Рішення

від 19.02.2020 по справі 695/3907/18

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/3907/18

номер провадження 2/695/139/20

19 лютого 2020 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Середи Л.В.,

за участю секретаря - Оніщенко Н.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на майно останньої, до складу якого серед іншого ввійшли: жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка, площею 2,9606 га, для ведення товарно-сільськогосподарського виробництва, кадастровий 7125189600:03:000:0527, що розташована за адресою: Черкаська область, Чорнобаївський район, адміністративні межі Франківської сільської ради.

За свого життя ОСОБА_3 склала заповіт, відповідно до якого заповіла все належне їй спадкове майно ОСОБА_2 .

Разом із тим відповідач по справі ОСОБА_2 спадщину після смерті своєї матері не прийняв та фактично спадковим майном не користується. Позивач наполягає, що ОСОБА_3 була матір`ю позивача, з якою вона проживала разом на час відкриття спадщини, а тому вона звернулася до нотаріальної контори у шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини.

Однак нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, а тому остання, вважаючи свої права порушеними, звернулася до суду із відповідним позовом.

У судове засідання позивач не з`явилась, однак від її представника ОСОБА_4 надійшла заява, відповідно до якої останній просив суд розгляд справи проводити за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився із невідомих для суду підстав, відзиву до суду не направив, із будь-якими клопотаннями до суду не звертався, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, у тому числі і шляхом розміщення повідомлення про виклик до суду на офіційному сайті суду.

За таких обставин, враховуючи неодноразову неявку відповідача в судове засідання, що ставало підставою для його перенесення, з метою дотримання прав позивача в тому числі на своєчасний захист її прав, суд керуючись нормами ст. 223 ЦПК України вважає за можливе здійснити розгляд даної справи за відсутності відповідача.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення.

При цьому суд виходить з наступних підстав.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, визнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту прав, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається після смерті особи.

Відповідно до свідоцтва про смерть (серії НОМЕР_1 від 01.11.2011 року) ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис №120.

Нормами ст. 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Частиною 1 та 2 ст. 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Позивач у своєму позові зазначає, що за свого життя ОСОБА_3 склала заповіт від 22.07.2005 року, реєстр №43, відповідно до якого заповіла все належне їй спадкове майно брату позивача - ОСОБА_2 .

Разом з тим ОСОБА_2 своїм правом на спадщину не скористався та спадщину належним чином не прийняв.

Вказані доводи позивача стверджуються заявою ОСОБА_2 до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, відповідно до якої останній безумовно і остаточно відмовився від будинку після смерті матері ОСОБА_3 .

Окрім того суд зважає і на те, що рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29.11.2013 року за ОСОБА_1 було визнано право власності на земельну ділянку площею 2,96 га, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Чорнобаївський район, адміністративні межі Франківської сільської ради та належала ОСОБА_3 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЧР №023270.

У відповідності до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно з ч. 1 та 3 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Аналіз норм чинного законодавства дає підстави прийти до висновку про те, що для прийняття спадщини встановлено шестимісячний термін з дня її відкриття. Цей термін дає можливість спадкоємцю реально скористатися своїм правом і таким чином гарантує здійснення суб`єктивних прав на спадкоємство.

Якщо спадкоємець у вказаний термін спадщину не прийме, або відмовиться від неї то право на її прийняття він втрачає.

Судом встановлено, що відповідач від прийняття спадщини після смерті своєї матері за заповітом відмовився, хоча і поза межами шестимісячного терміну, а частина спадкового майна уже належить позивачу на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, а тому суд приходить до переконання, що відповідач скористався своїм правом на прийняття спадщини та відмови від неї, за таких обставин спадкування має здійснюватися за законом.

Позивач є дочкою ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про народження (серії НОМЕР_2 від 27.02.1952 року), а також свідоцтвом про укладення шлюбу (серії НОМЕР_3 від 15.03.1974 року), з якого вбачається, що позивач змінила прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 в наслідок укладення шлюбу.

Окрім того вказана обставина встановлена рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 12.02.2018 року, а тому додатковому доказуванню не підлягає.

Таким чином судом встановлено, що позивач по справі є дочкою померлої ОСОБА_3 , має право на спадкування за законом та відноситься до першої черги спадкування.

Як вбачається з копії спадкової справи, яка надана Чорнобаївською державною нотаріальною конторою, спадкоємець ОСОБА_1 єдиний спадкоємець, яка звернулась до нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом.

Вказані обставини дають підстави суду прийти до переконання, що відповідач по справі своїм право на спадщину не скористався, жодних дій спрямованих на її прийняття не вчинив, а тому вважається таким, що не прийняв її.

За таких обставин спадкування майна, яке залишилося не успадкованим здійснюється у порядку спадкування за законом.

Відповідно до загальних норм закріплених в ст. 1216 та 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Так згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як вбачається з постанови державного нотаріуса Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 10.01.2018 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , заявнику відмовлено, оскільки спадкодавець не розділив спадщину у своєму заповіті між спадкоємцями.

Разом з тим, на підставі норм, які зазначені вище спадкування здійснюється за законом, оскільки спадкоємець за заповітом вчасно спадщину не прийняв, фактично від спадщини відмовився, а тому позивач має право на спадкування вказаного вище майна після смерті її матері.

Належність ОСОБА_3 вказаного будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , стверджується Договором купівлі-продажу від 19.04.1996р. реєстр. № 871, а також відповідною довідкою КП Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації від 07.05.2014 року за №379, з якої вбачається, що домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано у Золотоніському відділку комунального підприємства Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_7 .

Згідно із ст. 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності є смерть власника, то первинна реєстрація права власності в такому випадку не може бути проведена на померлого, оскільки власник спадкового майна помер, а за життя право власності не було зареєстровано в належному порядку, то визначення належності зазначеного майна повинно проводитись шляхом визнання права власності за спадкоємцем, який подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини чи іншим чином має право на спадщину.

Нормами ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач належним чином прийняла спадщину після смерті своєї матері, яка вказане нерухоме майно заповіла ОСОБА_2 , однак останній своїм правом на спадщину не скористався та спадщину у встановлений термін не прийняв, а позивач прийняла спадщину після смерті своєї матері, а тому позов підлягає до повного задоволення.

На підставі зазначеного та керуючись

ст., ст. 346, 1268 ЦК України та ст.,ст. 76, 264,

ст.265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її матері ОСОБА_3 , право власності на жилий будинок з господарсько-побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою:. АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення в порядку визначеному ст.,ст. 354-356 ЦПК України.

Суддя: Середа Л.В.