Ухвала

від 13.02.2020 по справі 759/2020/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 759/2020/19 Головуючий у суді І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/824/1203/2020 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія ч. 2 ст. 186 КК України

У Х В А Л А

іменем України

13 лютого 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі

суддів: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря: ОСОБА_5 ,

за участю прокурора: ОСОБА_6 ,

захисника: ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали кримінальних проваджень №12019100080000154 та №12019100080005033 за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Святошинського районного суду міста Києва від 06.12.2019 року, яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 02.06.2004 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186, ст. 75, ст. 104 КК України до 4 років позбавлення волі з випробуванням строком на 1 рік; 26.11.2004року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК Країни до 4 років 2 місяців позбавлення волі; 06.11.2008 рокуОболонським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 15, ч.2 ст. 185, ст. 71 КК Країни до 2 років 3 місяців позбавлення волі; 30.03.2011 року Ірпінським міським судом Київської області за ст. 391, ст. 71 КК Країни до 1 року 10 місяців позбавлення волі, звільнениний 05.02.2012 року по відбуттю строку покарання; 17.12.2012 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 04.06.2013 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК Країни до 3 років 7 місяців позбавлення волі, звільнений 19.01.2016 року по відбуттю строку покарання; 13.06.2016 рокуПодільським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185, ст. 185 КК Країни до 3 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений 23.07.2018 року по відбуттю строку покарання,

визнановинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України та призначено йому покарання:за ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік; за ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки; за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 1 (один) місяць. Згідно ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 ( чотири) роки 1 ( один) місяць .

Цим же вироком вирішено питання про речові докази.

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідно до вироку суду, ОСОБА_9 , будучи раніше засудженим за корисливі злочини належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і повторно вчинив нові умисні злочини.

Так, 07.01.2019 року, приблизно о 13 годині 45 хвилин, знаходячись в приміщенні торгівельного залу супермаркету «Велмарт» розташованого за адресою: м. Київ, вул. В. Кільцева, 12 намагався вчинити крадіжку чужого майна, яке належить ТОВ «Фудком», код ЄДРПОУ 40982829. З метою виконання свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, ОСОБА_9 продовжуючи знаходитись в приміщенні торговельного залу вказаного супермаркету, скориставшись тим, що за його діями ніхто з оточуючих не спостерігає, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, взяв з торгівельних полиць чуже майно, яке належить ТОВ «Фудком», код ЄДРПОУ 40982829, а саме: жувальну гумку «Орбіт» штрих-код 50173471, в кількості 28 штук, вартістю 230 грн. 72 коп. без ПДВ;жувальна гумка «Орбіт» штрих-код 42113270 в кількості 20 штук, вартістю 164грн. 80 коп. без ПДВ; жувальна гумка «Орбіт» штрих-код 42306740 в кількості 20 штук, вартістю 164 грн. 80 коп. без ПДВ, а всього майна на загальну суму 560 грн. 32 коп. (без ПДВ)

Маючи намір таємно викрасти дане чуже майно, яке належить ТОВ «Фудком», код ЄДРПОУ 40982829 та розпорядитись ним на власний розсуд ОСОБА_9 приблизно о 13 годині 45 хвилин, 07.01.2019 прослідував повз лінію кас не розплатившись за товар, після чого направився до виходу з магазину, виконавши таким чином всі дії які важав необхідним для доведення злочину до кінця. Однак довести злочин до кінця ОСОБА_9 не зміг з причин, що не залежили від його волі, оскільки був затриманий працівниками охорони супермаркету «Велмарт» з майном, яке останній намагався викрасти.

Крім цього, ОСОБА_9 будучи раніше неодноразово засуджений маючи не зняту та не погашену судимість у встановленому законом порядку, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив умисний злочин.

Так, 23.01.2019 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, ОСОБА_9 , перебуваючи за адресою: м. Київ. вул. Ірпінська, 70, кв. 138, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння , із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, повторно відкрито викрав у ОСОБА_10 чуже майно, а саме: мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S9+» вартістю 3000 грн.та грошові кошти в сумі 270 грн., що знаходились в кишенях одягу потерпілого, спричинивши останньому майнову шкоду.

Крім цього, ОСОБА_11 ,15 липня 2019 рокуприблизно о 17 годині 40 хвилин, перебував на території ринку «Ілліс», розташованого по вул. Чорнобильській, 20, в м. Києві. Проходячи між торгових рядів звернув увагу на ятку, де продавалась зелень, а під одним із ящиків він помітив грошові кошти, які вирішив відкрито викрасти. З метою реалізації свого злочинного умислу та особистого збагачення, направленого на відкрите викрадення чужого майна, скориставшись тим, що продавець ОСОБА_12 відволіклася від прилавка, ОСОБА_9 відкрито викрав грошові кошти у сумі 1 860 грн., з метою обернення на свою користь і став тікати від ОСОБА_12 по території ринку, не звертаючи уваги на голосні крики останньої та на її прохання повернути гроші.

ОСОБА_9 вчинив всі дії які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, але злочин не було завершено з причин, які не залежили від його волі, оскільки ОСОБА_9 було затримано перехожими громадянами разом з викраденим грошовими коштами в сумі 1 860 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції обвинувачений подав апеляційну скаргу, в якій просить призначити йому менш суворе покарання, не пов`язане з позбавленням волі. Не оспорюючи свою винуватість та фактичні обставини кримінального провадження, вважає призначене йому покарання занадто суворим та просить суд апеляційної інстанції врахувати, що він повністю відшкодував потерпілим шкоду та вони не мають до нього жодних претензій.

Заслухавши доповідача, захисника, який підтримав подану його підзахисним апеляційну скаргу та просив її задовольнити; прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив вирок суду першої інстанції залишити без змін; вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і є обґрунтованим.

Суд правильно кваліфікував дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.186 та ч.2 ст.186 КК України.

Відповідно до ст. 349 КПК України суд, оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися, а тому колегія суддів не проводить детальний їх аналіз та, відповідно до ст. 404 КПК України, перевіряє вирок суду лише в межах апеляційної скарги.

Частиною 2 статті 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КК України; відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Абзацами 1, 2 п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» визначено, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінально-процесуального кодексу України стосовно призначення покарання.

Судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_9 покарання враховано ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, який має непогашені судимості, не одружений, не працевлаштований, має постійне місце проживання.

Як обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченого, судом першої інстанції визнано щире каяття; як обставину, що обтяжує покарання правомірно визнано рецидив злочинів. Слід також до обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого віднести відшкодування шкоди.

Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що ОСОБА_9 раніше сім разів судимий, звільнився з місць позбавлення волі 23 липня 2018 року по відбуттю строку покарання, а 07.01.2019 року вчинив новий злочин.

Вказані обставини свідчать про стійку антисоціальну спрямованість обвинуваченого, який на шлях виправлення не став та належних для себе висновків не зробив, у зв`язку з чим, на переконання колегії суддів, лише позбавлення волі на визначений судом термін зможе сприяти досягненню мети покарання, воно є домірним вчиненому та достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не ставлять під сумнів законність та обґрунтованість вироку суду, в зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення.

Вирок Святошинського районного суду міста Києва від 06.12.2019 року щодо ОСОБА_9 залишити без змін.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення.

С У Д Д І :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4