Рішення

від 12.02.2020 по справі 297/8/20

БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 297/8/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого Гал Л. Л., за участю секретаря Адамчо К.С., розглянувши в підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дийдянської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок,

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до виконавчого комітету Дийдянської сільської ради про визнання права власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 84,3 кв.м., житловою площею 63,4 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_1 , в цілому.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки - ОСОБА_2 , яка на час своєї смерті проживала сама у належному їй будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 . На випадок своєї смерті мати позивачки для розпорядження належним їй майном залишила заповіт від 13.12.2018 року, яким заповіла частину свого майна, а саме - земельну ділянку площею 1,2800 га за кадастровим номером 2120483600:02:000:0781, СТзОВ АГРО-ЛУЧКИ .

Крім того, до складу спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 та не охоплена заповітом, також входить вказаний будинок. За таких обставин у першу чергу право на спадкування за законом частини спадщини, що не охоплена заповітом, отримала вона, позивачка.

Отже, з метою прийняття у спадщину майна покійної матері, позивачка звернулася до приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Секереш Н.В.. Однак, нотаріусом надано лист-роз`яснення від 19.12.2019 року № 154/01-16, в якому повідомляється про неможливість вчинення нотаріальної дії по видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок. Дана відмова мотивована відсутністю правовстановлюючих документів на будинок.

Відсутність у матері позивачки правовстановлюючих документів на будинок пояснюється тим, що на час його будівництва діяло законодавство УРСР, яке не передбачало державної реєстрації та виготовлення правовстановлюючих документів на житлові будинки в сільській місцевості.

У зв`язку з цим, позивачка звернулась до суду з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно, з метою реалізації свого права на отримання у власність майна її покійної матері.

Позивачка ОСОБА_1 в підготовче засідання не з`явилась, нею була подана до суду заява, в якій позовні вимоги підтримала та просила справу розглянути у її відсутності (а.с. 25).

Представник відповідача виконавчого комітету Дийдянської сільської ради в підготовче засідання також не з`явився, згідно поданої заяви позовні вимоги визнав, просив суд розглянути справу без участі представника відповідача (а.с. 26).

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Встановлено, що згідно виписки Дийдянської сільської ради житловий будинок в АДРЕСА_1 , згідно запису в погосподарській книзі рахується за ОСОБА_2 (а.с. 11), згідно довідки КП Берегівське БТІ Берегівської РР № 979 від 26.11.2019 року, вказаний будинок не зареєстрований (а. с. 18), відповідно до довідки виданої виконкомом Дийдянської сільської ради № 877 від 13.11.2019 року на день смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом в будинку за адресою АДРЕСА_1 , ніхто не проживав та не був зареєстрований (а.с. 12), ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8), згідно нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 від 13.11.2019 року остання прийняла спадщину за померлою матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14), позивачка ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_2 на будинковолодіння (а.с. 9,10), на будинковолодіння в АДРЕСА_1 , виготовлено технічний паспорт (а.с. 15-17), у зв`язку з тим, що спадковий будинок не був зареєстрований належним чином позивачка просить визнати право власності на садибний (індивідуальний) житловий будинок.

Оскільки визнання позову відповідачем виконкомом Дийдянської сільської ради не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд на підставі ч. 4 ст. 206 ЦПК України прийняв визнання позову виконкомом Дийдянської сільської ради.

За таких обставин, оскільки наявні для того законні підстави, позов ОСОБА_1 слід задовольнити та визнати за неюправо власності на вказаний будинок.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, ч. 4 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ст.ст. 265, 267, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 392, 1261, 1268 ЦК України,

р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до виконавчого комітету Дийдянської сільської ради, розташованого за адресою с. Дийда, вул. Спортивна, 1, Берегівського району, код ЄДРПОУ 04348958, про визнання права власності на житловий будинок - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 84,3 кв.м., житловою площею 63,4 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_1 , в цілому.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана до суду апеляційної інстанції через Берегівський районний суд.

Суддя Гал Л. Л.