Рішення

від 18.02.2020 по справі 750/14500/19

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/14500/19

Провадження № 2/750/335/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2020 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

судді Карапута Л.В.,

секретаря Пишенко М.М.,

за участі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представника Приватного підприємства «Телерадіоагенство «Терра» Бучак Н.М.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Телерадіоагенство «Терра» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за зустрічним позовом Приватного підприємства «Телерадіоагенство «Терра» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

24.12.2019 позивач звернувся до суду із позовом до Приватного підприємства «Телерадіоагенство «Терра» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, просить визнати незаконним та скасувати наказ директора Приватного підприємства «Телерадіоагенство «Терра» від 05.12.2019 року за № 71-К «Про звільнення з роботи» за яким: звільнено ОСОБА_1 з посади монтажника зв`язку-кабельника 2 розряду з 05 грудня 2019 року у зв`язку зі вступом на військову службу п. 3 ст. 36 КЗпП України; поновити ОСОБА_1 на посаді монтажника зв`язку-кабельника 2 розряду з 05.12.2019 року; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 грудня 2019 року по день ухвалення рішення у даній справі.

13.01.2020 Приватне підприємство «Телерадіоагенство «Терра» через канцелярію суду подав зустрічний позов до ОСОБА_1 про стягнення коштів в розмірі 232,49 грн.

Ухвалою суду від 14.01.2020 прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом.

Представник ОСОБА_1 первісний позов підтримала та просила задовольнити, проти задоволення зустрічного позову заперечувала.

Представник Приватного підприємства «Телерадіоагенство «Терра» проти первісного позову заперечувала, зустрічний позов підтримала та зазначила підставу ст. 127 КЗпП України.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що з 2010 року ОСОБА_1 працював у відповідача на посаді монтажника зв`язку-кабельника 2 розряду.

15.11.2019 року ОСОБА_1 було укладено контакт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового, сержантського та старшинського складу.

Наказом директора Приватного підприємства «Телерадіоагенство «Терра» від 05.12.2019 № 71-К ОСОБА_1 звільнено з займаної посади на підставі п. 3 ст. 36 Кодексу законів про працю України, про що позивачу направлено письмове повідомлення (а.с. 10).

Згідно з п. 3ст. 36 КЗпП Українипідставою припинення трудового договору є призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до ч. 3ст. 119 КЗпП України.

Відповідно до ч. 3ст. 119 КЗпП Україниза працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно доЗакону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертоюстатті 119 Кодексу законів про працю України,

Відповідно дост. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств установ і організацій,а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Тобто дія особливого періоду, під час якого за працівником зберігається робоче місце та середній заробіток відповідно дост. 119 КЗпП України, починається з моменту оголошення рішення про мобілізацію, включає строк проведення мобілізації або строк дії воєнного стану і частково відбудований період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до п. 2 прикінцевих положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року № 1275-VIIпоширено дію ч. 2 і 3 ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч. 3ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»та ч. 3ст. 119 КЗпП Українив редакції цьогоЗаконуна громадян України, які були призвані на військову службу на підставіУказу Президента України «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 14 січня 2015 року «Про часткову мобілізацію», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 15 січня 2015 року, з метою підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань України на рівні, що гарантує адекватне реагування на загрози національній безпеці держави, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено: «Оголосити та провести протягом 2015 року часткову мобілізацію у три черги протягом 210 діб із дня набрання чинності цим Указом».

З вищевказаного Указу вбачається, що ним встановлюється період проведення мобілізації.

Мобілізація передбачає комплекс заходів, здійснюваних, серед іншого,з метою переведення Збройних Сил України на організацію і штати воєнного часу.

У ч. 4ст. 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»зазначено, що зміст мобілізації становить переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, а також адміністративно-територіальних одиниць України на роботу в умовах особливого періоду.

Проте, закінчення періоду мобілізації не є самостійною підставою для припинення особливого періоду.Чіткого порядку припинення особливого періоду законом не визначено.

Положеннямист. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»передбачено також поняття демобілізації, як комплексу заходів, що проводяться з метою планомірного переведення Збройних сил України, інших військових формувань, на організацію і режим мирного часу.

Указами Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію»оголошено часткову мобілізацію, тобто розпочато особливий період.

Указом Президента України «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15» від 26 вересня 2016 року № 411/2016прийнято рішення провести у вересні - жовтні 2016 року звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно доУказу Президента України від 14 січня 2015 року N 15 «Про часткову мобілізацію», крім тих, які висловили бажання продовжувати військову службу.

При цьому рішення щодо проведення демобілізації Президентом України не приймалося.

Питання щодо наявності особливого періоду в державі поза періодом проведення мобілізації було предметом судового розгляду.

Вищий адміністративний суд України у постанові від 16 лютого 2015 року (справа N 800/582/14), виходячи із системного аналізу нормЗакону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду.

Крім того, Верховний Суд у листі від 13.07.2018 р. № 60-1543/0/2-18 повідомив, що особливий період діє в Україні з 17.03.2014, після оприлюдненняУказу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 "Про часткову мобілізацію". Президент України рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.Отже, Верховний Суд дотримується правової позиції, згідно з якою особливий період в Україні діє.

Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.02.2020 вибули до оперативно-тактичного угруповування "Північ" з 10.02.2020 року з метою залучення до складу сил та засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стимування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей, які залучаються та беруть безпосередню участь в операції обєднаних сил, забезпечення її проведення, для виконання службових (бойових) завдань старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 (а.с. 70).

Враховуючи те, що стан особливого періоду не припинився, а тому на позивача поширюється положенняст. 119 КЗпП Українищодо збереження місця роботи під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення. Узв`язку з цим звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі п. 3ст. 36 КЗпПє незаконним та підлягає скасуванню з поновленням його на роботі та звільнення позивача відбулося в період його відпустки.

Відповідно до довідки про заробітну плату №44 від 14.02.2020 середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 274 грн. 11 коп.

Враховуючи вище викладене, слід стягнути з Приватного підприємства «Телерадіоагенство «Терра» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 06.12.2019 по 19.02.2020 (53 дні) у розмірі 14527 грн. 83 коп. (53х274,11).

Також слід стягнути з Приватного підприємства «Телерадіоагенство «Терра» на користь держави судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.

07.11.2019 ОСОБА_1 подав на ім`я директора Приватного підприємства «Телерадіоагенство «Терра» заяву про надання йому щорічної відпустки тривалістю 15 календарних днів з 21.11.2019 р. по 05.12.2019 р. включно.

Наказом директора Приватного підприємства «Телерадіоагенство «Терра» від 14.11.2019 № 64-К ОСОБА_1 надана частина щорічної відпустки тривалістю 15 календарних днів з 21.11.2019 р. по 05.12.2019 р. включно за період роботи з 03.03.2019 р. по 02.03.2020 р.

14.11.2019 ОСОБА_1 була здійснена виплата відпускних відповідно до вищезазначеного наказу. Відповідно до платіжного дорученням № 4460 від 14.11.2019 ОСОБА_1 було виплачено 5166,53 грн., що включало в себе нараховані відпускні за 15 календарних днів з 21.11.2019 по 05.12.2019 включно та аванс по заробітній платі за робочі дні 15, 18, 19 та 20 листопада 2019 року.

Доводи представника Приватного підприємства «Телерадіоагенство «Терра» щодо того, що ОСОБА_1 при

розрахунку та виплаті відпускних були враховані робочі дні 15, 18, 19 та 20

листопада 2019 року, які не були відпрацьовані ним, у зв`язку із неявкою на роботу ОСОБА_1 15, 18, 19 та 20 листопада 2019 року, тому з підстав ст. 127 КЗпП України не підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у розмірі 232 грн. 49 коп., через необгрунтованість заявлених вимог та підстав позову, а тому в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.

Відповідно до ч.1ст. 137 ЦПКУкраїни витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч.8ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналізуючи викладені вище норми права, слід зазначити, що підставою для відшкодування відповідних судових витрат - в даному випадку витрат на професійну правничу допомогу - є детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також відповідні докази на підтвердження таких витрат.

При цьому, суд вважає, що відповідно до ч. 4ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на складання позову та подання його до суду, участі в судових засідання та значенням справи для сторони.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Телерадіоагенство «Терра» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Приватного підприємства «Телерадіоагенство «Терра» від 05.12.2019 року за № 71-к "Про звільнення з роботи" ОСОБА_1 з посади монтажника зв`язку-кабельника 2 розряду з 05 грудня 2019 року у зв`язку зі вступом на військову службу п. 3 ст. 36 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді

монтажника зв`язку-кабельника 2 розряду Приватного підприємства «Телерадіоагенство «Терра» з 06.12.2019 року.

Стягнути з Приватного підприємства «Телерадіоагенство «Терра» (місце знаходження: вул. Котляревського, 25, м. Чернігів, ідентифікаційний кодюридичної особив Єдиномудержавному реєстріпідприємств іорганізацій України24558439) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 14527 грн. 83 коп.

Стягнути зПриватного підприємства«Телерадіоагенство «Терра»на користьдержави судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.

Стягнути зПриватного підприємства«Телерадіоагенство «Терра»на користь ОСОБА_1 витратина професійнуправничу допомогув розмірі 1500 грн. 00 коп.

В задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства «Телерадіоагенство «Терра» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, відмовити.

Рішення в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду складено 19.02.2020.

Суддя Л.В.Карапута