Рішення

від 18.02.2020 по справі 120/4172/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 лютого 2020 р. Справа № 120/4172/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась в суд з позовом до Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області (далі - відповідач), в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 22.10.2019№695 29 сесії 7 скликання Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району, яким позивачеві відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, сільськогосподарського призначення, комунальної форми власності, землі запасу, орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність. За кадастровим номером 0520682000:01:002:0150, яка розташована на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області;

- зобов`язати відповідача надати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, сільськогосподарського призначення, комунальної форми власності, землі запасу, орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність. За кадастровим номером 0520682000:01:002:0150, яка розташована на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області із урахуванням правової оцінки наданої судом в судовому рішенні.

В обґрунтування заявленого позову представник позивача зазначив, що в жовтні 2019 року в інтересах позивача він звернувся до із колективним клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0520682000:01:002:0150 (загальна площа 4,3506 га, землі запасу) орієнтовною площею по 2,0 га на кожного із заявників окремо, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Іванівської сільської ради Вінницького району Вінницької області. До клопотання додав документи передбачені ст..118 ЗК України.

Рішенням 29 сесії 7 скликання Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 22.10.2019 №695 відмовлено ОСОБА_1 у наданні відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою за причини включення земельної ділянки до переліку ділянок, право на оренду яких буде реалізовуватись на земельних торгах.

Вважаючи зазначене рішення протиправним та таким, що суперечить вимогам ч.7 ст.118 ЗК України та ЗУ Про місце самоврядування в Україні , представник позивача в інтересах ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою від 17.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку визначеному ст..262 КАС України.

03.01.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідача заперечив щодо задоволення заявленого позову та вказав про наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення сільська рада виходила із повного накладення земельної ділянки, яку бажає отримати у власність ОСОБА_1 із земельною ділянкою з кадастровим номером 0520682000:01:002:0150 площею 4,3506 га, яка рішенням №630 26 сесії Лука-Мелешківської сільської ради 7 скликання від 21.08.2019 включена до переліку земельних ділянок, право оренди на яку буде реалізовано шляхом продажу на земельних торгах та базуючись на нормах ч.7 ст.118, ч.1,2 ст.134, ч.3 ст.136 ЗК України.

Крім того, відповідач вказав, що посилання представника позивача на позиції ВС у справах №815/1666/17, №823/1121/16 та №803/860/18 є неревалентними наявні ситуації, оскільки обставини у вказаних справах не співпадають із фактичними обставинами у даній справі.

Враховуючи той факт, що земельна ділянка з кадастровим номером 0520682000:01:002:0150 сформована як об`єкт цивільних прав і суб`єкт владних повноважень у передбачений законом спосіб включив її до переліку земельних ділянок право оренди на яку буде реалізовано шляхом продажу на земельних торгах, відсутні підстави для визнання протиправним і скасування рішення від 22.10.2019 №695.

Суд, дослідивши матеріали адміністративного позову, враховуючи подані сторонами заяви по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

9 жовтня 2019 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернувся до Лука-Мелешківської сільської ради із колективним клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0520682000:01:002:0150 (загальна площа 4,3506 га, землі запасу) орієнтовною площею по 2,0 га на кожного із заявників окремо, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Іванівської сільської ради Вінницького району Вінницької області. До клопотання додав копію паспорта, копію ІПН, викопіювання з публічної кадастрової карти України з позначенням бажаного місця розташування земельних ділянок, інформацію з ДЗК, копію свідоцтва, оригінал ордеру.

Рішенням 29 сесії 7 скликання Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 22.10.2019 №695 відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам ч.1,2 ст.134 Земельного кодексу України, а саме включення вказаної земельної ділянки до переліку земельних ділянок право оренди на яку буде реалізовано шляхом продажу на земельних торгах.

Не погоджуючись з прийняти рішенням та підставами його прийняття, представник позивача в її інтересах звернувся з даним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог в контексті даної спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.

При оцінці правомірності оскаржуваного рішення судом враховується, що суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III) громадяни набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частиною першою та другою статті 116 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. в ч. 3 ст. 116 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III).

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч.7 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III).

Аналіз норм ч. 6-7 ст. 118 ЗК України дає підстави для висновку, що з метою реалізації права на отримання земельної ділянки, зацікавлена особа повинна звернутися із клопотанням до компетентного органу державної влади чи місцевого самоврядування (у відповідності до повноважень, якими вони наділені статтею 122 ЗК України від 25.10.2001 №2768-III) із урахуванням правового режиму (форми власності) бажаної земельної ділянки. Наведене законодавче регулювання обумовлено розмежуванням компетенції між органами державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної форми власності.

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 122 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

У свою чергу, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб (ч. 4 ст. 122 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі №813/481/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №527/43/17, від 25 лютого 2019 року у справі №347/964/17 та від 22 квітня 2019 року у справі №263/16221/17.

При цьому приписи статті 136 Земельного кодексу України, якою визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах, свідчать про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є також самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Так, згідно з положеннями частин 1-3 даної статті організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Пунктом 4 частини 4 статті 136 Земельного кодексу України передбачено, що підготовка лотів до проведення земельних торгів включає державну реєстрацію земельної ділянки.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №815/3059/17 та від 17.10.2019 у справі №823/1120/16.

Аналіз наведених правових норм також дає змогу дійти висновку, що перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги, серед іншого, в обов`язковому порядку має містити кадастровий номер відповідної земельної ділянки. При цьому фактично формуванню переліку земельної ділянки передує процедура підготовки лоту до торгів, в межах якої організатор торгів, зокрема, здійснює відведення такої земельної ділянки та державну реєстрацію останньої із присвоєнням відповідного кадастрового номеру.

Даний висновок відповідає позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №815/905/17.

Судом встановлено, що бажана позивачем земельна ділянка, орієнтовною площею 2,0 га для, ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Іванівської сільської ради (за межами населеного пункту) територія Лука-Мелешківськох сільськох об`єднаної територіальної громади згідно з графічними матеріалами, поданими в якості додатку до клопотання ОСОБА_1 , є частиною загального масиву земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 4,3506 га, кадастровий номер 0520682000:01:002:0150 та сформованою відповідно до норм ЗК України.

Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; кадастровий квартал - компактна територія, що визначається з метою раціональної організації кадастрової нумерації та межі якої, як правило, збігаються з природними або штучними межами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, вулицями, шляхами, інженерними спорудами, огорожами, фасадами будівель, лінійними спорудами тощо); кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Відповідно до пункту 30 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, кадастровий номер земельної ділянки складається з таких структурних елементів: НКЗ : НКК : НЗД, де НКЗ - номер кадастрової зони, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку; НКК - номер кадастрового кварталу, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку; НЗД - чотиризначний номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу (максимальна кількість земельних ділянок у межах кадастрового кварталу становить 9999). Структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки відокремлюються один від одного двокрапкою.

Пунктом 34 цього Порядку передбачено, що система нумерації кадастрових зон і кварталів є єдиною на всій території України. Номер кадастрового кварталу складається з таких структурних елементів: НКЗ : НКК, де НКЗ - дванадцятизначний номер кадастрової зони (максимальна кількість кадастрових зон становить 999999999999), в якому останні дві цифри відокремлюються від перших десяти двокрапкою; НКК - тризначний номер кадастрового кварталу в межах кадастрової зони (максимальна кількість кадастрових кварталів у межах кадастрової зони становить 999). Для нумерації кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць використовується значення 9000000000:00. Структурні елементи номера кадастрової зони і кварталу відокремлюються один від одного двокрапкою.

Отже, враховуючи те, що до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставляються на земельні торги, може бути включено земельну ділянку лише за умови присвоєння їй кадастрового номеру, тобто сформовану земельну ділянку у відповідності до статті 79-1 Земельного кодексу України, а судом встановлено, що рішенням 26 сесії 7 скликання Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 21.08.2019 №630 внесено земельну ділянку площею 4,3506 га з кадастровим номером 0520682000:01:002:0150 до переліку ділянок, права оренди на яку може бути реалізовано на земельних торгах. Відтак, суд вважає, що земельна ділянка, щодо якої позивач просить надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою є сформованою та такою, яка може бути включеною до відповідного переліку земельних ділянок, які виставляються на земельні торги.

Згідно правових висновків викладених у постанові ВС від 08.11.2019 у справі №420/914/19, віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є також самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

З урахуванням наведеного, за умови, що бажана позивачем земельна ділянка з кадастровим номером 0520682000:01:002:0150 є сформованою, та відповідно до чинного рішенням 26 сесії 7 скликання Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 21.08.2019 №630 внесеною до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, право оренди на яку може бути реалізовано на земельних торгах, суд дійшов висновку щодо правомірності прийнятого відповідачем рішення.

З огляду на викладене, суд не вбачає достатніх підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення 29 сесії 7 скликання Лука-Мелешківської сільської сільської ради від 22.10.2019 за № 695 та похідних від них вимог зобов`язального характеру.

Таким чином, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що спірне рішення прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Тому у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для відшкодування позивачу витрат зі сплати судового збору відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

Відповідач: Лука-Мелешківська сільська рада Вінницького району Вінницької області (вул. центральна, 2А, с. Лука-Мелешківська, Вінницький район, Вінницька область, 23234, код ЄДРПОУ 04329856)

Повний текст рішення складено 18.02.2020

Суддя Томчук Андрій Валерійович