Постанова

від 17.07.2007 по справі 14/107

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/107

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17.07.2007                                                                                           № 14/107

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Шипка  В.В.

 суддів:                                           

 при секретарі:                       

 За участю представників:

 від позивача - Тарко Я.Б. – директор

 від відповідача - Качерова Л.Б. – дов. № юр-602/д від 12.12.2006

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 22.05.2007

 у справі № 14/107  

 за позовом                               Колективного науково-виробничого підприємства "Нафтекс"

 до                                                   Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз"

 про                                                  стягнення 42254,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

 КеруючКолективне науково-виробниче підприємство „Нафтекс” (надалі – позивач) звернулось до Господарського суду м.Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта” в особі нафтогазовидобувного управління „Охтирканафтогаз” (надалі – відповідач, апелянт) про стягнення 42 254,00 грн. заборгованості за виконані роботи згідно договору.

Рішенням Господарського суду м. Києва № 14/107 від 22.05.2007 р. позов задоволено повністю; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта” в особі нафтогазовидобувного управління „Охтирканафтогаз” на користь Колективного науково-виробничого підприємства „Нафтекс” основний борг у сумі 34 100,00 грн., збитки від інфляції в сумі 6 445,00 грн., 3% річних в сумі 1 709,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 422,54 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу, інфляційних та 3% річних підлягають задоволенню, оскільки останнім не виконано умови договору про надання науково-технічних послуг в частині своєчасних розрахунків з виконавцем за надані послуги.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ВАТ „Укрнафта” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № юр844 від 30.05.2007р., в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 22.05.2007 р. у справі №14/107 та прийняти нове рішення, яким в позовних вимогах КНВП „Нафтекс” відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим судом прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а також при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, зокрема, судом першої інстанції не прийнято до уваги пропуск позивачем строку позовної давності, про застосування якої просив відповідач.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити рішення Господарського суду м. Києва від 22.05.2007 р. у справі №14/107 без змін, а апеляційну скаргу ВАТ „Укрнафта” – без задоволення.

Представник апелянта (відповідача) в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції проти доводів апелянта заперечував  та просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, перевіривши правильність застосування норм права місцевим господарським судом, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Колективним науково-виробничим підприємством „Нафтекс” (як виконавцем) та Відкритим акціонерним товариством „Укрнафта” в особі нафтогазовидобувного управління „Охтирканафтогаз” (як замовником) укладено договір № 215 від 09.02.2001 на виконання науково-технічних робіт: „Надання науково-технічних послуг у впровадженні технології підвищення продуктивності свердловини за допомогою пристроїв депресійно-репресійної та імплозійної дії”.

У відповідності до розділу 1 названого договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати вказану роботу, зміст і термін виконання основних етапів якої приведені в календарному плані робіт (додаток 1), який є невід‘ємною частиною договору.

У відповідності до розділу 2 названого договору, за виконану роботу замовник у відповідності з протоколом про договірну ціну (додаток 2) перераховує виконавцю 72 600,00 грн. (без ПДВ). Оплата проводиться поетапно. Рахунки виконавця оплачуються у встановленому порядку.

Після завершення робіт виконавець пред'являє замовнику акт здачі-приймання виконаних робіт (пп.3.3 договору). На протязі 10-ти днів з дня отримання акту здачі-приймання замовник зобов'язаний або підписати його та відправити виконавцю, або скласти мотивовану відмову від приймання роботи (пп.3.4 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору, термін дії договору - з 20.02.2001 по 31.12.2001.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами підписано:

- акт № 1 здачі-приймання робіт по договору № 215 від 09.02.2001, у відповідності до якого позивачем виконана науково-технічна продукція по етапу № 1, договірна ціна якого становить 8 500,00 грн. (без ПДВ), та вказана сума належить до перерахування;    

- акт № 2 здачі-приймання робіт по договору № 215 від 09.02.2001, у відповідності до якого позивачем виконана науково-технічна продукція по етапу № 2, договірна ціна якого становить 12 700,00 грн. (без ПДВ), та вказана сума належить до перерахування;

- акт № 3 здачі-приймання робіт по договору № 215 від 09.02.2001, у відповідності до якого позивачем виконана науково-технічна продукція по етапу № 3.4, договірна ціна якого становить 12 900,00 грн. (без ПДВ), та вказана сума належить до перерахування.

Копії названих актів наявні в матеріалах справи (а.с.а.с 13-15).

Представниками сторін не заперечується, що роботи по етапах 1, 2 та 3.4 позивачем фактично виконані у строки, встановлені календарним планом робіт (додаток 1 до договору) та у ті ж строки сторонами були підписані акти здачі-приймання робіт №№ 1, 2, 3.    

З календарного плану робіт (додаток 1 до договору - а.с.42), вбачається, що строк виконання етапу 1 – 31.05.2001р.,  строк виконання етапу 2 – 31.05.2001р., строк виконання етапу 3.4 – 31.12.2001р.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду не погоджується з висновком Господарського суду м. Києва про підставність та обґрунтованість позовних вимог, та вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

1 січня 2004 року набрав чинності Цивільний кодекс України.

Згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

З матеріалів справи вбачається, що відносини між сторонами виникли під час дії ЦК УРСР 1963 року та продовжують існувати після набрання чинності Цивільним кодексом України, оскільки станом на 01.01.2004 відповідачем не проведено належним чином розрахунків по договору за виконані позивачем роботи.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов укладеного сторонами договору, роботи підлягали виконанню позивачем в обумовлені строки згідно з календарним планом, а розрахунки за виконані роботи мали здійснюватися відповідачем після підписання актів здачі-приймання робіт поетапно.

Вартість робіт по договору по етапах 1, 2 та 3.4 становить 34 100,00 грн., строки виконання цих робіт – 31.05.2001р. (етапи 1 та 2) та 31.12.2001р. (етап 3.4).

Роботи по етапах 1, 2 та 3.4 позивачем фактично виконані у строки, встановлені календарним планом робіт, та у ті ж строки сторонами були підписані акти здачі-приймання робіт №№ 1, 2, 3.    

Таким чином, з 01.06.2001 та з 01.01.2002 у відповідача виник обов'язок розрахуватися за виконані позивачем роботи по етапах 1, 2 та 3.4 відповідно, а у позивача виникло право на позов у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору щодо розрахунків за виконані роботи.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст. 261 ЦК України).

Таким чином, строк позовної давності, у  межах якого позивач міг звернутися до суду про захист свого порушеного права, сплинув 01.01.2005р.   

Позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 42 254,00 грн. (основний борг, інфляційні та 3% річних) за роботи, виконані по договору № 215 від 09.02.2001, до Господарського суду м.Києва подана позивачем 14.02.2007, тобто, з пропуском строку позовної давності.

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

В матеріалах справи наявна заява ВАТ „Укрнафта” від 03.04.07 № юр537 про застосування до вимог КНВП „Нафтекс” позовної давності (а.с.37).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Поважних причин пропущення строку позовної давності позивачем суду не наведено.

Посилання позивача на акти звіряння розрахунків від 19.08.2004 (а.с.16) та від 20.12.2004 (а.с.17) судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки факт наявності та підписання таких актів представником відповідача заперечується. Крім того, вказані акти в боку відповідача не оформлені належним чином, оскільки з них не вбачається, що вони підписані керівником або іншою уповноваженою особою відповідача, на них відсутня кругла печатка відповідача або його структурного підрозділу (НГВУ „Охтирканафтогаз” ВАТ „Укрнафта”).

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 42 254,00 грн. (основного боргу в сумі 34 100,00 грн., інфляційних у сумі 6445,00 грн. та 3% річних за час прострочення  у сумі 1709,00 грн.) задоволенню не підлягають.

Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта” в особі нафтогазовидобувного управління „Охтирканафтогаз” підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м.Києва від 22.05.2007р. у справі № 14/107 – підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

У відповідності до ст. 49 ГПК України при відмові в позові судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта” № юр844 від 30.05.2007р. на рішення Господарського суду м.Києва від 22.05.2007 у справі № 14/107 задовольнити.

2.  Рішення Господарського суду м. Києва від 22.05.2007 у справі № 14/107 за позовом Колективного науково-виробничого підприємства „Нафтекс” до Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта” в особі нафтогазовидобувного управління „Охтирканафтогаз” про стягнення 42 254,00 грн. скасувати та прийняти нове рішення.

3.  У позові відмовити повністю.

4. Стягнути з Колективного науково-виробничого підприємства „Нафтекс” (76018, Івано-Франківська область, м.Івано-Франківськ, вул.В.Івасюка,38, кв.17, код ЄДРПОУ 19392052, р/р 2600430011302 в Обласній дирекції АКБ СР „Укрсоцбанк” в м. Івано-Франківську, МФО 336019) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта” (04053, м.Київ, Несторівський провулок, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390, р/р 26005050000478 в ЗАТ КБ „Приватбанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305299) 211 (двісті одинадцять) грн. 27 коп. державного мита.

5.  Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

6.  Матеріали справи № 14/107 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді