Рішення

від 19.02.2020 по справі 904/6039/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2020м. ДніпроСправа № 904/6039/19

за позовом Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод", смт. Новогуйвинське, Житомирська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВОСТОК-КЗТС", м. Дніпро

про стягнення штрафних санкцій

Суддя Ярошенко В.І.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

ПРОЦЕДУРА:

Державне підприємство "Житомирський бронетанковий завод" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Восток-КЗТС" про стягнення неустойки за поставлену продукцію у розмірі 19 062, 60 грн, з них: 14 091, 70 грн - пеня, 4 970, 90 грн - штраф.

Ухвалою суду від 13.01.2020 позовну заяву прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою від 13.01.2020 судом для подання відповідачем відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання (вручення) ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем ухвала суду від 13.01.2020 була отримана 21.01.2020, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа (арк. с. 38). Однак, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 79/ДК від 19.02.2019 в частині повної та своєчасної поставки товару, у зв`язку із чим позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню, відповідно до пункту 7.3 договору та штраф, відповідно до абз. 2 п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Свої вимоги позивач ґрунтує на статтях 173, 193, 197, 222, 231 Господарського кодексу України та статтях 525-526, 530, 549-550, 599, 610, 612 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

19.02.2019 між Державним підприємством Житомирський бронетанковий завод (далі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Восток-КЗТС (далі - відповідач, постачальник) було укладено договір № 79/ДК (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується передати у власність, а покупець - прийняти й оплатити продукцію, вказану у Специфікаціях (далі - продукція), на умовах та в строки, передбачені договором.

Кількість та номенклатура продукції вказується у Специфікаціях, що є невід`ємною частиною договору (пункт 2.1 договору).

Специфікацією № 1 від 26.02.2019 до договору сторони погодили поставку продукції на загальну суму 180204, 16 грн з ПДВ.

У пункті 3 Специфікації № 1 сторони погодили наступні строки поставки продукції:

25.02.2019 - 30% від загальної кількості по кожній позиції згідно Специфікації №1, тобто на суму 54061, 25 грн;

01.05.2019 - 40% від загальної кількості по кожній позиції згідно Специфікації №1, тобто на суму 72081, 66 грн;

01.07.2019 - 30% від загальної кількості по кожній позиції згідно Специфікації №1, тобто на суму 540561, 25 (арк. с. 15).

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що поставка продукції здійснюється силами та за рахунок постачальника, можливо через перевізника на склад в місці знаходження покупця (або на інших умовах, обумовлених сторонами), в строки/терміни встановлені сторонами у відповідній Специфікації. Моментом поставки продукції (партії продукції) та передача її покупцю є дата підписання сторонами видаткової накладної та проходження вхідного контролю покупця.

На виконання умов договору та Специфікації № 1 до нього, відповідач поставив позивачу продукцію:

- за видатковою накладною від 11.03.2019 № 82 на суму 54066, 24 грн (арк. с. 16);

- за видатковою накладною від 18.06.2019 № 289 на суму 55130, 88 грн (арк. с. 17).

Всього відповідач поставав позивачу продукцію на суму 109197, 12 грн.

Непоставленою залишається продукція на загальну суму 71007, 04 грн, з яких: з 2 партії (01.05.2019) на суму 16945, 79 грн та 3 партії (01ю07.2019) на суму 54055, 44 грн.

Відповідно до пункту 7.3 договору, за порушення постачальником строків поставки продукції ,заміни продукції, постачальник сплачує покупцеві пеню в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобов`язання, за кожен день прострочення.

У зв`язку із несвоєчасною поставкою відповідачем продукції за договором, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 14091, 70 грн, відповідно до пункту 7.3 договору, та штраф у розмірі 4970, 90 грн, відповідно до абз. 2 п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З огляду на наявний у матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару.

Щодо нарахування пені

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом вище, на момент розгляду спору строк поставки продукції на загальну суму 71007, 04 грн, з яких з 2 партії (01.05.2019) на суму 16945, 79 грн та 3 партії (01.07.2019) на суму 54055, 44 грн, є таким, що настав.

Відповідач доказів поставки продукції на вищевказану суму не надав.

У зв`язку із не поставкою відповідачем продукції на вказану суму, позивач, відповідно до пункту 7.3 договору, нарахував відповідачу пеню у розмірі 14091, 70 грн, з яких 5605 грн за період з 02.05.2019 по 31.10.2019 за 2 партії продукції, та 8486, 70 грн за період з 02.07.2019 по 06.12.2019 за 3 партії продукції.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунок пені є вірним.

На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачу пеню у розмірі 14091, 70 грн підлягають задоволенню.

Щодо нарахування штрафу

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшеним у договорі.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов`язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.

У зв`язку із несвоєчасною поставкою відповідачем продукції за договором, позивач нарахував відповідачу штраф 7% у загальному розмірі 4970, 90 грн, з яких 1187, 02 грн - штраф за недопоставку продукції по 2 партії та 3783, 88 грн - за не поставку продукції по 3 партії.

При цьому, позивач зазначає, що вказаний штраф ним був нарахований відповідачу на підставі абз. 2 пункту 2 статті 231 Господарського кодексу України.

Виходячи із положень зазначеної норми, застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафної санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз. 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки та якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношення розмір штрафу.

Оскільки позивач належить до державного сектору економіки та відповідачем допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, наявні правові підстави для застосування до відповідача штрафу у розмірі 7 %, передбаченого частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України.

Перевіривши здійснене позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунок штрафу є вірним.

А тому, вимога позивача про стягнення з відповідача 7% штрафу підлягає задоволенню у розмірі 4970, 90 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 1921 грн.

Керуючись статтями 2, 73-74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Восток-КЗТС (49130, м. Дніпро, вул. Березинська, 80; ідентифікаційний код 37254296) на користь Державного підприємства Житомирський бронетанковий завод (12441, Житомирська область, смт. Новогуйвинське, вул. Дружби народів, 1; ідентифікаційний код 07620094) пеню у розмірі 14091, 70 грн, штраф у розмірі 4970, 90 грн та 1921 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України.

Повне рішення складено 19.02.2020

Суддя В.І. Ярошенко