Ухвала

від 12.02.2020 по справі 756/16643/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

власника майна ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 24 грудня 2019 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС СВ РКП ГУ ДФС у м.Києві ОСОБА_8 , погодженого прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , про арешт майна та накладено арешт на предмети та майно, вилучені в ході проведення 18.12.2019 та 19.12.2019 обшуків, перелік та ідентифікуючі ознаки якого викладено в клопотанні органу досудового розслідування та ухвалі слідчого судді.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 24 грудня 2019 року в частині арешту на «купюри візуально схожі на грошові кошти української гривні 699999», постановити нову ухвалу, якою відмовити в арешті вказаного майна.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що клопотання слідчого розглянуто судом першої інстанції з порушенням вимог ст.. 172 КПК України. Крім того, законних підстав для арешту майна не має.

Заслухавши доповідь судді, думку власника майна та його представника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, а тому необхідності залишення її без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до вимогст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання про арешт майна, в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Згідно положеньст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Як вбачається з наданих матеріалів, п`ятим СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32018100050000031 від 13.03.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205-1 КК України.

Постановою старшого слідчого з ОВС п`ятого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_8 від 20.12.2019 року вказане в клопотанні майна визнано у кримінальному провадженні №32018100050000031 від 13.03.2018 року речовим доказом.

20.12.2019 року старший слідчий з ОВС СВ РКП ГУ ДФС у м.Києві ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна, вилученого в ході проведення 18.12.2019 та 19.12.2019 обшуків, перелік та ідентифікуючі ознаки якого викладено в клопотанні органу досудового розслідування, посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.

Встановивши зазначені обставини, слідчий суддя прийшов до висновку з приводу наявності підстав для задоволення клопотання слідчого.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про задоволення клопотання слідчого щодо арешту майна, є законним та обґрунтованим, а тому, як вважає колегія суддів, підлягає залишенню без змін.

При постановленні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні органу досудового розслідування правові підстави для арешту майна, у зв`язку з чим слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання слідчого про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для арешту майна, не заслуговують на увагу, оскільки як вбачається з наданих матеріалів, арештоване майно у повному обсязі відповідає ознакам речового доказу, а відтак, відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, вказане майно підлягає арешту.

Щодо посилань апеляційної скарги про недотримання слідчим суддею під час розгляду вказаного клопотання вимог ст. 172 КПК України, то вони, як вважає колегія суддів, також є необґрунтованими.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 24 грудня 2019 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС СВ РКП ГУ ДФС у м.Києві ОСОБА_8 , погодженого прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , про арешт майна та накладено арешт на предмети та майно, вилучені в ході проведення 18.12.2019 та 19.12.2019 обшуків, перелік та ідентифікуючі ознаки якого викладено в клопотанні органу досудового розслідування та ухвалі слідчого судді, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власників майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/1011/2020 Категорія ст.170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_9

Доповідач: ОСОБА_1