Рішення

від 19.02.2020 по справі 484/5029/19

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/5029/19

Провадження № 2/484/283/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19 лютого 2020 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Маржиної Т.В.

за участю секретаря судового засідання - Мирошниченко Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Універсальна біржа "Південь", про визнання права власності на будинок та земельну ділянку, ціна позову, 107 037 грн. 50 коп.,

за відсутності сторін, представника третьої особи, -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з наданим позовом, мотивуючи тим, що 26.05.2000 року вона та ОСОБА_2 уклали договір № 210 купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна - 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 . Зазначений договір вони посвідчили в Первомайській філії універсальної біржі "Південь", не знаючи про те, що згідно законодавства такий договір потребує обов`язкового нотаріального посвідчення. Всі умови договору і ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 виконали. З часу придбання будинку ніяких претензій, жодних заперечень зі сторони ОСОБА_2 до неї не надходило. Протягом дев`ятнадцяти років вона відкрито користується будинком, регулярно сплачує комунальні послуги, утримує його в належному санітарно-технічному стані, здійснює будівельно-ремонтні роботи та обробляє присадибну ділянку. На даний час вона вирішила розпорядитись належним їй будинком шляхом продажу, однак нотаріусом було їй відмовлено у посвідченні договору купівлі-продажу та рекомендовано звернутись до суду.

Крім того, вищезазначений будинок розташований на 1/2 частині земельної ділянки площею 0,0840 га кадастровий номер 4810400000:07:063:0007, яка була надана ОСОБА_3 в приватну власність для обслуговування житлового будинку. Договір купівлі-продажу земельної ділянки вона з ОСОБА_2 або ОСОБА_3 не укладала, оскільки вважала, що з переходом права власності на будинок автоматично відбулася і купівля земельної ділянки, на якій він розташований. З моменту укладення договору купівлі-продажу позивачка користується земельною ділянкою в особистих цілях; жодних претензій до неї від ОСОБА_2 або ОСОБА_3 , з приводу незаконного придбання чи користування землею не було. За таких обставин просить визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку та на 1/2 частину земельної ділянки.

На виконання вимог ухвали про залишення без руху від 01.11.2019 року позивачкою подано заяву з доданими до неї документами.

Ухвалою суду від 15.11.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрите

провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено

справу до підготовчого засідання.

Відзиву на позовну заяву або заперечень проти позову у встановлений судом строк

відповідачі, третя особа суду не надали.

Ухвалою суду від 09.01.2020 року закрито підготовче провадження та призначено

справу до судового розгляду по суті.

Позивачка в судове засідання не з`явилася; надала суду заяву, в якій просила розглянути справу в її відсутність і задовольнити позов.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився; про дату, час та місце розгляду

справи повідомлений шляхом направлення рекомендованого листа із повідомленням про

вручення.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, хоча відповідно до вимог ст.

128 ЦІІК України був своєчасно та належним чином повідомлений про день, час та місце

розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади

України, які наявні в матеріалах справи.

Відповідачі причини своєї неявки суду не повідомили, клопотань і доказів не надали.

Універсальна біржа "Південь" повідомлена про дату, час та місце розгляду справи

належним чином; представник в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не

повідомив.

Ухвалою суду від 19.02.2020 року вирішено провести заочний розгляд справи.

Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 26.05.2000 року між позивачкою та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна № НОМЕР_1 , який посвідчений Первомайською філією Універсальної біржі "Південь". Згідно зазначеного договору ОСОБА_2 продав позивачці 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , що копією зазначеного договору. Нотаріально договір не посвідчувався.

Тобто, сторонами під час укладення даного договору не дотримано вимог ст. 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року, який діяв на час виникнення спірних відносин) щодо обов`язкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Всі умови зазначеного договору сторонами виконані.

ОСОБА_1 16.06.2000 року зареєструвала право власності на 1/2 частину житлового будинку в КП "Первомайське міжміське бюро інвентаризації", що підтверджується копією виписки.

З часу придбання будинку ніяких претензій, жодних заперечень зі сторони ОСОБА_2 до неї не надходило. Протягом дев`ятнадцяти років вона відкрито користується будинком, регулярно сплачує комунальні послуги, утримує його в належному санітарно-технічному стані, здійснює будівельно-ремонтні роботи та обробляє присадибну ділянку.

Нині ОСОБА_1 вирішила розпорядитись належною їй частиною будинку шляхом продажу, однак постановою нотаріуса від 16.09.2019 року позивачці в оформленні правочину відмовлено, оскільки договір купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна № 210 від 26.05.2000 року нотаріально не посвідчений.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо його право оскаржується або не визнається іншою особою.

Згідно з ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 318 ЦК України встановлено, що усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Частинами 1, 2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч.3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, недійсним.

Відповідно до ст. 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) договір купівлі продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідченим; недодержання цієї вимоги призводило до недійсності договору (ст. 47 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 47 ЦК УРСР (в редакції 1963 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч.2 ст. 48 цього Кодексу.

Якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Аналогічні норми містяться у ч.2 ст. 220 ЦК України.

Судом встановлено, що всі умови договору купівлі-продажу сторонами виконанні. Позивачка зареєструвала своє право власності, що не дає можливості посвідчити договір нотаріально.

За таких обставин суд вважає, що наявні підстави для визнання за позивачкою права власності на 1/2 частинну житлового будинку.

Щодо визнання за позивачкою права власності на 1/2 частину земельної ділянки суд виходить з наступного.

Із Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-МК № 017740 від 20.03.1995 року, виданого на підставі рішення виконкому Первомайської міської ради № 82 від 01.03.1995року, вбачається, що ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0825 га в межах згідно з планом, розташовану по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, про що в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю зроблено запис № 4446.

Договір купівлі продажу земельної ділянки вона з ОСОБА_2 або ОСОБА_4 не укладала, оскільки вважала, що з переходом права власності на будинок автоматично відбулася і купівля земельної ділянки, на якій він розташований.

З часу укладення договору купівлі продажу позивачка користується земельною ділянкою в особистих цілях; жодних претензій до неї від ОСОБА_2 або ОСОБА_3 , з приводу незаконного придбання чи користування землею не було.

Відповідно до ст. 30 Земельного кодексу (в реакції 1990 року, який діяв на час

виникнення спірних відносин) при переході права власності на будівлю і споруду разом з

цими об`єктами у розмірах, передбачених ст. 67 цього Кодексу, і право власності або право

користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не

передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди.

Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004

року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних

справ , при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими

угодами, укладеними до 1 січня 2002 року, згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 Земельного Кодексу до набувача від відчужувача переходить належне йому право

власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та

споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження.

Відповідно до ст. 381 ЦК України садибою є земельна ділянка разом з розташованими

на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними

комунікаціями, багаторічними насадженнями, а у разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба.

Таким чином встановлено, що до теперішнього власника вказаного вище житлового

будинку позивачки у справі, право власності на земельну ділянку, на якій розташований

будинок, фактично не перейшло. Земельна ділянка на даний час зареєстрована за

ОСОБА_3 ,, хоча під час укладення договору купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна фактично

мала відчужуватися садиба. Інакше, ніж у судовому порядку, не можливо визнати за ОСОБА_1 право власності на прибудинкову земельну ділянку.

Отже, враховуючи вищезазначене, слід визнати за позивачкою право власності на 1/2

частину земельної ділянки, оскільки при переході права власності на 1/2 частину житлового

будинку до неї фактично перейшло і право власності на земельну ділянку, на якій цей

будинок розташований

За таких обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивачкою про відшкодування судового збору не заявлено.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 77-80, 89, 258, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Універсальна біржа "Південь", про визнання права власності на будинок та земельну ділянку, задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою м. Первомайська Миколаївської області, РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою м. Первомайська Миколаївської області, РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,0840 га кадастровий номер 4810400000:07:063:0007, яка передана для обслуговування житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 .

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачкою до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строків для подання апеляційної скарги та заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу або заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості про учасників справи:

Позивачка ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП невідомий.

Відповідач ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 ; РНОКПП невідомий.

Третя особа Універсальна біржа "Південь", адреса: 54055, м. Миколаїв, вул. Садова, 3; ЄДРПОУ 30333858

Повний текст судового рішення виготовлено 19 лютого 2020 року.

СУДДЯ: