Рішення

від 12.02.2020 по справі 320/6339/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2020 року № 320/6339/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., за участю секретаря судового засідання Савенкова Є.О.,

представники позивача Шепіль О.В.

представника відповідача Павлюка Р.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Зернопродукт МХП

до Головного управління Державної податкової служби у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

І. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Приватне акціонерне товариство Зернопродукт МХП з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0017131411 від 20.06.2019 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 426919, 00 грн.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки, результати якої викладені в акті складеному Головним управлінням ДФС у Київській області №427/10-36-14-11/32547211 від 24.05.2019, з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП Ера-Буд Строй за період з 01.06.2018 по 30.06.2018, з ТОВ ГК Натаніель та з ТОВ ВІТ ВО Логістік за 01.09.2018 по 30.09.2018 відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від № 0017131411 від 20.06.2019 року.

Позивач вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки ухвалені на підставі висновків, які не відповідають вимогам податкового законодавства та фактичним показникам податкового обліку позивача.

Позивач наголошує, що усі суми податкового кредиту ПрАТ Зернопродукт МХП підтверджуються податковими накладними, які зареєстровані постачальниками в Єдиному реєстрі податкових накладних та первинними бухгалтерськими документами. Послуги прийнті позивачем від ТОВ ГК Натаніель та ПП Ера-Буд Строй стосуються господарської діяльності ПрАТ Зернопродукт МХП та придбані з метою його подальшого використання у власній господарській діяльності ПрАТ Зернопродукт МХП що підтверджено відповідними первинними документами, які використовувалися у оподатковуваних операціях та господарській діяльності ПрАТ Зернопродукт МХП .

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач вважає, що для задоволення позову не має підстав, оскільки документальною позаплановою виїзною перевіркою, результати якої викладені в акті складеному Головним управлінням ДФС у Київській області №427/10-36-14-11/32547211 від 24.05.2019 було встановлено неможливість (нереальність) фінансово-господарських операцій ТОВ ГК Натаніель та ПП Ера-Буд Строй на адресу ПрАТ Зернопродукт МХП , відсутність первинних документів під час проведення перевірки, а також відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності у контрагентів позивача.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 19.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб та проведення судового засідання.

02.12.2019 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (вх.№33408/19).

Ухвалою суду від 16.10.2019 встановлено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 26.12.2019.

26.12.2019 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№35992/19).

26.12.2019 у судове засідання прибув представник позивача та представник відповідача.

Протокольною ухвалою суду від 26.12.2019 клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції залишено без розгляду та оголошено перерву у звязку із клопотанням сторін до 14.01.2019.

14.01.2019 у судове засідання прибув представник позивача та представник відповідача.

У судовому засіданні оголошено перерву у зв`язку із клопотанням представника відповідача до 21.02.2020.

21.01.2020 у судове засідання прибули представник позивача та представник відповідача.

У судовому засіданні оголошено перерву на підставі ч.2 ст.223 Кодексу адміністративного судочинства України до 12.02.2020.

12.02.2019 у судове засідання прибули представник позивача та представник відповідача.

В адміністративній справі 320/6339/19 проголошено вступну та резолютивну частину рішення, яким задоволено адміністративний позов в повному обсязі.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, судом встановлено наступне.

Приватне акціонерне товариство Зернопродукт МХП (ідентифікаційний код: 32547211) є юридичною особою, зареєстрованою 10.09.2007 року, місцезнаходженням якої є Київська область, Миронівський район, місто Миронівка, вул. Елеваторна, будинок 1, перебуває на податковому обліку у Головному управління ДПС у Київській області як платник податків, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (т.1, а.с.14-21).

Між ПрАТ Зернопродукт МХП (замовник) та ТОВ ГК Натаніель (виконавець) укладено Договір від 21.08.2018 року №20180807 про надання ТОВ ГК Натаніель охоронних послуг.

Предмет договору: - замовник замовляє, а виконавець надає охоронні послуги, а саме здійснює охорону об`єктів замовника, які належать йому на праві власності або які знаходяться в оренді замовника та використовуються ним на законних підставах. Перелік об`єктів визначений в додатку до договору.

Права та обов`язки сторін: - контрагент зобов`язаний підписувати та передавати контрагенту акти приймання-передачі послуг, при умові відсутності зауважень щодо обсягу та якості виконаних робіт.

Порядок здачі-приймання послуг: - протягом визначеного сторонами строку в додатку №1 по завершенню надання передбачених цим Договором послуг, контрагент передає МХП на затвердження та підписання:

Договір підписано зі сторони замовника директором Л.В. Онука та зі сторони виконавця генеральним директором Б.Л. Прихожденко.

Між ПрАТ Зернопродукт МХП (замовник) та ТОВ ГК Натаніель (виконавець) укладено договір від 01.08.2018 року № 01/08 надання послуг/виконання робіт з ТОВ ГК Натаніель (т 1, а.с.74-78).

Предмет договору є: ТОВ ГК Натаніель зобов`язується у встановлені строки за завданням МХП надавати послуги/виконувати роботи зазначені в додатках до договору, а МХП прийняти та оплатити зазначені послуги/роботи.

Права та обов`язки сторін:

Контрагент зобов`язаний:

-надати послуги/виконати роботи належної якості, в обумовленій Сторонами кількості, асортименті та строки;

-складати та направляти на затвердження на підписання МХП акти приймання-передачі послуг відповідно до встановленого порядку в договорі.

-протягом визначеного сторонами строку в додатку №2 по завершенню надання передбачених цим Договором послуг/робіт, Контрагент передає МХП на затвердження та підписання два екземпляри підписаного уповноваженою особою та скріпленою печаткою Контрагента Акту приймання-передачі послуг/робіт.

Договір від 01.08.2018 року № 01/08 надання послуг/виконання робіт з ТОВ ГК Натаніель підписано зі сторони замовника директором ПрАТ Зернопродукт МХП Л.В. Онука та зі сторони виконавця генеральним директором ТОВ ГК Натаніель Б.Л. Прихожденко.

Акти виконаних робіт підписані зі сторони директором ПрАТ Зернопродукт МХП Л.В. Онука та зі сторони контрагента генеральним директором ТОВ ГК Натаніель Б.Л. Прихожденко (а.с.80).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними відповідають даним додатків 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість в тому числі за вересень 2018 року у сумі 89063,18 грн., за жовтень 2018 року у сумі- 103576, 74 грн, за грудень 2018 року у сумі - 44311,37 грн та включено до податкового кредиту за відповідні податкові періоди.

Операції по придбанню послуг охорони та перевезення за період з 01.09.2018 по 30.09.2018 року відображені в бухгалтерському обліку: Дт рах №23 Виробництво , 20 Виробничі запаси - Кт рах. №631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками на загальну суму 1421707,7грн., Дт рах. №644 „Податковий кредит» - Кт рах. №631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками на суму 236951,29 грн.

За період з 01.09.18 по 30.09.18 року оплата коштів за товар проводилась в безготівковій формі по розрахунковому рахунку на суму 697310,08 грн. відповідно до платіжних доручень№ 5708160282 від 18.09.2018р., №5708160307 від 18.09.2019, №5708160228 від 18.09.2018р., №5708160229 від 18,09.2018р„ №5683120135 від 13.09.2018р„ №5702310077 від 14,09.2018р„ №5665090048 від 06.09.2018р„ №5665090170 від 06.09.2018р, №5731250250 від 25.09.2018р„ №5760050240 від 05.10.2018р..

Згідно даних оборотно-сальдової відомості ПрАТ Зернопродукт МХП , по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками станом на 01.10.2018 рахується кредиторська заборгованість в сумі 586704,54 грн. перед ТОВ ГК Натаніель .

ПрАТ Зернопродукт МХП сформувано податковий кредит на суму 89063,18 грн. за вересень 2018р.

Між ПрАТ Зернопродукт МХП та ПП Ера-Буд Строй (код ЄДРПОУ 35551037) укладено договір підряду №20 від 24.05.2018 року (т.1, а.с.153-157).

За період з 01.03.2019 по 31.03.2019 року, ПрАТ Зернопродукт МХП задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 297737,50 грн.

Згідно даних бухгалтерського обліку отримання послуги відображено 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками на суму- 337855,56 грн.

Предмет договору:

-на умовах даного договору, контрагент зобов`язується у встановлені строки за завданням МХП виконати роботи зазначені в додатках договору, а МХП прийняти й оплатити зазначені роботи.

Ціна робіт та порядок розрахунків:

-розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі акту передачі-приймання виконаних робіт, Актів виконаних робіт (по формі договірної ціни або формі КБ-2 з додатком підсумкової відомості ресурсів), розрахунків загальновиробничих та супутніх витрат, калькуляції на експлуатацію машин та механізмів, накладних на придбання матеріалів поставки Контрагента, форми №М-29 цільове використання матеріалів поставки МХП або відповідного аналогу (у разі надання таких матеріалів Контрагенту від МХП), довідок про вартість виконаних робіт, в т.ч. по формі №КБ-3, по кожному етапу робіт (надалі все разом по тексту- Акти приймання-передачі виконаних робіт).

Права та обов`язки сторін:

-контрагент зобов`язаний надавати акти приймання-передачі виконаних робі та інші відповідні документи після закінчення виконання окремих їх частин.

Договір підписано зі сторони (МХП) директором філії ПрАТ Зернопродукт МХП Ямпільський елеватор В.В. Губарєв та зі сторони контрагента директором ПП Ера-Буд Строй К.М.Столяренко.

На виконання умов вищезазначеного договору ПП Ера-Буд Строй (код ЄДРПОУ 35551037) в червні 2018 року замовнику ПрАТ Зернопродукт МХП виставлено податкові накладні на загальну суму 2027133,33 грн. в тому числі ПДВ 337855,56 грн.

За період з 01.06.18 по 30.06.2018р. оплата коштів за послуги проводилася в безготівковій формі по розрахунковому рахунку на суму 2027133,33 грн. відповідно до платіжних доручень: № 5359130001 від 06.06.2018р., №5392930001 від 14.06.2018р„ №5392930002 від 14.06.2018р.

Згідно даних оборотно-сальдової відомості ПрАТ Зернопродукт МХП , по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками станом на кінець періоду, що перевірявся рахується дебіторська заборгованість в сумі 3081933,33 грн. по розрахунках з ПП Ера-Буд Строй .

ПрАТ Зернопродукт МХП сформував податковий кредит на суму 337855,56 грн. за вересень 2018р.

25.05.2019 Головним управлінням ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ Зернопродукт МХП на підставі якої складено акт № 427/10-36-14-11/32547211 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ Зернопродукт МХП (код ЄДРПОУ 32547211) податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП Ера-Буд (код ЄДРПОУ 35551037) за період з 01.06.2018р. по 30.06.2018 та з ТОВ ГК Натаніель (код ЄДРПОУ 41542439) та ТОВ ВІТ ВО Логістік (кодЄДРПОУ 41869702) за 01.09.2018р. по 30.09.2018 року.

Згідно висновків перевірки ПрАТ Зернопродукт МХП допущено порушення вимог податкового законодавства, а саме п. 198.1., п. 198.3. ст. 198 Податкового Кодексу України в результаті чого підприємством завищено суму від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 426919 грн., в тому числі за червень 2018 року в сумі 337 856,00 грн., та за вересень 2018 року в сумі 89063,00 грн. (а.с.26-58).

На підставі акту перевірки №427/10-36-14-11/32547211 від 24.05.2019 Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0017131411 від 20.06.2019 яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 426919, 00 грн. (а.с.71).

V. Норми права, які застосував суд

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість регулюються Податковим кодексом України, ведення бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України від 16.07.1999р. № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (зі змінами і доповненнями) (далі - Закон про бухгалтерський облік).

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону Про бухгалтерський облік визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов`язок в платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Частинами 1, 2 ст. 9 даного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону Про бухгалтерський облік , на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Порядок формування податкового кредиту з 01.01.2011 року визначений ст. 198 Податкового кодексу України .

Відповідно до п.п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим Кодексомтермін.

Згідно п.201.7 ст.207 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст.201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, як вбачається з викладеного, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності.

Водночас, суд зазначає, що нормами Податкового кодексу України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ. При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

У відповідності до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Статтею 135 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України, фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується: на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об`єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об`єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.13 цього пункту), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (підпункт 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України).

Статтею 200 Податкового кодексу України визначалося, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

VI. Оцінка суду

З аналізу вищевикладених положень законодавства вбачається, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Верховний суд у своїй Постанові у справі №804/5227/16 від 26.06.2018 вказав, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість та складу валових витрат судам необхідно з`ясувати, зокрема: - рух активів у процесі здійснення господарської операції; - установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; - установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. В обов`язковому порядку необхідно дослідити наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Судом встановлено, що між ПрАТ Зернопродукт МХП та ТОВ ГК Натаніель укладено наступні договори:

-договір №20180807 від 21.08.2018 про надання охоронних послуг;

-договір №01/08 від 01.08.2018 про надання послуг / виконання робіт.

Господарські операції щодо охоронних послуг та послуг перевезення оформлені відповідно до наданих актів виконаних робіт, підписантами яких є директор ПрАТ Зернопродукт МХП Л.В. Онука та генеральний директор ТОВ ГК Натаніель Б.Л. Приходженко.

У судовому засіданні представник позивача пояснила, що ТОВ ГК Натаніель надавало позивачу на підставі договору №01/08 від 01.08.2018 послуги по перевезеню суміші органічної від утримання курчат бройлерів з чеків, які знаходяться у с. Гордіївка, Тростянецького р-н., Вінницької області на земельні діянки, які використовує підприємство для вирощування овочевих та баштанних культур у відкритому грунті (т.5, а.с.18-21, а.с. 26-32). Також, зазначила, що надання вказаних послуг позивачу підтверджується складеними товарно-транспортними накладними, відповідно до яких вантажовідправником є ПрАТ Зернопродукт МХП , вантажоотримувачем ТОВ ГК Натаніель , вантажем, що перевозиться - суміш органічна від утримання курчат бройлерів (т.2, а.с.59-209, т.3, а.с.1-249, т.4, а.с.1-89).

Згідно договору №20180807 від 21.08.2018 ТОВ ГК Натаніель надавало охоронні послуги шляхом охорони посівних площ кукурудзи, які патрулювалися на черговому автомобілі (т.1, а.с.140-143). Актами прийому-передачі виконаних робіт, розрахунками до акту та платіжними дорученнями про оплату послуг підтверджується надання надання послуг з охорони ТОВ ГК Натаніель (т.1, а.с.144, 147).

Операції щодо придбання послуг охорони та перевезення за період з 01.09.2018 по 30.09.2018 відображені у бухгалтерському обліку: Дт рах. №23 Виробництво , 20 Виробничі запаси - Кт рах. №631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками на загальну суму 1421707, 07 грн., Дт рах. №644 Податковий кредит - Кт рах. №631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками на суму 236 951, 29 грн.

За період 01.09.2018 по 30.09.2018 оплата коштів за товар проводилася в безготівковій формі по розрахунковому рахунку на суму 697 310, 08 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №5708160282, №5708160307, №5708160228, №5708160229, №568312035, №5702310077, №5665090048, №5665090170, №571250250, №5760050240.

Згідно даних оборотно-сальдової відомості ПрАТ Зернопродукт МХП , по рахунку №631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками станом на 01.10.2018 рахується дебіторська заборгованість у сумі 586704, 54 грн.

ПрАТ Зернопродукт МХП сформовано податковий кредит на суму 89 063, 18 грн. за вересень 2018.

Між ПрАТ Зернопродукт МХП та ПП Ера-Буд Строй укладено договір підряду №20 від 24.05.2018. Підписантами даного договору є директор філії ПрАТ Зернопродукт МХП Ямпільський елеватор В.В. Губарєв та директор ТОВ Ера-Буд Строй К.М. Столяренко.

Згідно п.1 вказаного додатку №2 до договору предметом договору є роботи з виготовлення та монтажу, металоконструкцій, технологічного обладнання комплексу з приймання, очищення, сушіння та зберігання зерна (т.1, а.с.158).

Представник позивача вкзала, що реальність здійснення операцій по даному договору підтверджується графіком виконаних робіт (т.1, а.с.177-178), платіжними дорученнями про оплату послуг (т.1, а.с.179-181).

На виконання умов вказаного договору в червні 2018 ПП Ера-Буд Строй виставлено позивачу податкові накладні на загальну суму 2027 133, 33 грн. в т.ч. ПДВ 337 855, 56 грн. (т.1, а.с.182-189) та актами приймання виконаних робіт (т.1, а.с.203-218).

За період з 01.06.2018 по 30.06.2018 оплата коштів за надані послуги проводилася в безготівковій формі по розрахунковому рахунку на загальну суму 2027 133, 33 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №5359130001, №5359290001, №5359290002.

Згідно даних оборотно-сальдової відомості ПрАТ Зернопродукт МХП , по рахунку №631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками станом на 01.10.2018 рахується дебіторська заборгованість у сумі 3081 1933, 33 грн.

ПрАТ Зернопродукт МХП сформовано податковий кредит на суму 337 855, 56 грн. за вересень 2018.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договору №01/08 від 01.08.2018, договору №20180807 від 21.08.2018, №20 від 24.05.2018, акти виконаних робіт, акти приймання-передачі, видаткових накладних, податкових накладних, платіжні доручення, що підтверджують здійснення руху активів у процесі здійснення господарської діяльності, що вказує на реальність здійснення господарських операцій та наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що актом перевірки №427/10-36-14-11/32547211 від 24.05.2019 Головним управлінням ДПС у Київській області встановлено та під час розгляду справи представником відповідача пояснено, що фактично ПрАТ Зернопродукт МХП було здійснено документальне оформлення нереальних господарських операцій з ПП Ера-Буд Строй та ТОВ ГК Натаніель і складено первинні документи всупереч нормам ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

В акті перевірки контролюючий орган робить висновок про те, що ПрАТ Зернопродукт МХП відображало операції по взаємовідносинам з вищевказаними контрагентами, які фактично товар не поставляли, а пуслуги не надавалися, а відтак відбулося отримання товару, послуг з невідомого джерела, невідомим технічним персоналом, устаткуванням, обладнанням невідомого походження, що вказує на нереальність їх здійснення.

Вказуючи на нереальність здійснення господарських операцій, представник відповідача у судовому засіданні вказав на те, що контрагенти позивача є фігурантами кримінальних справ, не мають належних матеріально-технічних умов здійснення господарської діяльності, персоналу, тощо.

З приводу таких доводів відповідача суд зазначає, що згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21 лютого 2018 року у справі №817/537/17 (адміністративне провадження №К/9901/4401/17), презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Суд звертає увагу, що в ході судового розгляду справи, не знайшли свого підтвердження посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, оскільки, така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Така податкова інформація вказує тільки на можливе ухилення від сплати податків контрагентами-постачальниками ПрАТ Зернопродукт МХП .

Тому, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит (зменшення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток), можуть бути застосовані саме до такого платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Доводи контролюючого органу про те, що контрагентит позивача є фігурантами кримінальних проваджень грунтуються на інформації, отриманої з Єдиного державного реєстру судових рішень, а саме ухвал слідчих суддів тощо.

Частиною 6 статті 77 КАС України визначено, що вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обовязковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ції дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Однак, всупереч положень ст.ст. 72, 77 КАС України контролюючий орган не надав суду вироку щодо посадових осіб як безпосереднього контрагента позивача, так і посадових осіб в ланцюгу постачання.

Тому, саме по собі існування відкритого кримінального провадження у відношенні посадових осіб контрагента позивача не є достатнім та допустимим доказом відсутності реального здійснення господарської операції. Такі докази не спростовують факту зміни майнового стану позивача як добросовісного платника податків внаслідок здійснення господарських операцій із зазначеним контрагентом-постачальником. Відомостей про те, що учасники спірних господарських операцій заперечують свою участь у створенні і діяльності суб`єктів господарювання або наявність рішень у кримінальних справах щодо фіктивності їх діяльності відповідачем не надано.

Також, в акті перевірки вказано, що даними ІТС Податковий блок встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, зокрема надання охоронних та транспортних послуг, оскільки останні не мають власного транспорту, працюючих працівників, складських приміщень тощо.

З приводу таких посилань відповідача суд зазначє, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Вказана позиція висловлена Верховним судом у постанові від 06.02.2018 по справі № 804/4940/14.

Отже, суд позбавлений можливості прийняти до уваги посилання відповідача на невідповідність первинних документів вимогамст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , адже самі по собі порушення норм податкового законодавства іншими, а ніж позивач особами, не можуть бути доказом протиправної поведінки позивача.

В розумінні ст.16 ПК України, навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту та витрат.

ПК України містить в собі таких підстав для збільшення платнику податків грошового зобов`язання з ПДВ як наявність розбіжностей між податковим кредитом покупця та податковими зобов`язаннями відповідача, та/або наявністю висновку посадової особи податкового органу щодо ознак фіктивності контрагента, а фактичність господарських операцій позивача з контрагентами підтверджується належним чином завіреними копіями доказів, що наявні в матеріалах справи.

Висновки відповідача ґрунтуються лише на актах перевірки контрагентів позивача або на інформації з бази даних податкової інспекції, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірної операції за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що не прийняття до уваги змісту та обсягу господарських операцій, вказаних в наданих до перевірки документах, як наслідок, твердження про відсутність об`єктів оподаткування по спірним господарським операціям, ґрунтується виключно на припущені порушень норм податкового законодавства контрагентами позивача у ланцюгу постачання, внаслідок чого, на думку контролюючого органу, первинні документи не спричиняють змін в бухгалтерському та податковому обліку позивача, а останній позбавлений законного права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

За ст. 61 Конституції України межі юридичної відповідальності кожного платника податків мають індивідуальний характер та поширюються на діяння, що визначаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником податків. При цьому, не передбачено юридичної відповідальності суб`єкта права за порушення податкової дисципліни іншими особами згідно із законом.

Суд звертає увагу, що поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням контрагентами контрагента правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами його контрагента податкових зобов`язань.

Отже, судом встановлено, позивач надав до суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, наявність мети господарських операцій та рух активів підприємства в процесі здійснення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що винесене податкове повідомлення-рішення №0017131411 від 20.06.2019 року є не обґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

VIІ. Висновок суду

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

VII. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 6403, 78 грн. (а.с.4).

Сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню у повному обсязі рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0017131411 від 20.06.2019 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 426919, 00 грн.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства Зернопродукт МХП (код ЄРПОУ 32547211, місцезнаходження: 08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Елеваторна, 1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (ідентифікаційний код 43141377, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а) судові витрати у розмірі 6403 (шість тисяч чотириста три) грн. 78 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 18 лютого 2020 р.

Суддя Леонтович А.М.