Постанова

від 16.08.2007 по справі 21/264-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/264-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2007 року                                                                справа №21/264-07

Колегія суддів у складі:                          головуючого судді В.В. Афанасьєва,

                                                                                 судді А.І.Бухана,

                                                                                      судді В.О.Демченка

при секретарі Бенціонові З.О.,

за участю представників:

позивача                    -          Соколової Р.М.

відповідача                  -          не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання № 5 Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу  позивача                (вхідний № 2218Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від                                   14 червня 2007 року по справі № 21/264-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Юпітер-ЛТД”, м. Харків

до Закритого акціонерного товариства  "Олексіївський хлібозавод", м. Харків

про стягнення 19933,15 гривень

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 14 червня 2007 року по справі № 21/264-07 (суддя Пелипенко Н.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з ЗАТ "Олексіївський хлібозавод" на користь ТОВ фірми “Юпітер-ЛТД”480,90гривень пені, 102,00 гривень державного мита та 118,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження у справі, в частині стягнення з відповідача 5652,46 гривень заборгованості, припинено у зв'язку з відсутністю предмету спору. В решті позову відмовлено.

Позивач з вказаним рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині відмови в задоволені позову  ТОВ фірми “Юпітер-ЛТД” та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить відмовити позивачеві у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі а рішення господарського суду Харківської області по справі 21/264-07 залишити без змін. Його уповноважений представник в судове засідання не з'явився, проте 03 серпня 2007 року до канцелярії суду подав клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з відпусткою уповноваженого представника.

Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі та доводи сторін, заслухавши пояснення їх уповноважених представників, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив що:

04 січня 2005 року, між сторонами по справі було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідача автозапчастини, авто косметику та інші товарно - матеріальні цінності в асортименті, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити вказаний товар на умовах даного договору. Позивач  свої  зобов'язання  за  вказаним  договором  виконав  та  поставив відповідачу товар, обумовлений договором. Відповідно до п. 7.1. в. вищевказаного договору, відповідач зобов'язався здійснювати оплату товару з відстрочкою платежу на 15 календарних днів. Відповідач неналежним чином виконав своє зобов'язання з оплати поставленого   позивачем   товару,    внаслідок   чого   його   заборгованість   перед позивачем склала 10652,46 гривень Вказані обставини підтверджуються двосторонніми актами від 01.09.2006року,  06.10.2006року, що були підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств. 05.09.06року. відповідач надав позивачу гарантійного листа з графіком погашення заборгованості, в якому гарантував погашення заборгованості в сумі 10652,46 гривень протягом вересня - грудня 2006 року. Таким чином, сторони відступили від умов договору купівлі-продажу від 04.01.05 року., в частині строків виконання зобов'язання з оплати товару.

Відповідач погасив заборгованість частково в сумі 5000,00 гривень, що підтверджується двостороннім актом від 06.10.06 року. Отже, станом на 06. жовтня 2006 року, заборгованість відповідача склала 5652,46 гривень Станом на час звернення позивача з позовом, заборгованість відповідача складала 5652,46 гривень

В процесі розгляду справи 14.06.2007 року. відповідач оплатив заборгованість в сумі 5652,46 гривень, що підтверджено випискою з реєстру кредитних платіжних документів, отриманих 13.06.2007 року. для зарахування коштів на рахунок 26004820000941 ОКПО 14104950 ТОВ "Юпітер" в банку 351016 ХОФ АКБ СР "Укрсоцбанк". Таким чином, позовні вимоги на суму 5652,46 гривень підлягають припиненню.

Відповідно до п.8.2. вищевказаного договору, покупець (відповідач) за несвоєчасну оплату товару несе відповідальність, у вигляді штрафу в розмірі 0,3% від суми неоплаченого товару за кожен день прострочки, а також у вигляді пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення Відповідно до ч.1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Законом що визначає розмір штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" відповідальність за невиконання грошових зобов'язань у вигляді штрафу не передбачено.

Враховуючи викладене, суд відмовив позивачу в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 12272,69 гривень штрафу.

Враховуючи викладене та фактичну зміну сторонами строків оплати продукції позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню в сумі 480,90 гривень В іншій частині позовних вимог суд першої інстанції відмовив.

Проте викладені вище висновки господарського суду на думку колегії суддів  не  повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана  повна, правильна  та належна  правова оцінка, через що наявні  підстави для задоволення апеляційної скарги і  часткового скасування прийнятого по справі судового рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Як свідчать матеріали справи, господарський суд Харківської області не забезпечив повного додержання вимог статті 43 Господарського процесуального Кодексу України, всебічно, повно та об'єктивно не дослідив усі  фактичні обставини справи та оцінив наявні у ній докази  в їх сукупності, керуючись при цьому чинним законодавством України.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області не врахував, що відповідно до пункту  4 статті 231 ГК України, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При цьому колегія суддів погоджується з  висловленою у апеляційній скарзі  позицією позивача  стосовно того , що господарським судом першої інстанції достовірно встановлено факт несвоєчасної оплати ЗАТ «Олексіївський хлібозавод»вартості отриманого товару, що є неналежним виконанням зобов'язань по договору купівлі-продажу від 04.01.2005 року. Змін до вказаного договору, в тому числі і в частині зміни строків оплати поставленого товару, його сторонами не вносилось. Адже розділом 10 договору «Зміни та доповнення договору» сторони узгодили ([юрму та вид документу, який буде визнаний ними у якості документу, що змінює умови договору. Таким документом буде вважатись виключно викладений у письмовій формі протокол переговорів. Тому висновок суду про те, що сторони відступили від виконання умов договору в частині строків виконання зобов'язань з оплати товару суперечить статті 193 ГК України та статтям 526, 651 ЦК України, оскільки гарантійним листом ЗАТ «Олексіївський хлібозавод»лише гарантувало перерахування наявної за договором від 04.01.2005 року кредиторської заборгованості. При цьому  жодних  домовленостей щодо зміни визначеного пунктом 7 договору від 04.01.2005 року порядку розрахунків сторони договору не досягали. Проте, Господарський суд Харківської області при вирішенні спору наведеного до уваги не взяв і, припустившись помилки у застосуванні статті 193 ГК України та статей 526, 651 ЦК України, дійшов помилкового висновку про те, що гарантійним листом було змінено строки оплати отриманого товару у той час як насправді предметом даного листа є пропозиція  стосовно порядку та строків  погашення вже існуючої заборгованості. Відповідач  ні під час вирішення спору у господарському суді  області, ні у ході розгляду апеляційної скарги не надавав доказів одержання ним  письмової відповіді на згоду з вказаного вище приводу.Також відповідає чинному законодавству України , і насамперед  положенням  пункту 4 статті 231 ГК України, твердження позивача  про те, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в

розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).          

Всупереч вимогам статті 129 Конституції України стосовно дотримання при здійснення судочинства законності, тобто застосування до спірних правовідносин належних норм матеріального права з неухильним дотриманням їх дійсного змісту, Господарський суд зробив невірний висновок про те, що законом, який передбачає розмір штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Між тим  норми вказаного закону не підлягали застосуванню до спірних правовідносин, що виникли з приводу стягнення штрафу. До такого висновку слід дійти, оскільки положеннями Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»регламентовані лише правовідносини щодо нарахування пені.  Застосування штрафу за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу від 14.01.2005 року передбачено пунктом 8.2 цього договору. Тому при вирішенні спору в частині стягнення штрафу суд повинен був виходити з положень п. 8.2 договору, однак, в порушення статті 129 Конституції України не зробив цього.

Наведені відповідачем  у своєму відзиві на апеляційну скаргу  мотиви  на підтвердження прийнятого по справі судового рішення не відповідають як матеріалам справи, так і нормам  чинного законодавства України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, -

постановила:

У задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 14 червня 2007 року по справі № 21/264-07, скасувати в частині стягнення з відповідача 480,90 гривень пені, 102,00 гривень держмита та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Олексіївський хлібозавод" (вул. Котельниківська, 5, м. Харків, 61051, код в ЄДРПОУ 32947910, р/р 260033001306 в ХФ АТ "ВАБанк" м. Харкова, МФО 350620, р/р 26002035141500 в АКІБ "Укрсиббаніс м. Харкова, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Юпітер - ЛТД" (проку. Московський, 68/70, м. Харків, 61050, код в ЄДРПОУ 14104950, р/р 26004820000941 ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Харків, МФО 351016) штрафні санкції у розмірі 12272,69 гривень та пені у розмірі 2008 гривень, 200 гривень державного мита.

У іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Олексіївський хлібозавод" (вул. Котельниківська, 5, м. Харків, 61051, код в ЄДРПОУ 32947910, р/р 260033001306 в ХФ АТ "ВАБанк" м. Харкова, МФО 350620, р/р 26002035141500 в АКІБ "Укрсиббаніс м. Харкова, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Юпітер - ЛТД" (проку. Московський, 68/70, м. Харків, 61050, код в ЄДРПОУ 14104950, р/р 26004820000941 ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Харків, МФО 351016) понесені останнім витрати по сплаті державного мита  за подачу апеляційної скарги у розмірі 69,00 гривень

Доручити господарському суд Харківської області видати відповідні накази.

             Головуючий   суддя                                 В.В.Афанасьєв

                                      суддя                                       А.І.Бухан

                                      суддя                                        В.О.Демченко