Ухвала

від 14.02.2020 по справі 592/2017/20

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 592/2017/20

Провадження № 1-кс/592/1011/20

УХВАЛА

14 лютого 2020 року м.Суми

Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , власниці майна ОСОБА_3 , старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми скаргу власниці майна ОСОБА_3 на бездіяльність старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_4 щодо неповернення тимчасово вилученого майна, -

В С Т А Н О В И В :

12.02.2020 року власниця майна ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми зі скаргою на бездіяльність старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_4 щодо неповернення тимчасово вилученого майна, із змісту якої вбачається, що 21.01.2020 року ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми у справі № 592/807/20, провадження № 1-кс/592/451/20 було задоволено клопотання слідчого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 32019200000000080, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, та було надано дозвіл на проведення обшуку у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності їй ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та в якій вона фактично проживає разом з чоловіком та двома доньками. Право на проведення обшуку було надано з метою виявлення та вилучення предметів, документів та товарно-матеріальних цінностей, які були знаряддями вчинення злочинів, зберегли на собі сліди злочинів або були об`єктом злочинних дій. 28.01.2020 року, на підставі вищезазначеної ухвали, був проведений обшук за її місцем проживання, а саме: АДРЕСА_1 , під час якого у неї було вилучено майно, належне їй та її сім`ї на праві приватної власності, а саме: - мобільний телефон марки Iphone X чорного кольору, серійний номер НОМЕР_1 ; - ноутбук марки HP model 3168 NGW, SN#CND7315МСР. Станом на сьогоднішній день зазначене вилучене майно їй повернуто не було, таким чином старший слідчий ОСОБА_4 своєю безпідставною та протиправною бездіяльністю з неповернення майна порушує її право власності, вимоги КПК України щодо статусу вилученого під час обшуку майна та завдає моральної шкоди її малолітній дитині позбавленням її права користуватися ноутбуком для ігор, перегляду мультфільмів тощо, з огляд у на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення. Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий має право тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Відповідно до ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у ч. 2 цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу. Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено. Відтак, майно в неї було вилучено 28.01.2020 року. Їй відомо про те, що слідчий не звертався до суду з клопотанням про арешт зазначеного майна. Таким чином, 31.01.2020 року слідчий зобов`язаний був негайно повернути їй зазначене майно. Так як вилучене майно, всупереч вимогам КПК України, яких слідчий зобов`язаний неухильно дотримуватись, їй повернуто у встановлений законом строк (негайно) не було, вона звернулась до слідчого з клопотанням про повернення зазначеного майна (копія додається) , отриманого канцелярією ГУ ДПС Сумської області 06.02.2020 року. Згідно ст. 220 КПК України строк розгляду слідчим клопотання складає не більше трьох днів з моменту отримання. Та, за наявності відповідних підстав, таке клопотання має бути задоволено. Проте, слідчий ОСОБА_4 відповідь на зазначене клопотання у встановлений законом строк не надав та в телефонній розмові повертати належне майно безпідставно відмовився, всупереч нормам КПК України, зокрема ч. 5 ст. 171 КПК України. Водночас, ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При цьому, ч. 1 ст. 9 КПК України передбачає, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Ст. 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Також, згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Окрім того, слідчим безпідставно було вилучено належне їй майно, так як воно не має та не може мати жодного відношення до розслідуваного кримінального правопорушення, вона навіть не є суб`єктом вказаного правопорушення. В ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку не було надано прямого дозволу на вилучення вказаних речей та при вилученні слідчим не встановлювалось, з якою метою та в яких цілях нею використовується телефон та її малолітньою донькою ноутбук, а її пояснення до уваги прийнято не було. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - володільцем тимчасово вилученого майна. Відповідно до вимог ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Так як строк повернення майна настав 31.01.2020 року, а строк відповіді на її клопотання про повернення мана 10.02.2020 року, вона просила вважати дану скаргу поданою в строк, передбачений нормами КПК України. Відповідно до вищевикладеного, керуючись ч. 3 ст. 169, ч. 5 ст. 171, ч. 1 ст. 303, ст. 307 КПК України, вона просила: 1. Розглянути дану скаргу. 2. Зобов`язати старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 32019200000000080, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, повернути належне їй ОСОБА_3 , майно, вилучене у ході обшуку 28.01.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: - мобільний телефон марки Iphone X чорного кольору, серійний номер НОМЕР_1 ; - ноутбук марки HP model 3168 NGW, SN#CND7315MCP (вхідний № 7348/20 від 12.02.2020 року) (а. с. 2, 3) .

13.02.2020 року старший слідчий з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_4 надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м Суми письмові пояснення щодо скарги ОСОБА_3 про неповернення тимчасово вилученого майна кримінальному провадженні № 32019200000000080 від 23.12.2019 року, із змісту яких вбачається, що СУ ФР ГУ ДФС у Сумській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32019200000000080 від 23.12.2019 року за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України. Досудовим розслідуванням було встановлено, що група осіб у складі: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , організували та контролюють діяльність ряду підприємств, а саме: ТОВ Гарант Ойл Груп (код 40032787) , ТОВ НВО-Житомирпромбуд (код 35611258) , ТОВ ТД Каратнафтохім (код 41885876) , ТОВ Нафтатрейдгруп (код 39839333) , ТОВ Юавто Ком (код 39458453) , ТОВ Стандарт Оіл Груп (код 39475050) , ТОВ ТД Газтрейд 2004 (код 41886288) , ТОВ Грін Форсес (код 42163942) , ТОВ Лів-Транс Оіл (код 42945473) , ТОВ Тарвос Оіл (код 41453355) , ТОВ Градіен Ойл (код 42619423) , які протягом 2019 року здійснювали реалізацію нафтопродуктів за готівку в адресу фізичних осіб, не зареєстрованих як платники податків (у тому числі й акцизного податку) та не мають власних або орендованих акцизних складів. Вказана протиправна діяльність ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 здійснюється за активного пособництва ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зокрема ОСОБА_7 виконує функції щодо підбору покупців та закупівлі нафтопродуктів з метою їх подальшого продажу організаторами, а ОСОБА_8 здійснює доставку нафтопродуктів, отримує готівкові грошові кошти від покупців та передає їх організаторам. За вказані дії ОСОБА_5 та його пособники отримають грошову винагороду в розмірі 4 6 % від загального обсягу операцій. Крім того, в ході проведення досудового розслідування було встановлено, що під час проведення операцій з реалізації та постачання нафтопродуктів складаються декілька екземплярів товарно-супровідних документів (ТТН) . В перших екземплярах, які надаються водіям, вказується фактична адреса доставки товару та вага вантажу, який перевозиться водіями, а у третьому екземплярі, який передається ОСОБА_3 , зазначається поставка на підконтрольні СГД та їх акцизні склади, що є недостовірною інформацією. На підставі ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 21.01.2020 року по справі № 592/807/20, провадження № 1-кс/592/451/20 28.01.2020 року було проведено обшук квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та фактично використовується нею в своїй діяльності, в ході проведення якого було вилучено документи та майно, зокрема, мобільний телефон марки iPhone Х чорного кольору, серійний номер НОМЕР_1 та ноутбук марки HP model: 3168 NGW, S/N#СND7315MCP. Водночас, зі змісту ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 21.01.2020 року по справі № 592/807/20, провадження № 1-кс/592/451/20 про надання дозволу на проведення обшуку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , було прямо надано дозвіл на відшукання та вилучення комп`ютерної техніки (системні блоки, ноутбуки, планшети, жорсткі диски, тощо) та мобільних телефонів із встановленими SIM-картками та програмами Viber , WhatsApp , Telegram , за допомогою яких здійснюється пересилання текстових та інших файлів для конспірації протиправної діяльності, а за таких обставин вилучене майно, в розумінні ст. ст. 167, 236 КПК України, не є тимчасово вилученим майном та звернення до слідчого судді з клопотанням про їх арешт в порядку ч. 5 ст. 171 КПК України не потребує. Таким чином, він вважає, що скарга ОСОБА_3 щодо неповернення тимчасово вилученого майна не підлягає задоволенню (вхідний № 7552 від 13.02.2020 року) (а. с. 17, 18) .

В судовому засіданні власниця майна ОСОБА_3 надала пояснення, аналогічні викладеним в скарзі, просила її задовольнити.

В судовому засіданні старший слідчий з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_4 надав пояснення, аналогічні викладеним в письмових поясненнях, категорично заперечував проти задоволення скарги, просив скаргу залишити без задоволення.

Оголосивши скаргу власниці майна ОСОБА_3 на бездіяльність старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_4 щодо неповернення тимчасово вилученого майна, вислухавши пояснення власниці майна ОСОБА_3 , вислухавши пояснення старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_4 , дослідивши документи та копії документів, доданих до скарги, враховуючи наявність судових рішень, які містяться з Єдиному державному реєстрі судових рішень в режимі повного доступу, не вирішуючи питання, що можуть стати предметом судового розгляду в цьому кримінальному провадженні, прихожу до наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 21.01.2020 року по справі № 592/804/20, провадження № 1-кс/592/448/20 клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_4 було задоволено. Було ухвалено надати дозвіл на обшук в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належать на праві власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та фактично використовуються нею у своїй діяльності, з метою виявлення та вилучення предметів, документів та товарно-матеріальних цінностей, які були знаряддями вчинення злочинів, зберегли на собі сліди злочинів або були об`єктом злочинних дій, а саме: документи фінансово-господарської діяльності ТОВ Гарант Ойл Груп (код 40032787) , ТОВ НВО-Житомирпромбуд (код 35611258) , ТОВ ТД Каратнафтохім (код 41885876) , ТОВ Нафтатрейдгруп (код 39839333) , ТОВ Юавто Ком (код 39458453) , ТОВ Стандарт Оіл Груп (код 39475050) , ТОВ ТД Газтрейд 2004 (код 41886288) , ТОВ Грін Форсес (код 42163942) , ТОВ Лів-Транс Оіл (код 42945473) , ТОВ Тарвос Оіл (код 41453355) , ТОВ Градіен Ойл (код 42619423) , ТОВ А-Муссон (код 31066501) , ПП Агрофірма Журавка (код 30903248) , ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_2 ) , ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_3 ) , ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_4 ) , ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_5 ) , ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_6 ) , ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_7 ) , ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_8 ) , ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_9 ) за 2019 рік: документи, які підтверджують обсяги і вартість придбання товарно-матеріальних цінностей, їх використання, обсяги і вартість фактично реалізованих ТМЦ; у тому числі договори, додаткові угоди, специфікації, накладні, прибуткові накладні, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, банківські виписки, чеки, готівкові грошові кошти, чекові книжки, печатки суб`єктів господарювання, акти приймання-передачі виконаних робіт чи наданих послуг, товарно-транспортні накладні, міжнародні товарно-транспортні накладні (СМR) , сертифікати якості на товар, рахунок-фактура, чорнові записи щодо придбання і використання ТМЦ, реалізації ТМЦ, товарно-матеріальні цінності, у тому числі паливно-мастильні матеріали та інші предмети й документи, що свідчать про обставини вчинення злочину і які мають значення для встановлення істини; комп`ютерна техніка (системні блоки, ноутбуки, планшети, жорсткі диски, тощо) , за допомогою якої ведеться бухгалтерська документація та формується податкова звітність, носії інформації (компакт-диски, флеш-накопичувачі, та інші носії) , на яких зберігаються електронні версії бухгалтерських документів, системи відеоспостереження (відеонагляду) , на яких можуть бути записи дій та розмов, здійснених в приміщеннях, мобільні телефони із встановленими SIM-картками та програмами Viber , WhatsApp , Telegram , за допомогою яких здійснюється пересилання текстових та інших файлів для конспірації протиправної діяльності, інші предмети, що свідчать про обставини вчинення злочинів і які мають значення для встановлення істини у провадженні, які можуть бути засобами для розкриття злочинів і виявлення винних або для спростування обвинувачення чи пом`якшення відповідальності. Строк дії ухвали п`ятнадцять днів з дня постановлення ухвали. Право проведення обшуку було ухвалено надати групі слідчих у кримінальному провадженні № 32019200000000080 старшому слідчому з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_4 , заступнику начальника першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_17 , старшому слідчому з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_18 , старшому слідчому з ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_19 , старшому слідчому з ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_20 , старшому слідчому з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_21 , старшому слідчому з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_22 , заступнику начальника управління начальнику першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_23 , начальнику другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_24 . Ухвала набрала законної сили 21.01.2020 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/87155502) (а. с. 4, 5) .

Згідно ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

У відповідності до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Згідно ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Із змісту підрозділу 1.2. Оскарження бездіяльності слідчого, прокурора з неповернення тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 року вбачається, що відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у ч. 2 цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. КПК України передбачає можливість тимчасового вилучення майна у трьох випадках: 1) у затриманої особи; 2) при проведенні огляду; 3) при проведенні обшуку. Майно є тимчасово вилученим до його повернення або вирішення питання про його арешт. Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно повинно бути негайно повернуто особі, у якої воно вилучено. Саме невиконання процесуального обов`язку щодо негайного повернення майна особі й зумовлює існування процесуального механізму щодо оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, визначеного в п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України. У контексті питання про суб`єкта, який наділений повноваженням оскаржити бездіяльність з неповернення майна, необхідно враховувати, що п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачає процесуальну можливість оскарження трьох видів бездіяльності, а перелік суб`єктів оскарження єдиний для всіх видів. Водночас одним із таких суб`єктів є володілець тимчасово вилученого майна, який, зокрема, і наділений правом оскарження бездіяльності, яка аналізується в межах цього підрозділу. Результат аналізу судової практики свідчить про те, що неоднаково і не завжди обґрунтовано вирішується питання участі представника власника тимчасово вилученого майна у справах цієї категорії. Так, в одних випадках слідчі судді повертають скарги на бездіяльність слідчого, подані захисником в інтересах скаржника, оскільки захисник не є володільцем тимчасово вилученого майна. В інших випадках слідчі судді обґрунтовано розглядають такі скарги на бездіяльність слідчого по суті, оскільки правовідносини, які виникають у зв`язку з такими скаргами, не виключають представництво. Слідчим суддям необхідно ретельно оцінювати підстави віднесення певного майна до категорії тимчасово вилученого в розумінні ст. 167 КПК України, оскільки вони залежать від процесуального порядку його одержання органом досудового розслідування. Зокрема, такий порядок регламентовано положеннями п. 6 ч. 2 ст. 235, ст. 236 КПК України, згідно з якими ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити відомості про речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук. Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. На підставі ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право оглядати і вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном. Таким чином, якщо стосовно вилученого під час обшуку майна, яке не було включено до відповідного переліку, передбаченого в ухвалі слідчого судді, слідчий, прокурор не внесли клопотання в порядку і строки, встановлені ч. 5 ст. 171 КПК України, слідчі судді обґрунтовано задовольняють скарги на бездіяльність зазначених суб`єктів з неповернення відповідного майна. Водночас результати аналізу судової практики свідчать про те, що володільці вилученого майна або їх представники досить часто у відповідних скаргах порушують питання повернення майна, яке було включене до переліку, щодо якого здійснювався обшук. Слідчі судді у таких випадках обґрунтовано відмовляють у задоволенні скарг, оскільки вилучення майна, яке відповідає передбаченим ч. 2 ст. 167 КПК України ознакам, у такий спосіб не зумовлює необхідності додаткового накладення арешту на таке майно в порядку ч. 5 ст. 171 КПК України. Таким чином, правильність розгляду скарг на бездіяльність стосовно неповернення тимчасово вилученого майна значною мірою залежить від чіткості переліку, сформованого в ухвалі слідчого судді про обшук. Отже, слідчим суддям, з огляду на непорушність права власності, слід ретельно оцінювати доводи скаржника стосовно того, що вилучення певного майна здійснене з виходом за межі, регламентовані ухвалою про обшук. На окрему увагу заслуговують питання, пов`язані з обчисленням строку на звернення зі скаргою на бездіяльність з неповернення тимчасово вилученого майна. У судовій практиці мають місце випадки застосування положень ст. 304 КПК України щодо граничного строку аналізованого виду бездіяльності, починаючи з того моменту, коли особа дізналась про відповідне неповернення тимчасово вилученого майна, у зв`язку з чим слідчі судді ухвалюють рішення про повернення таких скарг на підставі п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України з огляду на пропущений скаржником десятиденний строк. Цей підхід не можна визнати обґрунтованим, враховуючи таке. В ч. 1 ст. 304 КПК України встановлено строки звернення особи зі скаргою, у тому числі на бездіяльність, які становлять 10 днів з моменту такої бездіяльності. Однак, на відміну від бездіяльності, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та бездіяльності, що полягає у нездійсненні окремих процесуальних дій, які слідчий чи прокурор зобов`язані вчинити, бездіяльність з неповернення майна слід віднести до категорії триваючих. Так, результати аналізу змісту ч. 5 ст. 171 КПК України свідчать про те, що вона встановлює обов`язок слідчого, прокурора подати клопотання про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна. У свою чергу, за умови невиконання такого обов`язку у зазначених суб`єктів виникає інший обов`язок - негайно повернути особі вилучене майно, строк виконання якого не обмежується в часі, а отже, моментом завершення виконання такого обов`язку є винятково його виконання. Саме тому немає підстав повертати скарги на бездіяльність, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, з підстав пропущеного строку звернення з такою скаргою, оскільки така бездіяльність має лише початковий момент, однак не має кінцевого строку. Як випливає з аналізу судової практики, є поодинокі випадки необґрунтованої відмови у відкритті провадження за скаргою на бездіяльність з неповернення тимчасово вилученого майна, яка недостатньо коректно з цього приводу сформульована скаржником. Слідчим суддям доцільно уникати таких порушень. Також у судовій практиці є випадки прийняття неналежних процесуальних рішень за результатами розгляду скарг на аналізований вид бездіяльності. Зокрема, замість рішення про відмову в задоволенні скарги слідчі судді приймають рішення про її повернення (опублікування в періодиці: Закон і Бізнес, 2017, 03, № 12, Закон і Бізнес, 2017, 04, № 13) .

Таким чином, оскільки власниця майна ОСОБА_3 не довела того, що вилучене майно, в розумінні ст. ст. 167, 236 КПК України, має статус тимчасово вилученого, оскільки вилучені речі та документи під час проведення обшуку 28.01.2020 року на підставі ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 21.01.2020 року по справі № 592/807/20, провадження № 1-кс/592/451/20, входять до переліку, щодо якого прямо було надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, не вважаються тимчасово вилученим майном, оскільки вилучення майна, яке відповідає передбаченим ч. 2 ст. 167 КПК України ознакам, у такий спосіб не зумовлює необхідності додаткового накладення арешту на таке майно в порядку ч. 5 ст. 171 КПК України, відтак прихожу до висновку про те, що у задоволенні скарги власниці майна ОСОБА_3 на бездіяльність старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_4 щодо неповернення тимчасово вилученого майна слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 21, 100, 167, 169, 171, 236, 375, 376 КПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні скарги власниці майна ОСОБА_3 на бездіяльність старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_4 щодо неповернення тимчасово вилученого майна відмовити.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали слідчого судді.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого оскарженню не підлягає і заперечення проти неї може бути подане під час підготовчого провадження в суді.

Ухвала слідчого судді, яка не може бути оскаржена, набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1