Рішення

від 13.02.2020 по справі 517/38/20

ФРУНЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 517/38/20

Провадження № 2/517/37/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року смт. Захарівка

Фрунзівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Тростенюка В.А.,

при секретареві Грабовій І.Г.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Захарівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Захарівської селищної ради Захарівського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить визначити йому додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном шість місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 , відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 4,25 гектара, кадастровий номер земельної ділянки 5125255100:01:002:0318, розташованої на території Захарівської селищної ради Захарівського району Одеської області.

Померлою ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_3 було складено заповіт від 18 грудня 2003 року в смт. Фрунзівка Фрунзівського району Одеської області, відповідно до якого, вищевказану земельну частку спадкодавець заповіла доньці ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , так і не прийнявши спадщину.

Для отримання спадщини позивач не зміг у встановлений строк звернутись із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, оскільки знав про існування заповіту, але був необізнаний в законодавстві України, так як не володіє достатніми знаннями в юриспруденції, і вирішив, що спадщину повинен оформлювати та вже оформив на себе син покійної ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Але в листопаді 2019 року дізнався від орендаря, який обробляє вищевказану земельну ділянку, що досі земельна ділянка неоформлена, і він єдиний спадкоємець після покійної матері ОСОБА_2 .

Позивач постійно не проживав разом з матір`ю на час відкриття спадщини і протягом шести місяців не подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини матері, оскільки був переконаний, що спадщину оформили інші спадкоємці, що пояснює наявністю у нього поважних причин та підстав для визначення йому за судовим рішенням додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини матері.

Позивач у судове засідання не з`явився, але попередньо надав до суду клопотання, в якому вказав, що вимоги позовної заяви підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити та розглядати справу без його участі. Зазначивши, що проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує, у разі неявки відповідача (а.с. 28).

Представник відповідача Захарівської селищної ради Захарівського району Одеської області у судове засідання не з`явився, надавши суду заяву про визнання позовних вимог, в якій вказав, що повністю визнає позовні вимоги і не заперечує проти їх задоволення, просить суд розглядати справу за його відсутності (а.с. 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 04 вересня 2014 року, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Фрунзівському району Великомихайлівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області (а.с. 6).

Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 15 грудня 1958 року, виданим Фрунзівським рай бюро ЗАГС Одеської області, на ім`я позивача - ОСОБА_1 (а.с. 8).

Після смерті матері ОСОБА_2 , відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 4,25 гектара, кадастровий номер земельної ділянки 5125255100:01:002:0318, що належала їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 294195 виданого головою Фрунзівської районної державної адміністрації від 10.05.2006 року на підставі розпорядження Фрунзівської районної адміністрації Одеської області від 26 грудня 2005 року № 742/2005, яка розташована на території Фрунзівської селищної ради Фрунзівського району Одеської області масив 70, ділянка 4 (а.с. 13).

Згідно довідки Захарівської селищної ради Захарівського району Одеської області № 6950 від 01.11.2019 року, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно постійно проживала та була зареєстрована до дня своєї смерті, в будинку б/н . по АДРЕСА_2 . У житловому будинку, який розташований за вищевказаною адресою, крім покійної ОСОБА_2 на день її смерті та до цього часу зареєстрованих і постійно проживаючих громадян немає (а.с. 9).

Померлою, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було складено заповіт від 17 грудня 2003 року в смт. Фрунзівка Фрунзівського району Одеської області, відповідно до якого, земельну частку (пай), що посвідчено сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД в„– 0198469, ОСОБА_2 , заповіла доньці - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка ІНФОРМАЦІЯ_2 - померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 08 жовтня 2014 року, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Іллічівського районного управління юстиції в Одеській області, так і не прийнявши спадщину (а.с. 7, 14).

ОСОБА_1 не зміг у встановлений строк звернутись із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, оскільки знав про існування заповіту, але був необізнаний в законодавстві України, так як не володіє достатніми знаннями в юриспруденції, і вирішив, що спадщину повинен оформлювати та вже оформив на себе син покійної ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Але в листопаді 2019 року дізнався від орендаря, який обробляє вищевказану земельну ділянку, що досі земельна ділянка неоформлена, і він єдиний спадкоємець після покійної матері ОСОБА_2 .

Позивач постійно не проживав разом з матір`ю на час відкриття спадщини і протягом шести місяців не подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини матері, оскільки був переконаний, що спадщину оформили інші спадкоємці, що пояснює наявністю у нього поважних причин та підстав для визначення йому за судовим рішенням додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини матері.

ОСОБА_1 звернулася із відповідною заявою до Захарівської районної державної нотаріальної контори з метою оформлення права на спадщину. Однак, постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 13 листопада 2019 року державний нотаріус Романова Ірина Сергіївна відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , в зв`язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 10).

З витребуваної судом інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 59189827 від 28.01.2020 року вбачається, що відсутня будь-яка інформація стосовно спадщини ОСОБА_2 (а.с. 24-25).

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 59189837 від 28.01.2020 року вбачається, що наявний заповіт, номер в реєстрі 221, посвідчений 17.12.2003 року Захарівською селищною радою Захарівського району Одеської області, заповідач ОСОБА_2 (а.с. 26-27).

Оцінюючи встановлені обставини та правовідносини, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно до положень ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1233 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За положеннями ч.ч. 1, 2, 3 ст. 1254 ЦК України, заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30. 05. 2008 року, Про судову практику у справах про спадкування , особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Відповідно до статті 63 Закону України Про нотаріат нотаріус або в сільських населених пунктах посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

У постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 року у справі № 6-496цс17 (яка в силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України, має враховуватися судом при застосуванні норм права) висловлено правову позицію стосовно того, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі "Ілхан проти Туреччини" від 27.06.2000 р., при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Виходячи із сформованої практики цього ж Суду, ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті, є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Виходячи із положень книги 6 Цивільного кодексу України, спадкове право захищає власність фізичних осіб, позивач є спадкоємцем за заповітом, усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, становитиме майно позивача виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб`єктом яких він є.

У позовній заяві позивач зазначає, що знав про існування заповіту, але був необізнаний в законодавстві України, так як не володіє достатніми знаннями в юриспруденції, і вирішив, що спадщину повинен оформлювати та вже оформив на себе син покійної ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Але в листопаді 2019 року дізнався від орендаря, який обробляє вищевказану земельну ділянку, що досі земельна ділянка неоформлена, і він єдиний спадкоємець після покійної матері ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Пунктом 27 Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції передбачено, що, виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін, та, враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, судом встановлено, що позивач у встановлений строк до нотаріуса з питанням прийняття спадщини не звернувся, оскільки постійно не проживав разом з матір`ю на час відкриття спадщини і протягом шести місяців не подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини матері, оскільки був переконаний, що спадщину оформили інші спадкоємці, що пояснює наявністю у нього поважних причин та підстав для визначення йому за судовим рішенням додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини матері.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що відповідач визнав позов, судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Захарівської селищної ради Захарівського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженцю смт. Фрунзівка Одеської області, мешканцю с. Глибокояр Захарівського району Одеської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном шість місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Фрунзівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 19 лютого 2020 року.

Суддя: