Рішення

від 19.02.2020 по справі 640/23760/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2020 року м. Київ № 640/23760/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового адміністративну справу за позовомУправління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області доТовариства з обмеженою відповідальністю "СПК БВ КОСМОС" прозастосування заходів реагування,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області звернулось (далі по тексту - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПК БВ КОСМОС" (далі по тексту - відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, експлуатації будівель та споруд ТОВ "СПК БВ КОСМОС" за адресою: вул. Тарашкевича, 19, м. Остер, Козелецький район, Чернігівська область.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що виявлені під час проведення позапланового заходу щодо додержання (виконання) ТОВ "СПК БВ КОСМОС" вимог законодавства у сферах цивільного захисту та пожежної і техногенної безпеки, станом на дату звернення до суду з даним позовом, не усунуті останнім, а відтак відповідачем недотримані вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. А тому, як зазначає позивач, виявлені порушення є підставою для звернення з вказаними позовними вимогами про застосування заходів реагування.

Позивач також звертає увагу, що порушення наведені в Акті № 237 року від 17.09.2019р. не є формальними, а стосується виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення, та створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння пожежі, у разі її виникнення.

Ухвалою суду від 04.12.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Станом на момент прийняття рішення у справі відповідач будь-яких пояснень щодо заявлених позовних вимог до суду не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі наказу №219 від 22.08.2019р. "Про організацію позапланових заходів державного нагляду (контролю)", Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю "СПК БВ КОСМОС".

За результатами вказаного заходу складено Акт № 237 від 17.09.2019р. (далі по тексту - Акт).

Актом встановлені порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ) та Кодексу цивільного захисту України:

територія і будівлі бази відпочинку не забезпечені первинними засобами пожежегасіння згідно норм належності, чим порушено пп. 3.6., 3.9. глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні. Відсутність первинних засобів пожежегасіння не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації. Викладене вище створює загрозу життю та здоров`ю людей;

не проведено технічне обслуговування всіх наявних вогнегасників, чим порушено п. 3.17. глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні. Непроведення технічного обслуговування наявних вогнегасників не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації. Викладене вище створює загрозу життю та здоров`ю людей;

в будинках для відпочиваючих і в будівлі для більярду електророзетки та вимикачі встановлені на горючих основах, чим порушено п. 1.17. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Встановлення електричних розеток та вимикачів на горючих основах може призвести до виникнення пожежі та безперешкодного розповсюдження пожежі no будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей;

не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, чим порушено п. 1.20. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Непроведення замірів опору ізоляції електричних мереж і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замкнення електромереж створює загрозу виникнення пожежі, внаслідок якої продукти горіння і чадний газ унеможливлюють своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, що перебувають у ній;

будинки для відпочиваючих і будівля для більярду не захищені від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, чим порушено п. 1.21. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Блискавкозахист сукупність заходів і технічних засобів для охорони будівель, споруд, обладнання та електричних пристроїв від дії блискавки. Прямий удар блискавки зумовлює миттєве нагрівання струмопровідних конструкцій до температури плавлення або навіть випару, вибуху чи розщеплення непровідних конструкцій, вибуху будинків і будівель. Відсутність пристроїв блискавкозахисгу загрожує пожежній безпеці об`єкта. Пряме попадання блискавки по будівлі або вторинні її прояви загрожують виникненню пожежі внаслідок миттєвого нагрівання матеріалів та конструкцій, створюючи загрозу життю та/або здоров`ю людей;

в будинках для відпочиваючих і будівлі для більярду в розподільчих коробках з`єднання відгалужень та окінцювань жил проводів здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, чим порушено п. 1.6. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. З`єднання жил проводів за допомогою скруток може призвести до короткого замикання електромережі. Короткі замикання здатні виникнути не тільки в проводах, а й в інших частинах електроустановок. У точці короткого замикання утворюється іскріння, яке в залежності від електричних параметрів даної мережі може досягати значних розмірів і викликати пожежу і руйнування електроустановок та інших споруд. Пожежну небезпеку представляють всілякі нещільні контакти, наприклад, в місцях приєднання проводів між собою. Нещільні контакти окислюються і створюють великий опір. Вони надмірно нагріваються і нерідко викликають запалення ізоляції проводів. Нещільні з`єднання можуть приводити ще і до іскріння, що також є можливою причиною виникнення пожеж. Швидке розповсюдження вогню, продуктів горіння та руйнація будівельних конструкцій будівлі створює загрозу життю та здоров`ю людей;

в будівлі для охорони відсутня протипожежна розділка між горючими конструкціями і димовим каналом печі, чим порушено п. 2.6. глави 2 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Протипожежна розділка призначена для обмеження розповсюдження пожежі по будівельних конструкціях. Відсутність протипожежної розділки зумовлює перегрів до пожежонебезпечних температур горючих будівельних конструкцій, що в свою чергу призводить до їх спалахування, викликаючи нові осередки пожежі. Все це сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі (полум`я та токсичні продукти горіння), що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей;

будинки для відпочиваючих і будівля для більярду не обладнані системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації), чим порушено п. 1.2. глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, п. 8.1 таблиці А.1 додатку А ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту . Відсутність системи пожежної сигналізації не дає змоги оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я па ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, створюючи загрозу життю та здоров`ю людей;

на території бази відпочинку наявний пожежний щит не укомплектований відповідно норм належності: вогнегасники 3 шт., ящик з піском 1 піт., протипожежне покривало1 шт., багор або лом та гак - 2шт., лопати - 2 шт., ломи 2шт., сокири 2 шт., чим порушено п. 3.11. глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні. Відсутність первинних засобів пожежогасіння не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації. Викладене вище створює загрозу життю та здоров`ю людей;

на виході з будівлі для більярду на шляху евакуації влаштований поріг висотою більше 0,05 метри, чим порушено п. 2.37 глави 2 розділу 111 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 7.3.8 ДВІ1 В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва . Вимушеною евакуацією називають рух, який людина змушена здійснити аби покинути приміщення чи будівлю через виниклу небезпеку (пожежа, аварія тощо). Одним з етапів евакуації людей є рух людей з найбільш віддалених точок будівлі (приміщення) до евакуаційного виходу з нього. Найбільш небезпечним є рух по шляхах евакуації з приміщень з масовим перебуванням людей, оскільки в даному випадку вони знаходяться в безпосередній близькості до джерела небезпеки (полум`я, дим, продукти горіння). Вимушена евакуація призводить до збільшення щільності масових потоків та встановлення визначеного ритму руху по шляхах евакуації. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам (влаштування порогу) створює перешкоди під час евакуації людей. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей;

відсутній другий евакуаційний вихід з будівлі для більярду, чим порушено п. 2.23 глави 2 розділу 111 Правил пожежної безпеки в Україні, п. 7.2.4 ДБН В. 1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва . Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам (відсутність нормованої кількості евакуаційних виходів) створює перешкоди під час евакуації людей. Все іде створює загрозу життю та здоров`ю людей;

покриття підлоги в будівлі для більярду виконано з горючих матеріалів з показниками пожежної небезпеки вищими ніж В2, РП2, Д2, Т2 (лінолеум), чим порушено п. 2.28 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, п. 7.3.3 ДБН В. 1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва . Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам (покриття підлоги горючим матеріалом) створює перешкоди під час евакуації людей. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей;

в будівлі для більярду в електричному щитку допускається застосування саморобних некаліброваних плавких вставок запобіжників, чим порушено п. 1.4. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Запобіжник в електричному щитку (комутаційний апарат) призначений для вимикання кола, яке він захищає, шляхом руйнування спеціально передбачених для нього струмоведучих частин під дією струму, що перевищує певне значення протягом визначеного часу. Таким чином, запобіжник здійснює захист електричних мереж та обладнання від перевантажень й коротких замикань. Використання саморобних некаліброваних плавких вставок запобіжників унеможливлює захист мереж і обладнання від перевантажень й коротких замкнень, що в свою чергу може призвести до виникнення пожежі та безпосереднього розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, створюючи загрозу життю та здоров`ю людей.

Факт допущення відповідачем вище перелічених порушень підтверджується наявними у матеріалах справи матеріалами, а вищевказаними нормативно-правовими актами визначені вимоги, які було порушено ним.

У зв`язку з існуванням безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування, шляхом повного зупинення експлуатації його будівлі, приміщень та території.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон 877-V).

Так, згідно зі ст. 1, ч. 5 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6, ч. 7 ст. 7 Закон 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Абзацом третім частини першої статті 6 наведеного Закону встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов`язкової звітності, поданих суб`єктом господарювання; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до ст. 1 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року № 5403-VI, Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Частиною другою ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу викладених положень, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

У той же час, суд звертає увагу, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

Відповідно до пункту 6 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

Судом з наявного в матеріалах справи копії Акту № 237 від 17.09.2019р. встановлено, що всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в даному Акті перевірки призводять до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі.

Тобто, вказані порушення є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, та в свою чергу можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

При цьому, згідно визначення ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 19.11.2019р. у справі №№580/31/19.

Доказів усунення встановлених Актом № 237 від 17.09.2019р. станом на день вирішення спору відповідачем до суду не надано.

Таких відомостей не містять і матеріали адміністративної справи.

У той же час, суд звертає увагу сторін на те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

За вказаних обставин, та враховуючи встановлені під час розгляду справи порушення відповідачем вимог законодавства в у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, суд вважає необхідним застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель та споруд Товариства з обмеженою відповідальністю "СПК БВ КОСМОС" за адресою: вул. Тарашкевича, 19, м. Остер, Козелецький район, Чернігівська область, до повного усунення порушень, зазначених в Акті перевірки.

Відповідно до положень чч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судових витрат на користь позивача не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 194, 241-246, 255 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 38590042, м. Чернігів, проспект Миру, 190а, 14037) задовольнити повністю.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель та споруд Товариства з обмеженою відповідальністю "СПК БВ КОСМОС" за адресою: вул. Тарашкевича, 19, м. Остер, Козелецький район, Чернігівська область, до повного усунення порушень, зазначених в Акті перевірки.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін