Постанова

від 19.02.2020 по справі 1.380.2019.004178

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.004178 пров. № 857/12667/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Іщук Л. П.,

суддів - Довгої О. І., Кухтея Р. В.,

за участю секретаря судового засідання - Цар М. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Еталон-Золочів на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року (ухвалене головуючим суддею Брильовським Р. М. о 08:52 год у м. Львові) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Еталон-Золочів до Головного управління ДФС у Львівській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Львівській області) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Еталон-Золочів (далі - ТзОВ Еталон-Золочів ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 16 січня 2019 року № 0000965812.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що несвоєчасно зареєстровані ними податкові накладні були такими, що не надаються отримувачу (покупцю) і ніхто з контрагентів позивача не зазнав шкоди через невключення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, тому підстав для відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних немає.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення про задоволення позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що штрафна санкція, передбачена статтею 120-1 Податкового кодексу України не застосовується до несвоєчасної реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю). Вказує на неоднозначне тлумачення звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, яке повинно трактуватись в користь платника податків.

Під час апеляційного розгляду представник позивача підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити, покликаючись на викладені в ній доводи.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти вимог апеляційної скарги, покликаючись на те, що оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просила відмовити в її задоволенні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Головним управлінням ДФС у Львівській області проведена камеральна перевірка з питань порушення граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або розрахунків коригування по податкових накладних, виписаних ТзОВ Еталон-Золочів , за січень, лютий, листопад 2017 року, червень 2018 року, за результатами якої складено акт від 14 грудня 2018 року № 151/13-01-58-12.

Вказаний акт перевірки містить висновок про порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме, несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 січня 2019 року № 0000965812, яким згідно з статтею 120-1 Податкового кодексу України до ТзОВ Еталон-Золочів застосовано штраф у розмірі 106580,59 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно та підставно застосовано до позивача штраф оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, оскільки виписані позивачем податкові накладні дійсно не підлягають наданню покупцю, водночас, такі податкові накладні складені на постачання товарів/послуг не в межах операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою, тобто за операціями, які підлягають адмініструванню ПДВ за загальним правилом.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Згідно із пунктом 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Відповідно до пункту 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини:

01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);

02 - Складена на постачання неплатнику податку;

03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;

05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;

06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;

08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість;

09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

11 - Складена за щоденними підсумками операцій;

12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);

13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;

15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Пунктом 12 цього ж Порядку передбачено, що у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі "Отримувач (покупець)" зазначається "Неплатник", а у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "100000000000", рядок Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта не заповнюється.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що складені платниками податку податкові накладні, підлягають реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних в установлені законодавством терміни, за порушення яких передбачена відповідальність у вигляді застосування штрафних санкцій. При цьому, єдиним належним доказом прийняття податкової накладної контролюючим органом та її реєстрації є відповідні квитанції.

Відтак, на продавця, який в межах даної справи є позивачем, покладено обов`язок здійснювати реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Норма пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України, яка встановлює юридичну відповідальність за порушення платником податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, окреслює ряд виключень, а саме окреслює коло різновидів податкових накладних, за несвоєчасну реєстрацію яких, платник податків не підлягатиме юридичній відповідальності у порядку цієї норми.

Так, диспозиція пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України передбачає, що штраф не застосовується за порушення граничних строків для реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

При цьому, для звільнення від відповідальності необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Вказана правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду у справах № 816/1488/17, № 807/68/18, № 808/3250/17.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що визначені пунктом 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України виключення не підпадають під правовідносини, в межах яких до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням було застосовано штрафні санкції, оскільки, як правильно встановлено судом першої інстанції, такі податкові накладні виписані на постачання товарів/послуг неплатникам податку.

Покликання позивача на те, що несвоєчасна реєстрація накладних не порушує жодних прав контрагентів та держави, є безпідставними, оскільки вказана обставина жодним чином не впливає на обов`язок щодо реєстрації постачальником товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та не звільняє від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію відповідних податкових накладних у вказаному реєстрі.

Крім цього, слід зазначити, що в межах спірних відносин відсутні підстави для застосування підпункту 4.1.4 пункту 4.1. статті 4, пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, що спростовує доводи скаржника стосовно різного тлумачення положень пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат судом не змінюється.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Еталон-Золочів залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 1.380.2019.004178 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді О. І. Довга Р. В. Кухтей Повне судове рішення складено 19.02.2020