Рішення

від 07.02.2020 по справі 910/13141/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.02.2020Справа № 910/13141/19 За позовом: Селянського (фермерського) господарства "Нива"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірсавія"

про стягнення 521 849,85 грн.

суддя Мельник В.І.

за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання

Суть спору:

Селянське (фермерське) господарство подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірсавія" про стягнення попередньої оплати .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2019 позовну заяву залишено без руху.

18.10.2019 відділом діловодства суду від позивача отримано заяву про усунення недоліків зазначених в ухвалі суду від 27.09.2019.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо поставки товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2019 відкрито провадження у справі № 910/13141/19 та призначено підготовче засідання на 22.11.2019.

Ухвалою суду від 22.11.2019 відкладено підготовче засідання на 17.01.2020.

11.01.2020 відділом діловодства суду від позивача отримано клопотання про приєднання додаткових документів до матеріалів справи.

В підготовче судове засіданні 17.01.2020 представник позивача з?явився, надав свої усні пояснення.

В підготовче судове засіданні 17.01.2020 представник відповідача не з?явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2020 закінчено підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 07.02.2020.

В судове засідання 07.02.2020 представник позивача з`явився, надав суду усні пояснення у справі та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 07.02.2020 представник відповідача повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 07.02.2020 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з`ясовано наступне.

Між відповідачем, як постачальником та позивачем, як покупцем було укладено Договір № 34059 поставки (надалі - Договір), відповідно до якого постачальник взяв на себе зобов`язання поставити для покупця мінеральні добрива NPK 8:19:29+3S (Білорусь) у кількості 35 тонн, а покупець - здійснити оплату вартості товару на загальну суму 496 999,86 грн. (Додаток № 1 від 23 серпня 2019 року Специфікація до Договору № 34059 від 23 серпня 2019 року).

Згідно із пунктом 2 Специфікації, строк відвантаження Товару становить - за попередньою домовленістю, за умови надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що покупець здійснює оплату вартості товару шляхом прямого банківського переказу грошових коштів в національній валюті України на банківський рахунок постачальника в розмірі 100 % передоплати від загальної вартості товару покупця на підставі виставлених рахунків постачальника, на умовах згідно додатків до договору.

На виконання вимог Договору та на підставі відповідного рахунку 23.08.2019 позивачем двома окремими платежами було перераховано на банківський рахунок постачальника 496 999,86 грн. в якості оплати товару, що підтверджується платіжними дорученнями №33 від 23.08.2019 та платіжним дорученням №3586 від 23.08.2019.

В матеріалах справи наявний гарантійний лист постачальник відповідно до якого покупець гарантує повернення коштів або поставку продукції до 06.09.2016 року включно у зв`язку з відсутністю продукції на складі

Відповідно до пункту 12.3 Договору, даний Договір набирає юридичної сили з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2019 року, а в частині виконання господарських обов`язків - до повного їх виконання.

Позивач зазначив, що після 06.09.2019 представники відповідача перестали виходити на зв`язок з покупцем, тому позивач звернувся до відповідача із письмовою вимогою від 10 вересня 2019 року № 1413 про поставку товару, яка залишилася без реагування зі сторони постачальника, проте станом на день судового засідання позивачу не поставлено товар, кошти не повернуто, чим нанесено покупцю значні матеріальні збитки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню , враховуючи наступне.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України ), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України ) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України ). Одностороння відмова від зобов`язання, в силу ст. 525 ЦК України , не допускається.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем виконано взяті на себе зобов`язання за договором та сплачено на рахунок відповідача грошові кошти, проте останній всупереч вимог договору та законодавства не виконав взяті на себе зобов`язання та не поставив товар позивачеві

Частиною 1 статті 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу .

При цьому відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України , якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягає задоволенню, в розмірі 496999,86 грн.

Крім суми основної заборгованості позивач просить суд стягнути із відповідача в зв`язку із порушенням зобов`язання штраф в розмірі 24849,99 грн.

Відповідно до пункту 8.2 Договору, у випадку прострочення поставки товару більше ніж на 10 календарних днів, постачальник додатково сплачує штраф в розмірі 5 % від вартості оплаченого та непоставленого товару, при цьому покупець може вимагати розірвання договору та негайного повернення постачальником усіх сплачених сум за непоставлений товар.

Як визначено ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. ст. 217, 218 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суд, враховує наявний розрахунок позивача штрафу в розмірі 24849,99 грн., а оскілки відповідач не подав свій контррозрахунок у суду відсутні підстави відхиляти вимоги позивача.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76 , 77-79 , 86 , 91 , 129 , 236-241 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги повністю.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Вірсавія (04053, м. Київ, Киянівський провулок, будинок 3-7, приміщення П-9А, ідентифікаційний код 24747502) на користь Селянське (фермерське) господарство Нива (45756, Волинська область, Горохівський район, село Новостав, ідентифікаційний код 30887808) грошові кошти в розмірі 496 999 (чотириста дев`яносто шість тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 86 коп., штраф у розмірі 24849 (двадцять чотири тисячі вісімсот сорок дев`ять) грн. 99 коп., судовий збір у розмірі 7827 (сім тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 75 коп.

3. Видати наказ.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12.02.2020

Суддя В.І. Мельник