Рішення

від 14.02.2020 по справі 466/8980/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/8980/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2020 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої - судді Білінської Г.Б.

при секретарі Норик І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ Форвард, з участю третьої особи ПН Луцького міського нотаріального округу Ващук Віри Федорівни про визнання недійсним договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2019 року позивач звернулась до суду з позовом до ТзОВ Форвард, з участю третьої особи ПН Луцького міського нотаріального округу Ващук Віри Федорівни про визнання недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу №1334 від 15.12.2017 року адміністративного будинку під літ. А-1 площею 159,5 кв.м за адресою АДРЕСА_1 . між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 прож. АДРЕСА_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Форвард (код ЄДРПОУ 13983234, 43021 м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4), посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ващук В.Ф. Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард (код ЄДРПОУ 13983234, 43021 м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 прож. АДРЕСА_2 ) кошти сплачені за вказаним договором у сумі 357330,21 (триста п`ятдесят сім тисяч триста тридцять грн 21 коп). Стягнення з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 15.12.2017 року між нею - позивачем та відповідачем - ТзОВ Форвард було укладено договір купівлі-продажу №1334, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ващук В.Ф. згідно якого відповідач продав, а вона - позивач придбала у власність адміністративний будинок літ. А-1 площею 159,5 кв.м за адресою АДРЕСА_1 . Позивач вважає, що вказаний договір слід визнати недійсним з наступних підстав. Під час укладення спірного договору відповідач, як продавець, запевнив, і це зазначено у договорі, що адміністративний будинок у судовому спорі не перебуває і жодних обмежень на його відчуження у продавця не має. Однак, як позивачу стало відомо після укладення спірного договору, виявляється за день до укладення спірного договору 14.12.2017 року господарський суд Львівської області постановив рішення (справа № 914/1953/17), яким було вирішено витребувати від ТзОВ Форвард у власність держави адміністративний будинок площею 159,5 кв.м, який визначений за поверховим планом літ. А-1 та розташований по АДРЕСА_1 . Таким чином, відповідач, знаючи, що існує наведене рішення суду, ввів позивача, як покупця, в оману не повідомивши їй про вказані обставини. Якби вказані обставини були їй відомі на час укладення спірного договору, то безумовно вона відмовилась би від укладення такого договору. Позивач вважає, що спірний договір було укладено нею під впливом обману з боку продавця (відповідача).

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, давши аналогічні пояснення тим, які зазначені в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

31.01.2020р. на адресу суду від виконавчого директора ТзОВ Форвард Процик В.І. надійшов відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 просив у задоволенні позову відмовити, посилаюсь на мотиви, викладені у відзиві на позовну заяву.

Третя особа ПН Луцького міського нотаріального округу Ващук В.Ф. в судове засідання не з`явилась. 24.01.2020р. на адресу суду від ПН Луцького міського нотаріального округу Ващук В.Ф. поступила заява про розгляд справи у її відсутності та відповідно до чинного законодавства.

З`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.12.2017 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу №1334, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ващук В.Ф. згідно якого відповідач продав, а позивач придбала у власність адміністративний будинок літ. А-1 площею 159,5 кв.м за адресою АДРЕСА_1 .

У договорі купівлі-продажу від 15 грудня 2017 року (а.с.6-8) зазначено, що адміністративний будинок у судовому спорі не перебуває і жодних обмежень на його відчуження у продавця не має. Однак, за день до укладення спірного договору, 14.12.2017 року господарський суд Львівської області постановив рішення справа № 914/1953/17, яким було вирішено витребувати від ТзОВ Форвард у власність держави адміністративний будинок площею 159,5 кв.м, який визначений за поверховим планом літ. А-1 та розташований по АДРЕСА_1 (а.с. 10-16).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ч. 1 ст. 215 ЦК України, визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України, загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину є: 1. зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2. особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3. волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4. правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5. правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6. правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам Їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

А згідно ч.2 ст.230 ЦК України - сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.

Згідно з роз`ясненнями, наданими в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману, в даному випадку позивач.

Обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть. При обмані наслідки правочину, ідо вчиняється, є відомими й бажаними для однієї зі сторін. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Ознакою обману є умисел. Установлення у недобросовісної сторони умислу ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є обов`язковою умовою кваліфікації недійсності правочину за ст. 230 ЦК України.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Виходячи із змісту зазначеної норми, правочин визнається вчиненим внаслідок обману у разі навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину.

Отже, підставою для визнання правочину недійсним є введення однією стороною іншої сторони правочину в оману щодо обставин, які мають істотне значення.

Суб`єктом введення в оману є сторона Правочину як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю. До відповідних правових висновків дійшов і Верховний Суд України у Постанові від 29.04.2014 у справі № 3-11гс14.

Ст.236 ЦК України передбачено, що правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ст.216 ЦК України - Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 200, 259, 262-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 216, 626, 230, 236, 638, 655 ЦК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу №1334 від 15.12.2017 року адміністративного будинку під літ. А-1 площею 159,5 кв.м за адресою АДРЕСА_1 . між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 прож. АДРЕСА_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Форвард (код ЄДРПОУ 13983234, 43021 м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4), посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ващук В.Ф.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард (код ЄДРПОУ 13983234, 43021 м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 прож. АДРЕСА_2 ) кошти сплачені за вказаним договором у сумі 357330 (триста п`ятдесят сім тисяч триста тридцять) грн 21 коп.

Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю Форвард (код ЄДРПОУ 13983234, 43021 м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 прож. АДРЕСА_2 ) витрати по сплаті судового збору у сумі - 4341 (чотири тисячі триста сорок одна) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Повний текст рішення складено 14.02.2020р.

Суддя Г. Б. Білінська