Рішення

від 18.02.2020 по справі 925/45/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року Справа № 925/45/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Макарченко Н.П.,

за участі представників сторін:

від позивача - представник не з`явився,

від відповідача - представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕРМА", м. Одеса

до фізичної особи-підприємця Щорса Михайла Юрійовича,

м. Черкаси

про стягнення 48 420 грн. 18 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЕРМА" до фізичної особи-підприємця Щорса Михайла Юрійовича про стягнення 68 131 грн. 11 коп. боргу, 2 700 грн. 99 коп. 3% річних та 4 264 грн. 49 коп. інфляційних втрат, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки за №63 від 21 жовтня 2015 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11 січня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 00 хв. 18 лютого 2020 року.

31 січня 2020 року від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 49 975 грн. 47 коп. боргу, 2 700 грн. 99 коп. 3% річних та 4 264 грн. 49 коп. інфляційних втрат.

Також 18 лютого 2020 року від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 41 454 грн. 70 коп. боргу, 2 700 грн. 99 коп. 3% річних та 4 264 грн. 49 коп. інфляційних втрат.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки вищевказані заяви про зменшення розміру позовних вимог відповідають вимогам ст. 46 ГПК України, суд вважає за необхідне відповідні заяви прийняти до розгляду.

У зв`язку з чим позов розглядається судом з урахуванням зменшеного розміру позовних вимог.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися, відповідач про причини неявки суд не повідомив, у визначені законом строки відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду відзив на позов, а також необхідні докази, що обґрунтовують заперечення по суті позовних вимог, про дату, час та місце проведення судового засідання сторони повідомлені належним чином, та оскільки явка учасників судового провадження в судове засідання обов`язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що на підставі договору поставки поставив відповідачу товар на умовах визначених договором від 21 жовтня 2015 року за №63 на загальну суму 98 104 грн. 29 коп., проте свій обов`язок щодо оплати придбаного товару відповідач виконав частково, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 41 454 грн. 70 коп. боргу (з урахуванням заяв про зменшення розміру позовних вимог).

Крім того на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 2 700 грн. 99 коп. 3% річних та 4 264 грн. 49 коп. інфляційних втрат.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 21 жовтня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЕРМА" (постачальник) та фізичною особою-підприємцем Щорсом Михайлом Юрійовичем (покупець) було укладено договір поставки за №63 (а.с. 8-10).

Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов`язався за заявками покупця поставляти йому непродовольчу продукцію побутового призначення (далі -продукція), а покупець - прийняти та оплатити її на умовах цього договору.

Ціна продукції відображається в специфікаціях, накладних і рахунках-фактурах на поставку конкретної партії продукції, які є невід`ємними частинами даного договору (п. 2.1. договору).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Продукція передається за дорученням покупця на підставі накладної. Датою поставки вважається дата прийняття покупцем продукції з відповідною відміткою в накладній (п. 3.4. договору).

Позивач зазначав, що за період з 01 листопада 2018 року по 11 січня 2019 року поставив відповідачу продукцію на загальну суму 98 104 грн. 29 коп., що підтверджується копіями видаткових накладних (а.с. 69-97).

Водночас відповідачем здійснено оплату товару лише на суму 56 649 грн. 59 коп., у зв`язку з чим борг за поставлений товар складає 41 454 грн. 70 коп.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 5.2. договору якщо інше не встановлено у специфікації оплата за продукцію здійснюється протягом 5 днів з дати письмового підтвердження заявки покупця та направлення йому рахунку.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

29 травня 2019 року позивачем була направлена відповідачу претензія за вих. №29/05 про перерахування суми боргу в розмірі 98 104 грн. 29 коп., інфляційних та 3% річних на рахунок позивача.

Вказана вимога відповідачем залишена без відповіді.

В подальшому 16 грудня 2019 року на адресу відповідача було направлено повторну претензію за вих. №16/12 про стягнення на користь позивача 68 131 грн. 11 коп. суми основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповіді на вищевказану претензію відповідач не надав.

В пункті 1.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" вказано, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що на момент звернення позивача до суду строк оплати поставленої продукції настав.

Відповідач даного факту під час розгляду справи не спростував.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення на підставі умов договору поставки, розрахунку з позивачем за поставлений товар.

Водночас, надані позивачем суду докази є достатніми в розумінні ст. 79 ГПК України, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, зокрема, про поставку товару на суму вказану у позові, а також про порушення зобов`язання щодо оплати товару відповідачем.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином борг в розмірі 41 454 грн. 70 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 4 264 грн. 49 коп. інфляційних втрат та 2 700 грн. 99 коп. 3% річних нарахованих за період з 07 листопада 2018 року по 25 грудня 2019 року.

Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних та річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3." судом встановлено, що розмір 3% річних та інфляційних нараховано вірно, а тому з відповідача підлягає стягненню 2 700 грн. 99 коп. 3% річних та 4 264 грн. 49 коп. інфляційних втрат.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Згідно ч. 3 ст. 130 ГПК України якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Оскільки сплата основного боргу в розмірі 26 676 грн. 41 коп. відбулася після пред`явлення позову до суду, а спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, зокрема, порушення відповідачем своїх зобов`язань, суд вважає за необхідне витрати на сплату судового збору в розмірі 1 921 грн. 00 коп. покласти на відповідача.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 7 500 грн. 00 коп. понесених витрат, пов`язаних з правничою допомогою.

Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат враховується наступне:

розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 5 додаткової угоди №1 від 23 грудня 2019 року до договору №1-01/02/19а про надання правової (правничої) допомоги від 01 лютого 2019 року укладеної між позивачем та адвокатським об`єднанням "Франклін Сайрос" визначено, що розмір гонорару адвокатського об`єднання за професійну правничу допомогу складає 7 500 грн. 00 коп., у разі проведення судових засідань в режимі відео конференції і може бути збільшений у разі необхідності участі представника в судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області.

Згідно детального опису робіт (наданих послуг) адвокатським об`єднанням надано позивачу наступні послуги та виконані роботи:

- зустріч з клієнтом, з`ясування підстав та мети звернення, вивчення та аналіз первинних документів наданих клієнтом (2 год.), вартість 2 500 грн. 00 коп.;

- аналіз законодавства України, формування правової позиції по справі, складання позовної заяви, оформлення додатків до неї (4 год.), вартість 5 000 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено адвокатському об`єднанню "Франклін Сайрос" 7 500 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується копією платіжного доручення №1470 від 16 січня 2020 року.

Згідно ч.ч. 4-6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Від відповідача не надходило до суду клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивача, а тому вказані витрати підлягають розподілу між сторонами в порядку ч.4 ст.129 ГПК України.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню 7 500 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Щорса Михайла Юрійовича, АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕРМА", вул. Космонавта Комарова, 10, офіс 509, м. Одеса, ідентифікаційний код 39246329 - 41 454 грн. 70 коп. боргу, 4 264 грн. 49 коп. інфляційних втрат, 2 700 грн. 99 коп. 3% річних, 1 921 грн. 00 коп. судового збору та 7 500 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 19 лютого 2020 року.

Суддя А.В.Васянович