Рішення

від 18.02.2020 по справі 683/2812/19

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/2812/19

2/683/295/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 січня 2020 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Завадської О.П.

секретаря Васічевої О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Хмельницьке про визнання права власності на нерухоме майно,

встановив:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Державного підприємства Хмельницьке і просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що 07 грудня 1995 року вона придбала житловий будинок АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу, укладеного між нею та військовим радгоспом Хмельницький , правонаступником якого є Державне підприємство Хмельницьке . На підставі даного договору купівлі-продажу 11 грудня 1995 року в Старокостянтинівському БТІ за нею було зареєстровано право власності на вищевказаний будинок. Однак, на даний час вона не може вільно володіти та розпоряджатися належним їй домоволодінням, оскільки в договорі купівлі-продажу помилково записано, що їй було продано квартиру, а не житловий будинок.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подавав.

Ухвалою суду від 27 січня 2020 року постановлено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи позивачки, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06 червня 1995 року між ОСОБА_1 та військовим радгоспом Хмельницький , правонаступником якого є Державне підприємство Хмельницьке , було укладено договір купівлі-продажу, в якому вказано, що об`єктом продажу є квартира АДРЕСА_1 .

Разом з тим, з довідок Старокостянтинівського БТІОР від 23 серпня 2019 року № № 975, 976 вбачається, що за позивачкою ОСОБА_1 зареєстрований цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою 07 грудня 1995 року за р.№ 3411 і зареєстрованого 11 грудня 1995 року в Старокостянтинівському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі під р.№ 4331. Згідно рішення 21 сесії Старокостянтинівської міської ради № 2 від 23 листопада 2007 року АДРЕСА_1 перейменовано на АДРЕСА_1 . Крім того, в довідці № 976 вказано, що загальна площа житлового будинку 106,1 кв. м, житлова площа 58,0 кв.м. Житловий будинок А1 , прибудова а , веранда а 1 , хлів Б1 , гараж В1 , погріб в побудовані до 1992 року і не потребують узаконення. Загальна і житлова площа будинку збільшилась: за рахунок перепланувань і переобладнань, які не потребують отримання документів, що дають право на їх виконання (ст. 152 ЖК України); за рахунок поточного ремонту, що не потребує узаконення. Загальна площа також збільшилася за рахунок добудованої прибудови а 2 . На будівництво прибудови а 2 не надано дозвіл на виконання будівельних робіт.

Те, що позивачка придбала саме житловий будинок по АДРЕСА_1 підтверджується також матеріалами інвентарної справи на даний будинок, зокрема актом поточних змін від 13 серпня 2019 року, журналом зовнішніх обмірів від 13 серпня 2019 року, технічним паспортом, виготовленим Старокостянтинівським БТІОР 13 серпня 2019 року, довідкою ФОП ОСОБА_2 від 02 жовтня 2019 року № 40 про вартість житлового будинку.

Згідно паспортних даних позивачки ОСОБА_1 , вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 06 листопада 1985 року.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також втрати ним документа, який засвідчує прав власності.

Проаналізувавши зібрані у судовому засіданні докази кожний окремо та у їх сукупності, суд приходить до переконання про те, що позивачка набула право власності саме на житловий будинок, а не квартиру по АДРЕСА_1 на підставі чинного договору купівлі-продажу, посвідченого в нотаріальному порядку та зареєстрованого в БТІ, більше 24 років проживає в домоволодінні, користується та володіє ним, а наявність неточностей у правовстановлюючому документі не може бути підставою відмови у захисті права позивачки.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги слід задовольнити частково та визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , виключивши самочинну прибудову а 2 .

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 263-265, 280-282 ЦПК України

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , виключивши самочинну прибудову а 2 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга позивачем на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Державне підприємство Хмельницьке , вул. Заїкіна, 10 м. Старокостянтинів Хмельницької області, код ЄДРПОУ 14173158.

Суддя