниками сторін без зауважень, про що свідчать проставлені на них підписи представників сторін, які скріплені печатками підприємств.

Так, за погодженими сторонами умовами пункту 4.2 договору, споживач зобов`язується провести розрахунок місячної вартості фактично спожитого газу до 10 (десятого) числа місяця наступного за розрахунковим місяцем на підставі рахунків та з урахуванням підписаних актів приймання-передачі природного газу за наявності своєчасного фінансування.

Отже, за спожитий в грудні природниий газ відповідач мав розрахуватися з позивачем до 10.01.2019 року.

Натомість матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов`язання не повністю виконав, здійснив лише часткову оплату 28.12.2018 у розмірі 110 947 грн 94 коп. за поставлений йому в грудні 2018 року природний газ.

Здійснена відповідачем оплата підтверджується даними виписки з рахунку позивача, оформленої Філією Луганського ОУ АТ Ощадбанк (а.с.53-55).

За таких обставин, залишок заборгованості відповідача за зобов`язаннями грудня 2018 року складає 83 410 грн. 62 коп.

Зазначені обставини також підтверджується складеним сторонами актом звіряння розрахунків станом за період: 01.12.2018 - 28.08.2019 за договором №2018/Б-НВП/94 від 13.04.2018, за даними якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 83 410 грн 62 коп. (а.с.39).

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Під час розгляду спору відповідачем доказів на підтвердження належного виконання грошового зобов`язання - проведення своєчасного та повного розрахунку з позивачем суду не надано.

Відповідачем також не надано суду доказів погашення заявленого до стягнення боргу під час розгляду спору або доказів затримки фінансування як бюджетної установи.

Також в сторонами не подано суду доказів укладення графіку погашення заборгованості у відповідності до п.4.4 договору.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача, наведені у листі від 14.11.2019 №336, долученому позивачем, щодо підстав накопичення заборгованості, на додаткові угоди №1 від 20.04.2018, №4 від 25.10.2018, якими за твердженням останнього, було зменшено суму договору, оскільки додаткові угоди, про які іде мова в листі, жодною стороною суду не подано.

Натомість з рішення Господарського суду Луганської області від 21.08.2018 №913/312/18, про яке також іде мова в листі відповідача від 14.11.2019 №336, вбачається, що предметом розгляду у даній справі була заборгованість за поставлений природний газ відповідачу поза межами укладеного договору №2018/Б-НВП/94 від 13.04.2018, зокрема у лютому-березні 2018 року на загальну суму 478076 грн. 38 коп., та не має відношення до спірних правовідносин сторін у даній справі, оскільки договір №2018/Б-НВП/94, за яким здійснювалася спірна поставка природного газу, був укладений сторонами 13.04.2018 та поширює свою дію на відносини, що склалися з 01.04.2018 (згідно п.11.1 договору).

Суд зауважує про те, що у відповідності до п.4.2 договору, сторонами було погоджено строк виконання грошового зобов`язання - до 10 (десятого) числа місяця наступного за розрахунковим місяцем на підставі рахунків та з урахуванням підписаних актів приймання-передачі природного газу за наявності своєчасного фінансування.

Згідно з частиною першою ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналіз указаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що сама по собі відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Також, відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Зокрема, Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 було зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідні висновки також викладні в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі №3-28гс12 (№11/446).

Враховуючи вище викладене, матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача в загальному розмірі 83 410 грн 62 коп. за зобов`язаннями грудня 2018 року, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 83 410 грн 62 коп. за спожиті обсяги природного газу в грудні 2018 року. Позов підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати за подання позову в сумі 1921 грн 00 коп. у відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськгаз Збут» до Державного професійно-технічного навчального закладу «Сватівський професійний аграрний ліцей» про стягнення 83 410 грн 62 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу «Сватівський професійний аграрний ліцей» (вул.Садова, буд.1, с.Хомівка, Сватівський р-н Луганської області, 92632, ідентифікаційний код 02541065) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськгаз Збут» (вул.Гагаріна, буд.87, к.307 м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, ідентифікаційний код 40268230) основний борг у сумі 83 410 грн 62 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1921 грн 00 коп.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення (з урахуванням положень п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до положень ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України 17.02.2020 господарським судом підписано повний текст рішення без його проголошення.

Суддя О.В. Драгнєвіч