Вирок

від 18.02.2020 по справі 460/3087/19

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 460/3087/19

Провадження №1-кп/944/469/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.02.2020 рокум.Яворів

Яворівськийрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні взалі суду в м.Яворові обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні,внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140000000487 від 24.05.2019 року про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Оселівка Кельменецького району Чернівецької області, українця,громадянина України,із середньою освітою, одруженого, працюючого на посаді водія 184 навчального центру ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ранішене судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, -

в с т а н о в и в :

обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді водія автотранспортного взводу роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 НЦ НАСВ) та будучи матеріально-відповідальною особою, 15.08.2018 отримав на складі зберігання, котрий знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Старичі під звіт 50 літрів дизельного пального. Переслідуючи умисел, направлений на розтрату чужого майна, яке йому було ввірене, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_5 здійснив розтрату ввіреного йому майна шляхом транспортування піску із кварталу № НОМЕР_3 Старицького військового лісництва на будівельний майданчик, розташований у АДРЕСА_2 на суму 1360 гривень, котре належало військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 НЦ НАСВ), чим заподіяв державному бюджету збитки на вказану суму.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив розтрату чужого майна, яке йому було ввірене, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 191 КК України.

Надалі, обвинувачений ОСОБА_5 , в порушення Розділу ІІ п. 8 Інструкції з обліку військового майна у Збройних силах України котра затверджена наказом №440 від 17.08.2017 Міністерства оборони України, усвідомлюючи, що він незаконно розтратив ввірене йому майно, а саме 50 літрів дизельного палива з метою прикриття вказаного кримінального правопорушення, вніс неправдиві відомості до офіційних документів, а саме до дорожнього листа №2824 від 14.08.2018 виданого військовою частиною НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 НЦ НАСВ), в якому відображається маршрут руху, облік роботи автомобільного транспорту та спожитого пального.

Таким чином обвинувачений ОСОБА_5 вчинив підроблення офіційного документа, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 КК України.

Окрім того, обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді водія автотранспортного взводу роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 НЦ НАСВ) та будучи матеріально-відповідальною особою, в період з 16.08.2018 по 17.09.2018 отримав на складі зберігання, котрий знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Старичі під звіт 410 літрів дизельного пального. Переслідуючи умисел, направлений на розтрату чужого майна, яке йому було ввірене, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_5 повторно здійснив розтрату ввіреного йому майна шляхом транспортування піску із кварталу № НОМЕР_3 Старицького військового лісництва на будівельний майданчик, розташований у АДРЕСА_2 на суму 11 477, 40 гривень, котре належало військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 НЦ НАСВ), чим заподіяв державному бюджету збитки на вказану суму.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив розтрату чужого майна, яке йому було ввірене, вчинену повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 191 КК України.

Надалі, обвинувачений ОСОБА_5 , в порушення Розділу ІІ п. 8 Інструкції з обліку військового майна у Збройних силах України котра затверджена наказом №440 від 17.08.2017 Міністерства оборони України, усвідомлюючи, що він незаконно розтратив ввірене йому майно, а саме 410 літрів дизельного палива з метою прикриття вказаного кримінального правопорушення, вніс неправдиві відомості до офіційних документів, а саме до дорожніх листів №3054 від 05.09.2018, №2974 від 27.08.2018, №2900 від 21.08.2018, №3140 від 17.09.2018 виданих військовою частиною НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 НЦ НАСВ), в яких відображається маршрут руху, облік роботи автомобільного транспорту та спожитого пального.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив повторне підроблення офіційного документу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України.

В ході досудового розслідування міжпрокурором військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 , з участю захисника ОСОБА_4 було укладено угоду про визнання винуватості від 13.06.2019 року, яка знаходиться в матеріалах кримінального провадження, згідно якої сторони домовилися про те, що ОСОБА_5 беззастережно визнає свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України. Сторони погоджуються на призначення підозрюваному ОСОБА_5 покарання за ч.1 ст. 191 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю; за ч. 3 ст. 191 КК України, покарання, з врахуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі ста двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2125 грн без призначення додаткового покарання, визначеного санкцією статті; за ч. 1 ст. 358 КК України покарання у виді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн; за ч. 3 ст. 358 КК України, покарання, з врахуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання більш суворим покаранням менш суворого, призначити ОСОБА_5 покарання у виді штрафу у розмірі ста двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2125 грн. В угоді зазначено наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.

В підготовчому судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правилаКПКтаКК України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_5 узгоджене в угоді покарання.

В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_4 просила дану угоду затвердити і призначити ОСОБА_5 узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену міру покарання, при цьому пояснив, що повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.1 ст.191, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України в обсязі обвинувачення, реально може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

Враховуючи викладене, суд, заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, дійшов висновку про доцільність затвердження угоди про визнання винуватості.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст.468-470,472 КПК України, вимогам закону України про кримінальну відповідальність за ч.1 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженогопокарання.

Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч.6ст. 474 КПК Українине є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. При цьому, судом з`ясовано в обвинуваченого та встановлено, що він зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Окрім цього, обвинуваченому роз`яснено частини 4, 6, 7 ст. 474КПК України, положення яких йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертоїстатті 474 КПК України, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей394та424цьогоКодексу. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз`яснень обвинувачений не заперечив проти затвердження угоди.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, оскільки він вчинив розтрату чужого майна, яке йому було ввірене, підроблення офіційного документа, розтрату чужого майна, яке йому було ввірене, вчинену повторно та повторне підроблення офіційного документу.

Перевіряючи покарання,узгоджене сторонамиугоди,на відповідністьвимогамКК України,суд враховуєступінь тяжкостівчинених злочинів,особу обвинуваченого,який за місцем проживання характеризується позитивно, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, щире каяття у вчиненому, активне сприяння у розкритті злочинів, відшкодуваня матеріальної шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, як обставини, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а тому за наявності трьох обставин, що пом`якшують покарання, суд вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України і перейти до більш м`якого виду основного покарання за обвинуваченням ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 358 КК України, та не призначати додаткового покарання за ч. 1 ст. 191 КК України, призначити остаточне покарання з врахуванням ч.1 ст.70 КК України, у виді штрафу у розмірі ста двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про доцільність затвердження угоди про визнання винуватості.

Керуючись ст.ст.314, 368, 370, 373,374,475 КПК України,суд, -

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 13.06.2019 року, укладену між прокурором військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 , з участю захисника ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140000000487 від 24.05.2019 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.1 ст. 191, ч. 3 ст.191, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.191 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.191 КК України та із застосуванням ст.69 КК України, призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі ста двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2125 (дві тисячі сто двадцять п`ять) грн без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (тисяча двадцять) грн.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.358 КК України та із застосуванням ст.69 КК України, призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (тисяча сімсот) грн.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді штрафу в розмірі ста двадцяти п`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2125 (дві тисячі сто двадцять п`ять) грн без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Яворівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4ст. 394 КПК України, а саме:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. ч. 4, 6, 7ст. 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором - з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4ст. 469 КПК Україниугода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1