Рішення

від 10.02.2020 по справі 904/5212/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2020м. ДніпроСправа № 904/5212/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Нечепоренко Є.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Квадро центр (м. Київ)

до товариства з обмеженою відповідальністю Новомосковський посуд (м. Новомосковськ, Дніпропетровська область)

про стягнення заборгованості у розмірі 44487,87грн

Представники:

від позивача: Коврига М.М.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Квадро центр звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Новомосковський посуд про стягнення заборгованості у розмірі 44487,87грн, з яких: 17911,22грн - основного боргу, 1540грн - 3% річних, 5206,73грн - інфляційного збільшення боргу, 16247,67грн - пені, 3582,25грн - неустойки.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- відповідачем неналежно виконані умови договору транспортно-експедиторського обслуговування № 950114 від 01.01.2014 в частині повної та своєчасної оплати витрат;

- при перевезенні вантажу у вагоні №52500931 виникли додаткові витрати, понесені позивачем з вини відповідача;

- мав місце понаднормовий простій вагону №52500931 - 28 діб за період з 04.10.2016 по 10.11.2016;

- сума сплачених позивачем витрат склала 700 дол. США або 17911,22грн і з урахуванням п. 3.4.5 договору відповідач повинен відшкодувати вказані витрати;

- відповідач повинен сплатити також 3% річних за період з 27.12.2016 по 08.11.2019 в сумі 1540грн, інфляційне збільшення боргу з січня 2017 року по серпень 2019 року - 5206,73грн, пеню з 27.12.2016 по 08.11.2019 - 16247,67грн і неустойку - 3582,25грн.

Відповідач у відзиві просить відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що:

- позивач не зареєстрував податкових зобов`язань (податкової накладної) на суму 17911,22грн;

- спірні додаткові витрати не підтверджені;

- акти загальної форми по простою вагону № 52500931 відсутні;

- розрахунок пені здійснений з порушенням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України;

Також, відповідач у відзиві вказує на сплив строку позовної давності.

Відповідач не забезпечив явку представника в судове засідання.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, який належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

У судовому засіданні 10.02.2020 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

01.01.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю Квадро центр (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Новомосковський посуд (клієнт) укладено договір №950114 транспортно-експедиторського обслуговування.

За умовами п. 1.1 договору виконавець зобов`язується за плату і за рахунок клієнта надати та/або організувати надання послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу залізничним транспортом територією України та іноземних держав, а клієнт зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.

Згідно з п. 3.1.1 договору виконавець має право одержувати від клієнта плату за послуги, надані за цим договором, відшкодування документально підтверджених витрат, інших платежів, неустойок, понесених виконавцем в інтересах клієнта та/або з вини клієнта, а також неустойок, які можуть бути нараховані виконавцем клієнту за цим договором.

За приписами п. 3.4.5 договору клієнт зобов`язаний своєчасно сплатити належну плату виконавцю, відшкодувати витрати, передбачені умовами договору та/або додатками до цього договору, а також відшкодувати документально підтверджені додаткові витрати та інші платежі, неустойки, понесені виконавцем в інтересах клієнта, з вини клієнта та/або внаслідок невиконання інструкцій виконавця.

Відповідно до п. 10.1 договору цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2014 включно, а у частині взаєморозрахунків - до повного завершення.

Пунктом 1 додаткової угоди №4 від 29.01.2016 до договору сторони виклали пункт 10.1 договору у наступній редакції: 10.1. Даний договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31 грудня 2016 року включно, а у частині взаєморозрахунків - до повного завершення. .

Предметом розгляду в даній справі є вимога позивача про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Новомосковський посуд 44487,87грн заборгованості за договором транспортно-експедиторського обслуговування № 950114 від 01.01.2014.

Предметом доказування у даній справі є, зокрема, наявність підстав для стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості.

Суд вважає за необхідне задовольнити позов в частині стягнення з відповідача 17911,22грн - основного боргу, 3041,47грн - пені, 1540грн - 3% річних, 5206,73грн - інфляційних втрат та відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 13206,20грн - пені і 3582,25грн - неустойки з таких підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Як вказано вище, між сторонами було укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування №950114 від 01.01.2014.

Позивачем було виконано зобов`язання за договором. У 2016 році ТОВ Квадро Центр за замовленням ТОВ Новомосковський посуд надало послуги з організації перевезення вантажу у вагоні № 52500931 (дата відправлення 10.11.2016 (маршрут ст. Новомосковськ-Дніпровський/Україна - ст. Чимкент/ Казахстан ).

Основна вартість зазначеного перевезення була оплачена ТОВ Новомосковський посуд .

Однак, стосовно перевезення вантажу у вагоні № 52500931 виникли додаткові витрати, понесені ТОВ Квадро Центр у зв`язку з понаднормовим простоєм вагону на під`їзних коліях ТОВ Новомосковський посуд , нарахований постачальником вагону № 52500931.

Загальний час знаходження вагону під вантажними операціями склав 38 діб, з 04.10.2016 по 10.11.2016, з них понаднормовий простій вагону в користуванні відповідача, нарахований постачальником вагону № 52500931 склав 28 діб - з 14.10.2016 по 10.11.2016.

Загальний розмір витрат за простій вагону № 52500931 склав 700 доларів США (17911,22грн).

На підтвердження витрат позивачем надано наступні докази:

- акт № 00134 від 10.11.2016 між ТОВ Квадро Центр та постачальником SIA Modo transport compani та розшифровка до акту № 00134 від 10.11.2016;

- інформація про вагонні операції ГІОЦ УЗ по вагону № 52500931 та банківська виписка по рахунку ТОВ Квадро Центр від 12.04.2019 з відображенням оплати акта № 00134 від 10.11.2016;

- акт виконаних робіт від 11.11.2016 між SIA Modo transport compani та постачальником вагону - UAB Amestana з додатком-довідкою щодо простою вагону № 52500931 від 11.11.2016 № 32.

Також, були складені: акт наданих послуг № 326 від 21.11.2016 на суму 17911,22грн (разом із додатком), рахунок на оплату №507 від 23.11.2016 (17911,22грн), лист №КВ- 478 від 24.11.2016 про компенсацію витрат у зв`язку із простоєм вагону у розмірі 700 доларів США (17911,22грн).

Зазначені документи разом із актом наданих послуг № 326 від 21.11.2016 на суму 17911,22грн були отримані відповідачем, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 09.12.2016 та поштовим повідомленням про вручення від 21.12.2016.

Акт наданих послуг № 326 від 21.11.2016 не підписаний відповідачем.

Відповідно до 3.4.16 договору протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання від виконавця акту надання послуг та звіту до нього клієнт зобов`язується їх розглянути, підписати та один примірник підписаного акту надання послуг та звіту до нього разом з оригіналом заявки повернути виконавцю. У разі наявності зауважень, підписати відповідний акт надання послуг та звіт до нього із зауваженнями і повернути їх виконавцю у вказаний строк разом з оригіналом заявки.

У разі відсутності письмових зауважень клієнта до акту надання послуг та/або звіту до нього після закінчення 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання ним відповідного акту надання послуг та звіту до нього, акт надання послуг та/або звіт до нього вважаються прийнятими клієнтом, а послуги обумовлені в них наданими виконавцем в повному обсязі, належним чином відповідно до вимог клієнта та підлягають сплаті клієнтом виконавцю.

Якщо клієнт відмовляється підписати акт надання послуг та/або звіту до нього не надаючи при цьому виконавцю мотивованих зауважень в письмовому вигляді, акт надання послуг та звіт до нього, підписані виконавцем в односторонньому порядку є підставою для сплати клієнтом наданих йому послуг у повному обсязі, а також підтвердженням того, що обумовлені у акті надання послуг та звіті до нього послуги надані виконавцем клієнту належним чином відповідно до його вимог.

Відповідно до п. 4.3 договору у разі виникнення у виконавця додаткових витрат, оплати неустойок або здійснення інших платежів в інтересах клієнта та/або з вини клієнта і пов`язаних з виконанням цього договору в тому числі у разі перевищення об`єму фактично організованого перевезення, запланованого та оплаченого клієнтом, виконавець пред`являє до оплати клієнтові факсом або електронною поштою рахунок що підлягає оплаті клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту його пред`явлення до оплати.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

ТОВ Новомосковський посуд не надано заперечень або зауважень до акту наданих послуг № 326 від 21.11.2016 після закінчення 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання ним відповідного акту надання послуг.

Таким чином, з урахуванням положень п. 3.4.16 договору, акт наданих послуг № 326 від 21.11.2016 був прийнятий та погоджений відповідачем 26.12.2016 (вручення 21.12.2016).

Станом на 27.12.2016 заборгованість у розмірі 17911,22грн відповідачем не сплачена.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, інфляційні втрати за період з січня 2017 року по серпень 2019 року складають 5206,73грн, 3% річних з 27.12.2016 по 08.11.2019 - 1540грн.

За приписами ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з п. 5.2 договору, у разі порушення строків оплати послуг, що надаються виконавцем клієнту за цим договором (в тому числі відшкодування витрат, понесених виконавцем в інтересах клієнта), клієнт сплачує виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості неоплачених в строк послуг, передбачених цим договором, за кожен день прострочення платежу. Обов`язок сплати пені наступає у клієнта у випадку надсилання йому виконавцем відповідного рахунку та/або вимоги (претензії). Нарахування пені є правом виконавця.

Суд задовольняє подану відповідачем заяву про застосування позовної давності частково з наступних підстав.

Позивач просить стягнути пеню за період з 27.12.2016 по 08.11.2019 у розмірі 16247,67грн.

Однак, суд вважає застосований позивачем період нарахування та розмір пені нарахованої пені необґрунтованими.

Частинами 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Також, абз. 1 п. 4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів роз`яснено, що якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов`язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховані штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

Договір про збільшення позовної давності сторонами не укладався.

Позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з відповідним позовом 08.11.2019, що підтверджується описом вкладення у цінний лист.

З урахуванням викладеного, суд вважає правомірним нарахування пені за період з 09.05.2019 по 08.11.2019 у розмірі 3041,47грн.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені - 13206,20грн.

Також, позивач просить стягнути 20% неустойки у відповідності до п. 4.1 договору в розмірі 3585,25грн.

Згідно з п. 4.1 договору оплата клієнтом належних коштів на рахунок виконавця проводиться протягом 30 календарних днів з останнього дня місяця, в якому були подані вагони. У випадку прострочення оплати вартості перевезення виконавець має право застосувати неустойку у розмірі 20% від ставки за перевезення та нараховувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за який сплачується пеня, від суми боргу за кожний день прострочення платежу. Обов`язок сплати пені наступає у клієнта у випадку надсилання виконавцем відповідної письмової претензії. Нарахування пені є правом виконавця.

Сторони домовилися вважати, що рахунок визнається належним чином пред`явленим до оплати з моменту його відправлення виконавцем клієнту по електронній пошті або по факсу.

Після фактичного надання послуг, клієнт не має права посилатися на неотримання рахунку як на підставу для відмови від погашення виниклої заборгованості.

Прострочення оплати основної суми боргу у розмірі 17911,22грн відбулось 27.12.2016.

Отже, позивач мав право на стягнення 20% неустойки з 31.01.2017.

Таким чином, річний строк позовної давності щодо вимоги про стягнення 20% неустойки сплив на час пред`явлення позову (08.11.2019).

Наведене є підставою для відмови у задоволенні вимог позивача щодо стягнення 20% неустойки в розмірі 3585,25грн.

Посилання відповідача на те, що позивач не зареєстрував податкових зобов`язань щодо додаткових послуг на суму 17911,22грн, суд вважає необґрунтованим.

Питання реєстрації податкових зобов`язань щодо вказаної суми не впливає на обов`язок відповідача відшкодувати позивачу додаткові витрати за договором. Вказана сума заборгованості є компенсацією витрат понесених позивачем з вини відповідача, адже вагон № 52500931 перебував у користуванні відповідача на його під`їзних коліях.

Зазначені витрати були нараховані позивачу нерезидентом - постачальником послуг компанією SIA Modo transport compani (Латвія), яка в свою чергу сплатила вказані витрати постачальнику вагону нерезиденту компанії UAB Amestana (Литва).

Є безпідставними посилання відповідача на те, що позивачем не підтверджені документально спірні витрати.

Акт № 326 від 21.11.2016 було направлено відповідачу цінним листом 09.12.2016. Разом з актом було направлено документи на підтвердження виникнення вказаних в акті витрат та лист № КВ- 478 від 24.11.2016.

В подальшому документи на підтвердження витрат також було направлено разом з вимогами про сплату заборгованості № КВ- 38 від 05.03.2019 та № КВ- 62 від 12.04.2019.

Відповідач у визначений договором строк не надав зауважень або заперечень до акту № 326 від 21.11.2016, прийнявши його в повному обсязі, як і податкову накладну № 9232796984 (ЄРПН) дата реєстрації 05.12.2016.

Згідно виписки по рахунку від 12.04.2019, позивачем було здійснено оплату послуг постачальника на загальну суму 19815,80 доларів США.

У графі призначення платежу серед іншого зазначено акт 00134 від 10.11.2016, згідно з яким було здійснено оплату витрат позивачем постачальнику у зв`язку з понаднормовим користуванням (простоєм) вагону на під`їзних коліях відповідача.

Оплата отриманих послуг здійснювалась позивачем загальною сумою по декільком операціям (декільком актам).

Виписка по рахунку від 12.04.2019 підтверджує оплату на загальну суму 19815,80 доларів США, по декільком актам наданих послуг, в тому числі по акту № 00134 від 10.11.2016.

Суд не приймає посилання відповідача на відсутність актів загальної форми по простою вагону № 52500931, оскільки до відповідних правовідносин сторін по справі не застосовується наказ Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999 Про затвердження Правил користування вагонами і контейнерами . В даному випадку відповідне питання регулюється викладеними положеннями договору транспортно-експедиторського обслуговування № 950114 від 01.01.2014.

Як зазначалося вище та підтверджується інформацією про вагонні операції, вагон № 52500931 перебував на під`їзних коліях ТОВ Новомосковський посуд (коліях не загального користування).

Отже, посилання відповідача на необхідність складання актів загальної форми є необґрунтованим.

Щодо тверджень відповідача щодо спливу позовної давності.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Понаднормове користування вагоном відповідачем є накопичувальним процесом триваючого характеру, а не окремою щоденною дією, адже до моменту поки відповідач не оформив на відправку вказаного вагону з власних під`їзних колій, позивач не мав та не міг мати підтвердження вказаного простою для застосування будь-якого правового способу стягнення понаднормового користування вказаним вагоном.

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Матеріалами справи підтверджено той факт, що до моменту оформлення вагону № 52500931 на відправку з під`їзних колій відповідача 10.11.2016, позивач не міг знати про виникнення вказаного простою.

Крім того, до стягнення з відповідача заявлено витрати позивача, що були нараховані власником вагону - компанією UAB Amestana .

Як було зазначено вище, у позивача виникло право на відшкодування саме понесених витрат після нарахування постачальником вагону (компанією UAB Amestana ) вказаного простою (понаднормового користування вагоном) та оплати таких витрат.

Таким чином, з урахуванням положень ст. 257 Цивільного кодексу України строк позовної давності для вимог щодо стягнення основного боргу спливав 11.11.2019.

Позивач звернувся із позовом до Господарського суду Дніпропетровської області 08.11.2019.

Отже, позивачем не пропущено строк позовної давності щодо вимог про стягнення основного боргу в сумі 17911,22грн.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 17911,22грн - основного боргу, 3041,47грн - пені, 1540грн - 3% річних, 5206,73грн - інфляційних втрат, та відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення 13206,20грн - пені, 3582,25грн - неустойки.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77- 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Квадро центр до товариства з обмеженою відповідальністю Новомосковський посуд про стягнення заборгованості в розмірі 44487,87грн задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Новомосковський посуд (51200 Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 115, ідентифікаційний код 33905850) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Квадро центр (03150 м. Київ, вул. Василя Тютюнника, 37/1, офіс 16, ідентифікаційний код 35810530) 17911,22грн - основного боргу, 3041,47грн - пені, 1540грн - 3% річних, 5206,73грн - інфляційних втрат, 1191,02грн - витрат по сплаті судового збору.

Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Новомосковський посуд (51200 Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 115 ідентифікаційний код 33905850) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Квадро центр (03150 м. Київ, вул. Василя Тютюнника, 37/1, офіс 16, ідентифікаційний код 35810530) 13206,20грн - пені, 3582,25грн - неустойки.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено - 19.02.2020.

Суддя В.О. Татарчук