Постанова

від 19.02.2020 по справі 1540/3837/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2020 року

Київ

справа №1540/3837/18

адміністративне провадження №К/9901/29838/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів Жука А.В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Комунальної установи Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. С. Василька , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Одеська обласна рада, Одеська обласна державна адміністрація, про застосування заходів реагування

за касаційною скаргою Комунальної установи Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. С. Василька на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 (суддя Балан Я. В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 (колегія суддів у складі: Шевчук О. А., Бойка А. В., Єщенка О. В.),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У липні 2018 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеський області (далі - позивач, ГУ ДСНС України в Одеській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до Комунальної установи Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. С. Василька (далі - відповідач, КУ Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. С. Василька ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Одеська обласна рада, Одеська обласна державна адміністрація, про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відповідача у вигляді повного зупинення роботи до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей наведених в Акті перевірки від 14.05.2018 № 40.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачем було здійснено позапланову перевірку відповідача, за результатом якої було виявлено ряд порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 10.12.2018, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019, адміністративний позов задовольнив.

Судові рішення мотивовано тим, що вказані порушення є суттєвим, адже вони можуть призвести до виникнення пожежі, як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі, а тому не усунення цих порушень є підставою для застосування до відповідача заходів реагування. Подальша робота КУ Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. С. Василька з виявленими порушеннями, створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей. Не усунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей. На час розгляду справи як у суді першої інстанції так і у суду апеляційної інстанції відсутні докази, які б свідчили про усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Заяви в установленому порядку від КУ Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. С. Василька про проведення перевірки до позивача не надходило.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким направити справу на новий розгляд.

В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує на те, що приписом від 14.05.2018 № 38 вимагалося від відповідача усунути виявлені порушення до 16.10.12018, а з даним позовом позивач звернувся у липні 2018, тобто до спливу терміну наданого для усунення виявлених порушень, що не було враховано судами попередніх інстанцій.

Крім того, зазначає, що під час судового розгляду відповідач надав до суду докази на підтвердження добровільного усунення в значній мірі виявлених порушень у сфері пожежної безпеки, які зафіксовані в акті перевірки, у зв`язку з чим вважає необґрунтованим застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи. Також, скаржник зазначає, що у період з 08.10.2019 по 09.10.2019 була проведена позапланова перевірки щодо дотримання відповідачем законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. За результатами вказаної перевірки було складено Акт від 09.10.2019 № 56, відповідно до якого було встановлено 11 порушень, але, на думку скаржника, вони ґрунтуються на нерелевантному законодавстві.

Позиція інших учасників справи

Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 01.11.2019 відкрито касаційне провадження за скаргою КУ Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. С. Василька на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2018.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18.02.2020 справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Як встановлено судами попередніх інстанцій, що у період з 07.05.2018 по 14.05.2018 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, наказу ГУ ДСНС України в Одеській області від 30.03.2018 № 148, на підставі посвідчення на проведення перевірки від 02.05.2018 № 59 т.в.о. провідного інспектора Приморського РВ ГУ ДСНС України в Одеській області, капітаном служби цивільного захисту Кононенком Є. І., у присутності директора-художнього керівника КУ Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. С. Василька Пивоварової Ю. А., здійснено позапланову перевірку за адресою: 65026, Одеська область, м. Одеса, вул. Пастера 15, під час якої перевірено: територію, будівлі та приміщення з метою перевірки додержання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту.

Під час проведення перевірки було виявлено порушення приписів Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI, Правил Пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417 (далі - Правила № 1417), та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, норм і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки.

За результатами перевірки було складено Акт від 14.05.2018 № 40, в якому відображено 52 порушення КУ Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. С. Василька , серед яких порушення за номерами 1, 2, 3, 4, 7, 10, 13, 15, 17, 18, 19, 22, 23, 25, 30, 31, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 44, 46, на думку позивача, є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей.

Серед зазначених порушень вказані: 1. Не забезпечується утримання в працездатному стані автоматичної установки пожежної сигналізації. 2. Один раз на три роки обслуговуючим персоналом не проводяться гідравлічні і пневматичні випробовування трубопроводів установки водяного пожежогасіння. 3. У театрі установлена автоматична пожежна сигналізація не обслуговується та відсутній договір на її обслуговування з ліцензованою організацією. 4. Внутрішні пожежні кран-комплекти не обслуговуються. 5. Відсутні акти виконаних робіт щодо технічного обслуговування пожежних кран-комплектів і перевірки їх на працездатність з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. 6. Відсутній журнал обліку технічного обслуговування внутрішніх пожежних кран-комплектів. 7. У приміщенні насосної, насоси, які призначені для подачі води для автоматичної системи пожежогасіння - необладнані групою автоматичного запуску. 8. Відсутній резерв пожежних сповіщувачів (димових; теплових, ручних) сповіщувачів не менше, як 10 відсотків від загальної кількості змонтованих датчиків. 9. Біля всіх місць установки ручних пожежних сповіщувачів будівлі, не встановлено знак безпеки Пристрій ручного вмикання . 10. Наявна система димовидалення знаходиться у непрацездатному стані. 11. На об`єкті відсутня наступна документація: проектна документація та виконавчі креслення на установки пожежної сигналізації; акт приймання і здачі установок в експлуатацію. 12.Керівником театру не надіслано повідомлення, про вимикання систем протипожежного захисту (форма Ж. 1.), а також про вжиті у зв`язку з цим питань заходи із забезпеченням пожежної безпеки об`єкту. 13. Не відокремлене у відповідності з вимогами пожежонебезпечні приміщення (електрощитові, склади, виробничі приміщення, тощо) протипожежними перегородками 1-го типу із заповненням прорізів дверима з нормованою межею вогнестійкості. 14. Евакуаційні виходи театру не обладнано світловими покажчиками з написом ВИХІД , які повинні бути підключенні до аварійного освітлення на випадок відключення світла. 15. Усі горючі декорації театру необроблені вогнезахисною обробкою ліцензованої фірми. 16. Вогнегасникам не присвоєно облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об`єкті системою нумерації. 17. У приміщеннях театру використовуються нагрівальні електроприлади (чайники), мікрохвильові печі, де їх застосування не передбачено технологічним процесом. 18. Не проведено ідентифікацію на визначення потенційної небезпечності об`єкту. 19. Працюючий персонал не забезпечений засобам радіаційного та хімічного захисту згідно вимог. 20. Не забезпечено побутові кондиціонери автономним пристроєм електричного захисту. 21. Допускається з`єднання та окінцювання жил дротів. 22. Територія та будівлі не захищені від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів, не представлені акти щодо їх випробовування.

Підвальне приміщення театру: 23. Складське приміщення розміщене у підвалі театру не відокремлене протипожежними стінами 1-го типу та або протипожежними перекриттями 1-го типу з відповідним заповненням прорізів протипожежних перешкод. 24. Не визначено категорію складського приміщення розташованого у підвалі театру. 25. У складському приміщенні розміщеного у підвалі театру вікна загромаджені стелажами та встановлені глухі грати. 26. У складському приміщенні розміщеного у підвалі театру використовується прокладена тимчасова електромережа. 27. У складському приміщенні розміщеного у підвалі театру використовується електронагрівальні прилади і (електрочайники). 28. У складському приміщенні розміщеного у підвалі театру використовується електродріт до світильника з пошкодженою ізоляцією. 29. Встановлена біля виходу пожежна шафа призначена для пожежного кран-комплекту не відповідає встановленим законодавством вимогам. 30. Не відокремлене у відповідності з вимогами пожежонебезпечні приміщення електрощитової, складу, протипожежними перегородками 1-го типу із заповненням прорізів дверима з нормованою межею вогнестійкості.

І поверх: 31. У приміщенні пожежного посту, буфеті, приміщені каси, використовується саморобні подовжувачі. 32. У приміщенні пожежного посту, буфеті використовується електрична проводка із пошкодженою ізоляцією. 33. У приміщенні пожежного посту використовується тимчасова дільниця електромережі. 34. На сцені електричні дроти які використовуються для сценічного обладнання прокладені із порушенням ПУЕ. 35. На центральному вході, у фойє, на змонтованій натяжній стелі - відсутній сертифікат горючості. 36. У приміщенні каси, при вході, встановлено електричний щит (ящик) з високою напругою без протипожежних перегородок 1-го типу із заповненням прорізів дверима з нормованою межею вогнестійкості, не відокремлено протипожежними дверима з межею вогнестійкості не менше ЕІ30. 37. На першому поверсі, в загальному холі, використовується облицювання підлоги горючими матеріалами з невідомими показниками пожежної небезпеки.

II поверх: 38. Допускається використання на II поверсі, у приміщеннях холу, грецької зали, монтування приміщень з горючого матеріалу (фанери, дощок тощо). 39. На другому поверсі, в загальному холі, використовуються облицювання підлоги горючими матеріалами з невідомими показниками пожежної небезпеки.

III поверх: 40. Приміщення завідувача літературної частини загромаджене горючими матеріалами (книгами, листівками, плакатами). 41. В приміщені для зберігання одягу, розташованого між І та II поверхом, на клітинному марші - відкриті розподільчі коробки (дози). 42. В приміщені директора, на III поверсі, електричні дроти прокладені по горючій основі та з порушенням ПУЕ. 43. В приміщені директора, на III поверсі, використовуються не сертифіковані саморобні подовжувачі. 44. Розміщений евакуаційний вихід у приймальні директора закритий та вихід зі сторони вул. Канатної із приміщення вестибюлю забитий та не відкриваємий. 45. На третьому поверсі, в загальному холі, використовуються облицювання підлоги горючими матеріалами з невідомими показниками пожежної небезпеки.

IV поверх: 46. В місці розміщення бухгалтерії, розташованої на IV поверсі, коридори (проходи) до приміщення швейної майстерні, гостьові кімнати, загромаджені горючими матеріалами, предметами. 47. Вхід до горищного приміщені загромаджений горючими матеріалами та прокладено через драбину трубопровід. 48. Відсутня проектно-кошторисна документація, на проведення перепланування (реконструкцію) адміністративних приміщень, в приміщення відпочинку добового перебування, з позитивним висновком експертизи, проведеної експертною організацією незалежно від форми власності, яка відповідає критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. 49. В приміщенні репетиційної зали використовуються світильники, підвішені безпосередньо на струмопровідний дріт. 50. На четвертому поверсі, в загальному холі, використовується облицювання підлоги горючими матеріалами з невідомими показниками пожежної небезпеки.

Територія театру: 51. Не проведено визначення категорії щодо визначення пожежної небезпеки прибудованого складського приміщення. 52. Не витримуються нормативні відстані у внутрішньому дворі театру, відстані стоянки автомобілів до будівлі театру.

У зв`язку з виявленими порушеннями, визначеними в Акті перевірки № 40, які є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей, подальша КУ Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. С. Василька створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей, що зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин)

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить, зокрема: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням.

Згідно з частиною другою статті 51 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Пунктом 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною першою статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк (частина третя

статті 68 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Приписами статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Приписами статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

Відповідно до частин першої, другої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно з частиною восьмою 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013 (яке було чинним, на час виникнення спірних правовідносин) ДСНС Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15.01.2020 № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08.02.2020, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного.

Аналіз статті 70 Кодексу цивільного захисту України дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Акту від 14.05.2018 № 40, складеного позивачем за результатами проведення позапланової перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, територіальним органом ДСНС було проведено позапланову перевірку та виявлено 52 порушення вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту. Виявлені територіальним органом ДСНС порушення становлять реальну небезпеку та загрозу життю та здоров`ю людей.

Зі змісту касаційної скарги випливає, що скаржник вказує на часткове усунення виявлених в ході позапланової перевірки позивача на час судового розгляду, у зв`язку з чим вважає необґрунтованим застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи відповідача.

Аналізуючи наведені доводи скаржника колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що відповідач лише частково усунув виявлені в ході перевірки порушення, які зафіксовано в Акті від 14.05.2018 № 40.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано не прийняли до уваги доводи відповідача, що керівництвом театру було прийнято до уваги зауваження та рекомендації, спрямовано зусилля належним чином виконувати покладені обов`язки та своєчасно усунути порушення пожежної безпеки, проведено низку заходів, спрямованих на підвищення безпеки персоналу та відвідувачів театру, оскільки станом на 10.12.2018, підписанні договори, наданні відповідачем на підтвердження своєї позиції, виконані не були.

Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідачем під час розгляду справи в суді апеляційній інстанції зазначено, що більшість виявлених порушень було усунуто, однак представник ГУ ДСНС України в Одеській області зазначив, що заяви в установленому порядку від КУ Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. В. С. Василька про проведення перевірки до позивача не надходило.

Таким чином, оскільки на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, а ті порушення, які залишались, продовжували створювати загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки становлять реальну небезпеку та загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів зазначає, що за правилами статті 70 Кодексу цивільного захисту України за рішенням адміністративного суду застосовуються заходи реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

Згідно з частиною третьою статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи в разі виявлення в ході планових або позапланових перевірок порушення вимог законодавства видають приписи, постанови, розпорядження щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки. Такі акти позивача можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.

За правилами частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Таким чином з аналізу статті 70 Кодексу цивільного захисту України та частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності колегія суддів Верховного Суду доходить до висновку про те, що у разі застосування за рішенням адміністративного суду заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів відновлення роботи таких об`єктів здійснюється згідно вимог частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що позивачем за результатами проведення позапланової перевірки від 14.05.2018 на об`єкті перевірки виявлено порушення вимог законодавства, що свідчили про наявність підстав для звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування.

Посилання скаржника в касаційній скарзі на те, що позивач звернувся до суду з даним позовом до спливу терміну наданого приписом для усунення виявлених порушень, колегія суддів касаційної інстанції відхиляє, оскільки винесення припису та звернення до суду із позовом щодо повного або часткового припинення виробництва - це два різних засоби реагування органу державного нагляду, які застосовуються окремо. В свою чергу повне або часткове зупинення виробництва є більш суворим заходом реагування за винесення припису.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів попередніх інстанцій у даній справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, в касаційній скарзі не зазначено.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунальної установи Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. С. Василька залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

Судді Верховного Суду