Постанова

від 14.08.2007 по справі 35/260-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/260-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2007 р.                                                           Справа № 35/260-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Афанасьєв В.В., судді Бухан А.І. , Демченко В.О.

при секретарі Шкуренко Л.О.

за участю представників сторін:

позивача –не з‘явився

відповідача -  Рябініної М.М. (дов.б/н від 01.082007р.)

розглянувши розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вхідний №2215Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 08 червня 2007 року у справі № 35/260-07

за позовом Акціонерного товариства "Харківстальконструкція", м.Харків

до  Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський хлібозавод", м. Ізюм

про стягнення 1650,79 грн.

встановила:

16 квітня 2007 року позивач - Акціонерне товариство "Харківстальконструкція", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський хлібозавод" про стягнення 1650,79 грн. заборгованості за виконані позивачем підрядні роботи автокраном та автомобілем КрАЗ 250 бортовий, на виконання умов договору  підряду №26-06-У від 26.10.2006р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08 червня 2007 року у справі №35/260-07 (суддя Швед Е.Ю.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський хлібозавод" на користь Акціонерного товариства "Харківстальконструкція" заборгованість в розмірі 1650,79 грн., 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено.

        Відповідач з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 08 червня 2007 року; витрати, пов'язані зі сплатою держмита за подання апеляційної скарги та інформаційно-технічних послуг покласти на позивача.

Відповідач у скарзі, а також його повноважний представник у судовому засіданні посилаються на те, що рішення господарського суду Харківської області  від  08.06. 2007 року не обґрунтоване та таким, що прийняте з неповним з‘ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що договір на виконання підрядних робіт був укладений 26.10.2006 року, а самі роботи, наче б то були здійснені позивачем 3 та 4 жовтня 2006 року.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, його повноважний представник у судове засідання не прибув, хоча про місце і час розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 09.07.2007р. №93221650.

Заслухавши представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги,  перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню зважаючи на таке.

Як свідчать матеріали справи, 26 жовтня 2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №26-06-У (далі Договір), відповідно до умов якого позивач (підрядник) зобов'язався виконати роботи автокраном КС 35772 (державний №АХ 0163 АА) та автомобілем КрАЗ 250 бортовий (державний №АХ 0162 АА), а відповідач (замовник) зобов'язався прийняти роботи від позивача та здійснити за виконані роботи розрахунки.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що відповідач повинен був прийняти та оплатити за одну машино-годину автокрану 120,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 20 грн. та за одну машино-годину роботи автомобіля 60,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 10,00 грн.

Пунктом 3.2. Договору відповідач повинен був перерахувати на розрахунковий рахунок позивача оплату за роботу автокрана та автомобіля щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім місяцем на підставі актів виконаних робіт.

До матеріалів справи в обґрунтування вимог позовної заяви позивачем залучені товарно-транспортні накладні за 03.10.2006 р. та за 04.10.2006 р. та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000494 від 11 жовтня 2006 р., в якому визначена вартість виконаних робіт (послуг) у розмірі 1650,79 грн.

Як свідчать вище перелічені накладні та акт  здачі-прийняття робіт (надання послуг), в них відсутнє посилання на номер та дату укладеного між сторонами договору, так само позивачем і іншими документами не доведено того факту, що поставка здійснена у межах зазначеного Договору, у зв‘язку з чим колегія суддів вважає, що виконання робіт не можна вважати виконанням робіт саме по договору №26-06-У від 26 жовтня 2006 року.

Відповідні висновки апеляційним господарським судом зроблені також на підставі того, що умовами укладеного між сторонами Договору не передбачено виконання робіт на підставі товарно-транспортних накладних.

Позивачем будь-яких доказів, які б свідчили про те, що виконання робіт здійснене саме у межах спірного Договору надано не було.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст.ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; якщо він підписаний сторонами.

     Таким чином, колегією суддів зроблені висновки, що виконання робіт за вище переліченими накладними було здійснене поза межами дії вказаного договору.

    Згідно з положенням ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

     Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

      Колегія суддів вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та неправомірно задоволені місцевим господарським судом, оскільки позивачем до матеріалів справи не додані докази пред‘явлення у встановленому порядку вимоги про оплату а у наданих до матеріалів справи накладних строк оплати не встановлений.  

       Згідно зі статтею 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб‘єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

       Статтею 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств, організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

       Тобто, для звернення до суду з позовною заявою необхідно, щоб право особи було порушеним на момент такого звернення.

       Системний аналіз вищезазначених статей свідчить про те, що у даному випадку право позивача буде порушеним лише після того, як він пред‘явить відповідачу  вимогу про оплату виконаних робіт та така вимога не буде задоволена у семиденний строк від дня її пред‘явлення. І тільки після закінчення зазначеного строку позивач має право на звернення до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

       На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача у зв'язку з її юридичною та фактичною обґрунтованістю і наявністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з‘ясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

      Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99,101,102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів,-

                                                    постановила:

  Апеляційну скаргу  "Ізюмський хлібозавод" задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 08 червня 2007 р. у справі № 35/260-07 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Харківстальконструкція" (61125, м. Харків, вул.. Малом‘ясницька, 2, код ЄДРПОУ 01413848, п/р 26008036456500 в ХФ АКІБ «УкрСиббанк», код банку 351005) на користь  Відкритого акціонерного товариства "Ізюмський хлібозавод" ( 64306, м. Ізюм, вул.. Київська, 89, код ЄДРПОУ 00381901 ІНН 003819020252 Св-во пл.. ПДВ 28099949) 51,00 грн. держмита, сплаченого за подання апеляційної скарги.

        Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.          Головуючий суддя                                                                    Афанасьєв В.В.  

                        суддя                                                                    Бухан А.І.  

                        суддя                                                                    Демченко В.О.