Рішення

від 19.02.2020 по справі 911/3124/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2020 р. м. Київ Справа № 911/3124/19

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М. , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю Фіто-Лек (61125, Харківська обл., місто Харків, вулиця Катерининська, будинок 46, код 21194014)

до

товариства з обмеженою відповідальністю Укрлек Фарма (09100, Київська обл., місто Біла Церква, вулиця Ярмаркова, будинок 8, приміщення 2, код 41794056)

про стягнення 68725,29 гривень

16.12.2019 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Фіто-Лек (далі по тексту - ТОВ Фіто-Лек /позивач) про стягнення заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю Укрлек Фарма (далі по тексту - ТОВ Укрлек Фарма /відповідач) за договором від 05.03.2018 № 50-к в розмірі 68725,29 гривень, з яких: 57271,08 гривень основного боргу та 11454,21 гривень штрафу (20% від суми боргу).

В обґрунтування позову посилається на те, що в порушення умов договору відповідач за поставлений товар в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого утворилася стягувана сума заборгованості у розмірі 57271,08 гривень, що стало підставою для додаткового нарахування та вимог про стягнення 11454,21 гривень штрафу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/3124/19. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою: встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України - п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Станом на 18.02.2020 відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується залученим до матеріалів справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання відповідачем 28.12.2019 ухвали про відкриття провадження від 18.12.2019 у справі № 911/3124/19, відзив на позов не подав, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не заявив.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд вважає, що у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для прийняття рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.03.2018 між ТОВ Фіто-Лек (постачальник) та ТОВ Укрлек Фарма (покупець) укладено договір № 50-к, відповідно до умов якого:

- постачальник бере на себе зобов`язання передати (поставити) у власність покупцю протягом дії договору товар в асортименті і кількості, вказаній в накладних, які є невід`ємною частиною даного договору. Покупець зобов`язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах, визначених даним договором (пункт 1.1);

- розрахунки за товар здійснюються по сумам, вказаним у видаткових накладних, шляхом відстрочення платежу протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару покупцем. Датою поставки вважається дата отримання товару покупцем, про що покупцем робиться відмітка у видатковій накладній. Якщо дата отримання товару не вказана покупцем у видатковій накладній, датою отримання товару вважається дата виписки видаткової накладної (пункт 3.5);

- товар вважається переданим у власність покупця по кількості і асортименту після підписання уповноваженими особами постачальника і покупця видаткових накладних, оформлених належним чином (пункт 5.7);

- за прострочення платежу обумовленого в пункті 3.5 даного договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості товару, за яким допущено прострочення платежу, а також суму боргу з урахуванням індексу інфляції, згідно ст. 625 ЦК України за весь час прострочення та 18% річних від простроченої суми (пункт 7.2);

- цей договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами і обміну копіями документів, завірених мокрими печатками, вказаних в п. 12.4, і діє до 31.12.2022, а щодо зобов`язань за договором до повного їх виконання (пункт 10.1).

За змістом ст.ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений договір за своїм змістом є договором поставки та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків, обумовлених цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання укладеного між сторонами договору позивачем протягом травня-вересня 2019 року поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 57949,19 гривень, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних.

Позивач стверджує, що в порушення своїх договірних зобов`язань, відповідач за отриманий товар з позивачем в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 57271,08 гривень, що стало підставою для звернення позивача з розглядуваним позовом до суду.

За умовами пункту 3.5 договору розрахунки за товар здійснюються по сумам, вказаним у видаткових накладних, шляхом відстрочення платежу протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару покупцем. При цьому товар вважається переданим у власність покупця по кількості і асортименту після підписання уповноваженими особами постачальника і покупця видаткових накладних, оформлених належним чином (пункт 5.7).

За таких обставин, строк оплати товару за видатковими накладними є таким, що настав.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, доказів сплати коштів за отриманий товар не надав, доводи позивача про наявність у відповідача заборгованості не спростував.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним факт існування простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 57949,19 гривень, а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 11454,21 гривень штрафу (20% від вартості поставленого та неоплаченого товару).

Пунктом 7.2 сторони погодили, що за прострочення платежу обумовленого в пункті 3.5 даного договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості товару, за яким допущено прострочення платежу.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок штрафу, суд встановив, що його здійснено арифметично вірно, та у відповідності до умов договору, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 11454,21 гривень штрафу, підлягають задоволенню.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

А саме суд приймає рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Укрлек Фарма на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фіто-Лек 57271,08 гривень основного боргу та 11454,21 гривень штрафу.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4,12,13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Фіто-Лек задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Укрлек Фарма (09100, Київська обл., місто Біла Церква, вулиця Ярмаркова, будинок 8, приміщення 2, код 41794056) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фіто-Лек (61125, Харківська обл., місто Харків, вулиця Катерининська, будинок 46, код 21194014) 57271,08 гривень основного боргу, 11454,21 гривень штрафу та 1921 гривень судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI Перехідні положення цього Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 19.02.2020.

Суддя Р.М. Колесник