Рішення

від 17.02.2020 по справі 461/1172/20

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/1172/20

Провадження №2-а/461/75/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань Пелех О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Мосур Юлії Валеріївни, Управління безпеки міста Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення -

В С Т А Н О В И В :

07.02.2020 року позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом доінспектора з паркування УБМ ЛМР Мосур Юлії Валеріївни, УБМ ЛМР про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Позовні вимоги мотивує тим, що 16.01.2020 року інспектором з паркування винесено постанову про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ч.1 ст.152-1 КУпАП (не оплата послуг користування майданчиком для платного користування у вигляді штрафу у розмірі 100 грн. Вважає вказану постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки обставини, викладені у ній не відповідають дійсності. Стверджує, що вона працює в ДП Львівський державний цирк на посаді заступника начальника відділу кадрів з 01.10.2007 року по даний час. Згідно копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.06.2019 року, земельна ділянка площею 1,9795 га (кадастровий номер 4610136600:04:005:0001) за адресою: АДРЕСА_1 перебуває на праві постійного користування Державного підприємства Львівський Державний цирк на підставі рішення органу місцевого самоврядування Львівської міської ради від 10.04.2003 року. Директор ДП Львівський державний цирк Р.І. Здреник 05.02.2020 року, звертався до ЛКП Львівавтодор із проханням демонтувати дорожні знаки та паркувальний автомат, оскільки даною ділянкою користуються відвідувачі цирку. Відтак, ДП Львівський державний цирк є користувачем майданчика. Тому вважає, що за вказаною вище адресою встановлення платної парковки є незаконним. Поряд з тим, на момент звернення до суду із вказаним позовом, паркувальний майданчик (паркомат) для платного паркування за адресою: АДРЕСА_1 демонтовано.

Крім того, позивачка просить суд поновити їй строк звернення до суду із вказаним позовом, оскільки він пропущений із поважних причин, адже оскаржувану постанову, вона отримала лише 03.02.2020 року.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 10.02.2020 року відкрито провадження у справі.

Позивач у судове засідання не з`явився, однак через канцелярію суду подала клопотання про розгляд справи без її участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, проте 13.02.2020 року через канцелярію суду подав відзив, у якому просить суд проводити розгляд справи без його участі. Заперечуючи проти задоволення позову, зазначає, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено майданчик для платного паркування. Стверджує, що позивачка запаркувала свій автомобіль на території платного майданчика, без відповідної оплати.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, які в судове засідання не з`явилися, оскільки в матеріалах справи є достатньо необхідних доказів для її розгляду по суті.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову від 16 січня 2020 року ОСОБА_1 отримано 03 лютого 2020 року, що підтверджується відомостями поштового відстеження (а.с.16).

Відтак, починаючи з 03 лютого 2020 року їй потрібен час для формування правової позиції та підготовки даного адміністративого позову.

На думку суду, вказані вище обставини є поважними.

Таким чином, суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з поважних причин, який слід поновити, з метою забезпечення позивачу доступу до правосуддя.

Відтак, клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду із позовом необхідно задоволити.

Щодо суті позовної вимоги, суд дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов необхідно задоволити, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно постанови у справі про адміністративне правопорушення ЛВ2-384 від 16.01.2020 року, винесеної інспектором з паркування, Управління безпеки міста Львівської міської ради Мосур Юлією Валеріївною, 16.01.2020 у АДРЕСА_1 о 12 год. 41 хв. водієм транспортного засобу марки Mercedes-Benz , модель А180, номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 порушено вимоги п.8.4 г, п.5.38 та 7,14 розділу 33 ПДР, а саме: несплата вартості послуг за користування майданчиком для платного паркування (а.с. 14 - 15).

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Так, відповідно до ч.1 ст. 152-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування.

Частиною другою статті 19 Конституції України закріплений обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює в ДП Львівський державний цирк на посаді заступника начальника відділу кадрів з 01.10.2007 року, згідно наказу №94 від 28.09.2007 року по даний час (а.с. 12).

Згідно копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24.06.2019 земельна ділянка площею 1,9795 га (кадастровий номер 4610136600:04:005:0001) за адресою: АДРЕСА_1 перебуває на праві постійного користування Державного підприємства Львівський Державний цирк на підставі рішення органу місцевого самоврядування Львівської міської ради від 10.04.2003 року (а.с. 18-19).

В.о. директора ДП Львівський державний цирк Р.І. Здреник 05.02.2020 року звертався із листом до ЛКП Львівавтодор із проханням демонтувати дорожні знаки та паркувальний автомат, оскільки даною ділянкою користуються відвідувачі цирку (а.с.17).

Згідно із ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу. Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Окрім того, згідно із ст. 14 Закону України Про дорожній рух учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Зокрема, організація та порядок паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах населених пунктів регламентовані Правилами паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 03 грудня 2009 року №1342 (далі Правила №1342)

Відповідно до пункту 26 Правил №1342 користувач зобов`язаний: поставити транспортний засіб на місце для паркування відповідно до дорожньої розмітки та дорожніх знаків, а також з дотриманням вимог цих Правил і Правил дорожнього руху; сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування; у разі сплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування через паркувальний автомат або шляхом придбання паркувального талона - розмістити у лівому нижньому куті лобового скла транспортного засобу платіжний документ у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Крім того, суд звертає увагу на те, що оскільки законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, то з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинуватості особи, доки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Оскільки позивач проти вчинення правопорушення заперечувала, відповідач, зобов`язаний подати докази на спростування таких заперечень.

Однак, з матеріалів справи не вбачається, що такий обов`язок суб`єктом владних повноважень виконано.

Відповідачем не надано суду жодного доказу, який свідчив би про наявність у позивачки вини у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке вона притягнута до відповідальності.

При цьому, відповідачем у відзиві не надано доказів законності встановлення платної парковки на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд бере до уваги, що постанова у справі про адміністративне правопорушення містить лише відомості, внесені особою, яка може бути зацікавленою, отже підтвердження зазначених фактів іншими безсторонніми особами матеріали справи не містять.

Аналогічна правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року у справі № 201/12431/16-а, від 23 жовтня 2018 року у справі № 743/1128/17, від 15 листопада 2018 року у справі № 524/5536/17.

У відповідності до ст. 211 КАС України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

В той самий час, згідно статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та аналізуючи здобуті по справі докази, суд за своїм власним переконанням, керуючись засадами розумності та справедливості, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, законними, доведеними, а тому винесену постанову про адміністративне правопорушення ЛВ2-384 від 16.01.2020 року, складену інспектором з паркування, Управління безпеки міста Львівської міської ради Мосур Юлією Валеріївною, згідно якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100,00 грн., за правопорушення передбачене, ч.1 ст.152-1 КУпАП необхідно скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за правопорушення передбачене ч.1 ст. 152-1 КУпАП, - закрити.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.4 ст.288 КУпАП у справі про адміністративне правопорушеннязвільняється від сплати державного миталише особа, яка оскаржила постанову.

Тому, судові витрати необхідно компенсувати за рахунок держави.

Керуючись: Конституцією України, ст.ст. 152-1, 222, 251, 254, 255, 258, 280, 283, 284, 288, 279-1 КУпАП,ст.ст. 2, 6, 77, 139, 141, 205, 229, 241-246, 255, 286, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.

Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до інспектора з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Мосур Юлії Валеріївни (місце знаходження: 79008, м.Львів, пл.Ринок, 1), Управління безпеки міста Львівської міської ради (місце знаходження: 79008, м.Львів, пл.Ринок,1; ЄДРПОУ 20819015) про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задоволити.

Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора з паркування, Управління безпеки міста Львівської міської ради Мосур Юлії Валеріївни по справі про адміністративне правопорушення ЛВ2-384 від 16.01.2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.152-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100,00 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного судупротягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Інспектор з паркування Управління безпеки міста Львівської міської ради Мосур Юлії Валеріївни, місце знаходження: 79008, м.Львів, пл.Ринок, 1.

Відповідач: Управління безпеки міста Львівської міської ради, місце знаходження: 79008, м.Львів, пл.Ринок,1; ЄДРПОУ 20819015.

Рішення складено 17.02.2020 року.

Суддя Зубачик Н.Б.