Постанова

від 18.02.2020 по справі 200/6643/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року справа №200/6643/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Ястребової Л.В., Казначеєва Е.Г., Сіваченко І.В.,

секретар Сізонов Є.С.,

за участі представника відповідача Груєнка С.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 р. у справі № 200/6643/19-а (головуючий І інстанції Троянова О.В., повний текст складено 18.10.2019р. в м. Слов`янськ Донецької області) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-інжинірингова компанія Металургмаш до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної фіскальної служби України про скасування податкового повідомлення-рішення, -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-інжинірингова компанія Металургмаш (далі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.01.2019 року №0001654407 на суму 68219,31 грн. про застосування штрафних санкцій за порушення строку сплати грошового зобов`язання з орендної плати за землю та зобов`язати Державну фіскальну службу України вилучити з інтегрованої картки позивача суму пені за прострочення сплати заниженого податкового зобов`язання з плати за землю в розмірі 41881,65 грн. (а.с. 5-9).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, стало встановлення заниження суми податкового зобов`язання з орендної плати за лютий 2016 року в результаті не надання уточнюючої податкової декларації з плати за землю на підставі Договору оренди землі б/н від 03.11.2015 року. Однак на думку позивача, як на суб`єкта господарювання, який здійснював діяльність на території проведення антитерористичної операції, в період від набрання чинності Законом України № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , тобто від 14 квітня 2014 року, до набрання чинності Законом України № 1365-VІІІ, тобто до 08 червня 2016 року, розповсюджувалися положення статті 6 щодо звільнення від плати за користування земельними ділянками комунальної власності, розташованих у визначених населених пунктах. Відповідно до розпорядження КМУ №1053-р від 30.10.2014 р. та № 1275-р від 02.12.2015 р. Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України місто Краматорськ віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція. Крім того, щодо ствердження відповідача, про необхідність надання уточнюючої декларації, позивач зазначив, що податкова декларація з плати за землю за 2016 рік подана 19 лютого 2016 року з показниками, які не потребують уточнення. Зазначив, що податковим органом неправомірно нараховано пеню, на підставі ст.129.1.1 ПКУ, в зв`язку з тим, що позивачем було добровільно сплачене у вставлені законом терміни. Тому вважає, що донарахування податкових зобов`язань і застосування штрафних санкцій за їх несвоєчасну сплату за період, коли позивач здійснював господарську діяльність на території населеного пункту, де проводилася антитерористична операція і був звільнений від плати за користування земельними ділянками, є протиправним і суперечить нормам законодавства, чинного на час спірних правовідносин.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року позовні вимоги задоволені. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.01.2019 № 0001654407 про нарахування зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 68219,31 грн. Визнано неправомірними дії Головного управління ДФС у Донецькій області по визначенню (нарахуванню) в інтегрованої картці платника Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-інжинірингова компанія Металургмаш пені за період з 30.03.2016 року по 23.02.2019 року. Зобов`язано Головне управління ДФС у Донецькій області провести коригування суми пені в інтегрованій картці платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-інжинірингова компанія Металургмаш за прострочення сплати заниженого податкового зобов`язання з плати за землю у розмірі 41881, 65 грн. (а.с. 165-170).

Не погодившись із судовим рішенням, Головне управління ДФС у Донецькій області подало апеляційну скаргу, вважає що судом не повно з`ясовано усі обставини справи, не надано вірної оцінки обставинам справи та судове рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просило суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що згідно п. 286.4 ст. 286 ПКУ уточнююча податкова декларація за 2016 рік повинна була бути надана до ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області до 20.03.2016 року, але станом на 27.11.2018 року позивачем уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2016 рік не надано. Згідно зі статтею 6 Закону №1669 звільняються суб`єкти господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною 4 статті 4 Закону №1669. Переліки зазначених територій затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р (із змінами), проте м. Краматорськ не внесено до зазначених переліків. Наголошує, що відповідно до п.38.7 п.38 Підрозділу 10 Інші перехідні положення Податкового кодексу України не нараховується та не сплачуються у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та на території населених пунктів на лінії зіткнення (а.с. 181-183).

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-інжинірингова компанія Металургмаш є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 23341382. Місцезнаходження: 84102, Донецька обл., м. Слов`янськ, вулиця Карпінського, будинок 2Б, корпус 1 (а.с. 106-108).

Відповідно до Сертифікату №2620 від 15.01.2015 про форс-мажорні обставини торгово-промисловою палатою України засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) з 05 травня 2014 року по 05 липня 2014 року, які спричинили невиконання зобов`язань за Договором оренди землі №1102, укладеного 08 листопада 2010 року, між Краматорською міською радою та ТОВ Виробничо-інжинірингова компанія Металургмаш є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) (а.с. 10).

Відповідно договору оренди землі № 1102 від 08.11.2010 року позивач має у користуванні земельні ділянки: за кадастровим номером 1412900000:01:000:0450 площею 8,0343 га, за кадастровим номером 1412900000:01:000:0451 площею 0,0043 га та є платником орендної плати з юридичних осіб. Термін дії договору 5 років (а.с. 15-16).

Рішенням Краматорської міської ради від 09.09.2015 № 55/IV-233 договір оренди землі було поновлено на 5 років (з 09.09.2015 - дня прийняття рішення Краматорською міською радою).

Згідно п. 5 договору оренди землі від 03.11.2015 нормативно-грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки управління Держкомагенства у Донецькій області становить на час прийняття рішення Краматорською міською радою: земельної ділянки № 1: 5959843,74 грн., земельної ділянки №2: 1145,52 грн.

Пунктом 9 договору оренди землі передбачено, що орендна плата за землю сплачується орендарем виключно у грошовій формі з дня наступного за днем закінчення дії попереднього договору в розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 41 Прикінцевих положень договору оренди землі передбачено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації. Дата державної реєстрації договору оренди б/н від 03.11.2015 проведена 15.02.2016 року (Відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно) (а.с. 11-14, 40-45).

Позивачем подані податкові декларації з орендної плати за землю, зокрема:

- звітна за 2015 рік, якою задекларовані податкові зобов`язання за вказаний рік на суму 15103,39 грн.;

- звітна за 2016 рік, якою задекларовані податкові зобов`язання за вказаний рік на суму 256262,93 грн. (а.с. 124-133).

Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у декларації з плати за землю ТОВ Виробничо-інжинірингова компанія Металургмаш , за результатом якої складено акт №352/05-99-44-07/23341382 від 26.11.2018.

Відповідно до акту перевірки встановлено факт заниження ТОВ Виробничо-інжинірингова компанія Металургмаш податкового зобов`язання з орендної плати за вересень-грудень 2015 року в розмірі 54575, 45 грн. Відповідно Договору оренди від 03.11.2015р. (дата державної реєстрації 15.02.2016р.), сума орендної плати за вересень - грудень 2015р., яка повинна бути врахована при розрахунку суми орендної плати за лютий 2016 р. в уточнюючій податковій декларації плати за землю становить 75930,69 грн. = 54575, 45 грн.(сума орендної плати за вересень - грудень) + 21355,24 грн. (місячна сума орендної плати за лютий 2016 р.). Тобто, сума збільшення податкового зобов`язання з орендної плати в результаті камеральної перевірки за період, за яким настав термін сплати (термін сплати за лютий 2016 р.-30.03.2016 р.) становить 54575,45 грн. Відповідно до висновку перевірки: дані камеральної перевірки свідчать про заниження суми податкового зобов`язання з орендної плати за лютий 2016 р. в результаті ненадання уточнюючої податкової декларації з плати за землю на підставі Договору оренди землі б/н від 03.11.2015 р., чим порушено п. 286.4 ст.286 ПКУ (а.с. 18-19).

За наслідками перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.01.2019 року № 0001654407 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (нараховано пеню) на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за платежем орендна плата з юридичних осіб, яким визначено податкове зобов`язання з орендної плати до збільшення у сумі 54575,45 грн. та застосовані штрафні санкції згідно п.123.1 ст.123 ПКУ у розмірі 25% від суми визначеного податкового зобов`язання, що складає 13643,86 грн. (а.с.20).

Листом від 02.04.2019 року Головне управління ДФС у Донецькій області повідомило платника, що при рознесенні в ІТС Податковий аудит в режимі Вручення платнику дати вручення платнику податкового повідомлення-рішення в ІКП в автоматичному режимі була розрахована сума пені - 41 881,65 грн. за період з 31.03.2016 по 24.02.2019 незалежно від того, що у платника обліковуються надміру сплачені суми з відповідного платежу, пеня нараховується на занижену суму податкового зобов`язання за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Та надано відповідний розрахунок пені (а.с. 22-24).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно п.п. 286.2 та 286.3 ст. 286 вказаного Кодексу, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Відповідно до п.286.4 ст. 286 Податкового кодексу України за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об`єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Приписами п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Отже, Податковим кодексом України визначено обов`язок платника податків щомісячно сплачувати плату за землю та право платника податків (за його вибором) подавати декларацію з плати за землю у встановлений строк один раз за весь рік або подавати таку декларацію щомісячно.

Відповідно до п. 289.1. ст.289 для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

14.04.2014 року набрав чинності Указ Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014, яким уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

15.10.2014 року набрав чинності Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (Закон від 02.09.2014 року № 1669-VII), який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 2 вказаного Закону на час проведення антитерористичної операції встановлено мораторій на виконання договірних зобов`язань та на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними та іншими договірними зобов`язаннями, зокрема юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Статтею 6 вказаного Закону під час проведення антитерористичної операції звільнено суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Статтею 7 вказаного Закону скасовано на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб`єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції цей Закон, зокрема втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

За вимогами ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Статтею 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції надано визначення термінів:

- територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014;

- період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року №1053-р, дію якого зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №1079-р.

Вказаний Перелік втратив чинність у зв`язку з набранням чинності Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, що затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р.

До вказаних Переліків внесено, зокрема м. Слов`янськ Донецької області, де зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність позивач.

Враховуючи наведене з 14.04.2014 року позивач був звільнений від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

08.06.2016 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування (Закон України № 1365-VІІІ від 17.05.2016 року), яким тексти статей 6 і 7 викладено в такій редакції: Звільнити суб`єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону ; Скасувати суб`єктам господарювання орендну плату за користування державним та комунальним майном, розташованим в населених пунктах, згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону .

Вказаним законом також статтю 4 доповнено частиною четвертою наступного змісту: Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію .

Такі Переліки затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085, і такий населений пункт як м. Слов`янськ Донецької обл., в якому відповідач користується земельними ділянками державної та комунальної власності, до них не включено.

Отже, з 08.06.2016 року - дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування (Закон України № 1365-VІІІ від 17.05.2016 року) відповідач від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності вже не звільнений.

Тобто, позивач був звільнений від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, в період з 14.04.2014 року по 07.06.2016 року включно.

З огляду на наведене суб`єкт владних повноважень неправомірно збільшив позивачу податкове зобов`язання за спірний період із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи наведене оскаржене податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 17.01.2019 року №0001654407 на суму 68219,31 грн. підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Згідно з п. 111.2 ст. 111 вказаного Кодексу пеня є одним із видів фінансової відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, яка встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами.

Правила нарахування пені встановлені ст. 129 Податкового кодексу України, які пов`язують початок нарахування пені з останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Оскільки суд дійшов висновку про неправомірність визначених відповідачем сум грошових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб, в тому числі штрафних (фінансових) санкцій, тому, відповідно, і пеня неправомірно нарахована на такі суми в інтегрованій картці платника податків в автоматичному режимі, і має бути відкоригована відповідно до висновків суду.

Податкове повідомлення-рішення щодо пені контролюючим органом не виносилося.

Інтегрована картка платника є єдиним документом щодо позивача, в якому відображено факт нарахування контролюючим органом в автоматичному режимі пені.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи відповідачем в інтегрованій картці платника податків пеню нараховано в автоматичному режимі неправомірно.

Згідно з п. 5 розд. І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422, контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.

Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.

При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

Таким чином в разі необхідності контролюючий орган має можливість здійснювати коригування облікових показників інтегрованої картки платника, в тому числі в ручному режимі.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, є необхідним зобов`язати відповідача також відкоригувати облікові показники інтегрованої картки платника шляхом внесення до неї змін - виключення відомостей про нараховану пеню в розмірі 41881,65 грн.

На підставі вищевикладеного, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. І відповідачем не доведено, що приймаючи спірні рішення він діяв правомірно.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 р. у справі № 200/6643/19-а - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 18 лютого 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Л.В. Ястребова

Судді: Е.Г. Казначеєв

І.В. Сіваченко