Ухвала
від 12.02.2020 по справі 758/12306/19
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 12 лютого 2020 року, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, яке вилучене під час обшуку 20 вересня 2019 року за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:довіреність від 14 серпня 2018 року видана ОСОБА_9 та уповноважено ОСОБА_10 на виконання зазначених у ній дій на 1 арк.; роздруковану з мережі інтернет копію ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 23 квітня 2018 року з відомостями по ТОВ «Мальтекс» (код 41091953) на 6 арк.; копію роздрукованої із мережі інтернет сторінки з відомостями про ТОВ «Мальтекс» де вказано інформацію про керівників підприємства та наявні судові рішення із судового реєстру у яких фігурує підприємство на 1 арк.;паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій області 15 липня 1999 року, без фотокартки особи; комп`ютер-моноблок марки «ASUS» серійний номер E8PTBX007631 із зарядним пристроєм та безпровідною клавіатурою і мишкою марки «Rapoo»; жорсткий диск (зовнішнього зберігання даних) марки «WD Elements» серійний номер WX91AB742YKL із USB проводом.

В обґрунтування рішення, слідчий суддя зазначив про наявність підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки наявна сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказані у клопотанні речі та предмети, можуть бути речовими доказами у кримінальному провадженні.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_12 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року та відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Автор апеляційної скарги вважає ухвалу слідчого судді незаконною, постановленою із порушенням норм законодавства та прав власника майна і третіх осіб.

Зокрема, представник власника майна звертає увагу на те, що слідчим суддею розглянуто клопотання слідчого про накладення арешту на тимчасово вилучене майно з порушенням вимог ч. 2 ст. 170 КПК України, за відсутності власника майна та його представника.

Також, зауважує, що слідчим та прокурором не доведено відповідність майна вилученого за місцем проживання ОСОБА_6 критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Крім того, наголошується в апеляційній скарзі увага на тому, що вилучені під час обшуку технічні пристрої (ноутбук, жорсткий диск) знаходились в приміщеннях, якими користується власник, не зазначений в ухвалі слідчого судді про обшук. При цьому, прокурором не досліджувався зміст технічних пристроїв під час обшуку.

Щодо строку на апеляційне оскарження, то автор апеляційної скарги зазначає, що клопотання слідчого розглянуто за відсутності власника майна та його представника, а копію прийнятого рішення, останній отримав 01 жовтня 2019 року.

Учасники провадження у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання завчасно проінформовані, у зв`язку з чим колегія суддів вирішила за можливе розглянути дане провадження за їх відсутності, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як убачається з матеріалів провадження, Управлінням поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості якого 17 липня 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42019101070000208, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

В ході досудового розслідування виявлено, що група осіб у змові зі службовими особами філії «Дарницький Вагоноремонтний завод «Акціонерного товариства «Українська залізниця», ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» та інших СГД, шляхом залучення суб`єктів господарювання, які мають ознаки фіктивності, які входять до однієї транзитно-конвертаційної групи, діяльність якої організовано та контролюється вказаною групою осіб, та використанням їх документів, в яких містяться завідомо недостовірні відомості, здійснюють привласнення бюджетних коштів, в особливо великих розмірах.

25 вересня 2019 року старший слідчий СВ управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке вилучене під час обшуку 20 вересня 2019 року за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:довіреність від 14 серпня 2018 року видана ОСОБА_9 та уповноважено ОСОБА_10 на виконання зазначених у ній дій на 1 арк.; роздруковану з мережі інтернет копію ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 23 квітня 2018 року з відомостями по ТОВ «Мальтекс» (код 41091953) на 6 арк.; копію роздрукованої із мережі інтернет сторінки з відомостями про ТОВ «Мальтекс» де вказано інформацію про керівників підприємства та наявні судові рішення із судового реєстру у яких фігурує підприємство на 1 арк.;паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій області 15 липня 1999 року, без фотокартки особи; комп`ютер-моноблок марки «ASUS» серійний номер E8PTBX007631 із зарядним пристроєм та безпровідною клавіатурою і мишкою марки «Rapoo»; жорсткий диск (зовнішнього зберігання даних) марки «WD Elements» серійний номер WX91AB742YKL із USB проводом.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року клопотання слідчого задоволено.

Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, зважаючи на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42019101070000208, про накладення арешту на вищезгадане майно, слідчий суддя, як убачається з оскаржуваної ухвали, вивчивши клопотання слідчого та дослідивши матеріали додані до нього, всупереч доводам апеляційної скарги прийшов до правильного висновку, що це майно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України, а накладення арешту на нього є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.

При цьому слідчим суддею враховано постанову старшого слідчого СВ управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 від 21 вересня 2019 року про визнання речовими доказами та приєднання до кримінального провадження вилучених об`єктів.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 132, 170 173 КПК України, наклав арешт на майно, яке вилучене під час обшуку 20 вересня 2019 року за місцем проживання ОСОБА_6 , врахувавши наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Твердження представника власника майна про незаконність вилучення під час обшуку технічних пристроїв, є надуманими, та спростовуються ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 12 вересня 2019 року про надання дозволу на обшук, відповідно до якої надано дозвіл на відшукання та вилучення, у тому числі, персональних комп`ютерів або інших технічних пристроїв, які можуть зберігати електронні копії документів та іншу інформацію щодо фінансово-господарської діяльності між всіма вказаними суб`єктами господарювання.

Крім того, слідчим зазначено про те, що вилучені під час обшуку предмети і документи підлягатимуть експертним дослідженням, а ст. 168 КПК України передбачено можливість вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, зокрема, у випадку коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься є необхідною умовою проведення експертного дослідження.

Доводи автора апеляційної скарги про те, що володільця майна не було повідомлено про дату, місце і час розгляду клопотання слідчого, та накладено арешт на майно за відсутності останнього, заслуговують на увагу, проте не є безумовною підставою для скасування судового рішення.

При цьому, колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Крім того, відповідно до листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2013 року № 223-559/0/4-13, у разі подання особами, визначеними уст. 174 КПК України, скарги на ухвалу слідчого судді суду першої інстанції про арешт майна у зв`язку з необґрунтованістю його накладення, судді судів апеляційної інстанції мають перевірити, чи подавалось цими особами клопотання про скасування цього заходу забезпечення слідчому судді місцевого суду та в разі негативної відповіді на зазначене питання, можуть залишити ухвалу без змін. Іншими словами, з підстави необґрунтованості накладення арешту на майно, особи, перелік яких визначено уч. 1 ст. 174 КПКУкраїни, вправі звернутися до слідчого судді суду першої інстанції із клопотанням про скасування ним своєї ухвали (абз. 2ч. 2 ст. 174 КПКУкраїни), а уже потім, у разі незгоди з прийнятим рішенням, вправі оскаржити ухвалу про арешт майна в апеляційному порядку згідно зі ст. 309 КПКУкраїни.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на згадане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому твердження в апеляційній скарзі стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, автором апеляційної скарги не надано та колегією суддів не встановлено.

Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, з матеріалів провадження не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника власника майна, навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, яке вилучене під час обшуку 20 вересня 2019 року за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/824/610/2020 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_13 Доповідач: ОСОБА_1

СудКиївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення12.02.2020
Оприлюднено06.02.2023
Номер документу87671946
СудочинствоКримінальне
КатегоріяЗлочини проти власності

Судовий реєстр по справі —758/12306/19

Ухвала від 12.02.2020

Кримінальне

Київський апеляційний суд

Паленик Ігор Григорович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні