Рішення

від 19.02.2020 по справі 904/6264/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2020м. ДніпроСправа № 904/6264/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Ільєнко Д.Ю.

та представників:

від позивача: Луценко Н.В.;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (м. Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дніпробудмонтаж" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 315-ДРА/18 від 13.07.2018 у розмірі 27 382 грн. 81 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дніпробудмонтаж" (далі - відповідач) заборгованість за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 315-ДРА/18 від 13.07.2018 у розмірі 27 382 грн. 81 коп.

Ціна позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 315-ДРА/18 від 13.07.2018 в частині повного та своєчасного внесення відповідачем орендної плати за період з 13.07.2018 по 31.10.2018 та, відповідно, наявністю боргу у сумі 27 382 грн. 81 коп.

Ухвалою суду від 27.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд по суті за правилами спрощеного позовного провадження на 22.01.2020 .

У судове засідання 22.01.2020 з`явився представник позивача.

Представник відповідача у вказане судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням № 4930010927619, з якого вбачається, що ухвала суду про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 09.01.2020 (а.с.45).

При цьому, судом було зауважено, що, враховуючи зміст пункту 5 ухвали про відкриття провадження у справі від 27.12.2019, строк для надання відзиву на позовну заяву станом на 22.01.2020 не закінчився, у зв`язку з чим, з метою надання можливості відповідачу скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, господарський суд вважав за необхідне оголосити перерву у судовому засіданні.

Так, ухвалою суду від 22.01.2020 у судовому засіданні було оголошено перерву до 19.02.2020.

У судове засідання 19.02.2020 з`явився представник позивача.

Представник відповідача у вказане судове засідання вдруге не з`явився, причин нез`явлення суду не повідомив, будь-яких клопотань від відповідача до суду не надходило, з приводу чого суд зазначає слідуюче.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини 1 статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.12.2019, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 49000, м. Дніпро, вулиця Осіння, будинок 2А, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача (а.с.37-39).

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Суд відзначає, що про день, час та місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином , що підтверджується поштовим повідомленням №4930011064487 (а.с.54), з якого вбачається факт отримання ухвали суду від 22.01.2020 відповідачем - 04.02.2020 , отже завчасно.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Більше того, ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 27.12.2019, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Враховуючи дату отримання вказаної ухвали суду - 09.01.2020, відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк по 24.01.2020 включно.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 19.02.2019 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився. Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, участь у судовому засіданні його представника та вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки:

- останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином (частина 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України);

- відповідач не повідомив про причини неявки його представника, отже, з урахуванням положень пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу за відсутності такого учасника.

В даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202 та 216 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Крім того, матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку .

При цьому, такий розумний строк визначений у статті 248 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі .

Провадження у даній справі відкрито 27.12.2019, отже строк на розгляд даної справи закінчується 25.02.2020 та нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості його продовження з будь-яких поважних причин.

Враховуючи, що строк вирішення даного спору закінчується 25.02.2020, суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи на іншу дату та ще раз належним чином повідомити учасників справи про дату наступного судового засідання (враховуючи встановлений процесуальним законом строк на виготовлення повного тексту ухвали суду, строк на її направлення сторонам, а також строк на поштовий перебіг, визначений Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, оскільки відповідно до частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Слід також відзначити, що у частині 2 статті 129 Конституції України визначено одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами за відсутності представника відповідача у відповідності до пункту 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 19.02.2020 представник позивача виклав зміст позовних вимог, навів доводи в їх обґрунтування; зауважив, що ним повідомлені суду всі обставини справи, що йому відомі, та надані всі докази, необхідні для прийняття законного, обґрунтованого рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 19.02.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору оренди нерухомого майна, строк дії договору, умови передачі майна та повернення його з оренди, факт передачі майна в оренду, час користування ним орендарем, настання строку сплати орендної плати та інших платежів, наявність часткової чи повної сплати, допущення прострочення сплати орендної плати.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 13.07.2018 між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Мастєрок" (далі - орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 315-ДРА/18 (далі - договір, а.с.13-20), відповідно до пункту 1.1. якого, з метою ефективного використання комунального майна орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.2007 № 41/11 із змінами та доповненнями передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно - нежитлові приміщення будівлі столярного цеху загальною площею 870,5 та дерев`яний ґанок з навісом - 12,3 кв.м., підвал 1-й та 2-й поверхи; будівля майстерень сторожки загальною площею - 148,6 кв.м. та ґанок - 0,9 кв.м., 1-й поверх; будівля санітарно-побутового корпусу, загальною площею 440,2 кв.м., 1-й, 2-й та 3-й поверхи (надалі - об`єкт оренди), розташовані за адресою: м. Дніпро, пров. Верстатобудівельний, 2А, вартість яких, згідно з незалежною оцінкою становить 3 094 458 грн. 00 коп. без ПДВ, що перебувають на балансі Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, під використання для розміщення суб`єкту господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення. Використання об`єкту оренди не за цільовим призначенням забороняється.

У пунктах 10.1., 10.2. та 10.3. договору сторони визначили, що договір діє з 13.07.2018 до 11.07.2021 включно. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки, має переважне право, за інших рівних умов, на переукладання договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюється за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право відповідача на переукладання договору припиняється. У разі відсутності протягом одного місяця заяви від орендаря про переукладання договору оренди на новий термін після отримання листа від орендодавця про закінчення терміну дії договору, договір оренди вважається припиненим з наслідками, передбаченими пунктом 5.5. договору.

Доказів визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, об`єкт оренди 31.10.2018 орендарем було повернуто орендодавцю за актом приймання-передачі комунального нерухомого майна, в якому сторони вказали наступне:

- КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради прийняло, а орендар, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Мастєрок", передав об`єкт оренди - нежитлові приміщення будівлі столярного цеху загальною площею 870,5 кв.м. та дерев`яний ґанок з навісом - 12,3 кв.м.; будівля майстерень сторожки загальною площею - 148,6 кв.м. та ґанок - 0,9 кв.м.; будівля санітарно-побутового корпусу, загальною площею 440,2 кв.м., які розміщені за адресою: м. Дніпро, пров. Верстатобудівельний, 2А у комплекті та стані, що відповідають істотним умовам договору оренди № 315-ДРА/18 від 13.07.2018;

- орендодавець, балансоутримувач і орендар погодилися, що станом на 31.10.2018 за орендарем існує заборгованість: 1) балансоутримувачу по сплаті орендної плати у розмірі 19 572 грн. 20 коп.; 2) до загального фонду міського бюджету по сплаті орендної плати у розмірі 27 382 грн. 81 коп. (а.с.25).

При цьому, у позовній заяві позивач зазначив, що орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Мастєрок" (ідентифікаційний код 41049131) з 25.02.2019 змінив найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дніпробудмонтаж" (ідентифікаційний код 41049131), а також місцезнаходження юридичної особи.

Як вказує позивач, відповідачем були порушені зобов`язання за договором оренди нерухомого майна в частині повного та своєчасного внесення відповідачем орендної плати за період з 13.07.2018 по 31.10.2018, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у сумі 27 382 грн. 81 коп. Вказане і причиною спору.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача грошових коштів, які становлять розмір орендної плати, яка підлягає сплаті за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 315-ДРА/18 від 13.07.2018, та яку відповідач відмовився сплатити у добровільному порядку.

Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору № 315-ДРА/18 від 13.07.2018, виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір оренди є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічні положення містяться в статті 759 Цивільного кодексу України та статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (частина 1 статті 760 Цивільного кодексу України).

Судом враховано, що відповідно до статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Повернення наймачем предмета договору найма оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Так, відповідно до пунктів 2.2., 2.3. договору орендар вступає у строкове платне користування об`єктом оренди з дати підписання сторонами договору та акта приймання-передачі об`єкта оренди. Передача об`єкта оренди в оренду здійснюється за вартістю згідно з незалежною оцінкою, проведеною станом на 04.06.2018 на підставі акта приймання-передачі об`єкта оренди, підписаного балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем.

На виконання умов договору 13.07.2018 орендодавцем передано, а орендарем прийнято об`єкт оренди:

- нежитлові приміщення, загальною площею 870,5 кв.м.;

- дерев`яний ґанок з навісом - 12,3 кв.м.;

- будівля майстерень сторожки загальною площею - 148,6 кв.м.;

- ґанок - 0,9 кв.м.;

- будівля санітарно-побутового корпусу - 440,2 кв.м., які розміщені за адресою: м.Дніпро, пров. Верстатобудівельний, 2А у комплекті та стані, що відповідають істотним умовам договору оренди № 315-ДРА/18 від 13.07.2018, що підтверджується актом приймання-передачі від 13.07.2018 (а.с.22).

Враховуючи положення укладеного договору та приймаючи до уваги підписання сторонами акту від 13.07.2018, суд дійшов висновку щодо належного виконання позивачем (орендодавцем) обов`язку щодо надання орендарю в оренду відповідних нежитлових приміщень.

Крім того, судом також враховано, що орендарем за договором було Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Мастєрок" (ідентифікаційний код юридичної особи 41049131), яке 25.02.2019 змінило повне найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дніпробудмонтаж". Вказане підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.12.2019, з якого вбачається, що юридичною особою з ідентифікаційним кодом 41049131 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дніпробудмонтаж"; місцезнаходження юридичної особи: 49000, м. Дніпро, вулиця Осіння, будинок 2А (а.с.37-39).

Додатково судом було виготовлено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Мастєрок" (ідентифікаційний код юридичної особи 41049131) станом на 13.07.2018 (момент укладення договору оренди та передачі майна за ним), яким додатково підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Мастєрок" змінило повне найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дніпробудмонтаж".

Таким чином, належним відповідачем у даній справі є Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дніпробудмонтаж".

Згідно зі статтею 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1, частини 4 статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендна плата з урахуванням її індексації є істотною умовою договору оренди.

Частинами 1 та 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" також передбачено, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

За приписами пунктів 3.1., 3.2. договору розрахунок орендної плати здійснюється за Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна, затвердженою міською радою. Розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід`ємною частиною договору, становить 12 893 грн. 58 коп. без ПДВ /базова за червень місяць 2018 рік/. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується орендарем на рахунок балансоутримувача. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди, починаючи з липня місяця 2018 року. У платіжному дорученні обов`язково зазначити номер договору оренди, дату укладення та назву орендаря.

Згідно з умовами пункту 3.3. договору за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:

- 70 % від загальної суми орендної плати у розмірі 9 025 грн. 51 коп. до загального фонду міського бюджету;

- 30 % від загальної суми орендної плати у розмірі 3 868 грн. 07 коп. на рахунок балансоутримувача об`єкта оренди.

За змістом частини 3 статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Аналогічні положення містяться в пункті 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з пунктом 3.5. договору орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря. Орендна плата сплачується орендарем за весь час фактичного використання об`єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об`єкта оренди, включно.

Так, 31.10.2018 об`єкт оренди орендарем було повернуто орендодавцю за актом приймання-передачі комунального нерухомого майна, в якому сторони вказали наступне:

- КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради прийняло, а орендар, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Мастєрок", передав об`єкт оренди - нежитлові приміщення будівлі столярного цеху загальною площею 870,5 кв.м. та дерев`яний ґанок з навісом - 12,3 кв.м.; будівля майстерень сторожки загальною площею - 148,6 кв.м. та ґанок - 0,9 кв.м.; будівля санітарно-побутового корпусу, загальною площею 440,2 кв.м., які розміщені за адресою: м. Дніпро, пров. Верстатобудівельний, 2А у комплекті та стані, що відповідають істотним умовам договору оренди № 315-ДРА/18 від 13.07.2018;

- орендодавець, балансоутримувач і орендар погодилися, що станом на 31.10.2018 за орендарем існує заборгованість: 1) балансоутримувачу по сплаті орендної плати у розмірі 19 572 грн. 20 коп.; 2) до загального фонду міського бюджету по сплаті орендної плати у розмірі 27 382 грн. 81 коп. (а.с.25).

Відповідно до пункту 3.4. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

У відповідності до вказаних умов договору, позивачем здійснено розрахунок орендної плати за період користування об`єктом оренди з 13.07.2018 по 31.10.2018, яка підлягала сплаті до загального фонду міського бюджету, за результатами якого визначено суму орендної плати у розмірі 27 382 грн. 81 коп. (а.с.23).

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку орендної плати, зробленого позивачем (а.с.23), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми орендної плати та період її нарахування, арифметично розрахунок проведено також вірно. Отже, розрахунок орендної плати, долучений позивачем до позовної заяви (а.с.23), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

При цьому, у пункті 5.2. договору орендар зобов`язується, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об`єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об`єкта оренди, включно .

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить також з наступного.

В силу положень статей 525 та 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, враховуючи порядок сплати орендної плати, визначений у пункті 3.5. договору, строк внесення орендної плати за період з 13.07.2018 по 31.10.2018 в сумі 27 382 грн. 81 коп. є таким, що настав.

Більше того, в акті приймання-передачі комунального нерухомого майна від 31.10.2018 (повернення з оренди) сторони підтвердили факт наявності заборгованості орендаря станом на 31.10.2018, зокрема, до загального фонду міського бюджету по сплаті орендної плати у розмірі 27 382 грн. 81 коп. (а.с.25).

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріалами справи підтверджується, що всупереч умовам договору оренди, а також порушуючи норми діючого законодавства, відповідач свої зобов`язання у повному обсязі не виконав, орендну плату за період з липня по жовтень 2018 року у встановлений договором строк не сплатив, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 27 382 грн. 81 коп.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження погашення заборгованості з орендної плати за період з 13.07.2018 по 31.10.2018 в сумі 27 382 грн. 81 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги виконання позивачем своїх обов`язків щодо надання відповідачу в оренду спірного майна, доведений належними доказами час фактичного користування відповідачем вказаним майном на підставі договору, а також не внесення з боку відповідача платежів по орендній платі за період з 13.07.2018 по 31.10.2018, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста №315-ДРА/18 від 13.07.2018, положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 27 382 грн. 81 коп. визнаються судом обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню , оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 1 921 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дніпробудмонтаж про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 315-ДРА/18 від 13.07.2018 у розмірі 27 382 грн. 81 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дніпробудмонтаж (49000, м. Дніпро, вулиця Осіння, будинок 2А; ідентифікаційний код 41049131) на користь Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 75; ідентифікаційний код 37454258) 27 382 грн. 81 коп. - заборгованості з орендної плати та 1 921 грн. 00 коп. - витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 19.02.2020.

Суддя Ю.В. Фещенко